коефіцієнт загального повздовжнього армування

об'ємний коефіцієнт арматури обтиснення

кефіцієнт поперечного армування

грнична кривизна у торця перетину

кривизна пластичної деформації біля торця перетину

коефіцієнт конструктивного армування розтягнутої і стислої арматури

1.6.3 Символи, які використовуються в Додатку В

ширина листа обшивки

ширина полиці

ширина колони

відстань між накладками в зоні панелі

відстань між пластичним шарніром і поверхнею колони

міцність бетону на стиск

міцність бетону на розтягування

міцність зварних швів на розтяг

границя текучості поперечної арматури

номінальна границя текучості кожної полиці

довжина листа обшивки

товщина листа обшивки

товщина

товщина ребра

ширина зони панелі між полицями колони

загальна площа перетину

площа виступа полиці

площа кожної полиці

ширина плоского стального стержня для з'єднання

ширина складеного перерізу

модуль Юнга балки

модуль пружності залізобетонної панелі

сейсмічна горизонтальна сила в основі споруди

висота рами

висота поверху рами

жорсткість з'єднання на обертання

момент інерції

проліт балки

пластичний момент балки

проектна осьова сила

межа текучості сталевої в'язі

момент опору перетину балки (головний), пружній

товщина панелі

зрушуюча сила у пластичному шарнірі балки

пластичний момент опору перетину балки

ефективний, пластичний момент опору перетину у місці пластичного шарніру

коефіцієнт поперечного армування

1.7 Одиниці СІ

(1) Посилання робиться на стандарт
EN 1998-1:2004, 1.7.

2 Експлуатаційні вимоги і критерії відповідності

2.1 Основні вимоги

(1)Р Основні вимоги відносяться до стану пошкодження конструкції, в подальшому визначаються трьома Граничними Станами (LS), а саме: Близьке до Руйнування (NC), Вагомі Пошкодження (SD), і Обмежені Пошкодження (DL). Ці Граничні Стани повинні характеризуватися таким чином:

Граничний Стан Близький до Руйнування (NC). Конструкція сильно пошкоджена і має низьку залишкову міцність і жорсткість по горизонтальній силі, не дивлячись на те, що вертикальні елементи все ще здатні витримувати вертикальні навантаження. Більшість не несучих елементів конструкції, зруйновані. Присутні великі залишкові деформації. Конструкція знаходиться в стані, близькому до руйнування, і, ймовірно, не витримає ще одного землетрусу, навіть якщо його інтенсивність буде помірною.

Граничний Стан при Вагомих Пошкодженнях (SD). Конструкція має вагомі пошкодження з деякою залишковою міцністю і жорсткістю по горизонтальній силі, а вертикальні елементи здатні витримувати вертикальні навантаження. Елементи не несучих конструкцій пошкоджені, не дивлячись на те, що перегородки і заповнення не змістились зі своєї плоскості. Присутні помірні залишкові деформації. Конструкція може витримати подальші поштовхи помірної інтенсивності. Ремонт конструкції, ймовірно, буде невиправданим з економічної точки зору.

Граничний Стан при Обмеженнх Пошкодженнях (DL). Конструкція пошкоджена лише злегка, при цьому елементи конструкції уникнули істотної пластичної деформації і зберігають свою міцність і жорсткість. Не несучі елементи конструкції, такі, як перегородки і заповнення, можуть мати розподілене розтріскування, але усунення пошкоджень може бути виправдане з економічної точки зору. Необоротна залишкова деформація являється несуттєво малою. Конструкція не вимагає ухвалення якихось мір по ремонту.

Примітка Визначення Граничного Стану Руйнування, приведене в даній Частині 3 Єврокоду 8, ближче до фактичного руйнування будівлі, чим те що представлене в стандарті EN 1998-1:2004 і відповідає повному використанню деформаційної здатності елементів конструкції. Граничний Стан який відповідає вимогам "не зруйноване" в стандарті EN 1998-1:2004, є приблизно еквівалентним тому що визначений тут як Граничний Стан при Вагомих Пошкодженнях.

