58. Входити на обслуговувальні майданчики коксової сторони
(шляху пересування дверезнімних машин) працівникам, обов'язки яких
не пов'язані з видачею коксу, без дозволу посадової особи не
дозволяється.

Виконання ремонтних і інших робіт на робочому майданчику
коксової сторони в габариті пересування дверезнімної машини без
дозволу посадової особи, попередження машиніста та виконання
заходів, що забезпечують безпеку, та тих, що зазначені у наряді -
допуску, не дозволяється.

59. Очищення зрошувальної системи башти гашення повинно
здійснюватися за нарядом-допуском лише в денний час зі спеціально
обладнаного візка або майданчика з обов'язковим відключенням
насосів і зняттям напруги з тролейної мережі, що живить
електровози.

60. Скіпові підіймачі повинні бути обладнані спеціальними
пристроями для підвішування ковша під час очищення ями.

Двері, що ведуть у скіпову яму, повинні бути зблоковані з
механізмом підіймача.

Усі роботи в скіповій ямі повинні проводитися з дотриманням
вимог биркової системи.

61. Вугільні башти повинні бути обладнані затворами з
механізованим керуванням і пневматичним пристроєм для обвалення
шихти, що зависла.

62. Усі механізми з ручним приводом повинні мати пристрої, що
унеможливлюють увімкнення електродвигуна під час роботи ручним
приводом.

63. Коксові машини повинні бути обладнані такою
сигналізацією:

звуковою, що вмикається машиністом;

автоматичною звуковою під час руху машин (гонг механічний);

автоматичною світловою у напрямку руху машин (фари з червоним
світлом).

64. Для виробництв, що будуються, та тих, що реконструюються,
у кабінах контакторних панелей коксових машин проходи
обслуговування повинні відповідати таким вимогам:

ширина проходу (у світлі) повинна бути не менше ніж 0,8 м,
висота (у світлі) не менше ніж 1,9 м; у проходах не повинно бути
речей, що можуть заважати руху працівників;

відстань від неогороджених оголених струмоведучих частин, що
найбільше виступають (наприклад, кінців вимкнених ножів
рубильників) і що розташовані на доступній висоті (менше ніж
2,2 м) з одного боку проходу до протилежної стінки або
устаткування з огородженими струмоведучими частинами, повинна бути
не менше ніж 1 м при довжині щита близько 7 м і 1,2 м, якщо
довжина щита більше 7 м при напрузі нижче 500 В;

відстань між неогородженими оголеними струмоведучими
частинами, що розташовані на доступній висоті (менше ніж 2,2 м) з
обох боків проходу, повинна бути не менше ніж 1,5 м при напрузі
нижче 500 В;

оголені струмоведучі частини, що розташовані на відстанях
менших, ніж зазначені у двох попередніх підпунктах, повинні бути
огороджені.

65. Вхідні двері кабін контакторних панелей коксових машин
повинні бути постійно замкненими на запірний пристрій, який не
можна відкривати без спеціального ключа, та бути обладнані
сигналізацією про їх відчинення, що виведена в кабіну машиніста.

Обслуговування кабін контакторних панелей повинно
здійснюватися відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 ( z0093-98 )
та інших чинних нормативно-правових актів.

66. Кабіни машиністів коксових машин повинні бути добре
ущільнені, теплоізольовані, обладнані опалювальними електричними
приладами для обігріву в зимовий час. З робочого місця машиніста
повинен бути добрий огляд шляху пересування машини та її
механізмів. Під час проектування в кабінах коксових машин повинні
бути передбачені кондиціонери для створення необхідного
мікроклімату, параметри якого повинні відповідати вимогам
ДСН 3.3.6.042-99 ( va042282-99 ).

67. Підлога в кабінах машиністів коксових машин і
контакторних панелей повинна мати діелектричне покриття.

68. Конвеєри для транспортування коксу з рампи та установки
сухого гашення коксу повинні бути обладнанні пристосуваннями
автоматичного догашення коксу на стрічці. Конвеєрні стрічки
повинні бути виготовлені з термостійких матеріалів, що розраховані
на транспортування коксу з температурою близько + 250 град.С.

69. Для об'єктів розсіювання коксу, що будуються, повинне
передбачатися вологе прибирання.

70. Коксові батареї повинні бути обладнані пристроями для
бездимного завантажування коксових камер.

71. На верхній позначці коксових батарей для відпочинку
персоналу повинні бути обладнані кабіни з припливною вентиляцією
та обігрівом.

72. Очищення завантажувальних люків від графіту повинне
здійснюватися спеціальним інструментом перед видачею коксу з печі
при зачинених дверях і відчинених стояках.

