14. Протягом усього часу прибирання повинно бути забезпечене
підсилене провітрювання приміщень.
15. Газонебезпечні роботи, що пов'язані з ліквідацією аварій,
повинні виконуватися відповідно до затверджених планів ліквідації
аварій.
16. До робіт підвищеної небезпеки належать:
демонтаж і монтаж громіздкого устаткування та
металоконструкцій, маса яких більше ніж одна тонна;
роботи, що проводяться на висоті понад п'ять метрів;
ремонт майданчиків для обслуговування коксових батарей,
заміна анкерних колон, броні та армувальних рам, перекладання
головок над армувальними рамами;
очищення вугільних і коксових бункерів, вугільних силосів,
башт і пилових бункерів;
перекладання верхньої вистилки коксових батарей, заміна
завантажувальних люків, газовідвідного устаткування та арматури;
гарячий ремонт мурування камер коксування з установленням
перемичок і перекладкою ділянок стін;
роботи, що пов'язані з розфасуванням і навантаженням
роданистих солей і арсеновмісного ангідриду;
земляні роботи на території та поза територією підприємства
та інші.
17. До виконання газонебезпечних робіт і робіт з підвищеною
небезпекою допускаються працівники, які мають спеціальність і
кваліфікацію, що відповідають характеру робіт, які виконуються, а
також які вміють користуватися засобами індивідуального захисту,
знають способи першої (долікарської) допомоги потерпілому, пройшли
навчання, інструктажі та перевірку знань з охорони праці, медичний
огляд і мають посвідчення на право виконання газонебезпечних робіт
у газозахисній апаратурі.
Усі працівники та спеціалісти, які беруть участь у
газонебезпечних роботах, повинні бути забезпечені засобами
індивідуального захисту.
Перед виконанням кожної газонебезпечної роботи повинна бути
перевірена справність газозахисних апаратів, а паски та мотузки
оглянуті.
Під час виконання цих робіт не дозволяється застосовувати
паски та мотузки із синтетичних матеріалів.
Відповідальними керівниками газонебезпечних робіт і робіт
підвищеної небезпеки, які виконуються за спеціально розробленим
планом робіт і нарядом-допуском, можуть бути:
від експлуатаційного персоналу - начальник цеху, заступник
начальника цеху та механік цеху (енергетик цеху);
від підрядних ремонтних організацій - начальник дільниці,
виконавець робіт;
від загальнозаводських ремонтних служб - начальник ремонтного
цеху, заступник начальника цеху, начальник дільниці.
Роботи, що пов'язані із зупинкою декількох цехів, необхідно
проводити під керівництвом роботодавця або вповноваженого ним
працівника.
18. Керівником газонебезпечних робіт може бути лише особа з
числа спеціалістів за посадою не нижче майстра; під час проведення
газонебезпечних робіт, які передбачено інструкціями штатної
експлуатації, керівником робіт може бути бригадир.
19. Перед початком проведення робіт керівник повинен
проінструктувати всіх працівників про додержання необхідних
заходів безпеки під час виконання цієї роботи та правил надання
першої (долікарської) допомоги потерпілим. Працівники, які не
пройшли інструктаж, до роботи не допускаються.
До виконання газонебезпечних робіт може залучатися тільки
навчений персонал підрядної організації.
20. Газонебезпечні роботи та роботи підвищеної небезпеки, що
проводяться згідно з планом, повинні проводитися у денний час.
Цілодобове проведення робіт допускається лише з дозволу
роботодавця.
21. Вогневі роботи в приміщеннях з вибухопожежонебезпечним
виробництвом повинні виконуватися відповідно до вимог чинних
нормативно-правових актів.
22. Організація газорятувальної служби на коксохімічному
підприємстві повинна відповідати вимогам Типового положення про
професійні воєнізовані аварійно-рятувальні формування,
затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.12.93
N 138 ( z0067-94 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
05.04.94 за N 67/276 (далі - НПАОП 0.00-4.10-93).
XI. Вуглепідготовчі цехи
та вуглезбагачувальні фабрики
1. Бункери вуглеприймальних ям і приймальні бункери
вагоноперекидачів необхідно перекривати міцно закріпленими ґратами
з розміром чарунок 300 х 400 мм.
Уздовж вуглеприймальних ям повинні бути вкладені спеціальні
містки завширшки не менше ніж 0,6 м і заввишки, що забезпечує
зручне і безпечне відчинення затворів вагонів.
Зачинення затворів безпосередньо з ґрат вуглеприймальних ям
не дозволяється.
