Вступ

Даний Європейський стандарт EN 1995-1-1, був підготовлений Технічним Комітетом CEN/TC250 «Будівельні Єврокоди», секретаріат якого підтримується BSI (Британським інститутом стандартів).

Цей Європейський стандарт повинен набути статусу національного стандарту шляхом публікації ідентичного тексту, або через підтвердження, найпізніше до травня 2005р., а національні стандарти, які йому протирічать, повинні бути відмінені найпізніше до березня 2010р.

Даний Європейський стандарт замінює EVN 1995-1-1:1993.

Сферою відповідальності CEN/TC 250 є всі Єврокоди в галузі будівництва

Відповідно до внутрішніх правил CEN/CENELEC запровадити цей європейський стандарт зобов’язуються національні організації зі стандартизації наступних країн: Австрії, Бельгії, Кіпру, Чеської республіки, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Греції, Угорщини, Ісландії, Ірландії, Італії, Латвії, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Словаччини, Словенії, Іспанії, Швеції, Швейцарії та Великої Британії.

Foreword

This European Standard EN 1995-1-1 has been prepared by Technical Committee CEN/TC250 "Structural Eurocodes", the Secretariat of which is held by BSI.

This European Standard shall be given the status of a National Standard, either by publication of an identical text or by endorsement, at the latest by May 2005, and conflicting national standards shall be withdrawn at the latest by March 2010.

This European Standard supersedes ENV 1995-1-1:1993.

CEN/TC250 is responsible for all Structural Eurocodes.

According to the CEN/CENELEC Internal Regulations, the national standards organizations of the following countries are bound to implement this European Standard: Austria, Belgium, Cyprus, Czech Republic, Denmark, Estonia, Finland, France, Germany, Greece, Hungary, Iceland, Ireland, Italy, Latvia, Lithuania, Luxemburg, Malta, Netherlands, Norway, Poland, Portugal, Slovakia, Slovenia, Spain, Sweden, Switzerland and United Kingdom

Основи програми Єврокодів

У 1975 році Комісія Європейської Спільноти визначила програму дій в галузі будівництва, яка базується на статті 95 Угоди. Мета програми полягала в усуненні технічних перешкод у торгівлі та в гармонізації технічних вимог.

В рамках цієї програми дій Комісія висунула ініціативу щодо запровадження певного переліку гармонізованих технічних норм для проектування будівельних споруд, котрі на першій стадії повинні були застосовуватись в якості альтернативи національним нормам, що діють в країнах-членах і, врешті-решт, замінити їх.

На протязі п’ятнадцяти років Комісія, за допомогою виконавчого комітету із представників країн-членів, здійснювала розробку програми Єврокодів, результатом чого стало перше покоління Європейських норм у 1980-х роках.

В 1989 році Комісія і країни-члени EU та EFTA (Європейської Асоціації Вільної Торгівлі) на основі угоди1 між Комісією та CEN вирішили надати CEN серію мандатів на підготовку та публікацію Єврокодів з метою забезпечення їм у майбутньому статусу Європейських стандартів (EN). Це фактично поєднало Єврокоди із положеннями всіх Директив Ради і/або рішень Комісії, що стосуються Європейських стандартів (наприклад Директива Ради 89/106/EEC щодо будівельних виробів – CPD – і Директиви Ради 93/37/EEC, 92/50/EEC та 89/440/EEC щодо громадських споруд і послуг та еквівалент Директиви EFTA започаткували прагнення до становлення внутрішнього ринку.

Програма будівельних Єврокодів включає наступні стандарти, які, як правило, складаються з декількох частин:

EN 1990 Єврокод: Основи проектування споруд

EN 1991 Єврокод 1: Дії на споруди

EN 1992 Єврокод 2: Проектування залізобетонних конструкцій

EN 1993 Єврокод 3: Проектування стальних конструкцій

EN 1994 Єврокод 4: Проектування комбінованих сталебетонних конструкцій

EN 1995 Єврокод 5: Проектування дерев’яних конструкцій

EN 1996 Єврокод 6: Проектування кам’яних конструкцій

EN 1997 Єврокод 7: Геотехнічне проектування

EN 1998 Єврокод 8: Проектування сейсмостійких споруд

EN 1999 Єврокод 9: Проектування алюмінієвих конструкцій

Стандартами Єврокодів визнається відповідальність регулюючих органів кожної країни-члена і гарантується їхнє право визначати показники пов’язані з питаннями регулювання безпеки на національному рівні, котрі залишатимуться різними в залежності від країни

---------------------------------------------------

¹ Угода між Комісією Європейських Спільнот і Європейським Комітетом Стандартизації (CEN) щодо роботи над Єврокодами стосовно проектування будівель і цивільних споруд (BC/CEN/03/89).

