Параметри НС всередині приміщення записують самописними приладами безперервно протягом всього терміну випробувань, а при застосуванні несамописних приладів вимірювання проводять через кожні 3 год.
Результати вимірювань заносять у журнал (додаток Ж).
10.10 Для внесення поправок (за необхідності) до результату вимірювання густини теплового потоку проводять додаткові вимірювання таких величин:
температури поверхні ПТП, зверненої до внутрішнього НС - ТП.ПТП;
температури внутрішньої поверхні ОК у зоні характерної ділянки, де немає теплового впливу ПТП, тобто на відстані не менше ніж три поперечних розміри ПТП від місця його розташування - TП.ВН;
- температури внутрішнього НС поблизу ОК - ТНС.ВН.
При цьому вимірювання температури поверхонь ПТП та ОК проводять безконтактним способом за допомогою тепловізора або пірометра так, щоб присутність оператора не надавала теплового впливу. Допускається проводити ці вимірювання один раз за термін виконання контактних випробувань у момент часу, коли значення густини вимірюваного теплового потоку близьке до добового максимуму. Температуру НС поблизу внутрішньої поверхні ОК фіксують в цей же час за показаннями найближчого перетворювача температури повітря.
10.11 Для визначення фактичних значень теплових характеристик ОК з урахуванням реального конвективного теплообміну на зовнішній (внутрішній) поверхні досліджуваної ОК вимірюють фактичне значення коефіцієнта теплообміну з застосуванням нестандартизованого вимірювального пристрою "Альфамір" (додаток Г).
За результатами прямих вимірювань лінійних і кутових величин за допомогою засобів вимірювань згідно з 7.3.6 або непрямих вимірювань із застосуванням геометричного репера за термограмами і фотографіями детальної зйомки обчислюють площу всіх ділянок досліджуваної ОК будівлі - як базових характерних, так і аномальних (якщо таку інформацію не можна почерпнути з проектної документації).
При застосуванні комп'ютеризованої вимірювальної системи для вимірювань та реєстрації даних обробку отриманої вимірювальної інформації здійснюють за допомогою спеціалізованих програм або універсальних програмних пакетів обробки табличної інформації типу Microsoft Excel.
У разі застосування засобів вимірювання температури і густини теплового потоку, які автоматичного не визначають теплових величин за показаннями первинних перетворювачів і їх реєстрацію, розрахунки виконують в ручному режимі за алгоритмом, вказаним нижче.
11.3 За результатами вимірювання температури з застосуванням первинних ПТ згідно з 7.3.7 визначають температуру поверхонь ОК (внутрішньої - ТП.ВН і зовнішньої - ТП.ЗОВ та повітря НС поблизу цих поверхонь: всередині-ТНС.ВН та зовні - ТНС.ЗОВ). Ці значення температури в градусах Цельсія визначають:
- за показаннями вторинного вимірювального приладу (у мілівольтах) з використанням стандартних таблиць номінальних статичних характеристик перетворення ПТ згідно з ДСТУ 2837 (ГОСТ 3044) з урахуванням фактичної температури термостатування опорних спаїв при застосуванні термоелектричних ПТ;
за показаннями вторинного вимірювального приладу (в Омах) з використанням стандартних таблиць номінальних статичних характеристик перетворення згідно з ДСТУ 2858 (ГОСТ 6651) при використанні термометрів опору;
за показаннями цифрового табло контактних і безконтактних цифрових вимірювачів температури.
11.4 За результатами вимірювання поверхневої густини теплового потоку з застосуванням первинних ПТП і вторинних вимірювальних приладів згідно з 7.3.7 визначають виміряну густину теплового потоку qВИМ як добуток показань вторинного вимірювального приладу ЕПТП (мВ) на градуювальний коефіцієнт (коефіцієнт перетворення) ПТП КПТП (у Вт/(м2·мВ)):.
qВИМ = КПТП · ЕПТП (22)
або за показаннями табло цифрового вимірювача теплового потоку типу ИТП згідно з ДСТУ 4035 (ГОСТ 25380).
11.5 Для кожної з обстежених контактним способом ділянок обчислюють усереднені за певний період значення температури поверхонь ОК: внутрішньої П.ВН і зовнішньої П.ЗОВ; повітря НС поблизу цих поверхонь (всередині НС.ВН та зовні НС.ЗОВ), а також усереднені значення виміряної густини теплового потоку cjbhm . Усереднені значення визначають за період часу, що дорівнює одній повній добі (24 год), або за декілька повних діб залежно від завдання конкретного розрахунку.
Усереднені значення обчислюють як суму поточних значень, що виміряні через рівні проміжки часу, поділену на кількість вимірювань.
