3. Для освітлення приміщень, у яких розташовані виробництва
категорій А і Б, а також приміщень з газопроводами коксових
батарей повинні застосовуватися світильники лише у
вибухозахищеному виконанні та придатні для цього середовища
відповідно до чинних нормативно-правових актів.

4. Для внутрішнього освітлення апаратів, ємностей і споруд
під час їх огляду, очищення та ремонту в діючих вибухо- і
пожежонебезпечних цехах повинні застосовуватися вибухозахищені
переносні світильники напругою не більше ніж 12 В або
вибухозахищені акумуляторні лампи для відповідної категорії та
групи середовища з вибухонебезпечності.

5. Опалення

1. Для опалення будинків та споруд підприємств коксохімічного
виробництва повинні бути передбачені системи, прилади і
теплоносії, які не створюють додаткових шкідливих факторів.

2. У приміщеннях хімічних цехів, які належать до категорій А
і Б з вибухопожежної та пожежної небезпеки, повинно
застосовуватися лише повітряне опалення, суміщене з припливною
вентиляцією.

3. Для працівників, які працюють у неопалюваних виробничих та
складських приміщеннях, а також на відкритому повітрі, повинні
бути передбачені спеціальні приміщення для обігрівання відповідно
до СНиП 2.09.04-87.

4. Закриті галереї стрічкових конвеєрів необхідно опалювати.

Необхідність обладнання опалення визначається кліматичними
умовами, вологістю продукту, що транспортується, і конструкцією
конвеєрних галерей.

VII. Вимоги до електроустановок
та контрольно-вимірювальних приладів

1. Вимоги до електроустановок

1. Електроустановки коксохімічного виробництва повинні
відповідати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок
споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики
України від 25.07.2006 N 258 ( z1143-06 ), зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1143/13017, Правил
безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених
наказом Держнаглядохоронпраці України 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ),
зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за
N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-21-98), а також вимогам інших чинних
нормативно-правових актів.

2. Експлуатацію електроустановок повинні здійснювати
спеціально підготовлені працівники відповідно до вимог
НПАОП 40.1-21-98 ( z0093-98 ).

3. На роботах, які пов'язані з небезпекою ураження
електричним струмом, необхідно застосовувати захисні засоби згідно
з вимогами чинних нормативно-правових актів з охорони праці та
промислової безпеки.

4. Металеві частини устаткування та механізмів, які не
перебувають під напругою (корпуси електродвигунів, пускових
приладів, щитків, зборок тощо), але можуть опинитися під нею
внаслідок пошкодження ізоляції, повинні бути заземлені відповідно
до чинних нормативно-правових актів.

5. Якщо немає вибухозахищених електродвигунів, що
відповідають класу вибухонебезпечної зони, а також категорії та
групі вибухонебезпечних сумішей, допускається застосування
електродвигунів загального призначення при додержанні таких вимог:


електродвигуни повинні бути встановлені у приміщеннях,
ізольованих від приміщень з вибухонебезпечними зонами глухою
негорючою стіною з межею вогнестійкості 0,75 години, а приміщення
повинні мати окремий вхід (вихід) і в них повинен забезпечуватися
надлишковий тиск повітря;

передача механічної енергії від двигунів до апаратів повинна
здійснюватися за допомогою вала, який пропущений через стіну з
обладнанням у ній сальникового або іншого надійного ущільнення;

у приміщеннях, де встановлені електродвигуни або розподільні
пристрої та вся пускова апаратура, не повинно бути
вибухонебезпечних зон.

Розміщення розподільних пристроїв у приміщеннях, суміжних з
вибухонебезпечними приміщеннями, не дозволяється.

6. У приміщеннях, де здійснюється переробка токсичних
матеріалів, повинно проводитися вологе прибирання. Прибраний пил
необхідно утилізувати. У таких приміщеннях електропроводка та
пускове обладнання повинні бути у пиловодонепроникному виконанні.

7. Електропроводка у приміщеннях, де можливий розлив рідких
продуктів виробництва, повинна бути розташована у місцях, де
унеможливлене потрапляння на неї цих продуктів, або мати
відповідний захист.

8. Тролейні проводи, які прокладено над проходами або
проїздами, повинні бути огороджені захисними сітками із
заземленням.

9. Електрозварювальні установки, які застосовуються для
зварювання в особливо небезпечних умовах (усередині металевих
ємностей, у трубопроводах, колодязях, тунелях, котлах тощо),
повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів з
охорони праці та промислової безпеки.

Електрозварювальні установки, що призначені для роботи в
приміщеннях з підвищеною небезпекою, повинні мати пристрої
автоматичного вимикання напруги холостого ходу, обмеження її до
напруги 12 В з витримкою часу не більше ніж 1 с.

2. Вимоги до контрольно-вимірювальних
приладів (далі - КВП)

1. Для кожного цеху, відділення, технологічного агрегата
повинен бути складений і затверджений роботодавцем перелік
параметрів і приладів, без яких робота технологічного обладнання
не дозволяється.

2. Необхідно, щоб прилади за своїм виконанням відповідали
середовищу, у якому вони експлуатуються.

3. Контрольно-вимірювальні прилади, що встановлені зовні
приміщення, повинні бути захищені від атмосферних впливів, а в
необхідних випадках обладнані обігрівними пристроями і
теплоізоляцією.

4. Прилади (імпульсні лінії), якими вимірюються параметри
продуктів, що замерзають, застигають або кристалізуються при
мінусовій температурі навколишнього середовища та негативно
впливають на КВП, необхідно заповнити інертним середовищем, що не
замерзає, не застигає, не розчиняє продукт, параметри якого
вимірюються, та не змішується з ним.

5. Рідину, яка заповнює імпульсні лінії, що йдуть від
розподільних посудин до КВП і апаратів, необхідно систематично
контролювати на вміст у ній вимірювального продукту та, залежно
від кількості його у рідині, її замінювати.

6. Ртутні прилади повинні мати вловлювачі або інші захисні
пристосування на випадок викиду ртуті.

Усі роботи зі ртуттю необхідно проводити відповідно до
СанПиН 4607-88 "Санитарные правила при работе со ртутью, ее
соединениями и приборами с ртутным заполнением", затверджених
Мінохорони здоров'я СРСР 04.04.88 N 4607-88 ( v4607400-88 ).

Під час ремонту контрольно-вимірювальних приладів не
дозволяється проводити роботи зі ртуттю у приміщеннях, де
встановлено щити КВП, а також у виробничих приміщеннях.

7. У всіх випадках, коли в пневматичних приладах застосування
суміші повітря з горючими речовинами виробництва не дозволяється,
стиснене повітря необхідно замінити на стиснений азот або інший
інертний газ, який подається до приладів з буферних ємностей.

8. Під час застосування осушеного стисненого повітря або
азоту з технологічних установок для приладів і засобів
автоматизації відключення мереж повітря або азоту від
трубопроводів цих установок повинно здійснюватися автоматично
зворотним клапаном або іншим пристроєм, який установлений перед
буферною ємністю.

9. У приміщенні щитової, де розміщені КВП, застосовувати
водяне пожежогасіння, а також установлювати шафи для пожежних
кранів та рукавів не дозволяється.

У цих приміщеннях необхідно застосовувати вуглекислотне
пожежогасіння.

10. Перевірку справності приладів і регуляторів системи КВП
необхідно проводити не менше одного разу на рік на стенді та
оформляти відповідними протоколами або робити відповідні записи в
спеціальних журналах.

11. Перевірку та випробування приладів у приміщеннях з
виробництвами категорій А і Б необхідно проводити за умов, які
унеможливлюють іскроутворення.

12. Не дозволяються роботи з регулювання та перевірки
електричних приладів і електропроводки одночасно з проведенням у
цьому приміщенні газонебезпечних робіт.

13. Усі планові або позапланові вимкнення засобів
вимірювання, засобів автоматизації і систем автоматизації, відмова
яких призводить до зупинки виробничого процесу та надходження
шкідливих речовин у навколишнє середовище, повинні узгоджуватися з
технічним персоналом письмово (із записом у спеціальних журналах).

VIII. Газове господарство коксохімічних
підприємств (виробництв)

1. Газове господарство коксохімічних підприємств, що
проектуються, будуються та експлуатуються, повинно відповідати
вимогам Правил безпеки в газовому господарстві коксохімічних
підприємств і виробництв, затверджених наказом Держгірпромнагляду
від 27.03.2007 N 61 ( z0441-07 ), зареєстрованих у Міністерстві
юстиції України 28.04.2007 за N 441/13708 (далі -
НПАОП 27.1-1.10-07), і цих Правил.

На коксових батареях, що будуються та реконструюються,
газопідігрівники з фланцевими з'єднаннями до опалювальних
газопроводів повинні бути винесені на відкриті майданчики, що
провітрюються (проміжні майданчики на рівні поду печей). При цьому
кожна батарея повинна бути забезпечена індивідуальним
газопідігрівачем і окремою запірною арматурою на підвідних і
розподільних газопроводах.

На газопроводах коксового газу клинові дводискові засувки
необхідно встановлювати на горизонтальних ділянках у положенні
приводу засувки "приводом угору".

2. Проекти газових установок, що будуються у приміщеннях
категорій А і Б, повинні передбачати повну автоматизацію з
дистанційним керуванням і контролем з диспетчерського пункту або
суміжного приміщення, де немає вибухонебезпечних зон.

3. Ущільнювати фланцеві з'єднання на газопроводах коксового
газу низького тиску необхідно при будь-якому діаметрі фланців
плетеним азбестовим шнуром, просоченим суриком на натуральній
оліфі, або паронітом.

4. Окремі газові мережі та непрацюючі ділянки газопроводів і
газових апаратів, якщо через них немає руху газу, не повинні бути
під розрідженням.

5. Подачу пари в газопроводи для пропарювання, продування та
підтримання позитивного тиску необхідно проводити відповідно до
інструкції, яка затверджена роботодавцем; при цьому пару необхідно
подавати в газопровід поступово.

Швидкість зростання температури газу не повинна перевищувати
15 град.С на годину.

Температура газу в газопроводах під час пропарювання
нафталіну не повинна бути більше ніж 85 град.С.

6. Для контролю за роботою газових пальників у топкових
дверцятах, бокових стінках або фронтальних плитах необхідно
обладнувати отвори з кришками.

7. На димоходах від кожного агрегата до спільного лежака
повинні бути встановлені шибери для регулювання тяги в топках
агрегатів.

Управління шиберами, що не мають автоматичного управління,
повинно бути винесене на робоче місце оператора, який обслуговує
агрегат.

8. У районі розміщення непрацюючих (або резервних) газодувок
необхідно систематично контролювати повітряне середовище в
приміщенні машинного залу.

Забезпечення герметичності обладнання та виключення виділення
коксового газу в приміщення машинного залу повинно бути
відображене у відповідній технологічній інструкції, затвердженій
роботодавцем.

Під час експлуатації газових нагнітачів перепуск газу з
нагнітального боку у всмоктувальний газопровід необхідно
здійснювати тільки через зовнішній байпас.

9. Під час виконання робіт на прямому газопроводі
допускається відкривати не більше одного лючка.

10. У разі одночасної раптової зупинки всіх газових
нагнітачів або компресорів через спрацювання захисного
автоблокування чи припинення подачі електроенергії повинні бути
вимкнені електродвигуни всіх машин.

Для підтримки позитивного тиску газу в системах усмоктування
газопідвищувальних станцій засувки на всмоктуванні та нагнітанні
газових нагнітачів необхідно залишати відкритими.

У машинних залах коксохімічних виробництв засувки на байпасах
повинні бути закриті.

11. Улаштування та експлуатація обладнання газопередачі та
вловлювання хімічних продуктів під тиском повинні проводитися
згідно з цими Правилами.

12. Проектування, будівництво та експлуатація магістральних
газопроводів коксового газу повинні відповідати вимогам
СНиП 3.05.05-84 "Технологическое оборудование и технологические
трубопроводы", затверджених постановою Державного комітету СРСР у
справах будівництва від 07.05.84 N 72 (далі - СНиП 3.05.05-84).

IX. Утримання, огляд, ремонт і очищення
технологічного устаткування

1. Робота виробничого устаткування, його навантаження та
основні параметри процесу повинні відповідати встановленому
технологічному режиму і його паспортним даним.

2. У разі порушення визначених норм тиску, температури, рівня
рідини та інших параметрів повинні з'ясовуватися причини та
вживатися заходи, що унеможливлюють такі порушення.

3. Товщину стінок апаратів і трубопроводів, які містять
вибухо- і пожежонебезпечні речовини, необхідно періодично
перевіряти з відповідним записом у спеціальному журналі.

Періодичність, методи та точки контролю повинні визначатися
інструкцією, яка затверджена роботодавцем.

4. Апаратура, сховища та трубопроводи перед уведенням в
експлуатацію після монтажу або ремонту повинні підлягати
випробуванню на герметичність і міцність стисненим повітрям,
інертним газом або водою під тиском, наведеним у технічних умовах
або робочих кресленнях. Випробування на міцність і щільність
апаратів, сховищ і трубопроводів необхідно проводити згідно з
вимогами чинних нормативно-правових актів.