Балони з газами замінниками ацетилену повинні мати залишковий тиск не нижче 0,05 МПа або установлений виробничою інструкцією підприємства-наповнювача.
Перед приєднанням балонів до газорозподільної рами вентиль кожного балона повинен бути продутий відкриванням його на короткий час.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. На час обідньої перерви вентилі на різаках повинні бути перекриті, а гнучкі рукави - відключені від газорозбірних постів, згорнуті в бухти і винесені з приміщення на відкриту палубу або у відведене приміщення.
4.2. По закінченні роботи газозварник і газорізальник повинні:
- перекрити запірні вентилі на газорозбірних постах, балонах, випустити залишки газів зі шлангів і редукторів (усередині приміщень - у рукава працюючої витяжної вентиляції);
- послабити натискні пружини редукторів, зняти редуктори, навернути захисні ковпаки на балони;
- зняти шланги і здати їх разом з пальниками (різаками) і редукторами в комору;
- на порожніх балонах зробити напис «Порожній» і помістити їх в приміщення для порожніх балонів;
- балони з газом - у спеціально відведене для балонів місце. Не допускається залишати балони з киснем і ацетиленом, горючими газами на суднах, стапелях, блоках, секціях у неробочий час;
- злити воду з генератора і водяних затворів, цілком розрядити генератор, вийняти завантажувальний пристрій;
- злити з промивальника мул, усі частини апарата ретельно промити водою й очистити від нальотів вапна. Очищення від мулу робити тільки латунним шкребком;
- забрати у відведене для збереження місце переносний ацетиленовий генератор і невикористаний кальцій у закритій тарі;
- вапняний мул, що видаляється з генератора, вивантажувати в призначену для цих цілей тару і злити в мулову яму або спеціальний бункер.
4.3. Необхідно прибрати робоче місце і перевірити, щоб не залишилося тліючих предметів (дрантя, ізоляції, деревини і т.п.), розпеченого металу.
При їх виявленні залити водою.
4.4. Варто упевнитися, що ніхто з працюючих не залишився у відсіках і цистернах.
4.5. Про всі порушення вимог безпеки в процесі виконання роботи треба повідомити керівникові робіт.
4.6. Слід повідомити про закінчення роботи і про відхід керівникові робіт.
4.7. В роздягальні необхідно зняти спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту і прибрати у відведене місце для збереження, окреме від місця збереження повсякденного одягу й особистих речей. Прийняти душ і надягти повсякденний одяг.
4.8. При одержанні під час роботи навіть незначних травм або при нездужанні варто звернутися в медпункт із метою запобігання можливих захворювань або ускладнень.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНІЙ СИТУАЦІЇ
5.1. У процесі виконання роботи важливо запобігти виникнення аварійної ситуації.
Ознаками можливих аварійних ситуацій можуть служити:
- займання, виникнення пожежі при виконанні вогневих робіт (електро- і газозварювання, газорізання) поблизу легкозаймистих або горючих матеріалів;
- загазованість приміщень (поява стороннього запаху, різі в очах, погіршення видимості, посилення серцебиття);
- відключення електроенергії (обрив проводів живлення, несправності заземлення й інші ушкодження електроустаткування);
- раптова поява в корпусі устаткування відчутного електричного струму;
- мимовільна зупинка устаткування або поломка;
- раптове падіння вантажів, удар предметів, що рухаються, та інше.
5.2. При виникненні пожежі на місці виконання робіт газозварнику слід ліквідувати її в початковій стадії, використовуючи первинні засоби пожежегасіння (ПЗП): вогнегасники, внутрішні пожежні крани, бочки з водою, шухляди з піском, стаціонарні установки пожежегасіння й інші.
Якщо ліквідувати пожежу власними силами і наявними ПЗП не вдається, необхідно:
- повідомити по телефону про пожежу в пожежну охорону. При цьому повідомити місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, про наявність людей у районі пожежі і своє прізвище;
- повідомити про пожежу чергового або вахтового, керівника робіт;
- по можливості до прибуття пожежних вжити заходів по локалізації вогнища пожежі й евакуації людей і організувати зустріч пожежної команди.
5.3. При появі стороннього запаху, різі в очах, погіршення видимості газозварнику слід виявити, чи працює приточно-витяжна вентиляція і при її працездатності прийняти міри по ліквідації ушкоджень.
У випадку неможливості відновлення роботи вентиляції слід припинити роботу, довести до відома керівника робіт і діяти відповідно його вказівкам.
