До випробувань на деформативність відносять:

  • визначення прогину форми від вертикального навантаження;

  • визначення деформації форми від поздовжнього навантаження;

  • визначення прогину вільного кута форми при діагональному обпиранні (у випадках, передбачених 2.7.4);

  • визначення вигину бортів.

Перелік форм, що підлягають попереднім і приймальним випробуванням, у т.ч. форм, у яких виконується пробне виготовлення виробів, установлює розробник технічної документації за узгодженням з підприємством-виробником форм (число пробних формувань визначається угодою сторін). Доцільність проведення пробного виготовлення виробів при приймальних випробуваннях установлює організація-розробник технічної документації разом із підприємством-виробником форм.

5.4 Форми серійного виробництва підприємство-виробник піддає періодичним випробуванням за програмою, погодженою з організацією, що розробила проектну документацію. До складу періодичних випробувань входять перевірки відхилів від площинності й деформативності. Випробовують одну форму від партії до 300 шт., але не рідше ніж один раз на рік.

При комплекті форм одного виду й призначення в кількості до 100 шт., що відрізняються окремими внутрішніми розмірами в плані й розташуванням отвороутворювачів і вкладишів, випробовують одну форму - типовий представник.

Піддони або інші елементи форм, що поставляються як кінцева продукція, випробовують у кількості 1 шт. від партії 2000 шт., але не рідше ніж один раз на рік.

5.3, 5.4 (Змінена редакція, Зміна № 2).

5.5 Форми серійного виробництва, а також форми індивідуального виробництва при зміні їх конструкції або матеріалів, якщо ці зміни можуть вплинути на якість форм, піддають випробуванням, програма й методика яких, що складається розробником конструкторської документації, повинна передбачати визначення деформативності й пробне виготовлення виробів з арматурою й закладними деталями.

Номенклатура форм, у яких виконується пробне виготовлення виробів, визначається розробником конструкторської документації за узгодженням з підприємством-виробником.

(Змінена редакція, Зміна № 1).

5.6 (Виключений, Зміна № 1).

6 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

6.1 Комплектність форми перевіряють за відомістю комплекту поставки, що входить до складу паспорта, складеного відповідно до ГОСТ 2.601.

Комплектність технічної документації, що поставляється з формою, перевіряють відповідно до 4.2.

(Змінена редакція, Зміна № 1).

  1. Якість металу, призначеного для виготовлення форм, повинна бути засвідчена сертифікатами заводів-постачальників металу або актом випробувань лабораторії підприємства-виробника форм.

  1. Твердість деталей (2.3.5) вимірюють за Роквеллом відповідно до вимог ГОСТ 9013.

  1. Внутрішні розміри форми вимірюють при закритих бортах і встановлених стяжках, якщо останні передбачені в робочій документації форми. Внутрішні розміри вимірюють по краях і в середині форми в місцях щільного, без зазору, прилягання бортів до настилу піддона.

(Змінена редакція, Зміна № 2).

6.5 Відхили від площинності плит для електромагнітного кріплення форми до віброплощадки визначають у точках, розташованих у центрах цих плит.

Відхил від площинності кожної плити визначають у межах кола діаметром 450 мм, уписаного в контур плити.

6.5а Вигин (прогин) піддона, що попередньо задається, вимірюють струною й вимірювальною лінійкою. Вимірювання проводять по краях піддона по його поперечній осі.

(Уведений додатково, Зміна № 2).

6.6 Розміри форми та її елементів перевіряють металевими вимірювальними інструментами: рулетками згідно з ГОСТ 7502, вимірювальними лінійками відповідно до ГОСТ 427, штангенциркулями згідно з ГОСТ 166 або шаблонами, повіреними у встановленому порядку.

Величину зазорів (2.6.15) вимірюють повіреними у встановленому порядку щупами і полутора-міліметровим непрохідним калібром.

(Змінена редакція, Зміна № 1).

6.7 Відхили від перпендикулярності бортів до піддона зібраної форми перевіряють шляхом виміру найбільшого зазору між робочою поверхнею борта й ребром перевірочного косинця 90° згідно з ГОСТ 3749, установленого на піддоні форми.

У формах із бортами висотою більше 1000 мм або зі складним обрисом робочої поверхні відхили від перпендикулярності вимірюють за допомогою шаблона.

