Страница 2: НПАОП 0.00-5.10-96. Типова інструкція для операторів (машиністів) парових та водогрійних котлів (56717)

При наявності у котлах кількох форсунок розпалю­вання їх виконувати послідовно.

Якщо при розпалюванні погаснуть всі працюючі фор­сунки, негайно припинити подачу в них палива, видали­ти з топки ручні розпалювальні факели і провентилюва­ти топку, димоходи і воздухопроводи протягом 10—15 хвилин при працюючому димососі і вентиляторі. Після цього можна знову розпалювати форсунки.

Якщо погасне частина працюючих форсунок, слід не­гайно припинити подачу палива в ці форсунки, а потім запалити їх з допомогою палаючого ручного розпалю­вального факела.

Розпалюючи форсунки, не можна стояти проти от­ворів (розпалювальних люків), щоб не постраждати від випадкового викиду полум’я.

Операторові забороняється запалювати факел фор­сунки від сусідньої розжареної кладки топки (без роз­топлювального факела).

2.2.9. Коли з відкритого запобіжного клапана або по­вітряного вентиля почне виходити пара, закрити запо­біжний клапан або повітряний вентиль і відкрити продувальний вентиль за пароперегрівачем.

2.2.10. Підтягування болтів, лазів, люків під час роз­палювання котла виконувати з великою обережністю, тільки нормальним ключем, без застосування продов­жуючих важелів і в присутності особи, відповідальної за справний стан і безпечну експлуатацію котлів.

Для котлів з робочим тиском до 0,6 МПа (6 кгс/см²) підтягування болтів, лазів і люків допускається при тисненні не більш 50 відсотків робочого тиску від 0,6 до 6 МПа (від 6 до 60 кгс/см²) — при тиску не більш 0,3 МПа (3 кгс/см²), понад 6 МПа (60 кгс/см²) — при тиску не більш 0,5 МПа (5 кгс/см²).

2.2.11. При розпаленні вести контроль за переміщуван­ням елементів котла при тепловому розширенні за по­кажчиками переміщування (реперами).

2.3. При включенні котла в роботу оператор повинен:

2.3.1. Перевірити:

а) справність дії запобіжних клапанів, покажчиків рівня води, манометра і живильних пристроїв;

б) показання знижених покажчиків рівня води за по­кажчиками рівня води прямої дії;

в) включення і працездатність автоматики безпеки, сигналізаторів і апаратури автоматичного управління котлів;

г) продувку котла.

Перевірка справності дії запобіжних клапанів, покажчиків рівня води, манометра, а також продувка котла повинні проводитись в рукавицях, з метою виключення опіків обслуговуючого персоналу.

Забороняється пуск у роботу котлів з несправною ар­матурою, живильними приладами, автоматикою безпеки і засобами протиаварійного захисту і сигналізації.

2.3.2. Включення котла в паропровід необхідно вико­нувати поволі, після ретельного прогріву і продувки па­ропроводу. При прогріві стежити за справністю паропро­воду, компенсаторів, опор і підвісок, а також за рівно­мірним розширенням паропроводу. При виникненні віб­рації чи різких ударів припинити прогрів до усунення дефектів.

2.3.3. При підключенні котла до паропроводу, що знаходиться в роботі, слід пересвідчитися, що тиск в котлі є рівним або нижчим за тиск в паропроводі, але не більш як на 0,05 МПа (0,5 кгс/см²), при цьому горіння в топці зменшити. Якщо при цьому в паропроводі будуть виникати поштовхи або гідравлічні удари, негайно при­пинити включення котла і збільшити продувку паропро­воду.

2.3.4. В міру підвищення навантаження котла змен­шити продувку пароперегрівача, а при досягненні при­близно половини нормального навантаження — продув­ку припинити.

2.3.5. Час початку розпалювання і включення котла в роботу записати в змінному журналі.

2.4. При роботі котла оператор повинен:

2.4.1. Уважно стежити за справністю котла і всього устаткування котельної і суворо дотримувати встановле­ного режиму роботи котла.

2.4.2. Виявлені в процесі роботи устаткування не­справ­ності записувати в змінний журнал. Вживати тер­мінових заходів до усунення несправностей, що загрожу­ють безпечній і безаварійній роботі устаткування. Як­що несправності усунути власними силами неможливо, повідомити про це особу, відповідальну за справний стан і безпечну експлуатацію котлів (начальника котельної).

2.4.3. Особливу увагу під час роботи звертати на:

а) підтримування нормального рівня води в котлі і рівномірне живлення його водою. При цьому не допуска­ти, щоб рівень води опускався нижче допустимого ниж­чого рівня чи підіймався вище допустимого вищого рів­ня;

б) підтримування нормального тиску пари (підви­щення тиску в котлі вище дозволеного не допускається);

в) підтримування температури перегрітої пари, а та­кож температури живильної води економайзера;

г) нормальну роботу пальників (форсунок).