При виявленні високої загазованості приміщень слід вивести з приміщень людей, надати потерпілим першу допомогу і викликати швидку допомогу. Сповістити про це керівнику робіт і залишити приміщення у відповідності зі схемою евакуації.
5.4. При раптовому вимиканні електроенергії та електроосвітлення не можна пересуватися в темряві до включення аварійного або основного освітлення. Після включення аварійного освітлення газозварнику слід виявити причину порушення (обрив проводів живлення, несправності заземлення та інші ушкодження), довести до відома керівника робіт.
При несправності електроустаткування не можна намагатися самому усунути несправність. Необхідно викликати електромонтера.
5.5. При раптовій появі в корпусі устаткування відчутного електричного струму газозварнику слід припинити роботу, виключити устаткування і довести до відома керівника робіт.
При виникненні короткого замикання слід відключити штатну електроапаратуру і повідомити черговому електрику і керівнику робіт. Не дозволяється самостійно виконувати роботу по ремонту електроустаткування.
5.6. При поломці чи мимовільній зупинці устаткування газозварнику слід виключити устаткування, припинити роботу, повідомити керівника робіт і діяти відповідно до його вказівок, керуючись знаннями, отриманими при спеціальному навчанні по пожежно-технічному мінімумі.
5.7. При виході з ладу контрольно-вимірювальних приладів, засобів автоматики блокувальних пристроїв необхідно припинити роботу, відключити устаткування і викликати наладчика по ремонту засобів автоматики. Про це повідомити керівника робіт.
5.8. При розриві трубопроводів і шлангів гідравліки, стиснутого повітря, систем пари газозварнику необхідно припинити подачу штатної арматури, повідомити про аварію керівнику робіт і приступити до ліквідації аварії, керуючись знаннями, отриманими при спеціальному навчанні по пожежно-технічному мінімумі.
5.9. При зворотному ударі необхідно невідкладно погасити пальник або різак, потім вентиль подачі ацетилену або горючого газу на балонах, після цього вентиль подачі кисню на балоні і вентиль на затворі або вогнеперепинному клапані.
Перш ніж запалити полум'я після зворотного удару, необхідно перевірити справність водяного або сухого затвора і стан шлангів. Після кожного зворотного удару водяний затвор повинен бути розібраний, оглянутий і перевірений його зворотний клапан. У безмембранному затворі повинен бути перевірений відбивач.
При відсутності нагрівання сухого затвора або вогнеперепинного клапана через З хвилини варто відкрити вентиль, перевірити герметичність з'єднань і після короткочасної (15-20 с) продувки апаратури робочим газом приступити до роботи.
У випадку розігріву сухого затвора або вогнеперепинного клапана їх варто здати в ремонт і замінити новими.
5.10. У випадку займання шланга варто швидко перегнути його біля палаючого місця з боку редуктора або газогенератора і закрити вентиль балона або вогнеперепинного пристрою.
5.11. У випадку запалення ацетилену в завантажувальній шухляді (кошику) генератора при вивантаженні мулу завантажувальну шухляду (кошик) варто невідкладно видалити з приміщення за допомогою гаків довжиною не менш 1,5 м.
Гасіння ацетилену, що запалився, робити вуглекислотними вогнегасниками і сухим піском.
5.12. При виявленні витоку горючих газів з балонів або трубопроводів у приміщенні роботи з відкритим вогнем повинні бути припинені.
Роботи можуть бути відновлені після усунення нещільностей у газовому трубопроводі й у балонів, після ретельної перевірки місць витоку на газонепроникливість і провітрювання (вентилювання) приміщень.
5.13. При виявленні неполадок у генераторі, балонах або апаратурі роботу варто негайно припинити і повідомити майстрові.
5.14. При оповіщенні по системі сигналізації й оповіщення (пожежній сигналізації, гучномовній, світловій і інших) про пожежонебезпечну ситуацію на судні або в цеху необхідно діяти відповідно до інструктажу в частині евакуації, проведеного керівником робіт.
При задимленості шляхів евакуації необхідно використовувати засоби індивідуального захисту, з місцями збереження яких необхідно бути ознайомленим заздалегідь і бути навченим як ними користуватися.
Евакуюватися необхідно в напрямку, позначеному покажчиками.
5.15. При прориві систем пари, води, повітря необхідно припинити подачу штатної арматури, повідомити про аварію керівнику робіт і приступити до ліквідації аварії.
5.16. У випадку раптового припинення дії вентиляції в замкнутому і важкодоступному судновому приміщенні необхідно негайно припинити роботу, повідомити про те, що трапилося, керівнику робіт і залишити приміщення.
