КОМІТЕТ МЕДИЧНОЇ ТА МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
для слюсаря з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики
м. Харків
|
УЗГОДЖЕНО листом Національного науково-дослідного інституту охорони праці від 7 травня 1999р. № 83 |
ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Комітету медичної та мікробіологічної промисловості України від 17 травня 1999р. № 62 |
ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
для слюсаря з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики
м. Харків
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ця інструкція встановлює вимоги з охороні праці для слюсарів з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (далі — слюсар).
До складу робіт слюсаря відносяться і роботи з підвищеною небезпекою відповідно до п.п. № № 4, 6, 33 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затв. Держнаглядохоронпраці 30.11.1993, № 123.
Роботи слюсаря повинні виконуватись відповідно до цієї інструкції.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та карної відповідальності.
1.1. Слюсар має як постійні, так і непостійні робочі місця.
1.2. Слюсар повинен виконувати такі види робіт:
- ремонт, регулювання, випробування і здача простих і складних, магнітоелектричних, електромагнітних, оптико-механічних, автоматичних, тепловимірювальних приладів і механізмів;
- слюсарна обробка деталей;
- укладання і монтаж простих і середньої складності схем з'єднань;
- визначення дефектів приладів, що ремонтуються і усунення їх.
1.3. До виконання робіт за даним фахом допускаються особи, які:
- досягли 18-річного віку;
- пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від ЗО березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;
- пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, в тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.
1.4. Слюсар зобов'язаний:
- вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; -дотримуватися зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним договором (угодою,
трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі:
- своєчасно розпочинати і закінчувати роботу, дотримуватися технологічної та обідньої перерв.
- не виконувати роботи, непередбачені змінним завданням;
- не находитися на робочому місці у позаробочий час і без дозволу відповідного керівника.
1.5. При виконанні слюсарних робіт можуть мати місце такі небезпечні і шкідливі виробничі чинники:
ФІЗИЧНІ:
- рухомі частини виробничого обладнання, виробів, заготівель, матеріалів, що пересуваються;
- небезпечне значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини;
- підвищена або знижена рухомість повітря:
- недостатня освітленість робочої зони;
- гострі кромки, задирки та шорсткість на поверхні заготовок, інструментів і обладнання. ХІМІЧНІ:
- токсична і дратуюча дія шкідливих речовин на організм людини. ПСИХОФІЗИОЛОГІЧНІ:
- нервово-психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів, монотонність праці).
1.6. На роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також, роботах, пов'язаних із забрудненням або які здійснюються у несприятливих температурних умовах, слюсарям видається безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту в складі:
- напівкомбінезон бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.109-82;
- рукавички комбіновані ГОСТ ССБТ 12.4.010-75;
- черевики шкіряне ТУ 17-06-73-82. На зовнішніх роботах зимою додатково:
- костюм бавовняний на утеплювальній прокладці ГОСТ ССБТ 12.4.084-80;
- чоботи валяні ОСТ 17-672-77.
За встановленими нормами також безкоштовно видається мило.
1.8. При виконанні своїх обов'язків слюсар зобов'язаний дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:
- приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту;
- прийняти і утримувати на протязі зміни робоче місце у чистоті й порядку;
- зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях;
- після роботи вимити забруднені частини тіла.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
2.1. Перед початком роботи слюсар зобов'язаний:
- перевірити і одягнути засоби індивідуального захисту;
- у приміщеннях, де застосовуються шкідливі речовини, за 10-15 хвилин до початку роботи включити систему припливно-витяжної вентиляції;
- перевірити справність засобів вимірів шляхом зовнішнього огляду і перевірки термінів технічного освідчення, встановлених Правилами безпечної експлуатації засобів вимірів, працюючих під напругою та інструкцією з експлуатації завода-виготівника. Засоби вимірів не повинні бути зі застарілими термінами технічного освідчення;
- після проведення технічного освідчення і зовнішнього огляду засобів вимірів отримати у відповідальної особи дозвіл на пуск засобів виміру в роботу;
- перевірити справність та терміни випробування засобів захисту (діелектричні рукавички, боти, слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими держаками, діелектричні килими та ін.);
- перевірити відсутність напруги і справність заземлення перед ремонтом контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (КВП і А);
- повісити плакат:
- перевірити ізоляцію металевих частин робочого інструменту.
2.2. При виявлених несправностях обладнання та засобів колективного захисту сповістити керівника робіт (відповідального за проведення даної роботи) та не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
3.1. Ремонт і обслуговування контрольно-вимірювальних приладів. Під час роботи слюсар зобов'язаний:
3.1.1. Не допускати короткого замикання інструментом або металевими деталями.
3.1.2. Звертати особливу увагу на стан кабелів, що повинні мати справні герметизовані оболонки, маркіровку і бути надійно ущільнені у перебральних сальниках і єднальних коробках.
3.1.3. Не зберігати на кабельних трасах, всередині блоків живлення і корпусів приладів сторонні предмети, ЛЗР і ГР.
3.1.4. Не допускати експлуатацію КВП з опором ізоляції нижче допустимих норм.
3.1.5. Перевіряти відповідність приладів КВП та А і засобів автоматики класу зони, категорії і групі вибухонебезпечних сумішей і мати відповідну маркіровку про допустимий рівень вибухозахисту і заходи захист}' оболонки електрообладнання.
3.1.6. Використовувати для промивання і очищення датчиків тільки прийняті на постачання розчинники і миючі засоби.