2.4.4. Перевірка справності дії манометрів, запобіж­них клапанів, покажчиків рівня води і живильних насо­сів повинна виконуватись із записом у змінний журнал у такі терміни:

а) для котлів з робочим тиском до 1,4 Мпа (14 кгс/см²) включно — не рідше одного разу на зміну;

б) для котлів з робочим тиском понад 1,4 Мпа (14 кгс/см²) і до 4 Мпа (40 кгс/см² включно) — не рідше одного разу на добу (крім котлів, установлених на теп­лових електростанціях);

в) для котлів, установлених на теплових електростан­ціях, відповідно до графіка, затвердженого головним ін­женером.

Про результати перевірки необхідно зробити запис у змінному журналі.

2.4.5. Перевірка справності манометра виконується з допомогою триходового крана або запірних вентилів, що заміняють його, шляхом встановлення стрілки мано­метра на нуль.

Не рідше одного разу на 12 місяців манометри повин­ні бути перевірені з установленням клейма або пломби відповідно до порядку, передбаченого Держстандартом України.

2.4.6. Перевірка покажчиків рівня води проводиться шляхом їх продувки. Справність зниження покажчиків рівня перевіряється порівнянням їх показань із пока­заннями покажчиків рівня води прямої дії.

2.4.7. Справність запобіжних клапанів перевіряється примусовим короткочасним їх «підривом».

Робота котлів із зламаними чи невідрегульованими запобіжними клапанами забороняється.

Забороняється заклинювати запобіжні клапани або додатково навантажувати їх.

2.4.8. Справність всіх живильних насосів або інжек­торів необхідно перевіряти шляхом короткочасного пус­ку кожного з них у роботу.

2.4.9. Перевірка справності сигналізації та автоматич­ного захисту повинна проводитись у відповідності з гра­фіком та інструкцією, розробленими та затвердженими адміністрацією підприємства (власником котлів) в уста­новленому порядку.

2.4.10. Закидання твердого палива на колосникові грати ручної топки здійснювати невеликими порціями, якомога швидше, при ослабленому або виключеному дутті. При наявності кількох завантажувальних дверцят завантаження палива крізь кожні дверцята здійснюва­ти за чергою, після того як раніш закинуте в попередні дверцята паливо почне розгорятися.

Висоту шару палива на колосникових ґратах підтри­мувати залежно від сорту та якості палива за вказівкою адміністрації. При збільшенні навантаження котла не­обхідно спочатку збільшити тягу, а після цього додати дуття, при зниженні — спочатку зменшити дуття, а по­тім — тягу. Дверцята топок повинні бути зачинені і замк­нені на клямки.

2.4.11. Якщо котел працює на газоподібному паливі, для збільшення навантаження необхідно поступово спо­чатку збільшувати подачу газу (а потім повітря) і від­регулювати тягу, для зменшення — спочатку убавити по­дачу повітря, потім газу, після чого відрегулювати тягу.

Якщо при роботі котла на газі погаснуть всі пальни­ки або частина з них (припиниться подача повітря до пальників, що працюють із примусовою подачею повітря, чи різко підвищиться тиск газу перед пальниками), не­гайно припинити подачу газу до пальників, перекривши для цього вимикальну арматуру перед пальниками, провентилювати топку, газоходи і повітроводи, з’ясувати та усунути причину порушення нормального режиму горін­ня; після цього розпочати повторне розпалювання котла, зробивши відповідний запис у вахтовому журналі.

2.4.12. При роботі котла на рідкому паливі для збіль­шення навантаження додати тягу, збільшити подачу по­вітря, потім мазуту (на парових форсунках перед збіль­шенням подачі мазуту збільшити подачу пари); для змен­шення — спочатку зменшити подачу мазуту, пари і по­вітря, а потім зменшити тягу.

У разі, якщо при роботі котла на рідкому паливі по­гаснуть всі форсунки, негайно припинити подачу палива (а також пари при паровому розпиленні), зменшити дут­тя і тягу та усунути причину припинення горіння.

2.4.13. Періодичну продувку котла проводити в тер­міни, встановлені згідно з графіком та інструкцією, роз­робленими та затвердженими адміністрацією підприєм­ства (власником котлів), у присутності старшого по зміні оператора. Про належну продувку котла повинні бути попереджені персонал, який працює в котельній, а також особи, які ремонтують сусідні котли. До продувки пере­конатись у справності водовказівних приладів, пристро­їв живлення і наявності води в баках живлення, а та­кож у тому, що котли, які знаходяться в ремонті або чистці, відключені від продувальних ліній у відповіднос­ті з п. 1.13.

Рівень води в котлі перед продувкою повинен бути трохи вищим від нормального.

