му зрізаного конуса.

Поверхнева твердість робочої частини зубила для виконання

ковальських робіт на довжині 30 мм повинна бути:

- від 54 до 58 НRС - для холодного рубання;

- від 50 до 55 НRС - для гарячого рубання.

Твердість ударної частини на довжині 20 мм повинна бути від ЗО до

40 HRC.

5.4.8. Під час виконання робіт із застосуванням клинів або зубил

за допомогою кувалд працівники повинні використовувати клинотримачі

з рукояткою завдовжки не менше 0,7 м.

5.4.9. Під час робіт із застосуванням інструмента ударної дії

працівники повинні користуватись захисними окулярами - для

запобігання попаданню в очі твердих частинок, що відлітають від

інструмента.

5.4.10. У разі використання кліщів необхідно застосовувати кільця,

розміри яких повинні відповідати розмірам оброблюваних заготовок. З

внутрішнього боку ручок кліщів повинен бути упор - для запобігання

здавлюванню пальців руки працівника.

Поверхні металевих ручок кліщів повинні бути гладкими (без вм'я-

тин, зазубрин і задирок) та очищеними від огару.

5.4.11. Працівники повинні працювати викруткою, у якої ширина

робочої частини (лопатки) відповідає розміру шліца у головці шурупа

або гвинта.

5.4.12. Розміри зіву (захвата) гайкових ключів не повинні

перевищувати розміри головок болтів (граней гайок) більше ніж на 0,3

мм.

Забороняється застосовувати для ключів підкладки, якщо прозір між

площинами губок і головок болтів або гайок більший за допустимий.

Робочі поверхні гайкових ключів не повинні мати збитих скосів, а

рукоятки - задирок. На рукоятці ключа повинен зазначатись його розмір.

Під час відкручування і закручування гайок та болтів за

необхідності слід застосовувати ключі з довгими рукоятками;

подовжувати рукоятки ключів допускається тільки додатковими важелями

типу "зірочка". Не дозволяється застосовувати для подовження гайкових

ключів додаткові важелі, інші ключі або труби.

5.4.13. Інструмент на робочому місці необхідно розміщувати так,

щоб запобігти його скочуванню або падінню.

Забороняється класти інструмент на поручні огороджень або на

необгороджений край площадки риштувань, помосту, а також поблизу

відкритих люків, колодязів тощо,

5.4.14. Під час перенесення або перевезення інструмента з

гострими частинами ці частини повинні бути захищені.

5.4.15. Весь ручний слюсарно-ковальський інструмент (як той, що

зберігається в інструментальній кладовій, так і виданий па руки)

повинен періодично, не рідше 1 разу на 3 міс., оглядатись

відповідальними інженерно-технічними працівниками, призначеними

розпорядженням по підрозділу, і у разі виявлення несправностей

вилучатись з експлуатації.


Книга 305, Розділ 3, Підрозділ 5

Вимоги до пневматичного інструмента та до виконання робіт із

його застосуванням



5.5. Вимоги до пневматичного інструмента

та до виконання робіт із його застосуванням


5.5.1. До робіт з пневматичним інструментом згідно з ДНАОП

0.03.-8.07-94 "Перелік важких робіт, робіт з шкідливими і

небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці

неповнолітніх" повинні допускатись працівники, які пройшли виробниче

навчання та перевірку знань з питань охорони праці відповідно до

ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони

праці".

5.5.2. Робоча частина пневматичного інструмента повинна бути

правильно заточена і не мати пошкоджень, тріщин, вибоїн та задирок.

Бокові грані інструмента не повинні мати гострих ребер; хвостовик

інструмента повинен бути рівний, не мати скосів та тріщин,

відповідати розмірам втулки, бути щільно пригнаний і правильно

центрований - для запобігання самочинному випаданню.

Забороняється працювати із пневматичним інструментом у разі.

наявності люфту у втулці або застосовувати підкладки (заклинювати)

інструмент.

5.5.3. Клапан увімкнення пневматичного інструмента повинен легко

і швидко, без застосування зусиль, відкриватись та закриватись і не

пропускати повітря в закритому положенні; цей клапан повинен бути

відрегульованим до початку роботи пневматичного інструмента.

5.5.4. Для пневматичного інструмента необхідно застосовувати

непошкоджені гнучкі шланги, які повинні приєднуватись до інструмента

і з'єднуватись між собою за допомогою ніпелів або штуцерів та стяжних

хомутів; не дозволяється закріплювати шланги проволокою.

