---

відчиняти, перебуваючи на спеціальних містках.

3.26 Перед відчиненням люків піввагонів, установлених для

розвантаження вугілля на підвищених коліях, необхідно впевнитися в

тому, що на робочому місці відсутні сторонні предмети, які

заважають вільному пересуванню працівників, а також у тому, що

запори люків у справному стані і виключають довільне відчинення

люків.

3.27 Відкривати люки піввагонів слід послідовно з обох боків

піввагона від однієї торцевої стіни піввагона до другої.

Працівники при цьому повинні бути позаду люка, що відкривається.

3.28 Не дозволяється відкривати люки, якщо в піввагоні є

люди.

3.29 Відкривати люки піввагонів необхідно в такій

послідовності:

за допомогою ножиць для різки дроту звільняють запобіжні

сектори від закруток з дроту;

штангою по черзі "відбивають" запобіжні сектори одного

запірного крюка, а потім другого. При цьому робітник повинен

стояти на рівній площадці з твердим покриттям з боку від люка,

який відкривається, на відстані 1 м;

штангою по черзі "відбивають" запорні крюки - спочатку

дальній від працівника, а потім ближній.

У такому самому порядку відкривають усі наступні люки

піввагона.

3.30 Під час відкривання люків працівники повинні

застосовувати захисні окуляри.

3.31 Для спускання у піввагон для зачищення від залишків

вантажу і виходу з піввагона необхідно застосовувати драбини.

3.32 Якщо вугілля "зависло" в бункері, його проштовхують за

допомогою спеціальної штанги.

Для спускання у бункер необхідно застосовувати драбину.

Робота в бункері повинна виконуватися групою не менше трьох

працівників із застосуванням лямкового запобіжного пояса з

мотузкою.

3.33 Під час формування штабелів палива (вугілля, торф,

дрова) необхідно забезпечити додержання габариту наближення

споруд.

Основи штабелів повинні розташовуватися не ближче 2,0 м від

зовнішньої грані голівки найближчої до штабеля рейки при висоті

штабеля до 1,2 м і не ближче 2,5 м при більшій висоті штабеля.

3.34 Навантажувально-розвантажувальні роботи в разі

формування штабелів дров повинні виконуватися за допомогою

вантажопідіймальних механізмів, оснащених механічними

колодозахватами (щелеповими лісозахватами), саморозчіплювальними

стропами та іншими пристосуваннями, які забезпечують безпечне

виконання робіт.

3.35 Виконання навантажувально-розвантажувальних робіт уручну

необхідно проводити групою не менше двох працівників.

3.36 Перед укладанням дров площадка під штабель повинна бути

очищена від снігу, кори, трісок, старої деревини, сміття і

ущільнена.

У разі великих накопичень відходів під штабелями їх

покривають шаром піску, гравію або землі.

3.37 Лісоматеріали повинні складуватися за розробленими й

узгодженими з відомчою пожежною охороною технологічними картами.

3.38 Розміри штабелів круглого лісу не повинні перевищувати

за шириною довжину колоди, за довжиною - 50 м і за висотою - 2 м.

3.39 Штабелі шпал не повинні перевищувати за довжиною та

шириною довжину шпали, а за висотою - 4 м.

Штабелі повинні формуватися в групи.

Кількість штабелів у групі не повинна перевищувати 12 при

граничній довжині групи - 50 м і за ширини - 15 м.

Розриви між штабелями в одній групі повинні бути не менше

2 м, а між групами - 2,5 м.

3.40 До штабелів лісоматеріалів повинен бути забезпечений

вільний доступ.

Не дозволяється складати лісоматеріали, устаткування тощо в

протипожежних розривах між штабелями.

Не дозволяється розташовувати пакети лісоматеріалів у

проїздах і під'їздах до вододжерел.

Тепловози, що заїжджають на територію складу палива, повинні

бути обладнані іскрогасниками.