Відкриття продувальної арматури виконувати обе­режно і поступово. При наявності двох запірних прист­роїв спочатку відкрити другий від котла пристрій, а піс­ля припинення продувки спочатку закрити перший від котла пристрій.

Періодична продувка повинна виконуватися двома особами, одна з яких безпосередньо відкриває і закриває вентилі, а друга — спостерігає за водовказівними прила­дами. В разі виникнення в продувальних лініях гідравліч­них ударів, вібрації трубопроводу чи інших відхилень від нормальних режимів роботи продувка повинна бу­ти негайно припинена. По закінченні продувки треба переконатися, що запірні органи на продувній лінії на­дійно закриті і не пропускають воду.

Забороняється здійснювати продувку при несправній продувальній арматурі, відкривати і закривати армату­ру ударами молотка чи інших предметів, а також за до­помогою подовжуючих важелів. Час початку і закінчен­ня продувки котла слід записати в змінному журналі.

2.4.14. Забороняється проводити під час роботи кот­ла підчеканення заклепочних швів, заварку елементів котла і т. п.

2.4.15. Чищення ручної топки проводити при зниже­ному навантаженні котла, ослабленому або виключено­му дутті і зниженій тязі.

При ручному золовидаленні шлак і золу, які видаля­ються з топки в бункер, заливають водою в самому бун­кері або у вагонетці, якщо остання встановлена під шла­ковим затвором в ізольованій камері. Спуск шлаку і зо­ли виконувати з відома старшого оператора котла. Пе­ред спуском шлаку і золи з бункера чи топки попереди­ти всіх робітників, які знаходяться в зольному примі­щенні.

При відкриванні шлакових затворів не дозволяється перебувати поблизу них.

При вилученні шлаку і золи з топки безпосередньо на робочу площадку, над місцем їх заливки включити витяжну вентиляцію.

2.4.16. Видалення з поверхні нагрівання котлів шла­ку, золи обдуванням виконувати в терміни, встановлені адміністрацією підприємства (власником котлів). Пе­ред обдуванням котла збільшити тягу. Якщо тяга не може бути збільшена, послабити горіння в топці шляхом зменшення дуття. Обдування проводити за ходом газів, починаючи з поверхонь нагрівання, розміщених у топко­вій камері чи в першому газоході котла. Про проведен­ня цієї роботи необхідно попередити весь персонал, який його обслуговує.

Щоб уникнути опіків, слід ставати осторонь від двер­цят.

Обдувку негайно припинити, якщо під час її прове­дення виникає вибивання газів через люки, а також при виявленні несправностей котла або обдувального при­строю.

2.4.17. Всі пристрої та прилади автоматичного управ­ління і безпечної роботи котла підтримувати в справно­му стані і регулярно перевіряти. Порядок і терміни пере­вірки повинні бути вказані в інструкції, розробленій та затвердженій адміністрацією підприємства (власником котла) в установленому порядку.

2.5. При зупинці роботи котла оператор повинен:

2.5.1. В усіх випадках зупинення, за винятком ава­рійного, необхідно проводити тільки після одержання письмового дозволу адміністрації підприємства (влас­ника котла).

При зупиненні котла:

а) підтримувати рівень води в котлі вище середнього робочого положення;

б) припинити подачу палива в топку;

в) відключити його від паропроводів після повного припинення горіння в топці і припинення відбору пари, а при наявності пароперегрівача — відкрити продувку. Якщо після відключення котла від паропроводу тиск в котлі підвищується, підсилити продувку пароперегрівача. Дозволяється також зробити невелику продувку котла і поповнення його водою;

г) зробити розхолодження котла і спуск води з ньо­го в порядку, встановленому адміністрацією.

2.5.2. При зупиненні котла, який працює на твердому паливі, оператор повинен:

а) допалити при зменшених дутті і тязі рештки пали­ва, які знаходяться в топці. Забороняється гасити пали­во, яке горить, засипаючи його свіжим паливом або за­ливаючи водою;

б) припинити дуття і зменшити тягу;

в) очистити топку і бункери;

г) припинити тягу, закривши димову заслінку, топ­кові і піддувальні дверцята (при механічній топці при­пинити тягу після охолодження гратів).

2.5.3. При зупиненні котла, що працює на газоподіб­ному паливі з примусовою подачею повітря, зменшити, а потім зовсім припинити подачу до пальників газу, а слідом за цим — повітря. При інжекційних пальниках спочатку припинити подачу повітря, а потім — газу. Піс­ля відключення всіх пальників відключити газопровід котла від загальної магістралі, відкрити продувальну свічку на відводі, а також провентилювати топку, газо­ходи і повітропроводи.

2.5.4. При зупиненні котла, що працює на рідкому па­ливі, оператор повинен:

а) закрити подачу палива в форсунку;

б) припинити подачу пари в парову форсунку або по­вітря при повітряному розпиленні;