При виконанні подальших обчислень у розрахункові формули підставляють середнє арифметичне ряду виміряних поточних значень температури, густини теплового потоку або коефіцієнтів теплообміну.
11.6 За обчисленими згідно з 11.5 усередненими значеннями температури поверхонь ОК і повітря поблизу них по обидва боки від ОК знаходять усереднені значення таких різниць температури:
Детальне врахування параметрів ПТП і властивостей об'єкта здійснюють відповідно до ДСТУ 4035 (ГОСТ 25380) і [1].
11.8 Для кожної з обстежених контактним способом характерних термічно однорідних ділянок за усередненими значеннями фактичної густини теплового потоку qOAK згідно з формулою (25), температурного перепаду на ОК ΔП і температурного напору ΔНС згідно з формулами (1) та (2) обчислюють:
а) тепловий опір огороджувальної конструкції ROK за формулою (8);
б) опір теплопередачі крізь огороджувальну конструкцію RΣ за формулою (9);
в) коефіцієнт ефективної теплопровідності λЕФ, за формулою (5) (за необхідності) при цьому за товщину d беруть дані за проектною документацією або визначену шляхом вимірювань, та за різницю температури ΔT беруть значення температурного перепаду ΔП.
За відомих (нормативних або виміряних) значень коефіцієнтів теплообміну поверхонь ОК з НС поблизу них значення опору теплопередачі RΣ крізь ОК визначають за формулою (14) з урахуванням формули (11) для обчислення значень теплового опору межових шарів НС на внутрішній і зовнішній поверхнях ОК, в яку підставляють значення коефіцієнтів теплообміну всередині приміщення - αВН та зовні - αЗОВ ОК. Нормативні значення коефіцієнтів теплообміну αВН і αЗОВ, регламентовані для конкретних типів ОК, наведені в додатку Е ДБН В.2.6-31. Опір теплопередачі RΣ крізь ОК, розрахований при нормативних значеннях коефіцієнтів теплообміну, застосовують для аналізу відповідності ОК нормативним вимогам щодо теплоізоляції;
г) лінійний коефіцієнт теплопередачі Ul крізь ділянку ОК, що містить вузьке (шириною z, м) і протяжне теплопровідне включення, обчислюють за формулою:
11.9 За результатами оброблення вимірювальної інформації складають таблицю (додаток Ж), в якій для кожного з будівельних елементів оболонки будівлі, перерахованих у таблиці ФЗ до ДБН В.2.6-31 (стіни; вікна і балконні двері; ліхтарі; перекриття горищ тощо) вказують характерні термічно однорідні ділянки.
У таблиці вказують отримані в результаті вимірювання і обчислення значення теплового опору та опору теплопередачі обстежених характерних ділянок, а також сумарну площу ділянок кожного типу і обстежених будівельних елементів. Якщо для будь-якої характерної ділянки вимірювання проведені в декількох точках (наприклад, в трьох точках по висоті приміщення), то в таблицю заносять середні арифметичні значення теплового опору та опору теплопередачі.
До останнього стовпчика таблиці вносять значення приведеного опору теплопередачі крізь будівельні елементи оболонки будівлі, які обчислюють за даними цієї таблиці відповідно до 11.10-11.12.
Значення приведеного теплового опору термічно неоднорідного будівельного елемента оболонки будівлі ROK.пp, що містить N типів термічно однорідних ділянок, обчислюють за формулою (13).
Значення приведеного опору теплопередачі крізь термічно неоднорідний будівельний елемент оболонки будівлі RΣnp , що містить N типів термічно неоднорідних ділянок, обчислюють за формулою (16).
Значення приведеного опору теплопередачі крізь неоднорідну ОК з М протяжними теплопровідними включеннями RΣnp з відомими значеннями лінійних коефіцієнтів теплопередачі крізь кожне теплопровідне включення Ul.т обчислюють за формулою (19).
Довірчий інтервал визначення значень опору теплопередачі крізь OK RΣ.iн визначають за формулою:
Відносна похибка визначення опору теплопередачі крізь ОК не повинна перевищувати 15 %.
Невизначеність вимірювань оцінюють згідно з ДСТУ-Н РМГ 43. Приклад оцінювання невизначеності вимірювання опору теплопередачі крізь ОК при теплових випробуваннях наведено в додатку И.
Для встановлення відповідності виміряних значень температури внутрішньої поверхні нормативним значенням, отримані в результаті випробувань температури внутрішньої поверхні огороджі перераховують згідно з додатком Л на розрахункові умови щодо температури зовнішнього і внутрішнього повітря (ТНС.ВН, ТНС.ЗОВ), що приймаються згідно з ДБН В.2.6-31 в залежності від призначення будинку та температурної зони України.