Статус та сфера застосування Єврокодів

Країни-члени EU та EFTA визнають, що Єврокоди слугують базовими документами з наступною метою:

• як засіб забезпечення відповідності будівель та цивільних споруд основним вимогам Директиви Ради 89/106/EEC, особливо основній вимозі №1 – Механічний опір та стійкість – та основній вимозі №2 – Пожежна безпека ;

• як основа для визначення контрактів для будівельних споруд та пов’язаних з ними інжинірингових послуг ;

• як основа для розробки гармонізованих технічних умов для будівельних виробів (ENs та ETAs).

Єврокоди, оскільки вони самі по собі стосуються будівельних споруд, мають прямий взаємозв’язок з тлумачними документами² на які є посилання в Статті 12 CPD, хоча їх сутність є відмінною від гармонізованих стандартів на вироби³. Тому технічні аспекти, які виникають при застосуванні Єврокодів потребують адекватного розгляду Технічними комітетами CEN і/або Робочими групами EOTA, що працюють над стандартами на вироби, з точки зору досягнення повної сумісності цих технічних умов з Єврокодами.

------------------------------------------------------

² Відповідно до Ст.3.3 CPD основні вимоги (ERs) повинні бути надані в конкретній формі у тлумачних документах для створення необхідних взаємозв’язків між основними вимогами та мандатами на гармонізацію ENs і ETAGs/ETAs ;

³ Відповідно до Ст.12 CPD тлумачні документи повинні:

а) надавати конкретну форму основним вимогам гармонізуючи термінологію, технічні основи та зазначати класи або рівні для кожної вимоги де необхідно ;

b) вказувати методи кореляції цих класів або рівнів вимог із технічними умовами, наприклад методи розрахунків і перевірки, технічні правила для розробки проектів тощо;

c) слугувати в якості джерела для запровадження гармонізованих стандартів і норм для Європейських технічних ухвалень.

Єврокоди фактично відіграють схожу роль у сфері ER 1 і частково ER 2

Стандарти Єврокодів забезпечують загальні норми будівельного проектування для повсякденного застосування при проектуванні споруд як у цілому, так і окремих складових виробів, як традиційного типу так і вдосконалених. У випадках незвичайної форми споруд або умов проектування, що конкретно не охоплюються, є необхідним додатковий експертний розгляд проектувальниками.

Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди

Національні стандарти, в яких запроваджено Єврокоди, будуть включати повний текст відповідного Єврокоду (включно з додатками) у вигляді опублікованому CEN, якому може передувати національна титульна сторінка та національна передмова, а після може слідувати національний додаток.

Національний додаток може вміщувати інформацію тільки щодо тих параметрів, які залишені відкритими в Єврокоді для національного вибору, так звані Національно визначені параметри, які повинні застосовуватись для проектування будівель та цивільних споруд, що будуть зводитись у конкретній країні, тобто:

• величини і/або класи щодо яких у Єврокоді надано альтернативи,

• величини, які повинні застосовуватись, і щодо яких у Єврокоді надано тільки символ,

• конкретні дані щодо країни (географічні, кліматичні, і т.п.), наприклад карта снігового покрову,

• методики, що повинні застосовуватись, і щодо яких у Єврокоді надано альтернативні методики.

• рішення щодо застосування інформативних додатків,

• посилання на джерела несуперечливої додаткової інформації, що допомагає користувачеві застосовувати Єврокод.

Зв’язки між Єврокодами та гармонізованими технічними умовами (ENs and ETAs) для виробів

Існує необхідність узгодженості між гармонізованими технічними умовами на будівельні вироби і технічними нормами для споруд⁴. Більш того, вся інформація, що супроводить CE маркування будівельних виробів де є посилання на Єврокоди, повинна однозначно вказувати які національно визначені параметри були враховані.

Додаткова інформація стосовно EN 1995-1-1

EN 1995-1-1 описує Основні правила і вимоги щодо безпеки, експлуатаційної придатності та довговічності дерев'яних конструкцій. Вони базуються на концепції граничного стану в поєднанні з методом коефіцієнтів надійності.

Для проектування нових споруд передбачено безпосереднє застосування EN 1995-1-1 спільно з EN 1990:2002 і відповідними частинами EN 1991.