Відхили від перпендикулярності опорної поверхні упору до робочої поверхні настилу піддона перевіряють шляхом вимірювання зазорів між нижньою й верхніми точками ділянки обпирання анкера й ребром перевірочного косинця 90° згідно з ГОСТ 3749, установленого на настилі піддона, або іншими засобами вимірювання, атестованими у встановленому порядку. Величину зазорів вимірюють вимірювальною лінійкою або щупом.

6.8 Положення бортів, нахилених до робочої поверхні піддона під кутом, перевіряють за допомогою шаблона.

6.7, 6.8 (Змінена редакція, Зміна № 2).

6.9 Відхили від площинності робочої поверхні піддона вимірюють відповідно до ГОСТ 13015.0.

(Змінена редакція, Зміна № 1).

6.10 Відхили від прямолінійності за довжиною й шириною піддона й за всією довжиною бортів вимірюють за допомогою струни із дроту діаметром не більше 0,5 мм відповідно до ГОСТ 3282 або ГОСТ 9389, що натягається зусиллям не менше 5 кгс, і вимірювальної лінійки.

Відхили від прямолінійності на довжині до 2 м вимірюють за допомогою перевірочних лінійок згідно з ГОСТ 8026.

(Змінена редакція, Зміна № 2).

6.10а Вигин борта визначають згідно з ГОСТ 26438.

(Уведений додатково, Зміна № 1).

6.11 Вимірювання відповідно до 6.5-6.10а допускається робити й іншими засобами, що пройшли перевірку у встановленому порядку й забезпечують похибку вимірювання не більшу ніж засоби вимірювання, зазначені в цьому стандарті.

(Змінена редакція, Зміни № 1, 2).

6.12 Шви зварених з'єднань контролюють згідно з ГОСТ 3242.

(Змінена редакція, Зміна № 2).

  1. При контролі працездатності форми перевіряють відкривання й закривання бортів і роботу нарізних та інших рухливих з'єднань форми (замків, стяжок, тяг тощо).

  2. Визначення прогину форми від вертикального навантаження, деформацій форми від поздовжнього навантаження, прогину вільного кута форми при діагональному обпиранні, а також вигину бортів визначають відповідно до ГОСТ 26438.

(Змінена редакція, Зміна № 1).

6.15, 6.16 (Виключені, Зміна № 1).

6.17 У переналагоджуваних формах треба на піддон установити оснащення для кожного виконання й зібрану форму перевірити на відповідність вимогам 2.6.

6.18 Перевірка на герметичність парових порожнин у формах із такими порожнинами й регістрами повинна виконуватися за технологією підприємства-виробника протягом 10 хв водою пробним тиском, що дорівнює 15 кПа (0,15 кгс/см2). Падіння тиску при цьому не допускається.

У технічно обґрунтованих випадках допускається робити перевірку на герметичність і іншими способами, що забезпечують дотримання вимог безпеки.

(Змінена редакція, Зміна № 1).

6.19 Якість лакофарбового покриття контролюють зовнішнім оглядом.
(Уведений додатково, Зміна № 1).

7 МАРКУВАННЯ, ПАКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ Й ЗБЕРІГАННЯ

7.1 Маркування

  1. На кожній формі в доступному місці на неробочій поверхні повинна бути прикріплена металева табличка з корозійностійкого матеріалу згідно з ГОСТ 12969, на якій повинні бути нанесені дані відповідно до 7.1.2 або 7.1.3.

  2. На формах, що поставляються на внутрішній ринок, табличка повинна містити:

  • найменування або товарний знак підприємства-виробника;

  • державний знак якості (на форми, атестовані за вищою категорією якості);

  • умовну познаку форми, привласнену їй у технічній документації;

  • порядковий номер форми за системою нумерації підприємства-виробника;

  • масу форми;

  • рік випуску;

  • познаку стандарту, за якою виготовлена форма.

7.1.3 На формах, що поставляються на експорт, табличка повинна містити:

  • умовну познаку форми, привласнену їй у технічній документації;

  • найменування або товарний знак підприємства-виробника;

  • порядковий номер форми за системою нумерації підприємства-виробника;

  • напис "Made in USSR".

7.1.2, 7.1.3 (Змінена редакція, Зміна № 2).

7.1.4 Всі змінні складальні одиниці й деталі форми повинні мати на неробочій поверхні маркування, що містить познаку складальної одиниці (деталі) за специфікацією або за класифікатором розробника проектної документації. Місце маркування вказують на робочому кресленні складальної одиниці (деталі).

Маркування слід наносити на маркувальну табличку або безпосередньо на складальні одиниці й деталі електронаплавленням або тавруванням (для дрібних деталей), а у випадку неможливості електронаплавлювання або таврування - прикріпленням маркувальної бірки.