2. Вуглеприймальні ями та вагоноперекидачі повинні бути
обладнані автоматичною звуковою та світловою сигналізацією, що
спрацьовує під час переставляння вагонів.
3. Подрібнення брил вугілля, що змерзлося, на ґратах
приймальних бункерів вагоноперекидача необхідно проводити
спеціальними механізмами. При цьому маса інструменту, що
використовується для подрібнення брил ручним способом, повинна
відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів з охорони
праці та промислової безпеки.
4. Ротор вагоноперекидача необхідно обладнати гальмівним
пристроєм, що забезпечує точне установлення вагонів відносно
верхніх упорів, що притискуються.
5. Підтягувальну лебідку та ротор вагоноперекидача необхідно
зблокувати так, щоб унеможливити одночасну їх роботу під час
подачі вагонів у ротор.
6. Двері на огорожі вздовж ротора повинні бути зблоковані з
електродвигуном ротора.
Довжина огородження повинна визначатися довжиною ротора
вагоноперекидача.
Вихід на залізничні колії з-за рогу будівель поза ротором не
дозволяється.
7. Під час очищення на вагоноперекидачі вагони необхідно
встановлювати під кутом 85 град. до первинного положення, а привід
вагоноперекидача знеструмлювати.
Під час очищення вагонів повинно бути унеможливлене випадання
торцевих дверей вагонів.
8. Зупинку спорожнених вагонів після вагоноперекидача
необхідно проводити гальмовими башмаками.
9. Під час розвантаження залізничних вагонів команду про їх
рух повинен подавати працівник, відповідальний за розвантаження
вугілля.
10. Локомотиви, що проводять маневрові роботи, повинні бути
обладнані іскрогасниками.
11. В'їзд локомотивів у будівлі вагоноперекидача та
приймальних бункерів не дозволяється. У разі необхідності подання
вагонів у кінець тупика маневрові роботи можна проводити лише за
наявності прикриття з вагонів чи платформ.
12. Очищення приймальних бункерів від залишків вугілля
дозволяється лише зверху. При цьому повинні застосовуватися
вібратори, що відповідають вимогам чинних нормативно-правових
актів з охорони праці та промислової безпеки.
13. Перед спуском працівників у бункер повинні бути зупинені
живильники, вимкнені та заблоковані пускачі. На пускачах повинен
бути вивішений плакат "Не вмикати, працюють люди!". Плакат може
бути знятий лише за вказівкою відповідального керівника роботи та
після того, як усі люди вийдуть з бункера.
14. Очищення вугільних і пилових бункерів, а також вугільних
башт і силосів необхідно проводити лише за планом організації
робіт і за нарядом-допуском.
15. Конструкція жолобів і матеріал, з якого вони зроблені,
повинні забезпечувати нормальний схід вугілля, що виключає їх
захаращування. Для очищення від вугілля ручним способом
спеціальними ломиками, у разі його зависання, повинні бути
споруджені зручні майданчики, огороджені поручнями.
16. Дробильні та змішувальні агрегати, а також місця перепаду
та перевантажування вугілля необхідно обладнувати спеціальними
укриттями, що виключають вибивання пилу та які приєднані до
аспіраційної мережі.
Для вугілля з вологістю менше 5% місця перевантаження повинні
бути забезпечені засобами пилопридушення.
17. Конвеєри, що розташовані безпосередньо під дробильними та
змішувальними машинами, повинні бути обладнані пилозахисними
укриттями вздовж усієї їх довжини. У місцях перевантаження укриття
повинні бути підключені до аспіраційних пристроїв.
18. До клапанів, що перекривають жолоби, повинен бути вільний
доступ для обслуговування, а самі клапани повинні бути обладнані
пристроєм, що сигналізує про їх засмічення; відчинення або
зачинення клапанів повинно бути механізованим або автоматизованим.
19. Для обслуговування верху вугільної башти повинні бути два
виходи: один через стаціонарні сходи, другий через транспортну
галерею.
20. Усі відкриті ємності (згущувачі, бункери, відстійники,
збірники, а також радіальні згущувачі) повинні мати огородження.
21. Отвори (люки) у перекриттях вугільних бункерів, силосів,
вугільних башт тощо повинні перекриватися металевими ґратами з
розміром чарунок не більше ніж 250 х 250 мм, а в місцях проходу
працівників, крім того, кришками.
22. Усі відділення та дільниці цеху повинні мати телефонний
зв'язок, а за відсутності централізованого управління також
двобічну звукову або світлову сигналізацію.
