4.4. Після закінчення роботи машиніст компресора повинен зняти спецодяг, очистити його від пилу та іншого бруду і сховати у відведене для зберігання місце. Потім вимити обличчя і руки теплою водою з милом або прийняти душ.
4.5. Повідомити керівника робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
V. Вимоги безпеки в аварійній ситуації.
5.1. Машиніст повинен негайно припинити роботу компресора:
5.1.1. При підвищенні понад допустиму межу тиску повітря в циліндрах, повітрозбірнику.
5.1.2. При виявленні несправності в системі мащення.
5.1.3. При підвищенні температури повітря, що нагнітається в повітрозбірник, більше встановленої паспортом межі, а також при безперервному нагріванні будь-яких вузлів чи деталей компресора.
5.1.4. При іскрінні електродвигуна і пускових електроприладів.
5.1.5. При помітному збільшенні вібрації компресора.
5.1.6. При раптовому припиненні подавання охолоджуючої води або іншої аварійної несправності системи охолодження.
. При появі стукотіння в механізмі компресора або двигуна.
. При виявленні в повітрі, що засмоктується в компресор, горючих газів.
. При виявленні витоку повітря через крани і вентилі повітрозбірника.
5.1.10. При виході з ладу контрольно-вимірювальних приладів.
5.2. Причинами аварійної ситуації при роботі пересувної компресорної станції - не виконання вимог п.5.1, що може привести до вибуху в циліндрах повітряних компресорів, повітрозбірниках чи повітропроводів, а також ураження електрострумом та інше.
. При винекненні аварійної ситуації треба негайно припинити роботу станції, огородити небезпечну зону, не допускати в неї сторонніх осіб.
. Повідомити про те, що сталося керівника робіт.
5.5-Яюцо є потерпілі, надавати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати «швидку допомогу».
5.6. Надання першої медичної допомоги.
5.6.1.Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.
5.6.2.Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту (якщо можливо свіжовипрасовану) носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т.ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.6.3.Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шії і прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху. 5.6.4.Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.
При попаданні кислоти або лугу на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після-цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом -3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу -розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти. 5.6.5.Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами, ні в якому разі не можна відкривати пузирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
5.6.6.Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
підняти поранену кінцівку вверх;
кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин;
якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.7. Якщо сталася пожежа, викликати пожежну частину і приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння.
Гасити електродвигун, який горить, треба піском. Електрообладнання, що горить - гасити порошковими або вуглекислотними вогнегасниками.
Якщо зайнялися нафтопродукти, їх слід гасити порошковими або вуглекислотними вогнегасниками, піском. Забороняється гасити полум'я водою.
5.7. Виконувати всі вказівки керівника робіт по усуненню небезпечної ситуації.
Керівник підрозділу
(організації) розробника _______________ ________________
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст) служби
охорони праці підприємства _______________ ________________
Юрисконсульт _______________ ________________
Головний технолог _______________ ________________