73. Тунелі коксових печей і підбатарейні приміщення повинні
бути обладнані звуковою сигналізацією. Сигнали повинні подаватися
перед початком і під час усього терміну кантування обігріву печей.

74. Процеси гасіння та відстоювання коксу повинні бути
автоматизовані. Вода, що застосовується для гасіння коксу, повинна
відповідати вимогам Правил технічної експлуатації коксохімічних
підприємств, затверджених наказом Міністерства промислової
політики України від 05.07.2002 N 305.

75. Відкриття затворів рампи повинне бути механізоване.
Механізація повинна забезпечувати послідовність завантаження з
урахуванням потрібної витримки коксу на рампі.

76. Об'єкти прийняття, розсіювання та навантаження коксу
повинні бути зблоковані та мати звукову й світлову сигналізацію
пуску. Управління роботою механізмів повинне здійснюватися
дистанційно.

XIII. Пекококсові цехи

1. Вимоги пунктів 3; 6-9; 11-20; 22 і 23; 25-39; 41-51;
53-59; 62-73 розділу XII цих Правил поширюються і на пекококсові
цехи.

Устаткування відділень пекопідготовки та конденсації повинне
відповідати вимогам цих Правил і аналогічному устаткуванню цехів
уловлювання та смолоперероблювальних.

2. Фланцеві з'єднання трубопроводів, що транспортують рідкий
пек, повинні бути обладнані захисними кожухами.

3. Стан обмазки дверей пекококсових печей необхідно постійно
контролювати. Нещільності, що з'являються в обмазці, повинні
негайно замазуватися розчином.

4. Пекококсові печі повинні бути обладнані паровою або
гідравлічною інжекцією, що включається в разі викиду пекового газу
в атмосферу.

5. Усі ємності та апарати з рідким пеком повинні бути
обладнані пристосуваннями, що виключають виділення газу в
атмосферу.

6. Під час експлуатації пекококсових печей не дозволяється:

відчиняти стояки раніше ніж за 20 хв. до видачі коксу;

знімати патрубки або відчиняти повітряний люк у період
інтенсивного газовиділення.

7. Під час видачі пеку з куба необхідно стежити за тим, щоб
тиск у кубі не перевищував рівня, що передбачений інструкцією на
види робіт.

8. Вихлопні гази з реактора окислювання пеку повинні
піддаватися каталітичному очищенню з метою знищення шкідливих
інгредієнтів.

9. Щоб уникнути хімічних опіків пековим газом і пековим
пилом, працівники, які обслуговують пекококсові печі та дільницю
навантаження пеку, а також виконують роботи з очищення ємностей
від пеку, пекової смоли та дистиляту, повинні змащувати обличчя та
відкриті частини тіла захисною пастою.

10. Пари з повітряних хідників пекоприймачів повинні
вловлюватися.

11. Розігрів пекопроводу повинен здійснюватися з його краю.

12. Пекококсові цехи повинні бути обладнані світлозвуковою
сигналізацією, що попереджає персонал, який працює на верху печей,
про небезпечне підвищення тиску газу в газозбірниках, а також
автоматичним відчиненням печей. Свічки повинні мати пристрої для
запалювання відхідних газів.

13. У разі припинення відсмоктування газів з камер
пекококсових печей завантаження печей пеком повинно негайно
припинятися.

14. Під час завантаження пекококсових печей не дозволяється:

відкривати стояки;

допускати перевищення заданого рівня пеку в камері.

15. Не дозволяється здійснювати завантаження печей у разі
просочування пеку крізь обмазку дверей і мурування в опалювальну
систему, а також у разі порушення герметичності пекопроводів і
завантажувальних пристроїв, що створюють небезпеку викиду пеку та
опіків обслуговувального персоналу.

16. Завантаження печей повинно здійснюватися під контролем
рівня пеку в камері коксування.

17. Для запобігання забиванню газопроводу пекоксового газу
хімічними відкладеннями необхідно систематично виконувати
вимірювання гідравлічного опору його ділянок і своєчасно промивати
газопровід від відкладень спеціальними розчинниками (гарячим
маслом, важкими піридиновими основами) згідно з інструкцією,
затвердженою роботодавцем.

XIV. Установки сухого гашення коксу (далі - УСГК)
і установки сухого гашення та прожарювання
пекового коксу (далі - УСГПК)

1. Експлуатація газових трактів УСГК повинна відповідати
вимогам НПАОП 40.1-1.02-01 ( z1002-01 ) та НПАОП 27.1-1.10-07
( z0441-07 ) та інших чинних нормативно-правових актів.

2. Експлуатація парокотельних УСГК повинна проводитися
відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.02-01 ( z1002-01 ) та інших
чинних нормативно-правових актів з охорони праці та промислової
безпеки.

