---

131. Родючі землі завозяться автотранспортом на закриті полігони ТПВ з місць тимчасового скла­дування ґрунту або інших можливих місць їхнього утворення. Планування поверхні до нормативного
     ухилу провадиться бульдозером.

132. Після закінчення технічного етапу рекультивації ділянка передається для проведення біоло­гічного етапу рекультивації земель, зайнятих під полігон ТПВ. Цей етап триває 4 роки і включає такі
     роботи: добір асортименту багаторічних трав, підготування грунту, сівбу і догляд за посівами.

133. Через 4 роки після сівби трав територія рекультивованих земель полігона ТПВ передається
     відповідному відомству для наступного цільового використання у сільськогосподарському, лісогос­подарському або інших напрямах.

Рисунок 3.6 - Принципова схема рекомендованої конструкції захисного екрана поверхні полігона ТПВ

1 - рекультиваційний шар; 2 - дренажний шар; 3 - захисний шар; 4 - синтетична гідроізоляція; 5 - мінеральний гідроізоляційний шар; 6 - вирівнювальний шар, газовий дренаж; 7 - захоронені ТПВ. Ця схема може коригуватися для конкретного полігона залежно від норм осадів.

Охорона праці, протипожежні заходи

134. Проектом передбачають заходи з пожежної безпеки відповідно до вимог НАПБ А.01.001.

134. Проектом передбачають проведення комплексу запобіжних заходів проти розповсюдження
     неприємних запахів (дезодорація), інфекційних мікроорганізмів (дезінфекція), шкідливих комах (дезін­секція) та гризунів (дератизація).

135. Проектом передбачають можливість освітлення ділянок розвантаження ТПВ (за умови про­ведення робіт у темний час доби), достатню для забезпечення нормальних умов виконання роботи
     (освітлення не менше 5 люксів).

136. Полігони ТПВ повинні бути забезпечені первинними засобами гасіння пожежі з розрахунку:
     на 5 000 м² - один пожежний щит (стенд). Комплектацію щита слід приймати згідно з НАПБ А.01.001.

ДОДАТОК А (обов'язковий)

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відходи сфер споживання - промисловий продукт, непридатний для подальшого використання (споживання).

Тверді побутові відходи (ТПВ) - тверді відходи сфер споживання, які утворюються в процесі життєдіяльності людини у житлових будинках, закладах соцкультпобуту, громадських, навчальних, лікувальних, торговельних та інших закладах (харчові відходи, макулатура, скло, метали, пластмаси, полімерні матеріали тощо).

Небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні влас­тивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного сере­довища і здоров'я людини, та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Поводження з твердими побутовими відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню ТПВ, їх збирання, транспортування, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронения, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Збирання твердих побутових відходів - діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розмі­щенням ТПВ у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи сортування відходів з метою їх подальшої утилізації чи видалення.

Зберігання твердих побутових відходів - тимчасове розміщення ТПВ у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення).

Перероблення (оброблення) твердих побутових відходів - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей ТПВ, з метою підготовки їх до екологічно безпечного транспортування, утилізації чи видалення.

Перевезення твердих побутових відходів - транспортування ТПВ від місць їх утворення або зберігання до місць чи об'єктів оброблення, утилізації чи видалення.

Утилізація твердих побутових відходів - використання ТПВ як вторинних матеріальних чи енер­гетичних ресурсів.

Знешкодження твердих побутових відходів - зменшення чи усунення небезпечності ТПВ шляхом механічного, фізико-хімічного, термічного чи біологічного оброблення.

Захоронения твердих побутових відходів - остаточне розміщення ТПВ при їх видаленні у спеці­ально відведених місцях чи на об'єктах так, щоб довгостроковий шкідливий вплив ТПВ на навколишнє середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.

Об'єкти поводження з твердими побутовими відходами - місця чи об'єкти що використовуються для збирання, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронения ТПВ.

Спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення ТПВ, комплекси, споруди, у тому числі - полігони тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення ТПВ, чи здійснення інших операцій з ТПВ.

Рекультивація - роботи із зняття, складування, збереження та нанесення родючого шару грунту на порушені землі після закриття або ліквідації об'єктів поводження з ТПВ.

Біогаз - суміш газів, що утворюється при анаеробному розкладанні органічної складової ТПВ.

Фільтрат - рідка фаза, що утворюється на полігоні при захороненні ТПВ з вологістю більше 55 % та внаслідок атмосферних опадів, обсяг яких перевищує кількість вологи, що випаровується з поверхні полігона.

ДОДАТОК Б (довідковий)

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ, НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ В ЦИХ НОРМАХ

1. ДБН А.2.2-3-2004 Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної доку­ментації для будівництва

2. ДБН А 2.2-1-2003 Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при
   проектуванні, будівництві підприємств, будинків, споруд.

3. ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень

4. ДБН В 1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва

5. СНиП 2.01.28-85 Полигоны по обезвреживанию и захоронению токсичных промышленных отходов. Основные положения по проектированию

6. Пособие по проектированию полигонов по обезвреживанию и захоронению токсичных промыш­ленных отходов (к СНиП 2.01.28-85)

7. СНиП 2.06.01-86 Гидротехнические сооружения. Основные положения проектирования.