Числові значення коефіцієнтів надійності та інших параметрів надійності рекомендуються в якості базових величин, які забезпечують прийнятний рівень надійності. Вони були назначені виходячи з умови, що застосовується відповідний рівень виконання та управління якістю. При застосуванні EN 1995-1-1 у якості базового документа іншими Технічними комітетами/CEN повинні прийматись такі самі величини.

Національні додатки до EN 1995-1-1

Цей стандарт надає альтернативні методики, величини і рекомендації з примітками, в яких випадках можливий вибір національних альтернатив. Таким чином, національний стандарт, що запроваджує EN 1995-1-1, повинен мати національний додаток, що містить всі національно визначені параметри (характеристики), які використовуються для проектування будівель та цивільних споруд, що будуть зведені у відповідній країні.

Національна альтернатива дозволяється в EN 1995-1-1 через наступні статті:

• 2.3.1.2(1)Р Встановлення навантажень для класів тривалості навантаження;

• 2.3.1.3(1)Р Призначення споруд за експлуатаційними класами;

• 2.4.1(1)Р Коефіцієнти надійності для властивостей матеріалів;

• 6.4.3(8) Двоскатні, криволінійні і випуклі балки;

• 7.2(2) Граничні величини прогинів;

• 7.3.3(2) Граничні величини вібрацій;

• 8.3.1.2(4) З'єднання «брус-брус» на цвяхах: Правила розташування цвяхів;

• 8.3.1.2(7) З'єднання «брус-брус» на цвяхах: Елементи чутливі до розколювання;

• 9.2.4.1(7) Методи проектування діафрагм стінок;

• 9.2.5.3(1) Перехідні коефіцієнти в’язей для систем балок або ферм;

• 10.9.2(3) Зведення ферм з перфорованими плоскими металевими з'єднаннями: Максимальний вигин;

10.9.2(4) Зведення ферм з перфорованими плоскими металевими з'єднаннями: Максимальне відхилення

⁴Див. Ст.3.3 і Ст..12 CPD а також 4.2, 4.3.1, 4.3.2 і 5.2 ID 1, Тлумачний документ №1 «Механічний опір та стійкість»

Background of the Eurocode programme

In 1975, the Commission of the European Community decided on an action programme in the field of construction, based on article 95 of the Treaty. The objective of the programme was the elimination of technical obstacles to trade and the harmonisation of technical specifications.

Within this action programme, the Commission took the initiative to establish a set of harmonised technical rules for the design of construction works which, in a first stage, would serve as an alternative to the national rules in force in the Member States and, ultimately, would replace them.

For fifteen years, the Commission, with the help of a Steering Committee with Representatives of Member States, conducted the development of the Eurocodes programme, which led to the first generation of European codes in the 1980s.

In 1989, the Commission and the Member States of the EU and EFTA decided, on the basis of an agreement¹ between the Commission and CEN, to transfer the preparation and the publication of the Eurocodes to CEN through a series of Mandates, in order to provide them with a future status of European Standard (EN). This links de facto the Eurocodes with the provisions of all the Council's Directives and/or Commission's Decisions dealing with European standards (e.g. the Council Directive 89/106/EEC on construction products - CPD - and Council Directives 93/37/EEC, 92/50/EEC and 89/440/EEC on public works and services and equivalent EFTA Directives initiated in pursuit of setting up the internal market).

The Structural Eurocode programme comprises the following standards generally consisting of a number of Parts:

EN 1998 Eurocode 8: Design of structures for earthquake resistance

EN 1999 Eurocode 9: Design of aluminium structures

Eurocode standards recognise the responsibility of regulatory authorities in each Member State and have safeguarded their right to determine values related to regulatory safety matters at national level where these continue to vary from State to State.

---------------------------------------------------

¹ Agreement between the Commission of the European Communities and the European Committee for Standardisation (CEN) concerning the work on EUROCODES for the design of building and civil engineering works (BC/CEN/03/89).

Status and field of application of Eurocodes

The Member States of the EU and EFTA recognise that Eurocodes serve as reference documents for the following purposes:

- as a means to prove compliance of building and civil engineering works with the essential requirements of Council Directive 89/106/EEC, particularly Essential Requirement №1 -Mechanical resistance and stability - and Essential Requirement №2 - Safety in case of fire ;

- as a basis for specifying contracts for construction works and related engineering services ;

- as a framework for drawing up harmonised technical specifications for construction products (ENs and ETAs)

The Eurocodes, as far as they concern the construction works themselves, have a direct relationship with the Interpretative Documents² referred to in Article 12 of the CPD, although they are of a different nature from harmonised product standards³. Therefore, technical aspects arising from the Eurocodes work need to be adequately considered by CEN Technical Committees and/or EOTA Working Groups working on product standards with a view to achieving full compatibility of these technical specifications with the Eurocodes.

