КОМІТЕТ МЕДИЧНОЇ ТА МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
для запайника ампул
м. Харків
|
УЗГОДЖЕНО листом Національного науково-дослідного інституту охорони праці від 7 травня 1999р. № 83 |
ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Комітету медичної та мікробіологічної промисловості України від 17 травня 1999р. № 62 |
ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
для запайника ампул
м. Харків
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці для запайника ампул (далі — запайник).
До складу робіт запайника відносяться і роботи з підвищеною небезпекою відповідно до п.п. № № 16, 33, 118 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затв. Держнаглядохоронпраці 30.11.1993, № 123.
Всі роботи, що проводяться запайником повинні виконуватись відповідно до цієї інструкції.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної і кримінальної відповідальності.
1.1. Запайник виконує роботу на постійному робочому місці. Ці роботи можуть виконуватись на різних видах обладнання (обладнання з використанням кисню, стисненого повітря, вакууму, інертного газу тощо).
1.2. Запайник повинен виконувати такі види робіт:
- запаювання ампул на напівавтоматах або автоматах з дотриманням правил стерильності;
- регулювання полум'я пальників, швидкості руху транспортерної стрічки і рівномірності надходження ампул;
- спостереження за роботою обладнання при запаюванні ампул;
- виконання інших робіт відповідно до Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника та розряду.
1.3. До самостійної роботи допускаються особи, які:
- досягли 18-років;
- пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від ЗО березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;
- пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, в тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.
1.4. Запайник зобов'язаний знати:
- технологію ампулювання;
- способи відтягування і запаювання капілярів;
- будову обладнання, що застосовується при запаюванні;
- прийоми регулювання апаратури, що застосовується для запаювання ампул;
- правила користування газом;
- засоби перевірки герметичності запаювання;
- правила роботи в чистих приміщеннях;
- властивості препаратів, які наповнюють ампули.
1.5. Запайник зобов'язаний:
- вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
- дотримуватися зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі:
- своєчасно розпочинати і закінчувати роботу, дотримуватися технологічної та обідньої перерв;
- не виконувати роботи, непередбачені змінним завданням;
- не находитися на роботі у поза робочий час без відповідного дозволу і керівника.
1.6. В процесі роботи на запайника можливий вплив небезпечних і шкідливих виробничих чинників:
ФІЗИЧНИХ:
- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутись крізь тіло людини;
- рухомі частини виробничого обладнання, пересувні вироби, заготівлі, матеріали;
- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
- підвищена або знижена температура поверхні обладнання і матеріалів;
- гострі кромки, задирки, шорсткість на поверхні заготівлі, інструментів та обладнання;
- підвищений рівень шуму;
- недостатня освітленість робочої зони;
- підвищена загазованість повітря робочої зони парою вибухонебезпечних речовин.
Вибух може відбутись при утворенні в приміщенні вибухонебезпечної концентрації газу внаслідок його витоку із зламаних газопроводів, газових приладів або погаслих пальників.
Гранична концентрація спалахування природного газу в суміші з повітрям від 5.8% до 14.1% (об'єму).
Пожежа може бути викликана вибухом газу або запаленням легкозаймистих рідин, горючих речовин і матеріалів від працюючого або зламаного газового обладнання.
ХІМІЧНИХ:
- токсична і дратуюча дія шкідливих речовин на організм людини.
Отруєння природним газом або продуктами при неповному його згорянні може відбутись в результаті перевищення в приміщенні ГДК газу або продуктів його неповного згоряння, внаслідок витоку газу або невірної експлуатації газового обладнання.
ГДК природного газу — 300 мг/м3; ГДК окису вуглецю — 20 мг/м3.
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ:
- нервово-психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів, монотонність праці).
1.7. На роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також, роботах, пов'язаних із забрудненням або які здійснюються у несприятливих температурних умовах, запайнику видається безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг та інші засоби індивідуального захисту в складі:
- халат бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4. 103-83;
- ковпак бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4. 011-89.
За встановленими нормами також безкоштовно видається мило.
1.8. При виконанні своїх обов'язків запайник зобов'язаний дотримуватися вимог санітарних норм і особистої гігієни:
- приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту;
- прийняти і утримувати на протязі зміни робоче місце в чистоті і порядку;
- зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях;
- після роботи вимити забруднені частини тіла.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
Перед початком роботи запайник зобов'язаний:
2.1. За 10-15 хвилин до початку роботи включити системи припливно-витяжної вентиляції.
2.2. Перевірити справність всього обладнання і приладів, звертаючи особливу увагу на величину тиску природного та інертного газів (кисню), огородження, заземлення.
2.3. Перевірити справність і комплектність засобів індивідуального та колективного захисту.
2.4. Прибрати горючі предмети і матеріали, які находяться поблизу запаювального обладнання.
2.5. Перевірити справність запірної арматури (кранів, вентилів на лініях природного газу, кисню, інертного газу), герметичність газопроводу, кранів, змішувача і вентилів щіточкою з мильним розчином. При відкритті запаху і витоку робота забороняється, так як це може привести до отруєння і вибуху.
2.6. Перевірити справність КВП (контрольно-вимірювальні прилади): застосовувати манометри тільки ті, що мають пломбу або тавро і не просрочений термін перевірки.