5.17. При виконанні вогневих робіт (електрозварювання, газорізання) поблизу легкозаймистих або горючих матеріалів необхідно прийняти заходи для припинення цих робіт і сповістити про це керівнику робіт.
5.18. При нещасному випадку, що відбувся з Вами або поруч працюючими, необхідно повідомити керівника робіт, зробити самодопомогу або подати першу допомогу потерпілому. Подання першої медичної допомоги слід проводити у наступному порядку:
5.18.1. При пораненнях із кровотечею до прибуття швидкої допомоги необхідно зупинити кровотечу шляхом накладення джгута або притиснення судини, що кровоточить, вище місця ураження. Місце накладення джгута попередньо обернути чистим рушником, бинтом або хусткою. Не можна рану торкати руками або промивати водою.
5.18.2. При переломах кінцівок слід укласти потерпілого на підлогу у зручне для потерпілого положення й очікувати лікаря.
При вивихах необхідно на ушкоджене місце накласти фіксуючу пов'язку або шину і при можливості доставити до лікаря.
5.18.3. При забитих місцях для зменшення болю необхідно покласти холодний компрес, при саднах і подряпинах місце навколо рани обробити йодом або забинтувати стерильним бинтом.
5.18.4. При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії струму шляхом відключення живлення рубильником або відділення потерпілого від струмоведучих частин, використовуючи діелектричні предмети (сухий ціпок, ремінь, мотузка, сухий одяг).
При відтягуванні потерпілого слід братися за сухий одяг, не доторкаючись до оголених частин тіла, діяти одною рукою. Потім викликати швидку допомогу.
5.18.5. При термічних опіках слід негайно вжити заходів по припиненню впливу високої температури на потерпілого, зупинити людину, що біжить у палаючому одязі, палаючий одяг згасити водою, піском, накиданням щільної тканини, видалити тліючі частини одягу, накласти стерильну марлеву пов'язку, викликати лікаря.
5.18.6. При опіках кислотами і лугами місце опіку промити струменем води з-під крана або цебра, після чого звернутися в медпункт.
5.18.7. У випадку ураження ока світловим випромінюванням зварювальної дуги або влученням в очі сторонніх тіл слід відразу звернутися в медпункт.
5.18.8. У випадку ураження парами, газами, димом необхідно винести потерпілого на свіже повітря, а при зупинці дихання негайно почати штучне дихання до прибуття лікарської допомоги або відновлення дихання.
5.18.9. При непритомності слід укласти хворого на спину з опущеною головою, розстебнути комір, забезпечити приплив свіжого повітря, дати понюхати нашатирний спирт, обляпати обличчя холодною водою, поплескати по щоках, при необхідності зробити штучне дихання і викликати лікаря.
5.19. На місці події нещасного випадку слід зберегти до розслідування обставин, що привели до нещасного випадку, стан устаткування й обстановку, якими вони були в момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю навколишніх працівників, не викликає аварію і не порушить хід виробничого процесу).
ДОДАТОК 1 Довідковий
ПЕРЕЛІК нормативних актів, на підставі яких розроблена Інструкція
1. ДНАОП 0.00-4.15-98 Положення про розробку інструкцій з охорони праці, м. Київ, «Основа», 1998 р.
2. Закон України «Про охорону праці» від 21.11.02 р.
3. Законодавство України про охорону праці. Збірник нормативних документів, т. К4, м. Київ, «Основа», 1995 р.
4. ГОСТ 12.0.003.74 «Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація».
5. Класифікатор професій ДК-003-95 випуску 2003 р.
6. НАОП 1.4.74-1.04.86 «Правила пожежної безпеки для будуємих і ремонтуємих суден» ППБО-130-85.
7. НАОП 1.4.74-2.24-78. ОСТ5.0241-78. Охорона праці при будуванні і ремонті суден. Основні положення.
8. Правила пожежної безпеки для будуємих і ремонтуємих суден. Затверджені МНС України наказ № 136 від 23.03.2004 р.
9. НАОП 1.4.74-2.25-84. ОСТ5.0330-84. Вантажно-розвантажувальні роботи при будуванні і ремонті суден. Вимоги безпеки.
10. ДНАОП 0.05-3.15-80. Типові галузеві норми безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття й інших засобів індивідуального захисту робітникам та службовцям суднобудівних і судноремонтних підприємств.
11. НАОП 1.4.74-2.11-80. ОСТ5.9823-80. Роботи електрозварювальні. Вимоги безпеки.
12. ДНАОП 0.03-1.06-73. Санітарні правила при зварюванні, наплавленні і різанні металів № 1009-73.
1