Місця приєднання повітряних шлангів до пневматичних інструментів,

трубопроводів та місця з'єднання шлангів між собою не повинні

пропускати повітря.

5.5.5. Перед приєднанням гнучкого шланга до пневматичного

інструмента повітряну магістраль необхідно продути, а після

приєднання шланга до магістралі необхідно продути також і шланг,

вільний кінець якого перед продуванням повинен бути закріплений.

Інструмент повинен приєднуватись до шланга після прочищення сітки в

футорці.

5.5.6. На повітропідвідному трубопроводі повинна бути запірна ар-

матура.

Підімкнення шланга до магістралі та інструмента, а також його

роз'єднання необхідно виконувати за умови критої арматури.

Гнучкий шланг повинен бути розміщений так, щоб унеможливлювалось

його випадкове пошкодження або наїзд на нього транспорту.

5.5.7. Не допускається під час виконання робіт натягувати і

перегинати шланги пневматичного інструмента, а також перетинати їх

тросами, кабелями та рукавами газозварювання.

5.5.8. Повітря до пневматичного інструмента необхідно подавати

тільки після установлення його в робоче положення. Робота інструмента

вхолосту допускається лише під час його випробування, яке проводиться

перед початком виконання робіт або під час проведення ремонту.

5.5.9. Працювати-пневматичним інструментом ударної дії необхідно

в захисних окулярах та з використанням рукавиць.

5.5.10. Забороняється працювати з пневматичним інструментом з

приставних драбин.

5.5.11. Справляти, регулювати та замінювати робочу частину

інструмента дозволяється тільки за умови відсутності в гнучкому

шланзі стисненого повітря.

5.5.12. Працювати з пневматичним інструментом необхідно із

застосуванням засобів віброзахисту та керування, а також із

застосуванням глушника шуму.

Працівники, які виконують роботу з пневматичним інструментом у

зоні підвищеного шуму, повинні використовувати засоби індивідуального

захисту (протишумні навушники, протишумні вкладиші типу "беруші" і

антифони).

5.5.13. Працювати з пневматичним інструментом ударної дії дозво-

ляється із застосування пристроїв, що запобігають самочинному

випаданню робочої частини інструмента під час холостих ударів.

5.5.14. Забороняється під час виконання робіт з пневматичним

інструментом тримати його за робочу частину.

Натискування на пневматичний інструмент необхідно здійснювані

плавним поступовим зусиллям.

5.5.15. Переносити пневматичний інструмент дозволяється тільки за

рукоятку; використовувати шланг або робочу частину пневматичного

інструмента для його перенесення забороняється.

5.5.16. Під час перерв у роботі, у випадку обривання або

пошкодження шлангів чи пневматичного інструмента необхідно терміново

припинити доступ до нього стисненого повітря (перекрити запірну

арматуру).

5.5.17. Гнучкі шланги до пневматичного інструмента необхідно

зберігати в закритому приміщенні за плюсової температури повітря.

5.5.18. Робочі частини пневматичних шліфувальних машин, пилок та

рубанків повинні мати захисні огородження.

5.5.19. Пневматичний інструмент, незалежно від умов його роботи

та справності, необхідно періодично, не рідше 1 разу на 6 міс.,

розбирати, промивати, змащувати його деталі, роторні лопатки -

заправляти, а виявлені під час огляду пошкодження або дуже

спрацьовані частини - замінювати новими. Після складання інструмента

необхідно проводити регулювання частоти обертання шпинделя на

відповідність паспортним даним, а також протягом 5 хв перевіряти його

роботу на холостому ходу.

Після проведення вищезазначених робіт, у разі позитивних

результатів випробування, необхідно зробити запис про справність

інструмента у журналі (форма журналу довільна).

5.5.20. Вібраційні параметри, які повинні визначатись відповідно

до ГОСТ 16519, ГОСТ 16844 та за стандартами на конкретні види

інструмента і заноситись у паспорт інструмента, а також шумові

характеристик пневматичного інструмента необхідно контролювати після

його ремонту під час проведення якого інструмент розбирався.

Під час проведення випробувань після ремонту пневматичного

інструмента рівень звукової потужності інструмента, що

випробовується, не повинен більше ніж на 6 дБ перевищувати рівень

завад стаціонарного шумового фону.


Книга 305, Розділ 4

Роботи, що виконуються із застосуванням

вантажопідіймальних механізмів,

вантажозахватних органів та пристроїв


Книга 305, Розділ 4, Підрозділ 1

Загальні вимоги



6. РОБОТИ, ЩО ВИКОНУЮТЬСЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ

ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ,

ВАНТАЖОЗАХВАТНИХ ОРГАНІВ ТА ПРИСТРОЇВ


6.1. Загальні вимоги


6.1.1. Вантажопідіймальні механізми (талі, лебідки), знімні

вантажозахватні органи (гаки, грейфери), змінні вантажозахватні

пристрої (стропи захвати, траверси тощо) та тару необхідно зберігати

та експлуатувати відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила

будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" та до

вимог цих Правил.

6.1.2. Вантажопідіймальні механізми (лебідки, талі, кішки, блоки,

поліспасти тощо), що перебувають в експлуатації, повинні мати

реєстраційний або інвентарний номер (якщо механізм не підлягає

реєстрації в Держнаглядохоронпраці), позначення вантажопідйомності та

дати наступного випробування.

Знімні вантажозахватні пристрої повинні мати клеймо або міцно

закріплену металеву бирку з позначенням номера, вантажопідйомності та

дати проведення випробування.

6.1.3. До керування вантажопідіймальними механізмами та

вантажопідіймальними машинами та до обслуговування їх, до стропування

вантажів та виконання такелажних робіт повинні допускатись працівники

віком не молодше 18 років, спеціально навчені та атестовані

відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила будови та безпечної

експлуатації вантажопідіймальних кранів" і які мають про це запис у

посвідченні про перевірку знань.

Працівники основних професій, які за характером роботи пов'язані

з експлуатацією вантажопідіймальних механізмів і вантажопідіймальних

машин, керованих з підлоги, і до підвішування вантажу на гак машини

або механізму, повинні знати суміжну професію за спеціальною

програмою.

Підготовка та атестація машиністів кранів, їхніх помічників,

стропальників, слюсарів та електромонтерів повинні проводитись згідно

з вимогами пункту 7.59 ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила будови та

безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів".

Ремонт та обслуговування електрообладнання вантажопідіймальних

машин повинні здійснювати працівники, які мають з електробезпеки

групу не нижче ІІІ.

6.1.4. Місце установлення вантажопідіймальних механізмів та режим

їхньої роботи повинні відповідати проекту проведення робіт (ППР) на

монтаж або ремонт обладнання.

Місце роботи вантажопідіймального механізму повинно визначитись

так, щоб був забезпечений простір, необхідний для огляду робочої зони

та для маневрування.

6.1.5. Щойно установлені вантажопідіймальні механізми перед тим,

як їх запустити в роботу, а також такелажні схеми в цілому для

переміщування вантажів повинні проходити повне технічне опосвідчення,

яке включає огляд, статичні та динамічні випробування.

Під час піднімання опор повітряних ліній електропередавання

допускається тільки оглядати такелажну схему та проводити статичне

випробування її вантажем, що підлягає підніманню.

6.1.6. Технічне опосвідчення вантажопідіймальних механізмів,

вантажозахватних органів, пристроїв, тари повинен проводити

інженерно-технічний працівник, який здійснює на підприємстві нагляд

за вантажопідіймальними машинами та механізмами, за участю

працівника, який відповідає за їхній справний стан.

Перевіряти правильність запасування та надійність закріплення ка-

натів, а також обтягування робочим вантажем після замінювання або

перепасування канатів повинен працівник, який відповідає за

утримування вантажопідіймальних машин і механізмів у справному стані.

Вантажопідіймальні механізми, що надійшли на місце експлуатації у

зібраному вигляді, за наявності документа про повне їхнє технічне

опосвідчення на заводі-виробнику допускаються до експлуатації на

термін не більше 12 міс. з попереднім оглядом (без проведення

випробувань). У цьому разі дату і результати технічного опосвідчення

необхідно записати в паспорт механізму.

6.1.7. Кожний вантажопідіймальний механізм під час технічного

опосвідчення повинен проходити статичне випробування протягом 10 хв

вантажем, який на 25 % перевищує його номінальну вантажопідйомність,

- з метою перевірки міцності механізму та окремих його елементів.

Вантажо-підіймальний механізм, що витримав статичне випробування,

підлягає динамічному випробуванню.

Динамічне випробування вантажопідіймального механізму повинно

проводитись вантажем, який на 10 % перевищує номінальну