(2)Р Національні органи влади ухвалюють рішення про те, чи повинні перевірятися всі три Граничні Стани, два з них або одне з них.

Примітка Вибір Граничних Станів перевірятиметься в країні серед трьох Граничних Станів, визначених в пункті 2.1(1)Р, які можна знайти в Національному Додатку.

(3)Р Відповідні рівні захисту досягаються шляхом вибору для кожного Граничного Стану періоду повторення для сейсмічної дії.

Примітка Періоди повторення, що приписуються різним Граничним Станам, що підлягають перевірці в даній країні, можна знайти в її Національному Додатку. Захист звичайно вважається достатнім для типових нових будівель, якщо приймаються наступні значення периодів повторення:

– Граничний Стан Близький до Руйнування (NС): 2475 років, що відповідає вірогідності перевищення в 2 % протягом 50 років

– Граничний Стан при Вагомих Пошкодженнях (SD): 475 років, що відповідає вірогідності перевищення в 10 % протягом 50 років

– Граничний Стан при Обмежених Пошкодженнях (DL): 225 років, що відповідає вірогідності перевищення в 20 % протягом 50 років.

2.2 Критерії відповідності

2.2.1 Загальні відомості

(1)Р Відповідність вимогам пункту 2.1 досягається шляхом ухвалення сейсмічного впливу, методу розрахунку, перевірки і детального конструювання, відповідно даній частині стандарту EN 1998, як це прийнято для різних конструкційних матеріалів в рамках їх використання (тобто для бетону, сталі, цегляної кладки).

(2)Р За винятком випадків застосування коефіцієнта умов роботи q, відповідність перевіряється використанням повного (не зниженого пружнього) сейсмічного впливу по 2.1 і 4.2 для необхідного періоду повторюваності.

(3)Р При верифікації конструктивних елементів робиться відмінність між 'податливими' і 'крихкими'. Якщо не використовується коефіцієнт умов роботи q, то проводиться перевірка того, чи перевищують вимоги до конструкцій їх деформованість. Крім того, перевіряється: чи не перевищують вимоги міцність конструкцій.

Примітка Інформацію по класифікації елементів/механізмів як «податливих» або «крихких» можна знайти у відповідних Додатках по матеріалам.

(4)Крім того, підхід з використанням коефіцієнта умов роботи q можна використовувати там, де сейсмічна дія зменшується з допомогою цього коефіцієнта q, як зазначено в 4.2 (3) P. При цьому потрібно перевіряти всі конструктивні елементи на те, щоб вимоги за рахунок зменшених сейсмічних впливів не перевищували відповідні можливості конструкцій по міцності, розраховані відповідно до пункту (5) P.

(5)Р При розрахунках несучої здатності податливих або крихких елементів там, де вони будуть порівнюватися з вимогами при перевірках безпеки відповідно до (3) P and (4) P, потрібно використовувати усереднені значення характеристик існуючих матеріалів, отримані з випробувань при зведенні монолітних конструкцій на майданчику і з додаткових джерел інформації, поділені на коефіцієнти довірчої ймовірності, що визначаються в 3.5, з урахуванням досягнутого рівня знань. Для нових чи додаткових матеріалів потрібно використовувати номінальні характеристики.

(6)Р Деякі з існуючих конструктивних елементів можна визначити як "другорядні сейсмічні" згідно з визначеннями в 4.2.2 (1)P (2) і (3) EN 1998-1: 2004. "Вторинні сейсмічні" елементи слід перевіряти за допомогою тих же критеріїв відповідності, як і "основні сейсмічні".

(7)Р При розрахунках міцності крихких "основних сейсмічних" елементів, міцність матеріалу потрібно розділити на приватний коефіцієнт цього матеріалу.

Примітка Величини приватних коефіцієнтів для сталі, бетону, конструктивної сталі, кам'яної кладки та інших матеріалів для використання в конкретній країні можна знайти в Національному Додатку до цього стандарту. У примітках до пунктів 5.2.4 (3), 6.1.3 (1), 7.1.3 (1) і 9.6 (3) в EN1998-1: 2004 дані посилання на величини приватних коефіцієнтів для сталі, бетону, конструктивної сталі і кам'яної кладки, які використовуються для проектування нових будівель в різних країнах.

2.2.2 Граничний Стан Близький до Руйнування (NС)

(1)Р Вимоги повинні грунтуватися на розрахунковому сейсмічному впливі, який відповідає даному Граничному Стану. Для податливих і крихких елементів вимоги визначаються на основі розрахунку. Якщо використовується лінійний метод розрахунку, то вимоги до крихких елементів повинні бути змінені у відповідності з 4.5.1 (1) P.

(2)Р Можливості конструкцій повинні визначатися граничними деформаціями податливих елементів і граничною міцністю крихких елементів.

(3) Підхід, заснований на використанні коефіцієнта q (див. 2.2.1 (4) P, 4.2 (3) P) зазвичай не придатний для перевірки по цьому Граничному Стані.

Примітка Значення q = 1,5 и 2,0, приведені в пункті 4.2 (3) Р для конструкцій із залізобетону і сталі, відповідно, а також вищі значення q, можливо обгрунтовані з посиланням на існуючу локальному чи глобальну пластичність відповідно до застосовуваних додатків стандарту EN 1998-1:2004, відповідають виконанню Граничного Стану при Вагомих Пошкодженнях. Якщо вибирається перевірка по Передаваріному Граничному Стані, то можна застосувати пункт 2.2.3 (3) Р, при цьому величина коеффіцієнта q перевищує значення, вказані в пункті 4.2 (3) Р, приблизно на одну третину.

2.2.3 Граничний Стан при Вагомих Пошкодженнях (SD)

(1)Р Вимоги повинні грунтуватися на проектній сейсмічній дії, застосованій до даного Граничного стану. Для податливих і крихких елементів вимоги винні оцінюваться на підставі результатів аналізу. При використанні лінійного методу аналізу вимоги до крихких елементів мають бути змінені відповідно до 4.5.1(1) Р.

(2)Р За винятком випадків використання підходу q - фактора, характеристики повинні основуватись на деформаціях, що відносяться до пошкодження, для податливих елементів і на консервативно оцінених значеннях міцності для крихких елементів.

(3)Р В підході q - фактора (див. 2.2.1(4)Р, 4.2(3)Р), вимоги повинні грунтуватися на зменшеній сейсмічній дії, і характеристики повинні оцінюватися, як для несейсмічних проектних ситуацій.

2.2.4 Граничний стан обмеження пошкоджень (DL)

(1)Р Вимоги повинні грунтуватися на проектній сейсмічній дії, застосовній до даного Граничного стану.

(2)Р За винятком випадків використання підходу q - фактора, характеристики повинні основуватись на межах текучості для всіх елементів конструкції – як податливих, так і крихких. Характеристики наповнювачів повинні грунтуватися на середніх характеристиках пластичної деформації наповнювачів між поверхами.

(3)Р В підході q - фактора (див. 2.2.1(4)Р, 4.2(3)Р) вимоги і характеристики повинні порівнюватися в сенсі середньої пластичної деформації між поверхами.

3 Інформація для конструктив-

ної оцінки

3.1 Загальна інформація і історія

(1)Р При оцінці сейсмостійкості існуючих конструкцій, вхідні дані повинні збиратися з великої кількості джерел, включаючи:

– доступну документацію, конкретну для даної будівлі,

– застосовні джерела загальних даних (наприклад, сучасні правила і стандарти),

– польові дослідження і,

– в більшості випадків, вимірювання і випробування, що проводяться на місці і/або в лабораторії, як описано детальніше в пунктах 3.2 і 3.4.

(2) Між даними, отриманими з різних джерел, слід виконувати перехресні перевірки для зведення до мінімуму невизначеності.

3.2 Необхідні вхідні дані

(1) В цілому, інформація для оцінки здатності несучої конструкції, повинна охоплювати наступні пункти з а) по і).

а) Ідентифікація конструктивної системи і її відповідності критеріям рівномірності, установленим в стандарті EN 1998-1:2004, 4.2.3. Інформацію слід збирати або з досліджень, проведених на місці, або з оригінальних проектних креслень, якщо вони доступні. У цьому останньому випадку слід також збирати інформацію про можливі конструктивні зміни з моменту завершения будівництва.

b) Ідентифікація типу фундаментів будівель.

c) Ідентифікація про стан грунту, як розподіленого по категоріях згідно стандарту EN 1998-1:2004, 3.1.

d) Інформація про габарити і характеристики поперечного перетину елементів будівлі, а також механічних властивостях і стану складових матеріалів.

е) Інформація про дефекти матеріалів, що ідентифікуються, і неадекватне деталювання.

f) Інформація про критерії сейсмічного проектування, використані для внутрішнього проектування, включаючи чинник зменшення сили (q - фактор), якщо це застосовно.

g) Опис поточного і/або планованого використання будівлі (з ідентифікацією його класу відповідальності, як описано в стандарті

EN 1998-1:2004, 4.2.5).

h) Повторна оцінка передбаченних дій з урахуванням використання будівлі.

і) Інформація про тип і ступінь попереднього і поточного пошкодження будівельних несучих конструкцій, при його наявності, включаючи раніше проведені заходи щодо ремонту.

(2)Р Залежно від кількості якісної інформації, зібраної в пунктах, викладених вище, слід прийняти різні типи аналізу і різні значення коефіцієнтів достовірності, як вказано в пункті 3.3.

3.3 Рівні знань

3.3.1 Визначення рівнів знань

(1) Для цілей вибору допустимого типу аналізу і відповідних значень довірчої вірогідності визначаються три наступні рівні знань:

КL1: Обмежене знання

КL2: Звичайне знання

КL3: Повне знання

(2)Чинниками, що визначають відповідний рівень знань (тобто КL1, КL2 або КL3), являются наступні:

i) геометрія: геометричні властивості конструктивної системи, і елементів конструкції, які не являються несучими (наприклад, панелі з цегляним наповненням), які можуть впливати на поведінку конструкції.

іі) деталі: включають кількість і деталювання арматури в залізобетоні, з'єднання між сталевими елементами, приєднання діафрагм до бічної конструкції, що чинить опір, перев'язку і з'єднання розчинів цегляної кладки і характер будь-яких армуючих елементів в цегляній кладці.

ііі) матеріали: механічні властивості складових матеріалів.

(3) Досягнутий рівень знання визначає допустимий метод аналізу (див. 4.4), а також значення, які мають бути прийняті для довірчої вірогідності (СF). Процедури для отримання необхідних даних представлені в пункті 3.4.

(4) Взаємозв'язок між рівнями знань і застосованими методами аналізу, і довірчі вірогідності проілюстровані в таблиці 3.1. Визначення термінів "візуальний", "повний", "обмежений", "розширений" і "вичерпний" в таблиці застосовані в пункті 3.4.

3.3.2 KL1 Обмежене знання

(1) KL1 відповідає наступному стану знань:

i) геометрія: загальна геометрія конструкції і розміри елементів відомі і (а) зйомки, або (b) з оригінальних ескізних будівельних креслень, використовуваних як для оригінального будівництва, так і для будь-яких подальших модифікацій. У випадку (b) слід перевіряти на місці достатню вибірку як розмірів загальної геометрії, так і розмірів елементів; при наявності істотних розбіжностей з ескізним будівельним кресленням слід виконати більш повне зняття розмірів.

Таблиця 3.1: Рівні знань і відповідні методи аналізу (LF: Процедура з використанням бічної сили, MRS: Аналіз модального спектру реакції) і довірчі вірогідності (CF)