5.2. Види основних аварійних ситуацій:
■ газопрояви;
■ падіння талевої системи;
■ прихоплення бурового інструменту;
5.3. Основними ознаками аварійних ситуацій є: При газопрояві:
■ самовільний перелив розчину із свердловини при розкритому продуктивному пласті;
■ збільшення рівня бурового розчину у робочій місткості при бурінні чи промиванні свердловини;
■ невідповідність кількості долитого при підійманні чи витісненого при спусканні інструменту розчину об'єму піднятого чи спущеного металу труб;
■ виділення газу з розчину, яким промивається свердловина;
■ поява у трубному чи затрубному просторах тиску при загерметизованому усті;
Причини можливого падіння талевої системи:
■ деформація і понад допустиме зношення талевого каната і роликів;
■ заклинювання талевих роликів;
■ несправність гальмівної системи лебідки;
■ несправність протизатягувача;
■ перевищення вантажопідіймальності;
При можливому прихопленні бурового інструменту:
■ неможливість спуску та підйому бурового інструменту;
■ неможливість провертання бурового інструменту у свердловині;
■ часткова або повна відсутність циркуляції бурового розчину.
5.4. Дії спрямовані на запобігання виникненню аварійних ситуацій:
Для запобігання виникненню газопроявів необхідно вжити наступних заходів:
■ промивання свердловини розчином потрібної питомої ваги (відповідно затвердженому плану та поточному пластовому тиску);
■ постійний контроль за станом рівня розчину у свердловині;
■ контроль відповідності об'єму долитого і витісненого розчину Об'єму піднятого (спущеного) металу;
■ регулярний долив свердловини при підійманні інструменту;
Для запобігання падінню талевої системи необхідно щозмінно контролювати:
■ стан талевого каната;
■ справність протизатягувача;
■ справність гальмівної системи лебідки;
■ справність роликів талевої системи;
■ протизатягувач повинен спрацьовувати при досягненні талевим блоком відстані до кронблока не менше двох метрів.
Для запобігання прихопленню бурового інструменту необхідно:
■ все, що готується до спуску у свердловину, повинно бути заескізоване та заміряні всі зовнішні та внутрішні розміри (діаметри, довжина, ширина);
■ вжити заходів щодо запобігання падіння у свердловину будь-яких сторонніх предметів - встановити щільний гумовий обтюратор не лише на підйом, але й на спуск;
■ до нарощування під час розбурювання цементних стаканів (мостів) приступати лише після припинення виносу шламу із свердловини;
■ свердловину, що заповнена розчином, у якому є чому випасти в осадок, не залишати на тривалий час без промивки (час повинен вказуватись у плані робіт);
■ у випадках непередбаченого аварійного припинення подачі промивальної рідини для запобігання прихоплення бурильного інструменту або закупорювання труби, що знаходиться у свердловині, її необхідно припідняти і посадити на елеватор..
5.5. Дії бурильника в аварійних ситуаціях:
При виникненні вищенаведених або інших аварійних ситуацій бурильник повинен діяти згідно з ПЛАС.
Першочергові дії бурильника такі:
■ вивести людей із небезпечної зони;
■ при виявленні ознак газопрояву слід герметизувати свердловину;
■ у разі появи ознак, що може виникнути відкрите фонтанування, необхідно відключити електропостачання, зупинити двигуни внутрішнього згорання, погасити технічні та побутові джерела відкритого вогню, заборонити рух транспорту та пішоходів, виставити попереджувальні знаки та пости навколо загазованої зони;
■ при виникненні відкритого фонтанування попередити воєнізовану частину по ліквідації фонтанів.
■ при газопроявах бурильник повинен перевірити положення засувок на блоці засувок, навернути аварійну трубу з кульовим краном і, після її спуску, закрити превентор, рахуючи оберти;
■ закриття превентора проводити лише при положенні труби на гаку, ні в якому разі не у розвантаженому стані;
■ при обладнанні устя свердловини перфозасувкою під час газопроявів інструмент необхідно посадити на конус і закрити перфозасувку з підрахунком обертів;
■ протизатягувач є засобом протиаварійного захисту для запобігання падінню талевої системи при затягуванні талевого блока під кронблок;
5.6.Послідовність надання першої допомоги:
• припинити дію на організм факторів, що спричинили нещасний випадок, які загрожують здоров'ю чи життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести з ураженої зони, загасити полум'я, у тому числі на одязі, що спалахнув, витягти з води) і оцінити його стан;
• визначити характер і важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого, послідовність заходів щодо його рятування;
• вжити необхідних заходів щодо рятування потерпілого в порядку першочерговості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, накласти пов'язку тощо);
• викликати швидку допомогу чи лікаря або вжити заходів для відправки потерпілого в найближчий медичний заклад;
• підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичної допомоги.
