. (Б.27)

Якщо у зварних трійниках або врізках номінальна товщина стінки штуцера або приєднаної труби дорівнює е0b+ с і відсутні накладки, варто приймати . У цьому випадку діаметр отвору повинен бути не більше обчисленого за формулою

. (Б.28)

Б.7 Сила тертя між ґрунтом і трубою

Переміщення попередньо ізольованої труби в ґрунті внаслідок температурних видовжень при зміні температури теплоносія призводить до виникнення сили тертя між оточуючим ґрунтом і зовнішньою поверхнею трубопроводу Fтр, Н/м, що дорівнює:

, (Б.29)

де  – коефіцієнт тертя поліетиленової оболонки по ґрунту, при терті по піску допускається приймати = 0,40;

gтр – вага 1 м теплопроводу з водою, Н/м;

 – питома вага ґрунту й води, Н/м3;

h0 – глибина засипання стосовно осі труби, м;


Рисунок Б.5 – Сила тертя між ґрунтом і оболонкою


Б.8 Напруження в трубах, відводах і трійниках – згідно з ОСТ 108.031.09

Б.8.1 Розрахункові напруження

При визначенні розрахункових напружень передбачається, що товщини стінок труб, відводів і трійників задовольняють вимоги розділу Б.6.

Середнє окружне напруження від внутрішнього тиску σp, МПа, визначається за формулою:

, (Б.30)

де dBH – внутрішній діаметр перерізу, що розраховується;

φ – коефіцієнт зниження міцності, обумовлений згідно з п.Б.6.1.

Середнє окружне напруження від тиску ґрунту в трубопроводах безканальної прокладки σu, МПа, визначається за формулою:

, (Б.31)

де g1 – навантаження на одиницю довжини трубопроводу від ваги ґрунту й продукту, що заповнює трубу. Навантаження від ваги ґрунту визначається згідно з розділом Б.5;

g2 – навантаження на одиницю довжини трубопроводу від ваги труби й ізоляції.

Сумарне середнє окружне напруження , МПа, варто визначати за формулою:

σφ= σp+ σИ. (Б.32)


Рисунок Б.6 – Дія тиску теплоносія на стінки провідної труби


Сумарне середнє осьове напруження σz, МПа, від внутрішнього тиску, осьової сили і згинального моменту визначається за формулою:

σz = σpz ± σzz ± σb, (Б.33)

(знак "+" відповідає розтягу, а "–" – стиску)

де осьове напруження від внутрішнього тиску σpz, МПа:

, (Б.34)

напруження від осьової сили σzz, МПа:

, (Б.35)

осьове напруження від згинального моменту σb, МПа:

. (Б.36)

При визначенні напружень у трубах коефіцієнти інтенсифікації i0 та і1 приймаються рівними одиниці, тоді формула (Б.36) набуває виду:

. (Б.37)

Напруження від кручення

. (Б.38)

Радіальне напруження від внутрішнього тиску σr, МПа, визначається за формулою:

. (Б.39)

Характеристики перерізу W, см3; Аi, см2, визначаються за формулами:

. (Б.40)

Для розрахункового перерізу трубопроводу обчислюються три головних нормальних напруження, які являють собою алгебраїчну суму діючих в одному напрямку напружень від прикладених до перерізу навантажень.

Головні напруження обчислюються за формулами:

  • за наявності моменту кручення:

. (Б.41)

Моменти кручення присутні тільки в тримірних трубопроводах, а в двомірних (площинних) трубопроводах τ = 0.

За відсутності моменту кручення:


. (Б.42)


Для забезпечення умови σ1, > σ2 > σ3 індекси при позначеннях остаточно встановлюються після визначення чисельних значень σφ і σz.

Еквівалентні напруження σeq, МПа, для розрахункового перерізу трубопроводу дорівнюють:

σeq = σ1 – σ3. (Б.43)

Б.8.2 Допустиме еквівалентне напруження (ОСТ 108.031.09)

Величина нормативного напруження приймається згідно з ОСТ 108.031.08. Проміжні значення визначаються методом апроксимації.

