5.6 Параметри мікроклімату на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042, повітря робочої зони – вимогам ГОСТ 12.1.005, а викиди в атмосферу шкідливих речовин не повинні перевищувати норм, встановлених ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201, які наведені в табл. 5.1.

5.7 Рівень сумарної активності природних радіонуклідів у матеріалах, які використовують для виробництва, у відповідності з ДБН В.1.4-1.01 не повинен перевищувати 370 Бк/кг.

Таблиця 5.1 – Норми викидів в атмосферу шкідливих речовин

6 ПРАВИЛА МАРКУВАННЯ, ПАКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ

6.1 Марка сталей балок та матеріали для зварювання повинні прийматися відповідно до СНиП ІІ-23

6.2 Марку відправних елементів необхідно встановлювати згідно з ГОСТ 26047.

Приклад умовного позначення:

100 – 21 – МР2 – ДСТУ Б В.2.6-76:2008,

де 100 – номер замовлення, 21 – номер креслення КМД, МР2 – марка відправного елемента в кресленнях КМД.

Маркувальні знаки повинні наноситися на стінку балки незмивною фарбою.

6.3 Кожна партія балок повинна супроводжуватися сертифікатом відповідно до СНиП III-18.

6.4 Балки необхідно пакувати в пакети згідно з кресленнями підприємства-виробника, затверд женими в установленому порядку. Упаковка пакетів повинна забезпечувати збереження покриття від механічних пошкоджень. Маса пакета повинна бути обумовлена споживачем у замовленні.

Монтажні шайби, болти, гайки необхідно упаковувати в металеву тару згідно з ГОСТ 19822 або в дерев'яну – згідно з ГОСТ 2991.

6.5 Балки при транспортувані та зберігані повинні опиратися на дерев'яні підкладки та прок ладки.

Товщина підкладок має бути не менше 50 мм при транспортуванні та 150 мм при зберіганні, а товщина прокладок – не менше 25 мм. Ширина підкладок та прокладок в усіх випадках має бути не менше 100 мм.

Довжина підкладок та прокладок повинна бути більшою від габариту пакета балок не менше ніж на 100 мм.

6.6 Умови транспортування балок при дії кліматичних факторів – Ж1, умови зберігання – Ж2 згідно з ГОСТ 15150.

6.7 Монтаж балок необхідно проводити відповідно до вимог СНиП III-18.

7 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

7.1 Якість сталі та зварювальних матеріалів згідно з 4.2.1 повинна бути засвідчена сертифікатами підприємств-постачальників або даними лабораторії підприємства-виробника.

7.2 Контроль якості зварних швів та їх розмірів згідно з 4.3.1 потрібно проводити відповідно до СНиП III-18.

7.3 Лінійні розміри балок згідно з 4.1.5 та їх деталей повинні контролюватися рулеткою класу 2 згідно з ДСТУ 4179, металевою лінійкою згідно з ДСТУ ГОСТ 427 та штангенциркулем згідно з ГОСТ 166.

7.4 Відхилення від прямолінійності згідно з 4.1.6 необхідно перевіряти вимірюванням мета левою лінійкою зазору між полицею або стінкою балки та натягнутою струною, закріпленою по кінцях полиці або стінки балки.

7.5 Контроль якості захисних покриттів від корозії згідно з 4.2.5 необхідно проводити відповідно до СНиП 2.03.11.

8 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

8.1 Балки поставляються комплектне. До складу комплекту входять:

- балки;

- монтажні шайби завтовшки 5 мм та 10 мм для рихтування (по 8 шт. на кожне закріплення балки);

- болти, гайки, шайби;

- технічна документація згідно з ДСТУ Б В.2.6-75.

8.2 Для випробування та контролю продукції при прийманні балок використовують такі вип робування:

- приймальні (під час постановки на виробництво);

- приймально-здавальні (під час здавання продукції замовнику);

- періодичні;

- сертифікаційні;

- типові.

8.3 Балки повинні прийматися службою технічного контролю підприємства-виробника партіями. Партією необхідно вважати балки для одного механізму та одного замовлення.

8.4 Для контролю розмірів та відхилень форми, а також якості зварних з'єднань із кожної партії відбирають балки загальною довжиною не менше 10 % від партії, але не менше однієї штуки.

Таку ж кількість балок відбирають для контролю якості антикорозійного покриття.

8.5 При отриманні незадовільних результатів контролю хоча б за одним із показників якості за цим же показником проводять повторну перевірку подвоєної довжини балок, відібраних з тієї ж партії.

У разі незадовільних результатів повторної перевірки партія балок вважається бракованою.

8.6 Споживач має право проводити контрольну перевірку відповідності балок згідно з цим стандартом, дотримуючись при цьому наведеного порядку відбору балок та застосовуючи вказані методи контролю.

9 ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

9.1 Оцінювання відповідності балок вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд (ТРв) [1] здійснюється шляхом сертифікації органом оцінки відповідності за показниками безпеки, визначеними цим стандартом.

9.2 Сертифікація здійснюється відповідно до положень, запроваджених ТРв [1], ДСТУ Б А.1.2-1 [3], і розділом 9 цього стандарту.

Процедури оцінки відповідності визначає орган оцінки на підставі 14, 18-20 ТРв [1] з урахуванням вимог [2].

9.3 Можуть застосовуватися такі процедури оцінки:

- випробування виробником виробу певного типу;

- здійснення контролю за виробничим процесом на підприємстві;

- випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;

- подальше випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;

- випробування органом оцінки виробу певного типу;

- проведення органом оцінки перевірки та оцінки системи контролю за виробничим процесом;

- перевірка органом оцінки системи якості виробництва та її оцінка;

- випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві, ринку або будівельному майданчику, відповідно до програми аудиту.

9.4 У кожному окремому випадку на підставі аналізу факторів, наведених у пункті 20 ТРв [1], орган оцінки конкретизує перелік процедур оцінки відповідності, зазначених у 9.3.

Усі застосовані при сертифікації продукції процедури оцінки відповідності документуються виробником.

9.5 Сертифікація продукції може здійснюватися також із використанням модуля В (відповідність типу) в комбінації з модулем Р (перевірка продукції).

9.6 Відсутність на підприємстві контролю за виробництвом виключає надання позитивного висновку щодо видачі сертифіката відповідності.

9.7 Наявність системи якості виробництва не є обов'язковою вимогою при сертифікації про дукції.

Відповідність системи контролю за виробництвом вимогам ДСТУ ISO 9001 [4] є достатньою для її позитивної оцінки в системі якості.

9.8 Виробник повинен вживати заходів для того, щоб виробничий процес постійно забезпечу вав відповідність виробів вимогам регламенту, а також інформувати орган оцінки про суттєві зміни в конструкції або в технологічному процесі виготовлення балок.

ДОДАТОК А

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

[1] Технічний регламент будівельних виробів, будівель і споруд / Постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1764.

[2] Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності / Постанова Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. № 1585.

[3] ДСТУ Б А.1.2-1:2007 Система ліцензування та сертифікації у будівництві. Оцінювання відповідності у будівництві згідно з технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд. Основні положення.

[4] ДСТУ ISO 9001-2001 (ISO 9001:2000, IDT) Системи управління якістю. Вимоги.

УКНД 91.080.10

Ключові слова: антикорозійний захист, балки, болти, гайки, відправні елементи, конструкції сталеві, методи контролювання, підвісний транспорт, підтвердження відповідності, профілі, сертифікація, стандарт, технічна документація на продукцію.