Страница 4: ДБН В.1.4-2.01-97. Посібник (56303)

Базовим приладом комплексу є іскровий лічильник, який складається із
двох блоків - пристрою зміни проб з касетою на 50 рамок і пристрою
управління і комплектується обладнанням і матеріалами: для приготування витравного розчину; для підготовки контрольних трекових детекторів; для
травлення трекових детекторів; для сушіння трекових детекторів; для підрахунку
треків; для обробки результатів вимірювання; для утворення і підтримки бази
даних результатів вимірювання.

6.1.3. Комплекс вимірювальних приладів містить в собі обладнання, яким
забезпечується одержання показників радіаційного стану безпосередньо на
об'єктах і базах будівельного виробництва, а саме: порівняльну величину гамма-
випромінювання радіонуклідів, які вміщують сировина і будівельні матеріали
(для експрес-оцінки за класами використання), порівняльну величину
потужності поглинутої дози гамма-випромінювання в повітрі приміщень (гамма-
фону) і об'ємної концентрації радону (газу) в повітрі приміщень (для
співставлення їх з нормативними величинами).

Для вимірювання величин гамма-випромінювання природних
радіонуклідів в сировині і будівельних матеріалах і гамма-фону в приміщеннях
необхідно користуватись дозиметричними приладами, які мають поріг чутливості
не вище 10 мкР і максимальний рівень залежності реєстрації від енергії
випромінювання, який не перевищує 30% в діапазоні енергій від 30 кеВ до 3 МеВ. Краще всього в цьому відношенні себе зарекомендували радіометри-
дозиметри типу МКС-01Р (і зарубіжні аналоги). Вони чудово себе ведуть в зимових умовах Опрацюють при температурі зовнішнього середовища нижче
мінус 10°С), мають порівняно малий (20 с) час експозиції, а тривалість
безперервної роботи з акумуляторною батареєю до її розрядки складає не
менше 12 год. Крім цього, при необхідності, вони вимірюють щільність потоку і
флюєнс альфа-, бета-, часток теплових, проміжних і швидких нейтронів.

Для вимірювання об'ємної концентрації радону-222 в повітрі приміщень
застосовуються радонометри двох типів: ТИП-1 (ЛенНІІПРГ), - об'ємом біля 30 см³,
що дозволяє використовувати в трекових детекторах нітроцелюлозні плівки двох
марок - ДНЦ і LR115П (фірма "Kodak", Франція); ТИП-2 (Радієвий інститут), -
об'ємом 50 см³, що дозволяє використовувати в трекових детекторах
нітроцелюлозну плівку тільки марки ДНЦ.

Кількісна потреба радонометрів в комплексі визначається виходячи з
річного завдання по радоновому контролю і з врахуванням того, що радонометр
повинен експонуватись (знаходячись в приміщенні) на протязі місяця. Виходячи
з річного завдання в 1000 вимірів в комплекті необхідно мати 90 радонометрів.
Згідно з цим визначається і потреба в трекових детекторах, але кількість їх в одній партії не повинна перевищувати 90 штук, з урахуванням обов'язкового
використання їх на протязі одного місяця.

6.1.4. Лабораторний комплекс підготовки проб (КПП) включає обладнання,
яке забезпечує необхідну обробку зразків будівельних матеріалів і сировини для
випробування їх радіонуклідного складу на обладнанні лабораторного комплексу
вимірювання Аеф ПРН, приготування травильного розчину для обробки трекових
детекторів на обладнанні лабораторного комплексу вимірювання ЕРОА,
приготування електролітів для комплексу вимірювальних приладів, а також
приймання, зберігання і утилізацію зразків матеріалів і відходів роботи
лабораторії в цілому.

Рекомендується використовувати: стандартні набори сит (з алюмінієвими
чи дерев'яними обоймами) з обов'язковою наявністю в їх складі сита з круглими
отворами діаметром 2 мм; настільні ваги циферблатні (за ГОСТ 28711) чи
лабораторні (за ГОСТ 24104), типу ВЛР-200 г, ВЛР-500 г-М, ВЛКТ-500 г-М, РН-
3413 г, РН-3413У з ціною поділу шкали не більше 5 г чи інші з аналогічними
параметрами; сушильні шафи за ОСТ 16.0.801.397.

Для виконання окремих операцій процесу підготовки проб необхідно мати
совки, лопати, молотки, кайла, піддони, тару та пакувальні матеріали (ящики і
певний запас поліетиленових мішків і пакетів).