12.1 Згідно з ДБН В.2.6-31 ОК вважається такою, що відповідає нормативним вимогам, якщо виконуються такі умови:
Невиконання однієї з складових умови (34) свідчить про невідповідність конструкції, що випробовувалась, нормативним вимогам.
За даними вимірювань визначають відповідність експериментальних значень вологості матеріалів конструкції розрахунковим умовам експлуатації А та Б згідно з додатком Л ДБН В.2.6-31. У разі невиконання умови:
Виконавці теплових випробувань ОК під час роботи з устаткуванням кліматичної камери або у зимових умовах експлуатації будинків повинні дотримуватися вимог безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.013, ГОСТ 16617 і ГОСТ 27570.0 (МЭК 335-1).
Монтаж первинних перетворювачів на зовнішній поверхні ОК на поверхах вище першого повинен проводитися з лоджій, балконів або монтажних засобів із дотриманням вимог безпеки при роботі на висоті згідно з ДБН А.3.2-2.
Виконавці під час теплових випробувань у натурних умовах повинні бути одягнені у спецодяг і мати засоби індивідуального спецзахисту (каски, захисні окуляри, респіратори тощо). Для робіт на даху виконавці мають бути забезпечені запобіжними поясами і спецвзуттям. Роботу на даху дозволено лише після надійного закріплення запобіжного пояса.
Виконавці для роботи з електроприладами повинні мати допуск до даного виду робіт.
Усі роботи, пов'язані з установленням та підключенням до електричного ланцюга вимірювальних приладів, що не мають автономного живлення, мають бути погоджені з керівництвом обстежуваного об'єкта.
Прилади, що вмикаються в мережу напругою більше ніж 36 В, мають бути заземлені і не мати неізольованих контактів.
Підключення приладів, що працюють на змінному струмі, має бути виконане кабелем відповідного типу, прокладеного в місцях, що виключають його пошкодження.
Роботи у зоні розміщення джерел струму або струмопідвідних пристроїв дозволяються лише після знеструмлення останніх.
Забороняється:
знаходитися під час роботи на даху одному;
знаходитися на крутих сходах більше однієї людини при підйомі чи спуску з апаратурою.
Теплові випробування ОК будівлі, споруди можуть проводити організації (лабораторії), акредитовані на технічну компетентність і незалежність згідно з вимогами ДСТУ ISO/IEC 17025 і ДСТУ 3412 в галузі випробування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та будівель за теплофізичними показниками.
До теплових випробувань для обстеження ОК у натурних умовах залучають групу не менше ніж із трьох операторів, один з яких повинен бути атестований згідно з порядком, встановленим "Настановою з якості випробувальної лабораторії (організації)". Один з операторів повинен бути призначений відповідальним по роботах на об'єкті, що випробовується.
Оператори, які входять до складу групи, повинні мати вищу або середню технічну освіту, знання і навички в галузі електричних вимірювань неелектричних величин, володіти основами теплового неруйнівного контролю і спеціальними знаннями в області будівельної теплофізики, технології будівництва, теплопостачання і вентиляції для розшифрування термограм, а також досвідом теплофізичних вимірювань із застосуванням тепловізійної техніки і термо- та теплометричних засобів, користуватися комп'ютерною технікою та мати документи, що підтверджують їх кваліфікацію і професійні навички роботи.
Оператори перед виїздом на об'єкт повинні заздалегідь вивчити технічну і експлуатаційну документацію на застосовані засоби вимірювання і допоміжне устаткування.
15.1 За результатами теплових випробувань ОК мають бути оформлені наступні документи:
акт теплового випробування ОК будівлі, споруди;
протокол за результатами випробувань з оцінюванням відповідності теплотехнічних показників об'єкта випробувань нормативним вимогам;
вкладиш до енергетичного паспорта будівлі, споруди (за необхідності).
15.2 Акт теплового випробування ОК будівлі, споруди складають за формою, що наведена в додатку Л.
15.2.1 Зміст акта повинен містити:
найменування організації, що проводить обстеження об'єкта, прізвища і посади операторів;
характеристику об'єкта обстеження (за даними проектної документації) та умов його експлуатації;
оцінку метеоумов та показників повітряного середовища на момент обстеження;
дату і час візуального огляду та попередньої тепловізійної зйомки;
відомість виявлених дефектів за ступенем їх можливого впливу на показники теплоізоляції. У додатку до акта мають бути наведені оглядові термограми з вказівкою термічно однорідних і аномальних ділянок.