8. СНиП ІІ-7-81 Строительство в сейсмических районах

9. СНиП 2.05.07-91. Промышленный транспорт

10. СНиП ІІІ-4-80* Техника безопасности в строительстве

11. СНиП 2.04.02-84* Водоснабжение. Наружные сети и сооружения

12. Санитарные правила устройства и содержания полигонов для твердых бытовых отходов
    № 2811-83. Затверджено МОЗ СРСР від 16.05.1983 р.

13. ДСанПіН 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та виз­начення їх класу небезпеки для здоров'я населення

14. Водний Кодекс України

15. НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) Определение категорий помещений и зданий по взрывопо-
    жарной и пожарной опасности

16. НАПБ А.01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні

17. НАПБ Б.02.005-94 Типове положення про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з
    пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України

18. Правила устройства электроустановок (ПУЭ). М, Энергоатомиздат, 1986

19. ДНАОП 0.00-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних уста­новок. - К.: Укрархбудінформ, 2001

20. Инструкция по проектированию и эксплуатации полигонов для твердых бытовых отходов.
    /Минжилкомхоз РСФСР. АКХ им. К.Д. Памфилова. - М: Стройиздат., 1983 - 39 с.

ДОДАТОК В

(обов'язковий)

ЗОНИ ЗВОЛОЖЕННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

1. 
   

   
   - зона надлишкового зволоження, К_зв> 1.2;

2. - зона з достатнім зволоженням, К_зв 1,0...1,2

3. - зона нестійкого зволоження, К_зв 0,75...1,2

4. - зона недостатнього зволоження, К_зв 0,5...0,75

5. - посушлива зона, К_зв< 0,5

ДОДАТОК Г (рекомендований)

РОЗРАХУНОК ПОТРЕБИ У ЗАСОБАХ МЕХАНІЗАЦІЇ

Г.1 Проектом необхідно передбачити забезпечення полігона ТПВ засобами механізації:

Г.2 Потреба у засобах механізації визначається залежно від обсягу прийнятих ТПВ на добу, про­дуктивності машин і тривалості робочого часу.

Г.3 При розрахунку необхідної кількості машин для полігона ТПВ необхідно враховувати:

• тривалість зміни

• час на підготовчі та заключні операції:

у літній період

у зимовий період

коефіцієнт випуску машин

коефіцієнт використання машин за часом

коефіцієнт змінності

ширина перекриття полос ущільнення

швидкість при роботі на полігоні ТПВ бульдозера, котка-ущільнювача

кількість проходів бульдозера для розрівнювання та ущільнення ТПВ

кількість проходів котка-ущільнювача для роздрібнення крупних фракцій

та ущільнення ТПВ

кількість проходів для розрівняння ізолюючого шару ґрунту

щільність ТПВ при ущільненні шару ТПВ висотою 0,5 м:

при двократному проході бульдозера

при чотирикратному

при чотирикратному проході котка КМ-305

8 або 11,5 год;

60 хв,

90 хв;

0,65;

0,7-0,75;

1,0;

0,2 м;

до 3 км/год;

3;

3;

2;

570...670 кг/м³;

670...800 кг/м³,

850...900 кг/м³.

Залежно від конкретних умов в зазначені цифри можуть бути внесені корективи.

Г.4 Потреба в бульдозерах на виконання технологічних операцій з ущільнення ТПВ на карті виз­начається за формулою

, (Г.1)

де

L_рк - довжина робочої карти, м;

b_рк - ширина робочої карти разом з укосами, м;

- щільність ТПВ після трьох проїздів бульдозера, кг/м³;

V_б - експлуатаційна швидкість бульдозера, м/год;

K_в- коефіцієнт використання бульдозера (зміна) за часом;

- ширина ущільнюваної смуги за один проїзд бульдозера, м

- товщина шару ТПВ, що формується за один проїзд бульдозера, м;

Т - тривалість робочої зміни, год;

Р - щільність ТПВ, що надходять на полігон ТПВ, кг/м³.

Г.5 Експлуатаційна продуктивність котка-ущільнювача визначається за формулою

, (Г.2)

де Q - обсяг ТПВ, що підлягають ущільненню, м³;

Q = b_yL_yd , (Г.3)

b_y - ширина ділянки ущільнення, м;

L_y - довжина ділянки ущільнення, м;

d - товщина шару ТПВ, що підлягає ущільненню, м;

N_np - необхідна кількість проходів котка-ущільнювача;

V_к - швидкість котка на першій передачі, м/год;

К_м- коефіцієнт втрати продуктивності на маневрування, К_м = 0,9;

К_в - коефіцієнт використання котка за часом, К_в = 0,7.

Г.6 Експлуатаційна продуктивність екскаваторів визначається за формулою

П_е= 60 q_к n_ц K_н K_в. (Г.4)

де q_к- місткість ковша, м³,

n_ц - кількість циклів за хвилину

, (Г.5)

Т_ц - тривалість робочого циклу (сума витрат часу на завантаження, розвантаження та два

повороти), с;

К_н- коефіцієнт наповнення ковша;

К_в- коефіцієнт використання екскаватора за часом.

Г.7 Необхідна кількість скреперів або самоскидів для забезпечення безперервної роботи одного екскаватора визначається за формулою

, (Г.6)

де t_p- час розвантаження ґрунту із транспортного засобу, хв;

D - відстань від кар'єру або місця розташування грунту до місця розвантаження на полігоні ТПВ, км;

V_c - транспортна швидкість скрепера (або самоскида), км/год;

t_н - час навантаження ґрунту до скрепера, хв;