3.41 Під час формування штабелів дров необхідно дотримуватися

таких вимог:

колоди і прокладки слід укладати симетрично до поздовжньої

осі штабеля;

відстань між прокладками за шириною штабеля повинна бути на

0,5 м менша від довжини найкоротших колод;

міжрядкові прокладки за висотою штабеля слід розташовувати в

одній вертикальній площині;

кінці прокладок, які укладаються вздовж штабеля в одну нитку,

повинні перекриватися не менше ніж на 1 м;

прокладки необхідно прирубувати до колод у ряду, щоб

забезпечити по змозі більш повне взаємне прилягання їх;

глибина зарубок не повинна перевищувати 1/3 товщини

прокладок;

висота шарів колод між прокладками для ялини та інших порід

деревини з шорсткою міцною корою повинна бути не більше 1,2 м; для

сосни та інших порід з гладкою неміцною корою - не більше 0,9 м;

для колод змішаних порід - не більше 0,9 м;

для прокладок у нижній половині штабеля слід використовувати

колоди із здоровою деревиною товщиною не менше 0,18 м;

мінімальна довжина штабелів повинна бути не менше трикратної

її висоти;

найбільша висота безпрокладкових (щільних) штабелів не

повинна перевищувати 8 м;

крайні колоди в кінцях штабелів повинні закочуватися в

гнізда, вирубані на кінцях прокладок, глибиною не більше половини

їх товщини.

3.42 У кінці штабелів повинні бути спеціальні пристосування,

які унеможливлюють довільне розкочування колод (підпорні стойки,

зв'язувальні прокладки тощо). Якщо такі пристосування відсутні, у

кінці штабеля повинен бути передбачений ухил 30-35 град.

3.43 Розвантаження лісоматеріалів із піввагона і навантаження

їх на автомобілі кранами, оснащеними гнучкими стропами, повинно

проводитися бригадою у складі машиніста крана (кранівника) і

чотирьох стропальників.

3.44 Перед початком розвантаження круглого лісу особа,

відповідальна за безпечне виконання робіт з переміщення вантажів

кранами, зобов'язана оглянути стан кожного піввагона або

платформи, звернувши особливу увагу на положення "шапки", стан

кріплень і дати вказівку щодо порядку розвантаження.

3.45 Допускається проводити розвантаження "шапки" за один

прийом, якщо маса "шапки" не перевищує вантажопідіймальності

крана.

Стропування "шапки" проводиться за скоби напівжорсткого

стропа або під "шапку" повинні підводитися з обох кінців "шапки"

гнучкі стропи із сталевих канатів.

Дротове ув'язування в цьому випадку повинно зніматися

спеціальними ножицями на землі після розвантаження "шапки".

3.46 Під час розвантаження "шапки" у кілька прийомів дротове

ув'язування знімається на піввагоні після попереднього

установлення спеціальних стійок висотою на 0,3 м вище "шапки".

3.47 Перед розвантаженням або навантаженням обмерзлих

лісоматеріалів пачки вантажу за всім контуром у місцях стропування

повинні бути очищені від льоду.

3.48 Не дозволяється перебувати працівникам у зоні можливого

падіння вантажу під час відкривання бортів платформи, зрізання

зв'язувального дроту, знімання стійок.

3.49 Не дозволяється транспортувати пакети лісоматеріалів

краном, якщо окремі шпали, колоди тощо захоплені тільки одним

стропом, а також у разі нерівномірного натягу стропів.

3.50 Розвантажувати або навантажувати бочки і ящики з

пластичними мастилами з критих вагонів необхідно за допомогою

навантажувачів. У виняткових випадках допускається переміщати

ящики вручну із застосуванням засобів малої механізації, а бочок -

шляхом перекочування з використанням похилих площин (лат) і

канатів.

3.51 Бочки перекочують по горизонтальній поверхні "від себе",

не допускаючи сильного розгону їх.

Бочки вагою до 35 кг дозволяється навантажувати і

розвантажувати без застосування канатів.

Під час перекочування бочок працівники повинні перебувати з

боків від бочки, яку перекочують.

3.52 Ящики і бочки повинні складуватися стійкими штабелями.

Бочки повинні складуватися пробками або кришками догори.

3.53 Висота штабелів, які складуються вручну, повинна бути не

більше 3 м, а в разі складування за допомогою навантажувачів

піддони складуються в 2-4 яруси.

Під час укладання бочок у другий і третій яруси між ними

необхідно застосовувати прокладки з дощок.

Крайні бочки закріплюють від розкочування клинками з обох

боків кожного яруса. Між штабелями повинні бути забезпечені

проходи шириною не менше 1 м і проїзди для навантажувачів шириною

3 м.

3.54 Дерев'яні бочки з пластичними мастилами ємністю

200 куб. дм установлюють у залізничних вагонах у два яруси, а

бочки меншої ємності - у три яруси. Бочки встановлюють на торець,

пробками і кришками догори.

Бочки ємністю до 100 куб. дм у вагонах установлюють на

торець. Між ярусами бочок роблять настил із дощок.

3.55 Під час навантаження на автомобілі бочки установлюють на

торець.

3.56 Для в'їзду навантажувача у вагон між рампою складу і

відчиненим дверним отвором вагона повинні встановлюватися

спеціальні настили (містки).

3.57 Швидкість руху навантажувача на рампі складу не повинна

перевищувати 3 км/год.

3.58 Не дозволяється відчиняти і зачиняти двері вагонів за

допомогою навантажувачів.

3.59 Установлювати вантажопідіймальний кран на відстані

ближче 40 м від крайнього проводу повітряної лінії електропередачі

дозволяється тільки за наявності наряду-допуску, яким визначаються

безпечні умови роботи.

Роботи можуть проводитися тільки під керівництвом особи,

відповідальної за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними

кранами.

Порядок видачі наряду-допуску встановлюється наказом по депо,

якому підпорядкований склад палива.

3.60 Не дозволяється виконувати роботи вантажопідіймальними

кранами на електрифікованих коліях без попереднього зняття напруги

і заземлення дільниці контактної мережі в зоні роботи крана.

Знімати напругу і заземлювати контактну мережу необхідно з

дотриманням вимог ДНАОП 5.1.11-1.48-00 "Правила безпеки для

працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях",

затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики

України від 31.05.2000 N 120, зареєстровані у Міністерстві юсти-

ії України 08.06.2000 за N 340/4561 (далі - ДНАОП 5.1.11-1.48).

3.61 У разі роботи вантажопідіймальних кранів на коліях,

сусідніх з електрифікованими, або на коліях, поряд з якими

розміщені проводи освітлювальної мережі, необхідно вжити заходів,

щоб частини крана або вантажу, який він переміщує, не наближалися

ближче 2 м до проводів освітлювальної мережі, контактного проводу

чи іншої частини контактної мережі, які перебувають під напругою.

У разі неможливості виконання цієї вимоги роботи необхідно

виконувати тільки із зняттям напруги і заземленням лінії

електропередачі чи контактної мережі відповідно до ДНАОП 0.00-1.21

та ДНАОП 5.1.11-1.48.

Під час виконання роботи вантажопідіймальним краном на

пневмоходу в охоронній зоні лінії електропередачі корпус крана

повинен заземлюватися відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21.

4 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЗАГОТОВЛЕННЯ ДРОВ

4.1 Заготовлення дров на складах палива повинно бути

механізовано.

4.2 Для розпилювання лісоматеріалів або шпал на дрова

застосовуються кругопиляльні верстати для поздовжнього та

поперечного розпилювання деревини або маятникові пили.

Для розколювання дров застосовуються дровокольні верстати.

4.3 Обладнання, яке застосовується для заготівлі дров,

повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.026.0.

4.4 Для обслуговування деревообробного обладнання повинні

призначатися спеціально підготовлені працівники, які знають

конструкцію обладнання, пройшли перевірку знань з питань охорони

праці згідно з НПАОП 0.00-4.12.

4.5 Кругопиляльний верстат повинен бути обладнаний

спеціальним гальмом, яке зупиняє пиляльний диск після вимкнення

електродвигуна протягом 2-6 сек.

4.6 Пиляльний диск повинен бути відбалансований і не мати

тріщин та виламаних зубів.

4.7 Кругопиляльний верстат повинен бути обладнаний

розклинювальним ножем і мати кнопку аварійної зупинки.

4.8 З метою запобігання засмічуванню території та дотримання

вимог пожежної безпеки пиляльний верстат повинен бути обладнаний

аспірацією. Видалення тирси повинно бути механізовано.

4.9 Електрообладнання повинне бути заземлене або мати

занулення відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030 і ГОСТ 12.2.007.0.

4.10 Усі верстати з електроприводом повинні мати нульовий

захист.

4.11 Для розпилювання колод на дрова дозволяється

застосовувати бензомоторні пили.

4.12 Під час розпилювання деревини бензомоторною пилою

необхідно дотримуватися вимог пожежної безпеки: роботи

бензомоторною пилою виконувати на спеціально виділеній площадці,

віддаленій від штабелів лісоматеріалів і вугілля не менше ніж на

20 м, а від резервуарів з легкозаймистими речовинами - не менше

ніж на 50 м.

4.13 Під час роботи бензопилою не дозволяється:

заправляти паливно-мастильними матеріалами під час роботи

двигуна;

використовувати як паливо етильований бензин;

проводити дрібний ремонт, замінювати пиляльний ланцюг або

регулювати його під час роботи двигуна;

повертати редуктор під час зміни площини пиляння

(горизонтальну на вертикальну і навпаки);