4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1 Вимоги до теплогенераторів
4.1.1 Поквартирні системи теплопостачання слід комплектувати теплогенераторами на газовому паливі з герметичними (закритими) камерами згоряння повної заводської готовності, що відповідають вимогам ДСТУ 4059.
4.1.2 При поквартирному теплопостачанні необхідно використовувати теплогенератори:
- двоконтурні (із вбудованим контуром гарячого водопостачання);
- одноконтурні (без вбудованого контуру гарячого водопостачання) з можливим приєднанням ємкісного теплообмінника гарячого водопостачання.
4.1.3 Теплогенератори повинні мати дозвільні і сертифікаційні документи згідно з чинним законодавством.
4.1.4 Проектом житлового будинку в межах одного колективного димоходу або димохідної системи передбачається встановлення теплогенераторів, що відрізняються один від одного не більше ніж на 30% за тепловою потужністю.
4.1.5 Теплопродуктивність генераторів визначається за розрахунковим навантаженням на систему опалення і гарячого водопостачання згідно СниП 2.04-.5, СниП 2.04-01.
Теплопродуктивність теплогенераторів для вбудованих приміщень громадського призначення визначають за максимальним розрахунковим навантаженням опалення і середнім розрахунковим навантаженням гарячого водопостачання.
4.1.6 Комплекти і деталі димовідводів та повітропроводів повинні бути виготовлені виробником теплогенератора, з урахуванням вимог безпеки, визначених в інструкції з монтажу та експлуатації виробника.
4.2 Розміщення теплогенераторів
4.2.1 Теплогенератори, трубопроводи, димовідводи, димоходи, повітропроводи та інше інженерне обладнання необхідно розміщувати із забезпеченням вимог щодо безпеки їх експлуатації, а також зручності технічного обслуговування та ремонту.
4.2.2 До одного колективного димоходу або димохідної системи дозволяється приєднувати не більше 10 (десяти) теплогенераторів і не більше 2 (двох) теплогенераторів на одному поверсі.
При приєднанні до колективного димоходу або димохідної системи димовідводів теплогенераторів двох суміжних квартир на одному поверсі під кутом 90° один одного, відстань по вертикалі між осями димовідводів повинна бути не менше 30 см.
При приєднанні до колективного димоходу або димохідної системи димовідводів теплогенераторів двох суміжних квартир під кутом 180° один до одного відстань по вертикалі між осями димовідводів повинна бути не менше 60 см.
4.2.3 Колективні димоходи і димохідні системи для відведення продуктів згоряння допускається прокладати через кухні квартир, підсобні приміщення багатоквартирного житлового будинку - вестибюлі, позаквартирні коридори, горища, ліфтові холи тощо без зменшення габаритів шляхів евакуації відповідно до ДБН В.2.2-15 або прибудовувати ззовні до фасадів будинку.
Дозволяється прокладання димоходів і димохідних систем у внутрішніх стінах будинку. Не дозволяється прокладання димоходів, димовідводів і димохідних систем через житлові приміщення.
Димовідводи і повітропроводи теплогенератора, що розташовані на стіні кухні, допускається опоряджувати декоративними негорючими матеріалами або системами на їх основі.
Димовідводи і повітропроводи теплогенератора, що проходять в інших приміщеннях, опоряджуються згідно з проектом внутрішнього опорядження термостійкими фарбами та штукатурками.
Колективні димоходи, повітропроводи і димохідні системи необхідно проектувати та монтувати з газощільних, негорючих і стійких до впливу вологи матеріалів з межею вогнестійкості згідно з вимогами RЕІ 45 ДБН В.1.1-7.
Проектування димохідної системи, розташованої на фасаді будинку, необхідно здійснювати в узгодженні із загальним архітектурним рішенням фасадів будинку.
4.2.4 Протипожежний захист приміщень громадського призначення, де встановлюється теплогенератор, повинен відповідати вимогам ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.5-20, СНиП ІІ-35.
4.2.5 Установку теплогенераторів на стінах та на підлозі необхідно виконувати згідно з ДБН В.2.5-20, п.6.46,6.47.
4.2.6 Покриття підлоги під теплогенератором, що встановлюється на підлозі, відповідно до вимог ДБН В.2.5-20 повинне бути з матеріалів груп горючості: негорючих, низької горючості та важкозаймистих.
4.2.7 При розміщенні теплогенераторів необхідно враховувати вимоги інструкції з монтажу і експлуатації підприємства - виробника.
4.2.8 Розміщення теплогенератора над газовою плитою не допускається.
4.2.9 Перед фронтом теплогенератора повинна бути зона обслуговування не менша 1,0 м.
