Vbf- об'єм, м3, тіла випирання у формі усіченої піраміди, утвореної площинами, що проходять через крайки верхньої поверхні фундаменту (плити) і нахиленими до вертикалі під кутами υi:

у нижньої крайки – υ1 = φ0 + β/2;

у верхньої крайки – υ2 = φ0 – β/2;

у бічних крайок – υ3 = υ4 = φ0;

Vf- об'єм частини фундаменту, що знаходиться в межах тіла випирання, м3;

для анкерних плит приймають Vf= 0;

A1, А2 і А3 - площі граней тіла випирання, м2, що мають в основі відповідно нижню, верхню і бічні крайки верхньої поверхні фундаменту (плити);

с0 і φ0 - розрахункові значення питомого зчеплення, кПа, і кута внутрішнього тертя ґрунту зворотної засипки, град., приймають:

с0 = ηcI; φ0 = ηφI, (Ж.11)

де cI і φI - розрахункові значення відповідно питомого зчеплення і кута внутрішнього тертя ґрунту природного складу, визначають згідно з підрозділом 7.3;

η - коефіцієнт, який приймають за таблицею Ж.2.


Таблиця Ж.2 - Козфіцієнт η

Ґрунти зворотної засипки

Коефіцієнт η при щільності ґрунту засипки, т/м3

1,55

1,7

Піски, крім пилуватих середнього ступеня водонасичення і насичених водою

0,5

0,8

Глинисті при показнику текучості IL 0,5

0,4

0,6

Примітка. Значення коефіцієнта для пилуватих пісків середнього ступеня водонасичення і насичених водою, глин і суглинків при показнику текучості 0,5< IL 0,75 і супісків при 0,5 < IL 1 повинно бути знижене на 15 %.


ДОДАТОК И

(рекомендований)

ГРАНИЧНІ ОСІДАННЯ І КРЕНИ СПОРУДИ З ОСНОВОЮ


Таблиця И.1 - Граничні деформації основи

Споруди

Граничні деформації основи

Відносна різниця осідань

s/L)u

Крен іu

Середні (у дужках максимальні smax,u) осідання, см

1. Виробничі і цивільні одноповерхові і багатоповерхові будинки з повним каркасом:




залізобетонним;

0,002

-

(10)

те саме, з улаштуванням залізобетонних поясів або монолітних перекриттів, а також будівель монолітної конструкції;

0,003

-

(15)

сталевим

0,004

-

(15)

те саме, з влаштуванням залізобетонних поясів або монолітних перекриттів

0,005

-

(18)

2. Будинки і споруди, у конструкціях яких не виникають зусилля від нерівномірних осідань

0,006

-

(20)

3. Багатоповерхові безкаркасні будинки з несучими стінами з:




крупних панелей;

0,0016

0,005

12

крупних блоків чи цегляної кладки без армування

0,0020

0,005

12

те саме, з армуванням, у тому числі з влаштуванням залізобетонних поясів або монолітних перекриттів, а також будівель монолітної конструкції

0,0024

0,005

18

4. Споруди елеваторів із залізобетонних конструкцій:




робочим будинок і силосний корпус монолітної конструкції на одній фундаментній плиті;

-

0,003

40

те саме, збірної конструкції;

-

0,003

30

окремо розташований силосний корпус монолітної конструкції;

-

0,004

40

те саме, збірної конструкції;

-

0,004

30

окремо розташований робочий будинок

-

0,004

25

5. Димарі заввишки Н, м:




Н ≤ 100

-

0,005

40

100 < H ≤ 200

-

1/(2Н)

30

200 < H ≤ 300

-

1/(2Н)

20

H > 300

-

1/(2Н)

10

6. Жорсткі споруди заввишки до 100 м, крім зазначених у поз. 4 і 5

-

0,004

20

7. Антенні споруди зв'язку:




стовбури щогл заземлені

-

0,002

20

те саме, електрично ізольовані;

-

0,001

10

вежі радіо;

0,002

-

-

вежі короткохвильових радіостанцій;

0,0025

-

-

вежі (окремі блоки)

0,001

-

-

8. Опори повітряних ліній електропередачі:




проміжні прямі;

0,003

0,003

-

анкерні й анкерно-кутові, проміжні кутові, кінцеві, портали відкритих розподільних пристроїв

0,0025

0,0025

-

спеціальні перехідні

0,002

0,002

-

Примітка 1. Граничні значення відносного прогину будинків, зазначених у поз. 3, приймають 0,5 (Δs/L)u, а відносного вигину - 0,25 - (Δs/L)u.

Примітка 2. При визначенні відносної різниці осідань (Δs/L) у поз. 8 за L приймають відстань між осями блоків фундаментів у напрямку горизонтальних навантажень, а в опорах з відтяжками - відстань між осями стиснутого фундаменту й анкера.

Примітка 3. Якщо основа складена горизонтальними (з ухилом не більше 0,1), витриманими по товщині шарами ґрунтів, граничні значення максимальних і середніх осідань допускається збільшувати на 20 %.

Примітка 4. Граничні значення підйому основи, складеної набухаючими ґрунтами, допускається приймати: максимальний і середній підйом у розмірі 25 % і відносну різницю осідань у розмірі 50 % відповідних граничних значень деформацій, наведених у даному додатку, а відьносний вигин - в розмірі 0,25 (Δs/L)u.

Примітка 5. Для споруд, перерахованих у поз. 1-3, з фундаментами у вигляді суцільних плит граничні значення середніх осідань допускається збільшувати в 1,5 раза.

Примітка 6. На основі узагальнення досвіду проектування, будівництва й експлуатації окремих видів споруд допускається приймати граничні значення деформацій основи такими, що відрізняються від зазначених у даному додатку.