Величина еквівалентного напруження σeq, МПа, у циліндричних колекторах, трубах та трубопроводах від дії внутрішнього тиску та вагових навантажень повинна відповідати умові

σeq 1,1[σ]. (Б.44)

Величина еквівалентного напруження σeq, МПа, у трубах та трубопроводах від дії внутрішнього тиску, вагових навантажень та самокомпенсації теплових розширень повинна відповідати умові

σeq 1,5[σ]. (Б.45)

Перевірочний розрахунок на міцність трубопроводів виконується спочатку на дію зусиль та моментів, викликаних ваговими навантаженнями, а потім на спільний вплив вагових навантажень та самокомпенсації теплових розширень.

Осьові напруження, а також крутні моменти при розрахунку на спільну дію ваги та самокомпенсації теплових розширень підсумовуються алгебраїчно.

Згинальні моменти при розрахунку на спільну дію ваги та самокомпенсації складаються алгебраїчно тільки в тому випадку, якщо ці моменти діють в одній площині поздовжнього перерізу трубопроводу. Якщо згинальні моменти виникають від дії вагових навантажень та від самокомпенсації теплових розширень, які діють в різних площинах, то складання моментів проводиться геометрично; при цьому необхідно визначити площину, в якій сумарний момент буде найбільшим.

Б.8.3 Напруження у відгалуженнях

Напруження у відгалуженнях визначаються відповідно до Б.8.1 для двох крайніх перерізів А – А та Б – Б (рисунок Б.7). За розрахункове еквівалентне напруження приймається найбільше з двох значень. Характеристики перерізів W і Аi розраховуються за формулою (Б.40), а коефіцієнти i0 і ii – за формулами:

  • для гнутих, крутогнутих і штампозварних відгалужень, що стикуються з трубами зварюванням:

; (Б.46)

  • для відгалужень тих же конструкцій, що стикуються з трубами з використанням фланців:

; (Б.47)

  • для відгалужень тих же конструкцій, що стикуються з трубами на фланці з одного кінця й зварюванням – з іншого:

; (Б.48)

  • для секторних нормалізованих відгалужень, що стикуються з трубами зварюванням:

, (Б.49)

де

, (Б.50)

. (Б.51)


а – схема навантаження; б – розрахункові перерізи

Рисунок Б.7 – Розрахункова схема відгалуження


Б.8.4 Напруження у трійниках

Напруження у трійниках визначаються згідно з Б.8.1 для перерізів А – А,Б – Б та В – В (рисунок Б.8). За розрахункове еквівалентне напруження приймається найбільше із трьох значень.


а – схема навантаження; б – розрахункові перерізи

Рисунок Б.8 – Розрахункова схема трійникового з'єднання


Концентрація напружень вигину в трійниках залежить від безрозмірного параметра .

Для зварних трійників без зміцнювальних накладок, конструкція яких відповідає рисунку Б.3, а,

(Б.52)


Для зварних трійників зі зміцнювальними накладками, конструкція яких відповідає рисунку Б.4, а, при еn 1,5 · еnCT

, (Б.53)

при еn 1,5 еnCT

, (Б.54)

Для штампованих і штампозварних трійників, конструкція яких відповідає рисунку Б.4, б,

. (Б.55)

При розрахунку відгалуження (переріз В – В) у ці формули замість номінальної товщини стінки підставляється ефективна ее, мм, яка визначається так:

  • за наявності внутрішнього тиску (Р 0):

ес=enCT· · eR/ eRm, (Б.56)

де enCT – номінальна товщина стінки магістралі;

eR – товщина стінки магістралі без урахування ослаблення отвором (розраховується згідно з (Б.6);

eRm – товщина стінки магістралі згідно з (Б.6);

  • за відсутності внутрішнього тиску (Р = 0):

ес=enCT· · φd/ φm, (Б.57)

де φd – обчислюється за формулою (Б. 18),

φm – приймається найбільшим із двох значень φd і φw:

φm =mах(φd; φw).