5 ПРАВИЛА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА РЕМОНТУ
5.1 Газопостачання
5.1.1 Тиск газу перед теплогенераторами повинен відповідати паспортним даним теплогенераторів і бути не більшим 0,003 МПа відповідно до вимог ДБН В.2.5-20. Виробник теплогенератора повинен вказати в супровідній документації до теплогенератора мінімальний тиск газу, що забезпечує сталу роботу пальника.
5.1.2 Систему внутрішнього газопостачання квартири необхідно розраховувати відповідно до сумарної максимальної годинної витрати газу, що обумовлене газоспоживаючим обладнанням.
Діаметр газопроводу до теплогенератора приймають на підставі розрахунку відповідно до вимог ДБН В2.5-20, ДСТУ 4059, але не менше діаметра, зазначеного в паспорті теплогенератора.
5.1.3 Газорозподільна система повинна забезпечити подання газу з тиском і в обсязі, необхідному для стабільної роботи всього газоспоживаючого обладнання житлового будинку.
5.1.4 Для кожної квартири і для кожного приміщення громадського призначення необхідно передбачати прилад комерційного обліку витрати газу, який необхідно розташовувати в приміщенні, доступному для контролю й зняття показань, поза зоною дії тепла і вологи із забезпеченням зручності монтажу, обслуговування і ремонту.
5.1.5 Газопостачання будинку з поквартирним опаленням повинно відповідати вимогам ДБН В 2.5-20, розділ 6.
Приєднання теплогенераторів до газопроводу допускається за допомогою сталевих або гнучких підводок, у тому числі з неметалевих труб, що мають внутрішній діаметр не менше внутрішнього діаметру патрубка подачі газу на теплогенераторі. Гнучкі підводки необхідно застосовувати тільки сертифіковані, довжиною не більшою за 2,0 м. Після закінчення терміну експлуатації гнучких підводок, встановленому виробником, їх необхідно заміняти на нові.
5.2 Подача повітря для горіння і видалення продуктів згоряння
5.2.1 Припливні повітропроводи повинні забезпечувати подачу повітря в обсязі, необхідному для горіння газу, а димоходи - повне відведення продуктів згоряння в атмосферу.
Забирання повітря для горіння повинно здійснюватись безпосередньо ззовні будинку окремими повітропроводами або через колективний димохід чи димохідну систему.
Конструкція і розміщення димоходів, димохідних систем або повітропроводів визначаються відповідно до прийнятих архітектурно-планувальних рішень будинку, виходячи з вимог пожежної безпеки, зручності монтажу і обслуговування.
5.2.2 Системи подачі повітря для горіння і відведення продуктів згоряння необхідно проектувати за однією із таких схем:
- з індивідуальним повітропроводом, що забезпечує забір повітря через стіну і подання його індивідуально до кожного теплогенератора з видаленням димових газів до колективного димоходу;
- із вбудованою або прибудованою коаксіальною (сумісною) системою подачі повітря для горіння і видаленням продуктів згоряння через єдину димохідну систему повітря-газ (ДСПГ).
5.2.3 Колективні димоходи, димохідні системи і повітропроводи необхідно проектувати з негорючих матеріалів з урахуванням вимог СНиП 2.03.11. Межі вогнестійкості димоходів і повітропроводів повинні відповідати нормативним вимогам. Допускається прокладання їх через приміщення згідно з п. 4.2.3 цього стандарту.
5.2.4 Сумарна довжина димовідводів і повітропроводів та кількість поворотів у них не повинна перевищувати величин, визначених заводом-виробником димоходу та заводом-виробником теплогенератора. На димовідводах і повітропроводах, як правило, передбачається не більше трьох поворотів, включаючи з'єднання їх з колективним димоходом або димохідною системою, з радіусом закруглення - не менше діаметра труби. При цьому кути поворотів повинні бути не меншими 90°.
5.2.5 Площа перерізу колективних димоходів, загальних приточних повітропроводів димохідних систем повинна перевірятися розрахунком згідно з методиками заводу-виробника на підставі сумарної теплової потужності і кількості теплогенераторів, що приєднуються до колективного димоходу або димохідної системи, за умови їх одночасної роботи.
5.2.6 Площа перерізу димовідводу і повітропроводу до теплогенератора не повинна бути меншою від площин перерізу патрубків, що приєднуються до теплогенератора.
5.2.7 Димовідводи, повітропроводи, колективні димоходи і димохідні системи в місцях проходження через стіни та перегородки необхідно прокладати через футляри в будівельних конструкціях. Зазори між будівельною конструкцією і футляром, димовідводом, повітропроводом або димоходом і футляром необхідно ретельно зашпаровувати на всю товщину конструкції, через яку вони проходять, негорючими матеріалами або будівельним розчином, що не знижують нормативних меж вогнестійкості всієї конструкції.