ДОДАТОК К

(рекомендований)

ЗАХОДИ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ДЕФОРМАЦІЙ ОСНОВ ФУНДАМЕТІВ І ВПЛИВУ ЇХ НА СПОРУДИ


К.1 Для виконання вимог розрахунку фундаментів за деформаціями основ за граничними станами слід розглядати в першу чергу заходи щодо можливості (доцільності) зміни розмірів підошов фундаментів у плані, глибини закладання (включаючи вертикальне планування зрізанням, прорізанням ґрунтів з незадовільними властивостями), введення додаткових в'язів, що обмежують переміщення фундаментів, застосування інших типів і форм фундаментів, зміни навантажень на основу тощо. Слід розглядати також доцільність (можливість) застосування заходів, спрямованих на:

а) запобігання погіршенню властивостей ґрунтів основи під час будівництва або експлуатації споруди (К.2);

б) покращення будівельних властивостей ґрунтів (К.3, розділ 15);

в) застосування конструктивних рішень, що сприяють зменшенню чутливості споруд до деформацій основи; зниженню зусиль у конструкціях споруд при взаємодії з основою; запобіганню можливості значних початкових осідань (К.5);

г) вирівнювання споруд або окремих їх частин (підрозділ 11.2).

К.2 Запобігання погіршенню будівельних властивостей ґрунтів основи здійснюють шляхом:

а) водозахисних заходів (особливо на будівельних майданчиках, складених ґрунтами, чутливими до зміни вологості), які містять відповідне компонування забудови і вертикальне планування території з метою забезпечення стоку поверхневих вод, влаштування дренажів, протифільтраційних завіс і екранів, прокладання водопроводів у каналах або розміщення їх на безпечних відстанях від споруд, контроль за можливими витоками води тощо;

б) захисту ґрунтів основи від хімічно активних рідин, здатних призводити до просідання, набрякання чи здимання грунтів, активізації карстово-суфозійних процесів, підвищення агресивності підземних вод тощо;

в) обмеження (ізоляції) джерел зовнішніх впливів (вібрацій, технічних вибухів, коливань тощо);

г) запобіжних заходів, здійснюваних у процесі будівництва споруд (збереження природної структури і вологості ґрунтів, дотримання вимог технології влаштування основ, фундаментів, підземних і надземних конструкцій з метою недопущення змін прийнятої в проекті розрахункової схеми, у тому числі швидкості передачі навантаження на основу, особливо за наявності в основі ґрунтів, що повільно консолідуються, тощо).

К.3 Покращення будівельних властивостей ґрунтів і влаштування штучних основ здійснюють шляхом інженерної підготовки згідно з розділом 15.

К.4 Конструктивно-планувальні заходи, що зменшують чутливість споруд до деформацій основи, включають:

а) прийняття архітектурно-планувальних рішень будівель та споруд з компоновкою в плані і по висоті, що забезпечують сприйняття можливих (прогнозованих) деформацій ґрунтової основи;

б) підвищення міцності і просторової жорсткості споруд, що досягається підсиленням конструкцій (у тому числі фундаментно-підвальних) відповідно до результатів розрахунку споруди у взаємодії з основою (введення додаткових в'язів у каркасних конструкціях, влаштування залізобетонних чи армокам'яних поясів у безкаркасних будівлях, розрізання споруд на відсіки тощо);

в) збільшення піддатливості споруд (якщо це дозволяють технологічні вимоги) за рахунок застосування гнучких чи розрізних конструкцій;

г) влаштування пристосувань для вирівнювання (за необхідності) конструкцій споруд і для рихтування технологічного устаткування.

К.5 До заходів щодо зменшення зусиль у конструкціях споруд при взаємодії з основою відносять:

а) розміщення споруд на ділянках території забудови з урахуванням інженерно-геологічних умов і можливих джерел шкідливих впливів (лінз слабких ґрунтів, старих гірничих виробок, карстових порожнин, зовнішніх водогонів тощо);

б) застосування відповідних конструкцій фундаментів (наприклад, з малою бічною поверхнею - на підроблюваних територіях, за наявності в основі ґрунтів з властивостями здимання тощо);

в) засипання пазух і улаштування подушок під фундаментами з матеріалів, які мають мале зчеплення і тертя, застосування спеціальних антифрикційних покриттів, відривання тимчасових компенсаційних траншей для зменшення зусиль від горизонтальних деформацій основи, у тому числі в районах гірничих виробок;

г) регулювання термінів замонолічування стиків збірних і збірно-монолітних конструкцій;

д) обґрунтовані швидкість і послідовність зведення окремих частин споруди;

е) вжиття заходів захисту від впливу нового будівництва на існуючі об'єкти в умовах щільної забудови.

ДОДАТОК Л

(довідковий)

ОСНОВНІ ЛІТЕРНІ ПОЗНАЧЕННЯ

КОЕФІЦІЄНТИ НАДІЙНОСТІ

γf- за навантаженням;

γm- за матеріалом;

γg - за ґрунтом;

γn - за призначенням споруди;

γc - коефіцієнт умов роботи;

γГ - за розрахунковою моделлю (розрахунковою схемою)

ХАРАКТЕРИСТИКИ ҐРУНТІВ

- середнє значення характеристики;

Хn- нормативне значення;

X - розрахункове значення;

α - довірча ймовірність (забезпеченість) розрахункових значень;

ρ - щільність;

ρd- щільність у сухому стані;

ρbf - щільність зворотної засипки;

е - коефіцієнт пористості;

w - вологість природна;

wp- вологість на границі пластичності (розкочування);

w - вологість на границі текучості;

weq- кінцева (усталена) вологість;

wsat- вологість, що відповідає повному водонасиченню;

wsl- початкова вологість просідання;