Коефіцієнти концентрації напружень вигину i0 при дії згинального моменту із площини трійника:

  • у звареному трійнику з відношенням зовнішнього діаметра відгалуження до зовнішнього діаметра магістралі dзB/ d3 >0,5:

; (Б.58)

  • у звареному трійнику з відношенням dзВ/ d30,5, а також у штампованому (штампозварному) трійнику:

. (Б.59)

Коефіцієнти концентрації напружень вигину ii при дії згинального моменту в площині трійника: незалежно від його конструкції й співвідношення dзВ/ d3 обчислюються за формулою:

ii =0,75i0 + 0,25. (Б.60)

Безрозмірний параметр у формулах (Б.56) – (Б.58) визначається за формулою:

. (Б.61)

Характеристики перерізу при розрахунку магістралі (перерізи А – А і Б – Б) визначаються за формулою (Б.40), при розрахунку відгалуження (переріз В – В ) – за формулами:

, (Б.62)

у яких ebm приймається: при розрахунку зварних трійників як найменше значення з величин еb і ebii, a при розрахунку штампованих і штампозварних трійників як найменше значення з величин es і esii.

Врізання, конструкція яких відповідає рисунку Б.3, а та рисунку Б.4, а, розраховуються за формулами зварних трійників.

Б.8.5 Напруження від росту температури

Якщо в трубопроводі, який укладений у ґрунт і підданий нагріванню, відсутня компенсація температурних деформацій, то в стінці труби виникають напруження σtМПа, які обчислюють за формулою:

σt = σ · Е · ∆t, (Б.63)

де σ – середній коефіцієнт лінійного видовження при нагріванні від 0 до максимальної температури теплоносія;

Е – модуль поздовжньої пружності (за максимальної температури теплоносія);

t = t1 – tMOHT – різниця між максимальною температурою теплоносія та температурою трубопроводу при монтажних роботах.

Модулі пружності і коефіцієнт лінійного розширення для трубних сталей марок Ст.3, 10, 20 наведені в таблиці Б.7.


Таблиця Б.7

Температура стінки труби t°С

Модуль пружності Е, Па

Коефіцієнт лінійного розширення, α °С-1

Е · α, Мпа · °С-1

20

20,11 х 1010

1,16 х 105

2,33

75

19,52 х 1010

1,20 х 105

2,34

100

19,38 х 1010

1,22 х 105

2,36

125

19,13 х 1010

1,24 х 105

2,37

150

18,93 х 1010

1,25 х 105

2,37

Б.9 Максимальна довжина прямих ділянок

Базуючись на інформації, яка була викладена в розділах Б.1 – Б.8, можна окреслити загальні принципи розрахунку витривалості попередньо ізольованих теплових мереж. Починаючи розрахунок проектант має керуватися однією засадою – сумарне напруження, яке виникає в стінці провідної труби, завжди має бути меншим ніж допустиме нормативне напруження.

Розгляд проблеми розрахунку попередньо ізольованих трубопроводів слід почати з наступного прикладу.

Ділянка трубопроводу завдовжки L0 затиснута між двома нерухомими опорами (рисунок Б.9).


Рисунок Б.9 – Трубопровід між двома нерухомими опорами


Наповнення трубопроводу теплоносієм з температурою t1, що відрізняється від початкової температури труби t0 підтиском Рр, викликає в перерізі "i" на відстані від нерухомої опори L0, м, осьові напруження розширення σz, МПа:

σz = α · E · ∆t – v – σα, (Б.64)

де t = t1 t0

У ситуації, коли один із кінців звільнений від нерухомої опори (рисунок Б.10), замість напружень у матеріалі труби виникає деформація izt:


Рисунок Б.10 – Теплове видовження трубопроводу з одним вільним кінцем


, (Б.65)

яка викликає переміщення вільного кінця на величину li, м:

li= Li· izt= Li· α · ∆t. (Б.66)

Якщо додатково помістити трубопровід у ґрунт (рисунок Б.11), який впливає на зовнішню оболонку (що передається на провідну трубу) рівномірно розкладеною силою Р, це викличе додаткові напруження від тертя , МПа: