Как скачать ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти ?

Скачать ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти можно нажав на кнопку Скачать бесплатно внизу страницы.

V_bf- об'єм, м³, тіла випирання у формі усіченої піраміди, утвореної площинами, що проходять через крайки верхньої поверхні фундаменту (плити) і нахиленими до вертикалі під кутами υ_i:

у нижньої крайки – υ₁ = φ₀ + β/2;

у верхньої крайки – υ₂ = φ₀ – β/2;

у бічних крайок – υ₃ = υ₄ = φ₀;

V_f- об'єм частини фундаменту, що знаходиться в межах тіла випирання, м³;

для анкерних плит приймають V_f= 0;

A₁, А₂ і А₃ - площі граней тіла випирання, м², що мають в основі відповідно нижню, верхню і бічні крайки верхньої поверхні фундаменту (плити);

с₀ і φ₀ - розрахункові значення питомого зчеплення, кПа, і кута внутрішнього тертя ґрунту зворотної засипки, град., приймають:

с₀ = ηc_I; φ₀ = ηφ_I, (Ж.11)

де c_I і φ_I - розрахункові значення відповідно питомого зчеплення і кута внутрішнього тертя ґрунту природного складу, визначають згідно з підрозділом 7.3;

η - коефіцієнт, який приймають за таблицею Ж.2.

Таблиця Ж.2 - Козфіцієнт η

Ґрунти зворотної засипки	Коефіцієнт η при щільності ґрунту засипки, т/м³
Ґрунти зворотної засипки	1,55	1,7
Піски, крім пилуватих середнього ступеня водонасичення і насичених водою	0,5	0,8
Глинисті при показнику текучості I_L≤ 0,5	0,4	0,6
Примітка. Значення коефіцієнта для пилуватих пісків середнього ступеня водонасичення і насичених водою, глин і суглинків при показнику текучості 0,5< I_L≤ 0,75 і супісків при 0,5 < I_L≤ 1 повинно бути знижене на 15 %.

ДОДАТОК И

(рекомендований)

ГРАНИЧНІ ОСІДАННЯ І КРЕНИ СПОРУДИ З ОСНОВОЮ

Таблиця И.1 - Граничні деформації основи

Споруди	Граничні деформації основи
Споруди	Відносна різниця осідань (Δs/L)_u	Крен і_u	Середні (у дужках максимальні s_max,_u) осідання, см
1. Виробничі і цивільні одноповерхові і багатоповерхові будинки з повним каркасом:
залізобетонним;	0,002	-	(10)
те саме, з улаштуванням залізобетонних поясів або монолітних перекриттів, а також будівель монолітної конструкції;	0,003	-	(15)
сталевим	0,004	-	(15)
те саме, з влаштуванням залізобетонних поясів або монолітних перекриттів	0,005	-	(18)
2. Будинки і споруди, у конструкціях яких не виникають зусилля від нерівномірних осідань	0,006	-	(20)
3. Багатоповерхові безкаркасні будинки з несучими стінами з:
крупних панелей;	0,0016	0,005	12
крупних блоків чи цегляної кладки без армування	0,0020	0,005	12
те саме, з армуванням, у тому числі з влаштуванням залізобетонних поясів або монолітних перекриттів, а також будівель монолітної конструкції	0,0024	0,005	18
4. Споруди елеваторів із залізобетонних конструкцій:
робочим будинок і силосний корпус монолітної конструкції на одній фундаментній плиті;	-	0,003	40
те саме, збірної конструкції;	-	0,003	30
окремо розташований силосний корпус монолітної конструкції;	-	0,004	40
те саме, збірної конструкції;	-	0,004	30
окремо розташований робочий будинок	-	0,004	25
5. Димарі заввишки Н, м:
Н ≤ 100	-	0,005	40
100 < H ≤ 200	-	1/(2Н)	30
200 < H ≤ 300	-	1/(2Н)	20
H > 300	-	1/(2Н)	10
6. Жорсткі споруди заввишки до 100 м, крім зазначених у поз. 4 і 5	-	0,004	20
7. Антенні споруди зв'язку:
стовбури щогл заземлені	-	0,002	20
те саме, електрично ізольовані;	-	0,001	10
вежі радіо;	0,002	-	-
вежі короткохвильових радіостанцій;	0,0025	-	-
вежі (окремі блоки)	0,001	-	-
8. Опори повітряних ліній електропередачі:
проміжні прямі;	0,003	0,003	-
анкерні й анкерно-кутові, проміжні кутові, кінцеві, портали відкритих розподільних пристроїв	0,0025	0,0025	-
спеціальні перехідні	0,002	0,002	-
Примітка 1. Граничні значення відносного прогину будинків, зазначених у поз. 3, приймають 0,5 (Δs/L)_u, а відносного вигину - 0,25 - (Δs/L)_u. Примітка 2. При визначенні відносної різниці осідань (Δs/L) у поз. 8 за L приймають відстань між осями блоків фундаментів у напрямку горизонтальних навантажень, а в опорах з відтяжками - відстань між осями стиснутого фундаменту й анкера. Примітка 3. Якщо основа складена горизонтальними (з ухилом не більше 0,1), витриманими по товщині шарами ґрунтів, граничні значення максимальних і середніх осідань допускається збільшувати на 20 %. Примітка 4. Граничні значення підйому основи, складеної набухаючими ґрунтами, допускається приймати: максимальний і середній підйом у розмірі 25 % і відносну різницю осідань у розмірі 50 % відповідних граничних значень деформацій, наведених у даному додатку, а відьносний вигин - в розмірі 0,25 (Δs/L)_u. Примітка 5. Для споруд, перерахованих у поз. 1-3, з фундаментами у вигляді суцільних плит граничні значення середніх осідань допускається збільшувати в 1,5 раза. Примітка 6. На основі узагальнення досвіду проектування, будівництва й експлуатації окремих видів споруд допускається приймати граничні значення деформацій основи такими, що відрізняються від зазначених у даному додатку.

ДОДАТОК К

(рекомендований)

ЗАХОДИ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ДЕФОРМАЦІЙ ОСНОВ ФУНДАМЕТІВ І ВПЛИВУ ЇХ НА СПОРУДИ

К.1 Для виконання вимог розрахунку фундаментів за деформаціями основ за граничними станами слід розглядати в першу чергу заходи щодо можливості (доцільності) зміни розмірів підошов фундаментів у плані, глибини закладання (включаючи вертикальне планування зрізанням, прорізанням ґрунтів з незадовільними властивостями), введення додаткових в'язів, що обмежують переміщення фундаментів, застосування інших типів і форм фундаментів, зміни навантажень на основу тощо. Слід розглядати також доцільність (можливість) застосування заходів, спрямованих на:

а) запобігання погіршенню властивостей ґрунтів основи під час будівництва або експлуатації споруди (К.2);

б) покращення будівельних властивостей ґрунтів (К.3, розділ 15);

в) застосування конструктивних рішень, що сприяють зменшенню чутливості споруд до деформацій основи; зниженню зусиль у конструкціях споруд при взаємодії з основою; запобіганню можливості значних початкових осідань (К.5);

г) вирівнювання споруд або окремих їх частин (підрозділ 11.2).

К.2 Запобігання погіршенню будівельних властивостей ґрунтів основи здійснюють шляхом:

а) водозахисних заходів (особливо на будівельних майданчиках, складених ґрунтами, чутливими до зміни вологості), які містять відповідне компонування забудови і вертикальне планування території з метою забезпечення стоку поверхневих вод, влаштування дренажів, протифільтраційних завіс і екранів, прокладання водопроводів у каналах або розміщення їх на безпечних відстанях від споруд, контроль за можливими витоками води тощо;

б) захисту ґрунтів основи від хімічно активних рідин, здатних призводити до просідання, набрякання чи здимання грунтів, активізації карстово-суфозійних процесів, підвищення агресивності підземних вод тощо;

в) обмеження (ізоляції) джерел зовнішніх впливів (вібрацій, технічних вибухів, коливань тощо);

г) запобіжних заходів, здійснюваних у процесі будівництва споруд (збереження природної структури і вологості ґрунтів, дотримання вимог технології влаштування основ, фундаментів, підземних і надземних конструкцій з метою недопущення змін прийнятої в проекті розрахункової схеми, у тому числі швидкості передачі навантаження на основу, особливо за наявності в основі ґрунтів, що повільно консолідуються, тощо).

К.3 Покращення будівельних властивостей ґрунтів і влаштування штучних основ здійснюють шляхом інженерної підготовки згідно з розділом 15.

К.4 Конструктивно-планувальні заходи, що зменшують чутливість споруд до деформацій основи, включають:

а) прийняття архітектурно-планувальних рішень будівель та споруд з компоновкою в плані і по висоті, що забезпечують сприйняття можливих (прогнозованих) деформацій ґрунтової основи;

б) підвищення міцності і просторової жорсткості споруд, що досягається підсиленням конструкцій (у тому числі фундаментно-підвальних) відповідно до результатів розрахунку споруди у взаємодії з основою (введення додаткових в'язів у каркасних конструкціях, влаштування залізобетонних чи армокам'яних поясів у безкаркасних будівлях, розрізання споруд на відсіки тощо);

в) збільшення піддатливості споруд (якщо це дозволяють технологічні вимоги) за рахунок застосування гнучких чи розрізних конструкцій;

г) влаштування пристосувань для вирівнювання (за необхідності) конструкцій споруд і для рихтування технологічного устаткування.

К.5 До заходів щодо зменшення зусиль у конструкціях споруд при взаємодії з основою відносять:

а) розміщення споруд на ділянках території забудови з урахуванням інженерно-геологічних умов і можливих джерел шкідливих впливів (лінз слабких ґрунтів, старих гірничих виробок, карстових порожнин, зовнішніх водогонів тощо);

б) застосування відповідних конструкцій фундаментів (наприклад, з малою бічною поверхнею - на підроблюваних територіях, за наявності в основі ґрунтів з властивостями здимання тощо);

в) засипання пазух і улаштування подушок під фундаментами з матеріалів, які мають мале зчеплення і тертя, застосування спеціальних антифрикційних покриттів, відривання тимчасових компенсаційних траншей для зменшення зусиль від горизонтальних деформацій основи, у тому числі в районах гірничих виробок;

г) регулювання термінів замонолічування стиків збірних і збірно-монолітних конструкцій;

д) обґрунтовані швидкість і послідовність зведення окремих частин споруди;

е) вжиття заходів захисту від впливу нового будівництва на існуючі об'єкти в умовах щільної забудови.