6.1.25. Двері основних виходів з приміщень повинні відчинятися у бік виходу, мати самозачинні пристрої, у робочий час не повинні замикатись. Влаштування порогів у дверних прорізах не допускається. Над дверима має бути вивішена табличка з написом "Вихід".
6.1.26. Виробничі приміщення і устаткування необхідно періодично очищати від пилу, бруду та горючих відходів. Строк очищення встановлюється технологічними регламентами або інструкціями.
Складські будівлі
6.2.1. Склади, в тому числі навiси, естакади, вiдкритi складськi площадки загального призначення (готової продукцiї, сировини, напiвфабрикатiв та матерiалiв) повиннi вiдповiдати вимогам СНиП 2.11.01-85*, СНиП 2.09.03-85, СНиП 2.01.02-85* та розділу 7.10 Правил пожежної безпеки в Україні.
6.2.2. Склади для зберігання балонiв, заповнених газами, повиннi вiдповiдати вимогам Правил будови і безпечної експлуатацiї посудин, що працюють пiд тиском та Правил безпеки систем газопостачання України.
6.2.3. Примiщення та площадки для зберiгання ЛЗР повиннi задовольняти вимогам ВБН В.2.2-58.1-94.
6.2.4. Покрiвля металевих, залiзобетонних резервуарiв для зберiгання сировини, матерiалiв, продуктiв повинна мати огородження.
6.2.5. Площа вiконних прорізів в примiщеннях сховищ повинна бути мінімальною, але не менше площi, визначеної розрахунком димовидалення у випадку пожежi. У разі вiдсутностi в примiщеннях сховищ вiконних прорізів необхiдно передбачати шахти димовидалення у вiдповiдностi з вимогами СНиП 2.04.05-91.
6.2.6. У приміщеннях складів безтарного зберігання борошна, цукру, відділеннях розмелу цукрового піску у цукрову пудру, приміщеннях мішкоочищувальних машин та інших приміщеннях категорії Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою повинні передбачатися легкоскидальні конструкції (вікна, ліхтарі) загальною площею не менше 0.03 м2 на 1м3 приміщення.
6.2.7. Конструктивне виконання навіса рампи необхідно передбачати з негорючих матеріалів.
6.2.8. Двернi прорізи для вантажних потокiв повиннi перевищувати габарити навантажених транспортних засобiв, що використовуються, не менше нiж на 0.2 м по висотi i 0.6м - по ширинi до кожної сторони. Мінімальнi двернi прорізи для вантажних потокiв повинні бути шириною не менше 1.95 м i висотою - не менше 2.4 м.
6.2.9. Дверi складських примiщень повиннi вiдчинятись назовні. Допускається улаштування розсувних дверей в складах (окрiм складів безтарного зберігання цукру).
Верхні ролики пiдвiсних дверних прорiзів повиннi бути обладнанi огородженням уздовж напрямних рейок, які виключають падiння дверей у разі виходження роликiв з напрямних рейок.
Двері вибухопожежонебезпечних складських приміщень (складів безтарного зберігання борошна, цукру тощо) повинні мати фіксацію у відчиненому положенні і відповідати вимогам СНиП 2.01.02-85*.
6.2.10. Підлоги складських примiщень повиннi мати тверде, рiвне покриття, що забезпечує безперешкодне перемiщення транспортних засобiв.
6.2.11. Підлоги складiв i площадок для зберiгання кислот i лугiв повиннi бути виготовленi з матерiалiв, стiйких до впливу кислот i лугiв (кислотостійкі плити, вiнiпласт тощо).
6.2.12. Окремi несуцiльнi перекриття, площадки i верхні конвеєрнi галереї складiв повиннi мати поручні відповідно до вимог п.5.1.14. цих Правил.
6.2.13. Ширина пандусiв для проїзду наземних транспортних засобiв повинна не менше нiж на 0.6 м перевищувати максимальну ширину навантаженого транспортного засобу. Ухил пандусiв необхiдно приймати не бiльше 16 градусів при розмiщеннi їх в закритих примiщеннях i не бiльше 10 градусів - при розмiщеннi назовні.
6.2.14. Складськi примiщення, в залежностi вiд їх площi та виду матеріалiв, які зберігаються, повиннi бути оснащенi первинними засобами пожежогасiння у вiдповiдностi з нормами, наведеними у додатку 3 Правил пожежної безпеки в Україні.
6.2.15. Дверні прорізи в приміщенні для зберігання ЛЗР і ГР у тарі повинні мати розміри не менше 2.1х2.4 м, а також пороги з пандусом висотою не менше 0.15 м для запобігання розливу рідини у разі аварії. Підлога в цих приміщеннях повинна бути з негорючих матеріалів і мати ухил для стікання рідини до лотків і трапів.
6.2.16. Для кожного складу повиннi бути опрацьовані, затвердженi роботодавцем пiдприємства iнструкцiї з безпечного зберiгання та проведення робiт на складi, складений опис всiх матерiалiв, сировини, продуктiв.
Комірник повинен контролювати стан тари та упаковки (цiлiснiсть, герметичнiсть, наявнiсть маркування).
6.2.17. У разі зберігання цукру необхідно користуватися вимогами Тимчасового положення щодо заходів пожежної безпеки для місць зберігання цукру.
6.2.18. Зберігання хiмiчних речовин, реактивiв, вибухопожежонебезпечних матерiалiв повинно здiйснюватись з дотриманням вимог Порядку сумiсного зберiгання речовин та матерiалiв, що містяться у додатку 4 Правил пожежної безпеки в Україні.
6.2.19. Приймання та зберігання сировини слід виконувати, як правило, безтарним засобом. У разі надходження сировини у тарі переміщення та складування його повинно виконуватися електронавантажувачами або засобами малої механізації.
6.2.20. Застосування навантажувачів з двигунами внутрiшнього згоряння і автокарів для робiт усерединi примiщень, залiзничних вагонiв та контейнерів не дозволяється.
6.2.21. Тара для зберiгання речовин та матерiалiв повинна вiдповiдати вимогам нормативних актів.
Адмiнiстративні і побутові будiвлі та примiщення
6.3.1. Улаштування адміністративних та побутових приміщень повинно відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87.
6.3.2. Галузевi нормативи по забезпеченню санiтарно-побутовими примiщеннями, обладнанням та санiтарнi характеристики процесiв наведенi у додатку 2.
6.3.3. Площі та обладнання санітарно-побутових приміщень (гардеробних, душових, сушіння, обезпилення, обігріву, охолодження, вбиралень, умивальних, пристроїв питного водопостачання тощо) повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87.
6.3.4. В гардеробних кiлькiсть вiддiлень в шафах та гачкiв вiшалок для домашнього та спеціального одягу необхiдно приймати рiвною обліковій чисельності працюючих; для вуличного одягу - чисельностi у двох сумiжних змiнах.
6.3.5. У разі облікової чисельностi працюючих на пiдприємстві до 50 чоловік допускається передбачати загальнi гардеробнi для всiх груп виробничих процесiв.
6.3.6. У гардеробних, окрiм вiдокремлених гардеробних для вуличного одягу, необхiдно передбачати комори спецодягу, вбиральнi, примiщення для чергового персоналу з мiсцем для прибирального інвентарю, мiсця для чищення взуття, сушіння волосся.
6.3.7. Кiлькiсть душових, умивальникiв та спецiальних побутових улаштувань необхiдно приймати за чисельністю працюючих в змiнi або частини цiєї змiни, що одночасно закiнчує роботу.
6.3.8. Вбиральні у багатоповерхових побутових, адміністративних та виробничих будiвлях повиннi бути на кожному поверсi.
У разі чисельностi працюючих на двох сумiжних поверхах 30 чоловік або менше вбиральнi слід розмiщувати на одному поверсi з найбiльшою чисельнiстю працюючих.
У разі чисельностi працюючих на трьох поверхах менше 10 чоловік допускається передбачати одну вбиральню на три поверхи.
Вбиральні і душові не дозволяється розміщувати над робочими приміщеннями правлінь, конструкторських бюро, приміщеннями для учбових занять, громадського харчування, пунктів здоров'я, культурного обслуговування та громадських організацій.
6.3.9. Допускається передбачати загальну вбиральню для чоловiкiв i жiнок при чисельностi працюючих в змiні не бiльше 15 чоловік.
6.3.10. Вхiд у вбиральню повинен передбачатися через тамбур з дверима, якi самозачиняються.
6.3.11. Вiдстань вiд робочих мiсць у виробничих будiвлях до вбиралень, місць куріння, примiщень для обiгрiву або охолодження, напiвдушiв, пристроїв питного водопостачання повинна прийматись не бiльше 75 м, а вiд робочих мiсць на промплощадцi пiдприємства - не більше 150 м.
6.3.12. Приміщення для особистої гігієни жінок слід розміщувати у вбиральнях із розрахунку 75 чоловік на одну установку. В цих приміщеннях повинні бути передбачені місця для роздягання та умивальник.
6.3.13. Для прання спецодягу на виробничих пiдприємствах або групі пiдприємств слід передбачати пральнi з вiддiленнями хiмiчного очищення.
6.3.14. Експлуатація пралень повинна відповідати вимогам Правил охорони праці при експлуатації пралень і лазень і ГОСТ 12.2.084-93.
6.3.15. У пральнях необхiдно передбачати примiщення для ремонту спецодягу за розрахунком 9 м2 на одне робоче місце.
6.3.16. Допускається розміщення прального цеху вище першого поверху при умові застосування пральних машин і центрифуг завантажувальною масою не більше 25 кг.
6.3.17. Приміщення приймання, зберігання і сортування білизни пральних і сушильно-прасувальний цех повинні мати природне освітлення.
6.3.18. Для прибирання приміщень приймання білизни, прального цеху, приготування пральних розчинів і душових слід передбачати поливні крани з холодною і гарячою водою.
6.3.19. Відведення стічної води від пральних цехів слід передбачати лотками або трубами у загальний збірний приямок, обладнаний гідравлічними затворами і знімними кришками.
6.3.20. Тиск пари для пральних машин повинен бути 2-3 кгс/см2, для сушильних машин - 6-8 кгс/ см2, для приготування мильно-лужного розчину - не більше 2 кгс/см2.
6.3.21. У пральному і сушильно-прасувальному цехах, відділенні приготування пральних розчинів слід передбачати припливно-витяжну вентиляцію зі штучним збуджуванням. Подачу повітря у пральному і сушильному відділеннях слід передбачати у верхню зону з направленням повітря у робочу зону.
6.3.22. Сушильно-прасувальні машини повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.
6.3.23. Витяжне вентиляційне обладнання місцевих відсмоктувачів повинно бути зблоковане з відповідним виробничим устаткуванням.
6.3.24. В приміщеннях з вологим і мокрим режимами улаштування ніш у зовнішніх стінах для розміщення нагрівальних приладів не допускається.
6.3.25. У пральнях повинно бути заземлення електроустаткування відповідно до вимог ПУЕ.
6.3.26. Проводи електромереж силових струмоприймачів пральних цехів і приміщень для приготування розчинів повинні бути з мідною жилою у пластмасовій ізоляції та прокладатися у підлозі в оцинкованих водогазопровідних трубах. Кінці труб повинні бути виведені не менше ніж на 0.3 м вище рівня підлоги і надійно загерметизовані від проникнення вологи до труб.
6.3.27. У разі чисельностi працюючих у змiну більше 200 чоловік необхідно передбачати їдальню, яка працює на напівфабрикатах; до 200 чоловік - їдальню-роздавальню.
У разі чисельності працюючих у зміну менше 30 чоловік замість їдальні-роздавальні допускається передбачати кімнату прийому їжі.
7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО УЛАШТУВАННЯ ОСВІТЛЕННЯ
7.1 Загальні вимоги
7.1.1. Природне та штучне освітлення території підприємства, виробничих та допоміжних приміщень повинно відповідати вимогам СНиП -4-79 і ПУЕ.
Освітлення виробничих, адміністративних і побутових приміщень виконується у відповідності з розрядом зорових робіт і коефіцієнтом природної освітленості (КПО). Норми освітленості у разі штучного освітлення на робочих поверхнях наведені у додатку 6.
7.1.2. Усі виробничі та допоміжні приміщення з тривалим перебуванням у них людей повинні мати природне освітлення.
7.1.3. Освітлювальні мережі повинні вибиратися з урахуванням їх призначення, умов навколишнього середовища, класу вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщень, ділянок, зон згідно з додатком 3.
Електричне освітлення, що монтується у вибухопожежонебезпечних зонах виробничих та допоміжних приміщень, повинно відповідати вимогам розділів 7.3 і 7.4 ПУЕ, в інших приміщеннях - розділів 2.1 і 6.1 ПУЕ.
7.1.4. У виробничих приміщеннях повинні застосовуватися дві системи штучного освітлення:
система загального освітлення;
система комбінованого освітлення, при якій у зонах розміщення робочих місць крім загального освітлення використовується додаткове місцеве освітлення.
7.1.5. Як джерела штучного освітлення повинні застосовуватися люмінісцентні лампи і лампи розжарювання.
7.1.6. Для живлення світильників загального освітлення повинна застосовуватись напруга не вище 380/220 В змінного струму при заземленій нейтралі і не вище 220 В змінного струму при ізольованій нейтралі і постійного струму.
7.1.7. У приміщеннях без підвищеної небезпеки для усіх стаціонарних світильників незалежно від висоти їх встановлення допускається застосовувати напругу не вище 220 В.
7.1.8. Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання повинна застосовуватись напруга:
- в приміщеннях без підвищеної небезпеки - не вище 220 В;
- в приміщеннях з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних - не вище 42 В.
Світильники з люмінісцентними лампами напругою 127-220 В допускається застосовувати для місцевого освітлення за умови недоступності їх струмопровідних частин для випадкових доторкань.
У приміщеннях вологих, особливо вологих та жарких застосування люмінесцентних ламп для місцевого освітлення допускається лише в арматурі спеціальної конструкції.
7.1.9. Місцеве освітлення повинно мати індивідуальні вимикачі.
Освітлювальна арматура для місцевого освітлення шаф, пультів з електроапаратурою повинна приєднуватися перед ввідним вимикачем.
7.1.10. Для живлення ручних електросвітильників у приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних повинна застосовуватись напруга не вище 42 В.
У разі наявності особливо несприятливих умов, а саме, коли небезпека ураження електричним струмом підвищується наслідком тісноти, незручного положення працівника, стикання з великими металевими, добре заземленими поверхнями (наприклад, робота в силосах, бункерах, топках і газоходах виробничих печей) для живлення ручних світильників повинна застосовуватись напруга не вище 12 В.
Для освітлення внутрішніх поверхонь бункерів та силосів для зберігання борошна слід застосовувати переносні світильники у вибухобезпечному виконанні напругою 12 В постійного стуму.
Скляний ковпак світильника для освітлення топок і газоходів печей повинен бути захищений металевою сіткою.