3. Обов'язки персоналу з обслуговування камер сухого гасіння
коксу та парокотельної частини УСГК повинні бути чітко
розмежовані. Передоручення цих обов'язків не дозволяється.

4. Місця постійного обслуговування УСГК повинні бути
обладнані засобами оперативного двобічного зв'язку.

5. Керування роботою підіймачів, а також завантажувальних,
розвантажувальних і пиловловлюваних пристроїв УСГК повинно бути
автоматизоване. При цьому необхідно також передбачати ручне
керування.

6. Якщо неможливо з будь-яких причин зробити вивантаження
коксу в камери сухого гасіння, повинні бути вжиті заходи для
гасіння його водою у кузові на місці.

7. У разі зупинки або виходу з ладу вентиляції приміщення
розвантажувальних пристроїв продуктивність УСГК повинна бути
знижена близько до мінімальної. При цьому обслуговувальному
персоналу не дозволяється перебувати у приміщенні
розвантажувальних пристроїв і галереях конвеєрів.

Ремонтні роботи в цьому випадку повинні здійснюватися за
нарядом-допуском як газонебезпечні.

8. Уміст кисню в інертному газі, що циркулює, необхідно
постійно контролювати автоматичним газоаналізатором.

Якщо немає газоаналізатора, уміст кисню необхідно
контролювати щозміни аналітичним способом.

У разі підвищення вмісту кисню вище рівня, що встановлений
інструкцією щодо видів робіт, необхідно негайно перевірити
герметичність газового тракту та вміст кисню в азоті, якщо він
подавався в інертний газ, що циркулює. Уміст кисню в азоті, що
подається, не повинен перевищувати 3% об'ємних.

9. Тиск під склепінням камери накопичувача необхідно
підтримувати в межах +-50 Па (+-5 кгс/кв.м). Регулювання тиску
необхідно здійснювати шляхом збільшення або зменшення виведення
надлишку газу, що циркулює, через свічку після димососа.

10. Температура коксу при виході з розвантажувальних
пристроїв не повинна перевищувати +250 град.С. При цьому роботу
розвантажувального пристрою необхідно зблокувати з датчиком
температури загашеного коксу.

11. УСГК необхідно зупиняти в таких випадках:

припинення подачі коксу на гасіння або виходу з ладу
устаткування камер сухого гасіння коксу;

вихід з ладу димососів, а також парового котла або його
допоміжного обладнання;

припинення подачі живильної води в котли-утилізатори.

12. Зупинення УСГК з вивантаженням коксу та охолодженням
камер, а також наступний розігрів і пуск УСГК повинні
здійснюватися відповідно до інструкції, яка затверджена
роботодавцем.

13. Планово димосос необхідно зупиняти лише після повного
гасіння коксу в камері. Уміст горючих компонентів у газі, що
циркулює, при цьому не повинен перевищувати 4%.

Азот необхідно подавати в усмоктувальний патрубок димососа, у
розвантажувальний пристрій і в пилоосаджувальний бункер; пару
необхідно подавати у димосос після котла.

14. Через токсичність газу, що циркулює, під час експлуатації
за безперервної роботи розвантажувального та навантажувального
устаткування не дозволяється:

розкривати та здійснювати на ходу їх переущільнення;

проводити на ходу ревізії та ремонти коксо- та
пилорозвантажувальних пристроїв без нарядів-допусків;

працювати та перебувати поблизу розвантажувальних пристроїв,
якщо вентиляцію вимкнено.

15. Роботи з ущільнення та вогневі роботи на газовому тракті,
якщо працює димосос, дозволяється проводити відповідно до розділу
X цих Правил; у разі проведення робіт, якщо зупинено димосос,
газовий тракт повинен бути провентильований.

16. Тракт газу, який циркулює (камера гасіння
пилоосаджувальний бункер - котел - циклони - димосос - дуттьова
коробка - камера гасіння), повинен бути ущільнений так, щоб
виключалися нещільності, через які може виділятися цей газ або
підсмоктуватися повітря.

Пиловипускні затвори, вибухозапобіжні клапани, засувки
скидних свічок, кришки лазів і люків, фланцеві з'єднання на
розвантажувальному пристрої тощо повинні бути під систематичним
контролем і наглядом.

17. Для запобігання утворенню вибухонебезпечного складу газу,
що циркулює, у нього повинен подаватися технічно чистий азот,
уміст кисню в якому не повинен перевищувати 3,0% об'ємних, або
пара.

У разі відсутності технічно чистого азоту для запобігання
утворенню вибухонебезпечного складу газу, що циркулює,
технологічною інструкцією повинні бути передбачені спеціальні
заходи, що забезпечують безпеку експлуатації.