(Змінена редакція, Зміна № 1).

7.2 Упакування

  1. Форми відправляють споживачеві без упакування. Допускається складання форм у пакет відповідно до схем відвантаження, розробленим підприємством-виробником і затвердженим у встановленому порядку.

  2. Дрібні комплектуючі вузли й деталі форм, не закріплені на формі, і запасні частини повинні впаковуватися в дерев'яні ящики або лати. Маркування ящиків, лати, а також форм, що відправляються без упакування, повинне відповідати ГОСТ 14192.

Допускаються інші види впакування (картон, плівка тощо), що забезпечують збереженість вузлів і деталей форми в процесі транспортування.

  1. Супровідна документація повинна бути загорнута у водонепроникний папір відповідно до ГОСТ 8828 і вкладена в пакет із поліетиленової плівки згідно з ГОСТ 10354. Шви пакета повинні бути герметично зварені.

  2. Пакет із супровідною документацією укладають у ящик, призначений для комплектуючих елементів або (за відсутності такого) відправляють в окремому впакуванні. При укладанні документації в ящик повинна бути забезпечена повна її збереженість під час транспортування.

Допускається супровідну документацію відправляти поштою.

7.3 Транспортування й зберігання

  1. (Виключений, Зміна № 2).

  2. Підйом форм повинен виконуватися краном за пристрої для стропування із застосуванням траверс або інших вантажопідйомних пристосувань, що забезпечують збереженість форм.

За температури навколишнього середовища мінус 40 °С і нижче підйом форм повинен виконуватися за допомогою інвентарних, пристосувань за схемою стропування, розробленою організа-цією-розробником технічної документації на ці форми.

(Змінена редакція, Зміна № 2).

  1. Транспортування форми може здійснюватися залізничним, автомобільним і морським (річковим) транспортом.

  2. Зберігання форм повинне здійснюватися в горизонтальному положенні на рівній площадці.

(Змінена редакція, Зміни № 1, 2).

7.3.5 Транспортування й зберігання форм повинне здійснюватись в умовах, що виключають їх механічне ушкодження й ушкодження лакофарбових і консерваційних покриттів.

Умови транспортування й зберігання форм установлюють залежно від кліматичних факторів зовнішнього середовища відповідно до ГОСТ 15150.

8 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

  1. Підприємство-виробник гарантує відповідність форм вимогам цього стандарту при дотриманні умов транспортування й зберігання, установлених цим стандартом, і умов експлуатації, передбачених експлуатаційною документацією на форми.

  2. Гарантійний строк експлуатації - 12 місяців від дня уведення форм в експлуатацію, але не більше 18 місяців від дня відвантаження споживачеві.

Гарантійний строк експлуатації для форм, що поставляються на експорт, - 12 місяців від дня уведення форм в експлуатацію, але не більше 24 місяців із моменту проходження їх через державний кордон.

ДОДАТОК 1

(рекомендований)

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ, ЩО ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ В ЦЬОМУ СТАНДАРТІ, ТА IX ПОЯСНЕННЯ

Борт - елемент форми, призначений для утворення частини зовнішнього периметра виробу поза площиною піддона.

Борт базовий - борт групової форми, на якому закріплюються формотворні елементи.

Борт поперечний (торцевий) - борт, розташований по короткій стороні форми.

Борт поздовжній - борт, розташований по довгій стороні форми.

Борт пружний - борт, з'єднаний з піддоном пружним шарніром.

Бортове оснащення (бортоснащення) -

  1. Сукупність формотворних елементів, призначених для утворення поверхонь виробу поза площиною піддона.

  2. Сукупність бортів, що є інвентарною приналежністю формувального поста.

Вкладиш - елемент форми, призначений для утворення у виробі отворів, уступів, виїмок тощо.

Заглушка - елемент переналагоджуваної форми, тимчасово закриваючий отвір у формі.

Замок - елемент форми, призначений для закріплення в проектному положенні бортів, вкладишів тощо.

Відсік (формувальний відсік) - частина об'єму багатомісної або переналагоджуваної форми, призначеної для виготовлення виробу.

Піддон -елемент форми, призначений для утворення в процесі формування нижньої поверхні виробу.

Піддон-вагонетка - піддон, що має колеса й засоби взаємодії із вантажопереміщуючими пристроями конвейєра.

Піддон гнучкий - піддон, пружний вигин якого використовується для розпалублення виробів.