-----------------------------------------------------

² According to Art. 3.3 of the CPD, the essential requirements (ERs) shall be given concrete form in interpretative documents for the creation of the necessary links between the essential requirements and the mandates for harmonised ENs and ETAGs/ETAs.

³ According to Art. 12 of the CPD the interpretative documents shall:

give concrete form to the essential requirements by harmonising the terminology and the technical bases and indicating classes or levels for each requirement where necessary ;

indicate methods of correlating these classes or levels of requirement with the technical specifications, e.g. methods of calculation and of proof, technical rules for project design, etc. ;

serve as a reference for the establishment of harmonised standards and guidelines for European technical approvals.

The Eurocodes, de facto, play a similar role in the field of the ER 1 and a part of ER 2.

The Eurocode standards provide common structural design rules for everyday use for the design of whole structures and component products of both a traditional and an innovative nature. Unusual forms of construction or design conditions are not specifically covered and additional expert consideration will be required by the designer in such cases.

National Standards implementing Eurocodes

The National Standards implementing Eurocodes will comprise the full text of the Eurocode (including any annexes), as published by CEN, which may be preceded by a National title page and National foreword, and may be followed by a National annex.

The National annex may only contain information on those parameters which are left open in the Eurocode for national choice, known as Nationally Determined Parameters, to be used for the design of buildings and civil engineering works to be constructed in the country concerned, i.e.:

- values and/or classes where alternatives are given in the Eurocode;

- values to be used where a symbol only is given in the Eurocode;

- country specific data (geographical, climatic, etc.), e.g. snow map;

- the procedure to be used where alternative procedures are given in the Eurocode;

- decisions on the application of informative annexes;

- references to non-contradictory complementary information to assist the user to apply the Eurocode.

Links between Eurocodes and harmonised technical specifications (ENs and ETAs) for products

There is a need for consistency between the harmonised technical specifications for construction products and the technical rules for works⁴ . Furthermore, all the information accompanying the CE Marking of the construction products which refer to Eurocodes shall clearly mention which Nationally Determined Parameters have been taken into account.

Additional information specific to EN 1995-1-1

EN 1995 describes the Principles and requirements for safety, serviceability and durability of timber structures. It is based on the limit state concept used in conjunction with a partial factor method.

For the design of new structures, EN 1995 is intended to be used, for direct application, together with EN 1990:2002 and relevant Parts of EN 1991.

Numerical values for partial factors and other reliability parameters are recommended as basic values that provide an acceptable level of reliability. They have been selected assuming that an appropriate level of workmanship and of quality management applies. When EN 1995-1-1 is used as a base document by other CEN/TCs the same values need to be taken.

National annex for EN 1995-1-1

This standard gives alternative procedures, values and recommendations with notes indicating where national choices may have to be made. Therefore the National Standard implementing EN 1995-1-1 should have a National annex containing all Nationally Determined Parameters to be used for the design of buildings and civil engineering works to be constructed in the relevant country.

National choice is allowed in EN 1995-1-1 through clauses:

2.3.1.2(2)P Assignment of loads to load-duration classes;

2.3.1.3(1)P Assignment of structures to service classes;

2.4.1 (1 )P Partial factors for material properties;

6.4.3(8) Double tapered, curved and pitched cambered beams;

7.2(2) Limiting values for deflections;

7.3.3(2) Limiting values for vibrations;

8.3.1.2(4) Nailed timber-to-timber connections: Rules for nails in end grain;

8.3.1.2(7) Nailed timber-to-timber connections: Species sensitive to splitting;

9.2.4.1 (7) Design method for wall diaphragms;

9.2.5.3(1) Bracing modification factors for beam or truss systems;

10.9.2(3) Erection of trusses with punched metal plate fasteners: Maximum bow;

10.9.2(4) Erection of trusses with punched metal plate fasteners: Maximum deviatio

----------------------------------------------------------

. ⁴ see Art.3.3 and Art. 12 of the CPD, as well as clauses 4.2, 4.3.1, 4.3.2 and 5.2 of ID 1.