Vbf- об'єм, м3, тіла випирання у формі усіченої піраміди, утвореної площинами, що проходять через крайки верхньої поверхні фундаменту (плити) і нахиленими до вертикалі під кутами υi:
у нижньої крайки – υ1 = φ0 + β/2;
у верхньої крайки – υ2 = φ0 – β/2;
у бічних крайок – υ3 = υ4 = φ0;
Vf- об'єм частини фундаменту, що знаходиться в межах тіла випирання, м3;
для анкерних плит приймають Vf= 0;
A1, А2 і А3 - площі граней тіла випирання, м2, що мають в основі відповідно нижню, верхню і бічні крайки верхньої поверхні фундаменту (плити);
с0 і φ0 - розрахункові значення питомого зчеплення, кПа, і кута внутрішнього тертя ґрунту зворотної засипки, град., приймають:
с0 = ηcI; φ0 = ηφI, (Ж.11)
де cI і φI - розрахункові значення відповідно питомого зчеплення і кута внутрішнього тертя ґрунту природного складу, визначають згідно з підрозділом 7.3;
η - коефіцієнт, який приймають за таблицею Ж.2.
Таблиця Ж.2 - Козфіцієнт η
Ґрунти зворотної засипки |
Коефіцієнт η при щільності ґрунту засипки, т/м3 |
|
1,55 |
1,7 |
|
Піски, крім пилуватих середнього ступеня водонасичення і насичених водою |
0,5 |
0,8 |
Глинисті при показнику текучості IL≤ 0,5 |
0,4 |
0,6 |
Примітка. Значення коефіцієнта для пилуватих пісків середнього ступеня водонасичення і насичених водою, глин і суглинків при показнику текучості 0,5< IL≤ 0,75 і супісків при 0,5 < IL≤ 1 повинно бути знижене на 15 %. |
(рекомендований)
Таблиця И.1 - Граничні деформації основи
Споруди |
Граничні деформації основи |
||
Відносна різниця осідань (Δs/L)u |
Крен іu |
Середні (у дужках максимальні smax,u) осідання, см |
|
1. Виробничі і цивільні одноповерхові і багатоповерхові будинки з повним каркасом: |
|
|
|
залізобетонним; |
0,002 |
- |
(10) |
те саме, з улаштуванням залізобетонних поясів або монолітних перекриттів, а також будівель монолітної конструкції; |
0,003 |
- |
(15) |
сталевим |
0,004 |
- |
(15) |
те саме, з влаштуванням залізобетонних поясів або монолітних перекриттів |
0,005 |
- |
(18) |
2. Будинки і споруди, у конструкціях яких не виникають зусилля від нерівномірних осідань |
0,006 |
- |
(20) |
3. Багатоповерхові безкаркасні будинки з несучими стінами з: |
|
|
|
крупних панелей; |
0,0016 |
0,005 |
12 |
крупних блоків чи цегляної кладки без армування |
0,0020 |
0,005 |
12 |
те саме, з армуванням, у тому числі з влаштуванням залізобетонних поясів або монолітних перекриттів, а також будівель монолітної конструкції |
0,0024 |
0,005 |
18 |
4. Споруди елеваторів із залізобетонних конструкцій: |
|
|
|
робочим будинок і силосний корпус монолітної конструкції на одній фундаментній плиті; |
- |
0,003 |
40 |
те саме, збірної конструкції; |
- |
0,003 |
30 |
окремо розташований силосний корпус монолітної конструкції; |
- |
0,004 |
40 |
те саме, збірної конструкції; |
- |
0,004 |
30 |
окремо розташований робочий будинок |
- |
0,004 |
25 |
5. Димарі заввишки Н, м: |
|
|
|
Н ≤ 100 |
- |
0,005 |
40 |
100 < H ≤ 200 |
- |
1/(2Н) |
30 |
200 < H ≤ 300 |
- |
1/(2Н) |
20 |
H > 300 |
- |
1/(2Н) |
10 |
6. Жорсткі споруди заввишки до 100 м, крім зазначених у поз. 4 і 5 |
- |
0,004 |
20 |
7. Антенні споруди зв'язку: |
|
|
|
стовбури щогл заземлені |
- |
0,002 |
20 |
те саме, електрично ізольовані; |
- |
0,001 |
10 |
вежі радіо; |
0,002 |
- |
- |
вежі короткохвильових радіостанцій; |
0,0025 |
- |
- |
вежі (окремі блоки) |
0,001 |
- |
- |
8. Опори повітряних ліній електропередачі: |
|
|
|
проміжні прямі; |
0,003 |
0,003 |
- |
анкерні й анкерно-кутові, проміжні кутові, кінцеві, портали відкритих розподільних пристроїв |
0,0025 |
0,0025 |
- |
спеціальні перехідні |
0,002 |
0,002 |
- |
Примітка 1. Граничні значення відносного прогину будинків, зазначених у поз. 3, приймають 0,5 (Δs/L)u, а відносного вигину - 0,25 - (Δs/L)u. Примітка 2. При визначенні відносної різниці осідань (Δs/L) у поз. 8 за L приймають відстань між осями блоків фундаментів у напрямку горизонтальних навантажень, а в опорах з відтяжками - відстань між осями стиснутого фундаменту й анкера. Примітка 3. Якщо основа складена горизонтальними (з ухилом не більше 0,1), витриманими по товщині шарами ґрунтів, граничні значення максимальних і середніх осідань допускається збільшувати на 20 %. Примітка 4. Граничні значення підйому основи, складеної набухаючими ґрунтами, допускається приймати: максимальний і середній підйом у розмірі 25 % і відносну різницю осідань у розмірі 50 % відповідних граничних значень деформацій, наведених у даному додатку, а відьносний вигин - в розмірі 0,25 (Δs/L)u. Примітка 5. Для споруд, перерахованих у поз. 1-3, з фундаментами у вигляді суцільних плит граничні значення середніх осідань допускається збільшувати в 1,5 раза. Примітка 6. На основі узагальнення досвіду проектування, будівництва й експлуатації окремих видів споруд допускається приймати граничні значення деформацій основи такими, що відрізняються від зазначених у даному додатку. |
(рекомендований)
К.1 Для виконання вимог розрахунку фундаментів за деформаціями основ за граничними станами слід розглядати в першу чергу заходи щодо можливості (доцільності) зміни розмірів підошов фундаментів у плані, глибини закладання (включаючи вертикальне планування зрізанням, прорізанням ґрунтів з незадовільними властивостями), введення додаткових в'язів, що обмежують переміщення фундаментів, застосування інших типів і форм фундаментів, зміни навантажень на основу тощо. Слід розглядати також доцільність (можливість) застосування заходів, спрямованих на:
а) запобігання погіршенню властивостей ґрунтів основи під час будівництва або експлуатації споруди (К.2);
б) покращення будівельних властивостей ґрунтів (К.3, розділ 15);
в) застосування конструктивних рішень, що сприяють зменшенню чутливості споруд до деформацій основи; зниженню зусиль у конструкціях споруд при взаємодії з основою; запобіганню можливості значних початкових осідань (К.5);
г) вирівнювання споруд або окремих їх частин (підрозділ 11.2).
К.2 Запобігання погіршенню будівельних властивостей ґрунтів основи здійснюють шляхом:
а) водозахисних заходів (особливо на будівельних майданчиках, складених ґрунтами, чутливими до зміни вологості), які містять відповідне компонування забудови і вертикальне планування території з метою забезпечення стоку поверхневих вод, влаштування дренажів, протифільтраційних завіс і екранів, прокладання водопроводів у каналах або розміщення їх на безпечних відстанях від споруд, контроль за можливими витоками води тощо;
б) захисту ґрунтів основи від хімічно активних рідин, здатних призводити до просідання, набрякання чи здимання грунтів, активізації карстово-суфозійних процесів, підвищення агресивності підземних вод тощо;
в) обмеження (ізоляції) джерел зовнішніх впливів (вібрацій, технічних вибухів, коливань тощо);
г) запобіжних заходів, здійснюваних у процесі будівництва споруд (збереження природної структури і вологості ґрунтів, дотримання вимог технології влаштування основ, фундаментів, підземних і надземних конструкцій з метою недопущення змін прийнятої в проекті розрахункової схеми, у тому числі швидкості передачі навантаження на основу, особливо за наявності в основі ґрунтів, що повільно консолідуються, тощо).
К.3 Покращення будівельних властивостей ґрунтів і влаштування штучних основ здійснюють шляхом інженерної підготовки згідно з розділом 15.
К.4 Конструктивно-планувальні заходи, що зменшують чутливість споруд до деформацій основи, включають:
а) прийняття архітектурно-планувальних рішень будівель та споруд з компоновкою в плані і по висоті, що забезпечують сприйняття можливих (прогнозованих) деформацій ґрунтової основи;
б) підвищення міцності і просторової жорсткості споруд, що досягається підсиленням конструкцій (у тому числі фундаментно-підвальних) відповідно до результатів розрахунку споруди у взаємодії з основою (введення додаткових в'язів у каркасних конструкціях, влаштування залізобетонних чи армокам'яних поясів у безкаркасних будівлях, розрізання споруд на відсіки тощо);
в) збільшення піддатливості споруд (якщо це дозволяють технологічні вимоги) за рахунок застосування гнучких чи розрізних конструкцій;
г) влаштування пристосувань для вирівнювання (за необхідності) конструкцій споруд і для рихтування технологічного устаткування.
К.5 До заходів щодо зменшення зусиль у конструкціях споруд при взаємодії з основою відносять:
а) розміщення споруд на ділянках території забудови з урахуванням інженерно-геологічних умов і можливих джерел шкідливих впливів (лінз слабких ґрунтів, старих гірничих виробок, карстових порожнин, зовнішніх водогонів тощо);
б) застосування відповідних конструкцій фундаментів (наприклад, з малою бічною поверхнею - на підроблюваних територіях, за наявності в основі ґрунтів з властивостями здимання тощо);
в) засипання пазух і улаштування подушок під фундаментами з матеріалів, які мають мале зчеплення і тертя, застосування спеціальних антифрикційних покриттів, відривання тимчасових компенсаційних траншей для зменшення зусиль від горизонтальних деформацій основи, у тому числі в районах гірничих виробок;
г) регулювання термінів замонолічування стиків збірних і збірно-монолітних конструкцій;
д) обґрунтовані швидкість і послідовність зведення окремих частин споруди;
е) вжиття заходів захисту від впливу нового будівництва на існуючі об'єкти в умовах щільної забудови.
(довідковий)
КОЕФІЦІЄНТИ НАДІЙНОСТІ
γf- за навантаженням;
γm- за матеріалом;
γg - за ґрунтом;
γn - за призначенням споруди;
γc - коефіцієнт умов роботи;
γГ - за розрахунковою моделлю (розрахунковою схемою)
ХАРАКТЕРИСТИКИ ҐРУНТІВ
- середнє значення характеристики;
Хn- нормативне значення;
X - розрахункове значення;
α - довірча ймовірність (забезпеченість) розрахункових значень;
ρ - щільність;
ρd- щільність у сухому стані;
ρbf - щільність зворотної засипки;
е - коефіцієнт пористості;
w - вологість природна;
wp- вологість на границі пластичності (розкочування);
w - вологість на границі текучості;
weq- кінцева (усталена) вологість;
wsat- вологість, що відповідає повному водонасиченню;
wsl- початкова вологість просідання;