23. Під час експлуатації вуглеперевантажувачів і мостових
кранів повинні виконуватися вимоги Правил будови і безпечної
експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом
Держгірпромнагляду від 18.06.2007 N 132 ( z0784-07 ),
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за
N 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07).
24. Для запобігання самозайманню вугілля у бункерах їх
необхідно систематично очищати за графіком, який затверджений
роботодавцем.
При цьому необхідно періодично (не менше двох разів на
місяць) контролювати температуру вугілля в бункерах закритого
складу в зоні переходу циліндричної частини в конічну в трьох
рівновіддалених точках по периметру бункера.
У разі досягнення температури вугілля в ємності 50 град.С і
вище необхідно провести позачергове розвантаження та очищення
бункера.
25. У разі займання вугілля у відкритих штабелях необхідно
осередки (гнізда) займання розгрібати грейферами або скреперами,
при цьому допускається охолодження осередків розсіяним струменем
води. У разі загоряння вугілля у бункерах або закритих складах
необхідно проводити їх розвантаження з одночасним гасінням
осередків займання.
26. Ущільнення обладнання, порушене під час проведення
ремонтних робіт, після закінчення ремонту повинно бути повністю
відновлене.
27. Заїзд локомотивів у секції гаража для розморожування
вугілля не дозволяється.
28. Під час зупинки гаража розморожування на літо всі газові
мережі повинні бути відключені заглушками.
29. Вхід людей у секції гаража під час розморожування вугілля
не дозволяється.
30. Ремонтні роботи в секціях гаража для розморожування у
період його експлуатації повинні проводитися за планом організації
робіт і за нарядом-допуском.
31. На вуглезбагачувальних фабриках, що переробляють вугілля
газоносних пластів, усі приймальні бункери, що акумулюють,
дозують, зневоднюють і завантажують вугілля, повинні мати
примусову або природну витяжну вентиляцію, що дає змогу
дотримувати вміст метану в бункерах у безпечних межах
(300 мг/куб.м).
Приміщення цих бункерів повинні бути обладнані
газоаналізаторами на метан.
Засоби контролю рівня заповнення вугіллям приймальних
бункерів, силосів і башт повинні бути виконані у
вибухопожежобезпечному виконанні.
Застосування відкритого вогню для контролю рівня їх
заповнення не дозволяється.
32. Експлуатація складів реагентів вуглезбагачувальних фабрик
повинна здійснюватися відповідно до інструкції, яка затверджена
роботодавцем.
33. Під час роботи з хлоридом цинку та флотореагентами
необхідно застосовувати обов'язково спецодяг і гумові рукавички.
Під час роботи із сухим вапном слід одягати захисні окуляри та
респіратори.
34. Кожен працівник, який працює з реагентами, зобов'язаний
після закінчення робіт прийняти душ і залишити спецодяг для
провітрювання та знепилювання.
35. Потрапляння реагентів на підлогу, стіни та зовнішні
частини устаткування не дозволяється. Реагенти, що випадково
розлиті на підлогу та стіни, повинні бути видалені за допомогою
деревних стружок і тирси. У разі попадання реагентів на
устаткування воно повинно бути ретельно витерте. Тирса та ганчірки
після їх застосування повинні бути негайно винесені з цеху до
відвалу горючих відходів виробництва.
36. Розвантажування та доставка реагентів до місця їх
застосування повинні бути механізованими.
37. Огляд сушильного тракту та очищення внутрішніх пристроїв
сушильного барабана необхідно здійснювати за нарядом-допуском.
38. Розвантажувальні камери та пиловловлювальні апарати
сухого очищення газів барабанних сушарок і сушарок іншого типу для
вивантажування сухого вугілля та пилу повинні бути обладнані
пристроями, що запобігають проникненню газів у приміщення.
39. Пиловловлювачі установок (циклони, батарейні циклони), а
також тракт газів повинні бути обладнані запобіжними клапанами.
Клапани необхідно встановлювати так, щоб унеможливлювалось
потрапляння газів, які викидаються під час вибуху, на робочі
місця, проходи та комунікації.
Кількість і місце установлення клапанів повинні визначатися
проектом.
40. Експлуатація газових сушильних установок під час вмісту
вільного кисню у парогазовій суміші вище норми, що передбачена
технологічною інструкцією за видом робіт, не дозволяється.
41. Перевірка стану запобіжних клапанів газових сушильних
установок повинна здійснюватися обслуговувальним персоналом
щозміни, а особою, що відповідає за експлуатацію, - не рідше
одного разу на місяць з відповідним записом у журналі.