2.7. Включити обладнання.
2.8. При виявлених несправностях обладнання та засобів колективного захисту сповістити керівника робіт (відповідального за проведення даної роботи) та не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
Під час роботи на обладнанні запайник забов'язаний:
3.1. Запаювання ампул на газоподібному паливі здійснювати тільки при працюючій загальної витяжної і припливній вентиляції в приміщенні і місцевого відсмоктувача у обладнання.
3.2. Відкрити контрольний кран і переконатися за манометром, що в газовій мережі є тиск. Відкрити робочий кран і запалити газовий пальник. Відрегулювати тиск газу на пальник на величину, вказану в паспорті виготівника.
3.3. Відкрити кран подачі стисненого повітря (кисню) і відрегулювати подачу кисню так, щоб полум'я на пальникові було однакової висоти по всій довжині пальника, тиск стисненого повітря (кисню) не повинен перевищувати величину, вказану в паспорті виготівника.
3.4. У випадку, якщо полум'я на пальникові погасне, вимкнути кисень, а після цього газ, провітрити приміщення і повторити розпалення.
3.5. Запайник повинен постійно стежити за правильним горінням пальника, тиском газу, тиском стисненого повітря (кисню), тиском інертного газу.
3.6. Дотримуватись обережності при роботі зі склом.
3.7. Не залишати працююче обладнання без нагляду.
3.8. Не очищати рухому стрічку транспортерів обладнання від залишків скла.
3.9. В приміщенні, де стоїть обладнання, проходи повинні бути вільними.
3.10. При спрацьовуванні газосигналізатора довибухових концентрацій для природного газу, персонал повинен діяти відповідно до розділу IV цієї інструкції.
3.11. Паління дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.
3.12. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника робіт та без його вказівки роботу не відновлювати.
3.13. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок.
3.13.1. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
3.13.2. Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
Після закінчення роботи запайник зобов'язаний:
4.1. Вимкнути обладнання від електромережі.
4.2. Перекрити вентилі на лінії подачі стисненого повітря (кисню), природного газу, інертного газу.
4.3. Очистити обладнання і робоче місце від битого скла і виробничих відходів за допомогою щіток і йоржів та пилососа.
4.4. Незапаяні ампули (брак) зібрати в спеціальну окрему ємність.
4.5. Оборотну тару скласти в спеціально відведеному для цієї мети місці.
4.6. При виявленні недоліків в роботі обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
До аварійних ситуацій відносяться:
- розгерметизація технологічних трубопроводів, обладнання та тари з викидом продукту, його пари, пилу у виробниче та зовнішнє середовище;
- загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та 313;
- відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту, обривання і коротке замикання електрокомунікацій, електрообладнання;
- спрацьовування газосигналізатора довибухових концентрацій для природного газу. 5.1. Порядок дій запайника в аварійної ситуації:
- закрити засувку газопроводу на вводі в цех;
- закрити вентилі на лініях природного газу і стисного повітря (кисню);
- вимкнути електроенергію запаювальної дільниці на розподільному щітку;
- негайно повідомити про те, що трапилось керівника робот або іншу посадову особу;
- погасити всі джерела горіння з відкритим полум'ям;
- відкрити вікна і двері цеху, створити протяг.
5.2. Порядок дій запайника у випадку виникнення вибуху і пожежі:
- закрити засувку газопроводу на вводі в цех;
- вимкнути обладнання;
- закрити вентилі на лінії подачі газу і стисненого повітря (кисню);
- вимкнути електроенергію, вентиляцію;
- негайно повідомити про те, що трапилось керівника робот або іншу посадову особу;
- окриком сповістити працюючих про виникнення пожежі;
- закрити вікна і двері зі суміжними приміщеннями;
- розпочати ліквідацію осередку наявними первинними засобами пожежогасіння (вогнегасник, вода, кошма, пісок).
5.3. Подача газу повинна бути негайно припинена діями запайника при:
- погашенні контрольованого полум'я пальників;
- недопустимому зниженні або перевищенні тиску газу;
- вимкненні вентиляції;
- появі нещільності на газопроводах;
- припиненні подачі електроенергії;
- несправності манометрів;
- несправності пальників;
- появі загазованості, відкритті витоку на обладнанні і газопроводах.
5.4. Порядок надання першої долікарської медичної допомоги у випадку травмування (отруєння):
5.4.1. Запайник ампул повинен вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому при нещасних випадках до прибуття лікаря.
5.4.2. Послідовність надання першої допомоги:
- усунути вплив на організм небезпечних та шкідливих чинників, які погрожують здоров'ю та життю постраждалого (звільнити від дії електричного струму, винести з зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить, тощо);
- визначити характер і тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постраждалого і послідовність заходів щодо його врятування;
- виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого в порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);
- підтримати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного робітника;
- викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого в найближчу лікарський заклад.
Допомога постраждалому, що надається не медичними робітниками, не повинна замінювати допомогу з боку медичного персоналу і повинна надаватись лише до прибуття лікаря.
5.4.3. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різноманітних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарської) медичної допомоги, що вивчається запайником при проходженні первинного і послідуючих інструктажів з питань охорони праці.
Інструкція опрацьована Державним науковим центром лікарських засобів