3.2. Вимоги безпеки при ремонті та обслуговуванні приладів зі ртуттю:
3.2.1. Перед обслуговуванням приладів зі ртуттю перевірити їх цілісність.
3.2.2. У випадку розгерметизації ртутєвмісних приладів пролиту ртуть необхідно негайно і ретельно зібрати за допомогою гумової груші у герметично закритий балон або у скляну банку з водою, закрити пробкою і зберігати у шафі з витяжною вентиляцією.
3.2.3. Для вилучення з підлоги остаточної ртуті користуватися ганчір'ям, змоченим 1%-ним розчином марганцевокислого калію, з доданням 5 мл концентрованої соляної кислоти на 1 л розчину.
3.2.4. У випадку відкриття у приміщенні хоча б невеликої кількості витоку ртуті слюсар повинен негайно повідомити про це керівника робіт для прийняття необхідних заходів.
3.2.5. Прилади з ртутним заповненням, що не використовуються повинні обов'язково здаватися на склад.
3.2.6. Зберігання битих приладів та тих, що не використовуються повинно здійснюватись у спеціально призначених приміщеннях.
3.3. Вимоги безпеки при ремонті та обслуговуванні приладів для виміру тиску:
3.3.1. Влаштування приладів на посудинах, апаратах і трубопроводах під тиском виконується тільки з дозволу відповідальної особи.
3.3.2. З'єднання з місцем відбору тиску повинно бути герметичним, роз'єднання і приєднання необхідно виконувати тільки при відсутності тиску у місці його відбору.
3.3.3. Обслуговуючий персонал без письмового дозволу відповідальної особи не повинен включати і виключати прилади і регулятори тиску, затягати ущільнення, сальники приладів і регулюючих органів, що знаходяться під тиском, усувати дрібні дефекти приладів без їх вимкнення; знімати перетворювачі, вбудовані в технологічне обладнання.
3.3.4. При технічному обслуговуванні приладів, їх необхідно зняти з робочого місця і замінити резервними або ж закрити місце контролю заглушками.
3.4. Вимоги безпеки при ремонті та обслуговуванні переносних вимірювальних приладів:
3.4.1. При отриманні вимірювальних приладів необхідно перевірити їх справність.
3.4.2. Збирання вимірювальних схем необхідно здійснювати гнучкими одножильними багатопроволочними проводами з ізоляцією, відповідній робочій напрузі приладу.
3.4.3. Збирання тимчасових схем необхідно виконувати тільки при вимкненому електроживленні.
3.4.4. В зібраній схемі переключати єднальні проводи тільки з вимкненим електроживленням.
3.4.5. Переносні вимірювальні прилади слід розміщати на столах так, щоб читання їх показань не було пов'язане з наближенням до струмоведучих частин, що находяться під напругою.
3.4.6. Під час вимірів не треба торкатися включених трансформаторів, приладів і проводів.
3.4.7. Місце вимірів необхідно огороджувати і вивішувати плакат:
«Обережно! Висока напруга»
3.4.8. Вимірювати електротехнічні характеристики приладу слід вдвох при його повному вимкненні, виміри на роз'єднальних проводах або електродвигунах можна виконувати одному слюсарю.
3.4.9. При визначенні значення опору розгалужених ланцюгів необхідно перевірити за схемою, куди виходять розгалужені дільниці ланцюга, закрити до них доступ, вивісити запобіжні плакати або поставити спостерігача на весь час роботи.
3.4.10. Після виміру опору ізоляції кабелів і конденсаторів необхідно розрядити їх.
3.5. Паління дозволяється тільки у спеціально відведених місцях.
3.6. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника робіт та без його вказівки роботу не відновлювати.
3.7. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок:
3.7.1. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
3.7.2. Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Після закінчення роботи слюсар зобов'язаний:
- опломбувати виправлений прилад;
- опорядити робоче місце, прибрати у місця зберігання електроінструмент, прилади, переносні освітлювачі тощо.
4.2. При виявленні недоліків в роботі обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
До аварійних ситуацій відносяться:
- розгерметизація технологічних трубопроводів, обладнання та тари з викидом продукту, його пари, пилу у виробниче та зовнішнє середовище;
- загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та 313;
- відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту, обривання і коротке замикання електрокомунікацій, електрообладнання.
5.1. У випадку виникнення пожежі необхідно:
- вимкнути всі види вентиляції, включить пожежну сигналізацію;
- негайно розпочати гасіння наявними засобами пожежогасіння і повідомити за телефоном 01 у пожежну охорону.
5.2. Порядок надання першої медичної допомоги у випадку травмування (отруєння):
5.2.1. Слюсар повинен вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому при нещасних випадках до прибуття лікаря.
5.2.2. Послідовність надання першої допомоги:
- усунути вплив на організм небезпечних та шкідливих чинників, які погрожують здоров'ю та життю постраждалого (звільнити від впливу електричного струму, винести із зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить, вилучити з води тощо);
- визначити характер та тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постраждалого та послідовність заходів щодо його врятування;
- виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого за порядком терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);
- підтримувати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника;
- викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого у найближчий лікарський заклад.
Допомога постраждалому, яка надається не медичними працівниками, не повинна замінювати допомогу з боку медичного персоналу та повинна надаватися лише до прибуття лікаря.
5.2.3. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарської) медичної допомоги, яка вивчається слюсарем при проходженні первинного та послідуючих інструктажів з питань охорони праці.
Інструкція опрацьована Державним науковим центром лікарських засобів
