наявність заземлення;

цілість і справність кнопок на щиту керування.

7.1.18. Перед початком проведення технологічного процесу необхідно пере-віряти роботу механізмів на холостому ходу машини.

7.1.19. У разі виникнення аварійної ситуації ( самочинної зупинки або не-правильної дії механізмів і елементів устаткування, при появі в машині сторонніх шумів, при відчутті дії струму або розрядів статичної електрики при дотику до корпусів і вузлів машини тощо) технологічний процес повинен бути зупинений і вжиті заходи щодо її ліквідації.

7.1.20. Після закінчення роботи всі машини і механізми повинні бути приведені в стан, що унеможливлює їх пуск сторонніми особами, електроживлення повинно бути вимкнено, зовнішні поверхні насухо протерті. За необхідності устаткування піддається санітарній обробці.

7.1.21. Обслуговуючий персонал повинен: виконувати інструкції з охорони праці та пожежної безпеки; не залишати робоче місце при працюючій машині чи механізмі; палити і вживати їжу тільки в спеціально відведених і обладнаних для цього приміщеннях; слідкувати за чистотою робочого місця і проходів; у разі нещасного випадку терміново звертатись у медпункт і повідомляти бригадира чи майстра .

7.1.22. Усі працівники підприємства, що обслуговують технологічні процеси, повинні дотримуватись вимог особистої гігієни у відповідності з Санітарними правилами для підприємств, що виробляють плодоовочеві консерви, сушені фрукти, овочі, картоплю, квашену капусту і солені овочі.

Адміністрація підприємства зобов`язана забезпечити працюючих милом за нормами згідно з ДНАОП 0.05-3.06-22 (Про видачу мила на підприємствах).

7.1.23. На кожному підприємстві з урахуванням використовуваного устаткування і діючої технології, специфіки окремих виробництв, необхідно проводити атестацію робочих місць в усіх цехах, дільницях на відповідність безпечності технологічних процесів вимогам цих Правил відповідно до Порядку проведення атес-тації рабочих місць за умовами праці.


7.2. Вимоги до експлуатації устаткування для транспортування, сортування та інспекції сировини, тари і готового продукту (конвеєрів, елеваторів, електротельферів тощо)


7.2.1. Використовувані конвеєри, елеватори і транспортери повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80.

7.2.2. Барабани (ролики) стрічкових конвеєрів, зірочки ланцюгових і блоки тросових конвеєрів повинні бути огороджені.

Огородження повинні перекривати бокову частину транспортера (набіжну частину стрічки) не менше ніж на 0,6 діаметра барабана (ролика), зірочки чи блока.

7.2.3. Схил стрічкових конвеєрів не повинен перевищувати 30о. Привод похилих конвеєрів повинен бути обладнаний автоматичним гальмом, яке виключає можливість руху стрічки під дією ваги вантажу. У місцях завантаження і вивантаження при довжині конвеєра більшій ніж 10,0 м повинні бути пристрої для зупинки конвеєра. Уздовж стрічок конвеєрів повинні бути захисні огородження висотою не меншою ніж дві третини висоти переміщуваного вантажу, але не меншою ніж 0,2 м.

7.2.4. Проходи під конвеєрами повинні бути висотою не меншою ніж 2,2 м і захищені від падіння вантажів, що транспортуються, захисними сітками.

Наземні конвеєри великої протяжності в місцях проходу повинні бути обладнані перехідними містками з перилами.

7.2.5. Висота бункерів (завантажувальних отворів) в устаткуванні безперервного транспортування сипких вантажів від рівня підлоги чи майданчика повинна бути не менша ніж 1 м. Бункери повинні бути закриті сітками з вічками не більшими ніж 50 мм х 50 мм.

7.2.6. Конвеєри, призначені для транспортування різних видів сировини, що порошиться, повинні мати в місцях інтенсивного порошіння укриття з місцевими відсмоктувачами.

7.2.7. Шнекові конвеєри повинні бути огороджені. Огородження мають бути знімними і зблокованими з приводом.

7.2.8. Конструкція конвеєрів повинна мати запобіжні пристрої, які вимикають приводи під час перевантаження та заклинювання несучих органів.

7.2.9. Обполіскувальні пристрої сортувальних та інспекційних конвеєрів повинні бути огороджені знімним кожухом з прозорого матеріалу.

7.2.10. Швидкість полотна сортувального конвеєра повинна бути не більша ніж 0,15 м/с, інспекційного - не більша ніж 0,21 м/с.

7.2.11. Електродвигуни конвеєрів, обладнаних обполіскувальним пристроєм, повинні бути закритого виконання з обдуванням, а електрична апаратура, що встановлюється на таких конвеєрах, вологозахисного виконання.

Електропроводка повинна бути в металевих трубах чи металорукавах, захи-щена від механічних пошкоджень, нагрівання та вологи.

7.2.12. Коефіцієнт заповнення жолоба гідроконвеєра водою разом з транспортованим продуктом повинен бути не більший ніж 0,6.

Радіус заокруглення жолоба і гідроконвеєра повинен бути не менший ніж

3 м.

7.2.13. Жолоб і труби системи гідроконвеєра повинні бути заземлені.

7.2.14. Корпуси вертикальних ковшових елеваторів (норій) повинні бути пов-ністю закриті кожухами.

Кожух повинен мати необхідну кількість отворів, що відкриваються під час проведення санітарної обробки.

Башмаки і головки вертикальних ковшових елеваторів для матеріалів, що порошаться, повинні бути обладнані вибухорозрядниками.

7.2.15. Технологічні лінії, що складаються з декількох послідовно встанов-лених і одночасно працюючих конвеєрів або в поєднанні з іншими машинами (живильниками, елеваторами, дробарками), повинні мати блокування приводів устаткування, яке забезпечує автоматичне відключення тієї частини технологічної лінії, що здійснює завантаження зупиненої машини.

Зазначені технологічні лінії, що мають декілька робочих місць, повинні мати двосторонню сигналізацію з усіма постами керування.

7.2.16. Під час роботи гвинтового конвеєра забороняється проштовхувати сировину, відбирати проби або предмети, що випадково попали, експлуатувати гвинтовий конвеєр при дотику гвинта до стінок кожуха, за несправних кришках.

7.2.17. Улаштування, утримання і експлуатація електротельферів (талей) повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.

7.2.18. Щорічно, перед початком сезону необхідно проводити технічне опос-відчення електротельфера із записом у його паспорті. Дату наступного опосвідчення необхідно наносити на табличку, закріплену на електротельфері.

7.2.19. Напруга струму на кнопковому перемикачі електротельфера повинна бути не вища ніж 42 В. Для унеможливлення пуску електротельфера сторонніми особами кнопкові вимикачі повинні бути обладнані ключ-маркою.

7.2.20. Перед пуском електротельфера слід: уважно оглянути тельфер і переконатись у його справності (троса, крюка, запобіжного замка, пускових кнопок то-що), подати попереджувальний сигнал.

7.2.21. Забороняється експлуатація електротельфера за відсутності або блокуванні обмежувача висоти підіймання, накладанні один на одного витків троса на барабані, обриву ниток троса, перекручуванні і залому троса, тріщинах і поломці крюкової підвіски.

7.2.22. Під час експлуатації електротельфера забороняється знаходитись під вантажем, залишати вантаж у підвішеному положенні, а також підіймати вантаж у несправній тарі.

7.2.23. На шляху руху працівника, який керує роботою електротельфера, не повинні знаходитися сторонні предмети.

7.2.24. У процесі виконання переміщень вантажів необхідно пильно стежити за роботою електротельфера, підіймати і опускати вантажі лише прямовисно. Не дозволяється виконувати одночасне переміщення вантажу у вертикальній і горизонтальній площинах, підтягувати вантаж за допомогою електротельфера.

7.2.25. Під час горизонтального пересування вантаж повинен знаходитись на 0,5 м вище габаритів устаткування, над яким він переміщується.

7.2.26. Автоклавні сітки повинні мати інвентарний номер і проходити тех-нічне опосвідчення після виготовлення, ремонту і періодично не рідше одного разу в 12 місяців.

Дані проведених опосвідчень заносяться в спеціальний журнал.

Випробування автоклавних сіток проводяться вантажем, що перевищує в 1,25 рази вантажність сітки протягом 10 хвилин.

Під час експлуатації сітки повинні піддаватися періодичному огляду не рідше одного разу в місяць.

7.2.27. Траспортувальники (тельферисти) під час виконання робіт повинні ко-ристуватися халатом бавовняним, фартухом прогумованим з нагрудником, рукавицями комбінованими.


7.3. Миття сировини і тари


7.3.1. Миття тари повинно здійснюватись механізованим способом і лише в окремих випадках, переважно при митті великого скляного посуду, ручним способом.

7.3.2. Мийні машини повинні відповідати ДСТУ 3235-95, обладнуватися під-донами, що запобігають розтіканню води і мийних розчинів на підлозі мийного відділення, мати монтажні люки для зручності складання та ремонту, люки для вилучення склобою.

7.3.3. На робочому місці з обслуговування мийних машин повинні бути:

під час миття сировини - інвентар для прибирання сміття (віник, дерев`яна лопата, контейнер для сміття тощо);

під час миття скляної тари - щипці для прибирання склобою, совок, гак для вилучення склобою, віник, контейнер для битого скла.

7.3.4. Корпуси машин і трубчастого підігрівника та ванн для гарячої води і мийних розчинів мають бути герметичні.

7.3.5. Мийні машини повинні мати зливні труби з внутрішнім діаметром, який виключає можливість переливання води або розчину через край ванни.

7.3.6. Барабани і лопаті машин для миття сировини повинні бути закриті ко-жухами.

7.3.7. Для спостерігання за процесом миття сировини знімні кришки повинні мати лючки.

7.3.8. Машини для миття порожньої тари повинні бути укомплектовані установкою для приготування і подачі мийного розчину в машину, автоматичним редукувальним пристроєм на підвідному паропроводі, відповідною контрольно-вимі-рювальною і запобіжною апаратурою. Зазначені машини повинні мати пристрої для приєднання до системи приготування і подавання мийних розчинів.

7.3.9. Люки, кришки, вікна і інші елементи, звідки можливе розбризкування лужного розчину при працюючих насосах, повинні мати попереджувальні написи.

7.3.10. Машина повинна бути приєднана до витяжної вентиляційної системи.

7.3.11. Обробка парою порожніх скляних банок місткістю 10 л повинна здій-снюватися в закритих камерах, обладнаних місцевим відсмоктувачем і пристроєм для відведення конденсату.

Завантажувальні і розвантажувальні отвори камер повинні щільно закриватися під час оброблення банок.

7.3.12. Пара для оброблення скляних банок місткістю 10 л повинна подаватися в закриті камери під тиском не більшим ніж 0,05 МПа (0,5кгс/см2).

7.3.13. Мийні машини повинні мати блокувальні пристрої, що вимикають приводи, за випадків:

перевантаження або заклинювання несучого органу машини;

заклинювання робочих органів пристроїв для завантаження і вивантаження сировини і тари;

переповнення сировиною, порожньою чи наповненою тарою відвідного кон-веєра.

7.3.14. Машина повинна бути обладнана гальмовим пристроєм, який забез-печує негайну зупинку машини при спрацюванні блокування, та світловою і звуковою сигналізацією.

7.3.15. Для обшпарювання бочок і ящиків необхідно застосовувати лише справні гумові шланги з металевими наконечниками. Тиск пари не повинен перевищувати 0,15 МПа (1,5 кгс/см2).

7.3.16. Під час роботи робоче місце біля машини і проходи не повинні захаращуватися банками або іншими предметами.

7.3.17. Мийний чан чи ванна повинні наповнюватися водою так, щоб рівень її не доходив до краю бортів на 150-200 мм.

7.3.18. У процесі роботи необхідно постійно стежити за станом трапів і не допускати накопичення води на підлозі цеху.

7.3.19. Відкривати верхню кришку мийної машини для контролю за її роботою допускається тільки після зупинки насоса, що подає мийний розчин.

7.3.20. Підправляти банки руками в гніздах-носіях, проводити чистку, ремонтні і налагоджувальні роботи дозволяеться тільки після повної зупинки машини.

7.3.21. Під час огляду і чищення машини слід вживати заходів остороги від раптового пуску машини.

7.3.22. Розбите скло треба вилучати з машини скребками чи іншими прис-тосуваннями в ємкість для збирання склобою.

7.3.23. Під час миття сировини на мийних машинах необхідно постійно слід-кувати і регулювати подачу сировини. При зависанні сировини слід зупинити машину. Зависання сировини необхідно усувати спеціальними пристосуваннями.

При необхідності перевірки якості миття сировини слід зупинити машину і лише тоді брати сировину з робочої зони.

7.3.24. Під час очищення ванни машини слід випустити лужний розчин, про-мити ванну водою, відкрити люки, після чого провести чищення за допомогою необхідного інвентаря.

7.3.25. При митті склотари вручну мийні чани або ванни повинні мати на висоті 200-300 мм від дна знімну решітку з розміром отворів меншим діаметра посуду.

7.3.26. Перед опусканням склобанок у воду треба впевнитися в їх цілості, а також у відсутності прилиплих осколків скла.

7.3.27. Під час миття банок слід користуватися спеціальними щітками, не докладаючи надмірних зусиль при натисканні на них.

7.3.28. Обшпарювання парою скляних і жерстяних банок слід проводити при ввімкненому місцевому відсмоктувачу.

7.3.29. Температура води під час миття тари вручну повинна бути не більша ніж 45оС.

7.3.30 Процес обшпарювання скляних і жерстяних банок повинен бути механізований.

Обшпарювач установлюється на відстані не менше 3 м від робочого місця мийника банок і повинен мати теплоізоляцію, місцевий відсмоктувач і піддон з трубопроводами для відведення конденсату.

7.3.31. Приготування розчину лугу слід проводити в окремому приміщенні і тільки в спеціальному одязі: костюмі бавовняному, фартусі бавовняному з нагрудником, гумових чоботах, гумових рукавичках, комбінованих рукавицях, а також в захисних окулярах, за необхідності - протигазі.

7.3.32. У приміщенні приготування лужного розчину повинен бути умивальник, мило, вата в упаковці, рушник і закриті посудини з відповідним нейтралізуючим розчином.