електричних машин повинні бути закріплені та захищені
огородженням.
8.80. Електромашинні приміщення повинні бути обладнані
телефонним зв'язком, світловою та звуковою сигналізацією, а також
переговорним пристроєм, якщо вони необхідні за умовами праці.
8.81. Для живлення переносних світильників у приміщеннях з
підвищеною небезпекою повинна застосовуватися напруга не вище
42 В. При наявності особливо несприятливих умов, коли небезпека
ураження електричним струмом посилена тіснявою, незручним
положенням працівника, контактом з великими сталевими, добре
заземленими поверхнями (наприклад, робота в котлах, ретортах,
барабанах, газоходах, млинах, бункерах), для живлення переносних
світильників повинна застосовуватися напруга не вище 12 В. З цією
метою не дозволяється користуватися автотрансформатором як
джерелом живлення.
8.82. Штепсельні з'єднання (розетки, вилки), що
використовуються на напругу 12-42 В, за своїм конструктивним
виконанням повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань, що
призначені на напругу 127 та 220 В.
8.83. Для живлення світильників загального освітлення повинна
використовуватися напруга не вище 380/220 В.
8.84. Вибір, установка, монтаж електрообладнання та
електропроводок для основних та допоміжних приміщень зарядних
станцій та акумуляторних батарей повинні відповідати вимогам, які
пред'являються до електроустановок у вибухонебезпечних зонах
відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.21-98.
8.85. Рівні вібрацій і шуму, які впливають на працівників,
при виробництві свинцю та цинку повинні відповідати вимогам
Санітарних норм і правил при роботі з машинами та обладнанням, які
створюють локальну вібрацію, що передається на руки працівників
СН 3041-84, затверджених Мінохорони здоров'я СРСР 1984
(НПАОП 0.03-3.11-84), Санітарних норм виробничого шуму,
ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затверджених
постановою Головного державного санітарного лікаря України від
01.12.99 N 37 (ДБН 3.3.6.037-99), та Державних санітарних норм
виробничої загальної та локальної вібрації,
затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря
України від 01.12.99 N 39 (ДБН 3.3.6.039-99).
8.86. Розрахунок фундаментів під устаткування, що створює
вібрації, необхідно провадити згідно з вимогами СНиП "Фундаменты
машин с динамическими нагрузками" (СНиП 2.02.05-87).
8.87. Вентилятори, димососи, повітродувки, рівні шуму яких
перевищують допустимі норми, повинні бути вміщені у
звукоізольовані камери або звукоізолювальні укриття (кожухи), бути
обладнані глушниками шуму з боку всмоктування і нагнітання, мати
засоби віброізоляції, що запобігають передаванню вібрацій
трубопроводам і фундаментам.
8.88. Дробарки, млини, грохоти, вібраційні і пресові
установки та інше устаткування, що випромінює шум, повинні бути
оснащені засобами зниження шуму, розміщені у звукоізольованих
боксах або відокремлені звукоізолювальними перегородками чи
екранами.
8.89. Механізований ручний інструмент (пневмогайкокрут,
відбійні молотки) повинен бути оснащений засобами захисту від
вібрації та шуму.
8.90. При роботі з обладнанням, яке створює рівні шуму та
вібрації на робочому місці, які перевищують допустимі, повинні
застосовуватися засоби індивідуального захисту (антивібраційні
рукавиці, взуття).
8.91. На виробництвах, де працівники працюють з обладнанням
та інструментами, рівні вібрації яких перевищують нормативні,
приміщення повинні бути обладнані пристроями для проведення
профілактичних процедур, а також розроблені спеціальні графіки
роботи з вібруючими інструментами.
9. Вимоги до розміщення виробничого обладнання
і організації робочих місць
9.1. Відстань між печами обпалу (обертовими або киплячого
шару) повинна забезпечувати безпечну експлуатацію і виконання
ремонтних робіт.
9.2. Металеві комунікації пароводозабезпечення, стисненого
повітря і вентиляції в залах електролізу повинні бути розміщені на
висоті не менше 3 м від робочих площадок, ізольовані від землі або
огороджені, мати електроізоляційні розриви по довжині цеху, а
також на вході в приміщення і виході з нього.
9.3. Газорятувальна служба на виробництві повинна мати
зв'язок з диспетчерською службою підприємства та територіальними
органами з надзвичайних ситуацій для прийняття необхідних заходів
на випадок аварії.
9.4. Усі робочі місця, приміщення та територія підприємства
повинні бути забезпечені гучномовними засобами для своєчасного
сповіщення про виникнення аварійних ситуацій.
9.5. У всіх цехах та на дільницях поблизу робочих місць
повинні бути обладнані санітарні пости, укомплектовані аптечками з
медикаментами та іншими засобами для надання першої допомоги
потерпілим.
9.6. Усі робочі місця повинні бути атестованими згідно з
вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442
"Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами
праці" (НПАОП 0.05-8.04-92).
9.7. Аналіз повітря на робочих місцях на запиленість і
загазованість повинен здійснюватися за графіком, затвердженим
роботодавцем і погодженим з органами державної
санітарно-епідеміологічної служби України.
9.8. Розміщення зварювального обладнання повинно забезпечити
безпечний та вільний доступ до нього.
Регулятор зварювального струму може розміщуватися поруч зі
зварювальним трансформатором або над ним. Установлення
зварювального трансформатора над регулятором струму не
дозволяється.
9.9. Пересувні джерела зварювального струму на час їх
переміщення повинні бути вимкнуті з мережі.
9.10. При застосуванні пересувних джерел зварювального струму
зворотний провід повинен бути ізольований так само, як і прямий
провід, що приєднаний до електродотримача.
10. Вимоги до способів зберігання і транспортування
вихідних матеріалів, готової продукції і відходів
виробництва
10.1. Зберігання та переміщення шихтових матеріалів повинні
відповідати вимогам НПАОП 27.0-1.01-87.
10.2. Подрібнення вуглецевих матеріалів, приготування
вугільного пилу та їх транспортування повинні відповідати вимогам
Правил вибухонебезпеки паливоподач та установок для приготування і
спалення пиловидного палива, затверджених Міненерго СРСР та
Мінважмашем СРСР 21.08.89 (НПАОП 40.3-1.05-89).
10.3. Межа вологості шихтових матеріалів у кожному окремому
випадку регламентується інструкціями, затвердженими роботодавцем.
10.4. Готову продукцію і вихідні матеріали потрібно зберігати
у складських приміщеннях або на спеціально обладнаних майданчиках,
які захищені дахом від атмосферних опадів.
Складські будівлі повинні відповідати вимогам СНиП "Складские
здания" (СНиП 2.11.01-85), а складування матеріалів - вимогам
10.5. Готову продукцію і вихідні матеріали потрібно укладати,
приймати, транспортувати та зберігати згідно з технічними умовами
на кожний вид продукції.
10.6. Концентрат, вуглецевміщувальний відновник та інші
матеріали необхідно зберігати в спеціальних траншеях, засіках,
силосах та бункерах. Улаштування траншей та засік повинно
виключати можливість змішування матеріалів при їх зберіганні.
10.7. Бункери повинні бути перекриті запобіжними ґратами з
розміром чарунок не більше 250 мм х 250 мм.
10.8. Бункери для вихідних матеріалів, що злежуються, повинні
бути обладнані вібраторами або іншими пристроями, які виключають
їх зависання.
10.9. Подавання вихідних матеріалів до порожнього бункера з
відкритим нижнім люком (спуском) або затвором не дозволяється.
10.10. Завантаження вихідних матеріалів до млинів або
дробарок повинно бути механізовано.
10.11. Не дозволяється використовувати у виробництві свинцю
та цинку шихтові матеріали, які не відповідають прийнятим
стандартам, забруднені сторонніми домішками, містять злежалі або
замерзлі грудки, лід, сніг.
10.12. Усе устаткування з переробки і транспортування сипучих
матеріалів, яке за технологією не може підключатися до
аспіраційних систем, повинне укриватися суцільними кожухами і
герметично з'єднуватися із захисними завантажувальними і
розвантажувальними пристроями. Процес наповнення тари повинен
здійснюватись у герметичних умовах.
10.13. Для зменшення пиловиділення при
розвантажувально-навантажувальних роботах із сипкими матеріалами,
а також зменшення кількості повітря, яке відсмоктується, і
винесення матеріалу в аспіраційну мережу необхідно виконувати такі
вимоги:
пересипання матеріалу слід здійснювати через похилі жолоби з
мінімально допустимими згідно з умовами транспортування кутами
нахилу;
при компонуванні технологічного устаткування необхідно
скорочувати висоту падіння гравітаційних потоків матеріалу; при
значній висоті падіння слід застосовувати пристрої для гасіння
швидкості падіння матеріалу;
напрямок виходу матеріалу з жолоба повинен збігатися з
напрямком руху конвеєрної стрічки, а швидкість його повинна бути
рівною швидкості переміщення стрічки конвеєра.
10.14. Для зменшення пиловиділення і просипання при
транспортуванні матеріалу стрічковими конвеєрами слід
застосовувати:
завантажувальні пристрої, що обмежують шар матеріалу на
стрічці за шириною і висотою;
спеціальні роликоопори, які запобігають сходам і перекосам
стрічок;
підвищені кути встановлення роликоопор;
мінімально допустиму відстань між осями роликоопор у місці
завантаження матеріалу на стрічку; в особливих випадках
роликоопори необхідно встановлювати на амортизаторах відповідно до
технологічних норм;
очищення "холостих" гілок конвеєрних стрічок шляхом
установлення очисників у зоні дії місцевих відсмоктувачів для
запобігання вторинним пиловиділенням при поверненні вловленого
продукту в технологічний процес.
10.15. Для локалізації пиловиділення необхідно передбачити:
герметизацію і аспірацію устаткування;
відсмоктування повітря з бункерів і влаштування на люках
бункерів щільних кришок;
розвантаження бункерів при заповненні конусної частини їх
більш ніж на одну третину;
мокре (вологе) прибирання приміщень.
10.16. Випуск та прибирання пилу з пиловловлювачів повинні
бути механізовані із застосуванням у випадках, коли це дозволяє
технологія, зволоження водою. Випуск уловленого пилу дозволяється
у системи пневмогідротранспорту або в закриту тару, обладнану
аспірацією.
10.17. Металевий натрій повинен зберігатися в спеціальному
приміщенні з виконанням засобів безпеки. Зберігати металевий
натрій на площадці рафінування в кількості понад добову потребу не
дозволяється.
10.18. Транспортування шихтових матеріалів повинно бути
механізоване. При використанні пневмотранспорту всі його пристрої
і тракти за всією довжиною повинні бути герметизовані, а
управління їхньою роботою - максимально автоматизоване.
10.19. Транспортування, зважування та пакування токсичних
речовин, що утворюють пил, повинно бути механізоване та
герметизоване.
10.20. Електрокари та інші види транспорту, що
використовуються для перевезення ємностей з розплавами та
розчинами, повинні бути обладнані пристроями, що виключають їх
розбризкування.
10.21. Обладнання, яке переробляє або переміщує матеріали, що
виділяють гази або пил, повинно бути герметизоване. У місцях
пересипання таких матеріалів повинно бути передбачене аспіраційне
обладнання.
10.22. Зберігання, перевезення і знищення відходів шкідливих
або отруйних речовин повинні провадитись згідно з вимогами
інструкції, затвердженої роботодавцем і погодженої з органами
державної санітарно-епідеміологічної служби України та у
відповідності до Гігієнічних вимог щодо поводження з промисловими
відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення,
затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря
України від 01.07.99 N 29 (далі - ДсанПіН 2.2.7.029-99).
10.23. Відведення стічних вод, що містять токсичні речовини,
у загальну каналізацію, у тому числі при аваріях, не дозволяється.
Ці продукти повинні спрямовуватись у спеціальні технологічні
ємності для подальшого знешкодження й утилізації.
10.24. Каналізація для відведення кислих та лужних стічних
вод у будівлях цехів та відділень повинна бути виконана у вигляді
лотків або труб з гідроізоляцією та захистом від корозії.
10.25. Каналізація для відведення кислих та лужних стічних
вод поза будівлями цехів та відділень, а також зливна каналізація
цехів вилуговування, обпалу, плавки та електролізу і приміщень
хвостових вентиляторів повинна бути виконана з кислотостійких
матеріалів. На зливах повинні бути встановлені гідравлічні
затвори.
10.26. Система каналізації поза будівлями повинна бути
забезпечена вентиляційними стояками для попередження накопичення в
них вибухонебезпечних газів.
10.27. Кислі та лужні стічні розчини відділення миття та