Приготування травильного розчину для обробки трекових детекторів
полягає в змішуванні стандартного реактиву лугу з дистильованою водою і
підборі необхідної концентрації такого розчину методом кислото-лугового
титрування. Для цього необхідні такі матеріали, речовини, реактиви, обладнання
і приладдя:

матеріали, речовини і реактиви; дистильована вода; гідроксид натрію
марки ОС4.18-3 ТУ 6-09-5399-88 чи сухий марки ЧДА; соляна кислота;
фенолфталеїн; медичний спирт;

обладнання і приладдя; дистилятор води; лабораторна магнітна мішалка;
набір скляного посуду і приладдя, - колби, стакани і мірні циліндри ємністю 100,
250, 500 і 1000 мл, бюретки, мірні капіляри і піпетки-дозатори, штативи, пінцети
і інш.; ємності готової продукції (бутлі ємністю 5, 10, 20 л з притертими
кришками).

Для зберігання кислоти, лугів і їдких реактивів слід мати металеву шафу,
оснащену замком.

Для приготування електролітів для лабораторних батарей застосовується
в основному такі самі обладнання і матеріали.

Для приймання, зберігання і утилізації проб (зразків) матеріалів і відходів
необхідно мати відповідно до обсягу робіт потрібну кількість стелажів, ємностей
і тари.

Для приймання і зберігання проб (зразків) рекомендується
використовувати стелажі, обладнанні пронумерованими і індексованими
сотовими шухлядами. Ємності (ларі, діжки, бідони, каністри, бутлі, мішки,
пакети і т. ін.) для лабораторних матеріалів необхідно розміщувати в
упорядкованих місцях, де гарантоване збереження їх від пошкоджень. Тара
(ящики, короба і ін.) для утилізації проб (зразків) і відходів повинна бути
обладнана кришками і бути зручною для транспортування.

6.1.5. Всі меблі в лабораторних приміщеннях повинні бути стандартними
за аналогією з хімічними лабораторіями; столи під лабораторне обладнання
повинні мати гладеньке (поліроване) пластикове покриття. В решті приміщень
(кімната керівника і співробітників лабораторії) меблі (столи, стільці, шафи)
можуть бути довільні.

6.1.6. Рекомендований перелік оснащення лабораторних комплексів, служб
радіаційного контролю в будівництві наведений в табл. 3.

6.2. Забезпечення необхідними приміщеннями.

В цілому кількість і площа приміщень визначається виходячи з потреб
розміщення необхідного обладнання, розміщення співробітників і забезпечення
необхідної складської бази, Нормативні показники у цьому відношенні
обгрунтовані виходячи з типу лабораторії (насиченості і громіздкості
обладнання) і кількості співробітників, що їх обслуговують.

За насиченістю і громіздкістю обладнання лабораторії РК близькі до
типових хімічних лабораторій, для яких визначені такі норми за площею
приміщень (на одного співробітника); лабораторних, в тому числі складських приміщень - 12 м2 ; приміщень для камеральних робіт - 6 м2 (для керівника лабораторії додатково 12 м2 ).

Виходячи з цього, загальна площа приміщень для лабораторій РК повинна
складати:

для лабораторій РК І-рангу: 9 х (12+ 6)+ 12 = 174 м²;

для лабораторій РК II-рангу: 6 х (12+ 6)+ 12 = 120 м².

Типова план-схема приміщень лабораторій радіаційного контролю (по площі стосовно лабораторії РК І- рангу) наведена на мал. 6.1.

Мал. 6. 1. Типовий план-схема
приміщень лабораторій радіаційного
контролю в будівництві

Комплекси лабораторного обладнання:

1 - визначення Аeф ПРН в матеріалах і
сировині;
2 - визначення ЕРОА радону в повітрі;
З - вимірювальних приладів гама-фону;
4 - підготовки проб до виморювань

Функціональні та службові приміщення:

ОЗ - операційний зал з ПЕОМ;
ПВГ - пункт вимірювальної техніки,
КПП - комплекс підготовки проб;
НЛ - начальник лабораторії
ІП - інженерний пункт обробки та
підготовки документів
(сертифікатів, актів)
СОП - склад обладнання та приладів;
CM - склад матеріалів;
СР - склад ремонту;
СВ - склад відходів;
Т - тамбур з кодовим замком на
дверях
ПО - приміщення операторів

6.3. Режим роботи служб РК.

Режим роботи служб радіаційного контролю в будівництві потребує
забезпечення і додержання як загальних, прийнятих для будівельних лабораторій, так і деяких спеціальних вимог відносно приміщень, обладнання і співробітників цих служб, а саме:

6.3.1. Всі вікна лабораторії захищаються металевими ґратами, а вікна і
двері приміщень з обладнанням і документацією повинні бути під сигналізацією.
На вхідних дверях необхідно поставити кодовий замок і електродзвінок для відвідувачів.

На вхідних дверях всіх приміщень повинен бути присутнім знак
радіаційної небезпеки.

Стіни приміщення підготовки проб повинні бути облицьовані кахельною
плиткою, а стіни приміщень випробувальних комплексів пофарбовані двома-
трьома шарами масляної фарби, Поли всіх цих приміщень повинні бути покрити
лінолеумом або пластиком, а самі приміщення оснащені примусовою
вентиляцією згідно з проектом.

В лабораторії обов'язково повинна бути проточна холодна і гаряча вода і
каналізація.
6.3.2. Все обладнання лабораторних комплексів повинно бути зібране на лабораторних столах і спеціальних підставках, згідно схем, наведених і паспортах на кожний вид цього обладнання. Розміщення свинцевого (чавунного будиночка для захисту детектора спектрометричного аналізатора від зовнішнього гамма-фону (він може бути вагою в 1 т і більше) слід виконувати на металевих двотаврових балках, вмонтованих в кутку цегляних стін.

Все обладнання повинно бути заземлене до розрахованої шини заземлення, проведеної по всьому зовнішньому контуру лабораторії. На лабораторний стіл під іскровий лічильник повинен бути підкладений заземлений
металевий лист.

Безпосередньо біля змонтованого обладнання в окремих шафах повинна
зберігатись технічна література і паспорти на обладнання і прилади, робочі
методики, письмовий папір і т. п., а також допоміжне обладнання і прилади
(тестери, осцилограф, додаткові блоки живлення, паяльники, набір інструментів
і ін.) необхідні для налагоджування, ремонту і технічного обслуговування апаратури. Безпосередньо на робочому місці в окремих шафах зберігається документація на ПЕОМ, дискети, витратні матеріали, стрічка для принтера письмовий папір; копії всіх баз даних (на випадок виходу з ладу ПЕОМ) повинні бути на дискетах і зберігатись в сейфі, для запобігання їх зіпсування і доступу до них сторонніх осіб.

В окремому металевому сейфі (при випробувальному комплексі) повинні зберігатись атестовані джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ) і паспорти на них; на сейфі повинен бути присутнім знак радіаційної небезпеки.

У відповідності з вимогами "Основних санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами і другими джерелами іонізуючого випромінювання" порядок збереження ДІВ не рідше одного разу на рік перевіряється відомчою інвентаризаційною комісією з оформленням відповідного акту.

В металевому сейфі (в приміщенні керівника лабораторії) повинні знаходитись всі документи, які стосуються функціонування і діяльності лабораторії.

Експлуатація і обслуговування обладнання повинно проводитись згідно
паспортів на даний вид приладу.

Поточне обслуговування необхідно проводити згідно технічного паспорту
на прилад, але не рідше одного разу в три місяці; для приладів, які працюють в
забруднених середовищах чи з високим вмістом пилу (вимірювання на об'єктах
будівництва) - не рідше одного разу в місяць. Технічне обслуговування слід
проводити один раз на рік з одноразовою перевіркою приладу в органах
стандартизації і метрології. Бажано вести журнал обліку робочого часу кожного
апарату (для обліку виробітку його ресурсу).

Для утилізації відпрацьованих проб необхідно мати інвентарні дерев'яні
ящики, а для проб, в яких ефективна сумарна питома радіоактивність (Аеф)
перевищує 1350 Бк/кг - окремий металевий контейнер.

6.3.3. Всі співробітники служб радіаційного контролю повинні проходити
щорічний медичний огляд з видачею їм висновку медичної комісії про
можливість роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, а також мати
допуск до робіт, затверджений адміністрацією відомства (якщо організація такої
служби проведена наказом по відомству), або службою радіаційного контролю
вищого рангу (якщо служба має приватний статус). В кожній службі РК повинна
бути призначена особа, відповідальна за безпеку праці в ній.

Інженери-дозиметристи підлягають щорічній атестації (перевірці знань з
оформленням протоколу атестаційної комісії) і всі співробітники служб РК -
вхідному, робочому і періодичному інструктажу з охорони праці і техніки безпеки згідно діючих у цьому відношенні загальних нормативних вимог і спеціально розроблених інструкцій внутрішньослужбового користування (з записом в журнал з техніки безпеки).

Виїздні роботи співробітників служб РК організовуються у вигляді завдань
на певний термін часу (один тиждень) з визначенням об'єму робіт і
нормативних показників витрат часу і видачею посібника з технології
виконання робіт. Проведення цих робіт фіксується в журналі обліку виїздів,
куди заноситься число виїзду бригади, адреса і коротка характеристика об'єкту
обстеження. Бажане ведення всіма дозиметристами особливого щоденника
проведення вимірів.

Співробітники служб РК повинні забезпечуватись спецодягом у
відповідності до законодавства.

Таблиця 3

Рекомендований перелік
оснащення служб радіаційного контролю в будівництві.