5.2.8 Кінцеві ділянки для входу повітря не повинні мати загороджень, що перешкоджають вільному припливу повітря, і повинні бути захищені металевою решіткою від проникнення в них сміття, птахів і інших сторонніх предметів. Отвори для входу повітря на покрівлі будинку необхідно передбачати на 0,5 м вище рівня нормативного снігового покриву для даного району будівництва.
5.2.9 У з'єднаннях ділянок повітропроводів різного напрямку не повинно бути звужень перерізу і гострих кромок. Кут з'єднання двох ділянок повітропроводів повинен бути не менше 90°.
5.2.10 Димовідвід необхідно влаштовувати з ухилом відповідно до вимог ДБН В.2.5-20. Він повинен мати пристрої із заглушкою для відбирання проб, ревізії і перевірки якості горіння.
5.2.11 Приєднання димовідводу до входу в колективний димохід або димохідну систему повинно бути герметичним.
5.2.12 Колективний димохід або димохідну систему необхідно виконувати вертикально, без звужень. Допускається мати не більше двох змін напрямку осі димоходу. Кут відхилення від вертикалі повинен бути не більшим 30°.
5.2.13 Колективний димохід або димохідну систему необхідно застосовувати круглого або прямокутного перерізу. При прямокутному перерізі відношення довжин сторін прямокутника не повинно бути більше 1,5.
5.2.14 Димовідводи і димоходи необхідно застосовувати газощільні класу П, виготовлені з матеріалів групи НГ - кераміки, бетону, сталі. Не допускається підсмоктування повітря в місцях з'єднань димовідводів і димоходу. Димовідводи і димоходи повинні протистояти без втрати герметичності і міцності механічним навантаженням, бути стійкими до впливу повітря, конденсату та димових газів, які через них проходять, та дії навколишнього середовища відповідно до вимог СНиП 2.03.11, а після монтажу – повинні бути випробувані на герметичність.
5.2.15 При монтажі вертикальних колективних димоходів і димохідних систем необхідно забезпечити:
- вертикальність;
- співвісність ланок окремих частин конструкцій колективних димоходів і димохідних систем;
- щільне прилягання хомутів і ущільнювачів до труб, а також міцність з'єднань;
- проектну товщину теплової ізоляції по димовідводу і повітропроводу, а також по всій шахті колективного димоходу і димохідної системи;
- перевірку на герметичність;
- складання акта на приховані роботи;
- вільне температурне розширення колективних димоходів і димохідних систем;
- дотримання необхідних відстаней від зовнішніх стінок колективних димоходів, димохідних систем і повітропроводів до будівельних конструкцій, через які вони проходять, встановлених нормами та рекомендаціями виробника.
5.2.16 Конструктивні елементи димовідводів і повітропроводів повинні бути заводського виготовлення і мати рекомендації виробника стосовно сфери і способу застосування.
5.2.17 Вузли (місця) стикових з'єднань колективних димоходів і димохідних систем повинні розташовуватися поза конструкцією перекриття (покриття) на відстанях, що забезпечують зручність їх монтажу, обслуговування і ремонту. Стики повинні мати пристрої, що виключають зсув секцій колективного димоходу або димохідної системи відносно одна одної.
5.2.18 Зашпаровування отворів у місцях проходів колективних димоходів і димохідних систем через перекриття (покриття) житлового будинку повинні забезпечувати стійкість конструкції димоходів і можливість температурного розширення внаслідок температурних впливів.
5.2.19 У верхній частині колективні димоходи і димохідні системи повинні бути захищені від прямого попадання атмосферної вологи, а також сторонніх предметів, оголовками заводського виготовлення, як рекомендує виробник. Монтаж оголовка повинен бути виконаний за інструкціями заводу-виробника.
5.2.20 У нижній частині колективного димоходу або димохідної системи повинна бути передбачена ємкість для збирання та відведення конденсату з підключенням через нейтралізатор конденсату до системи каналізації будинку, а також ревізійний отвір з герметичними дверцятами для огляду й очищення. Кількість ревізійних отворів з герметичними дверцятами визначається технічними умовами виробника димоходу, конструкцією димоходу та умовами його обслуговування та експлуатації.
5.2.21 Для вирівнювання тяги в нижній частині димоходу необхідно передбачати отвір для вирівнювання тиску.
5.2.22 Відстань від димовідводу до стіни або стелі з негорючих матеріалів необхідно приймати не меншою 50 мм. При конструкціях зовнішнього шару стін або стель із горючих матеріалів відстань до них необхідно приймати не меншою 250 мм.
5.2.23 Висота колективних димоходів і димохідних систем над дахом будинків приймається за результатами аеродинамічного розрахунку:
