(обов'язковий)
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ ТРУБОПРОВОДІВ ПРИ ЇХ ПРОКЛАДАННІ У НЕПРОХІДНИХ КАНАЛАХ, ТУНЕЛЯХ, НАДЗЕМНОМУ ПРОКЛАДАННІ ТА В ТЕПЛОВИХ ПУНКТАХ
Ж.1 Мінімальну відстань при підземному і надземному прокладанні теплових мереж між будівельними конструкціями та трубопроводами слід приймати відповідно до таблиць Ж.1 - Ж.3.
Таблиця Ж.1 - Непрохідні канали
Умовний прохід трубопроводів, мм |
Відстань від поверхні теплоізоляційної конструкції трубопроводів на просвіт, мм, не менше |
|||
До стінки каналу |
До поверхні теплоізоляційної конструкції суміжного трубопроводу |
До перекриття каналу |
До дна каналу |
|
25-80 |
70 |
100 |
50 |
100 |
100-250 |
80 |
140 |
50 |
150 |
300-350 |
100 |
160 |
70 |
150 |
400 |
100 |
200 |
70 |
180 |
500-700 |
110 |
200 |
100 |
180 |
800 |
120 |
250 |
100 |
200 |
900-1400 |
120 |
250 |
100 |
300 |
Примітка. При реконструкції теплових мереж із використанням існуючих від розмірів, указаних в цій таблиці. |
Таблиця Ж.2 - Тунелі, надземне прокладання та теплові пункти
Умовний прохід трубопроводів, мм |
Відстань від поверхні теплоізоляційної конструкції трубопроводу на просвіт, мм, не менше |
||||
до стінки тунелю |
до перекриття тунелю |
до дна тунелю |
до поверхні теплоізоляційної конструкції суміжного трубопроводу в тунелі, при надземному прокладанні та в теплових пунктах |
||
По вертикалі |
По горизонталі |
||||
25-80 |
150 |
100 |
150 |
100 |
100 |
100-250 |
170 |
100 |
200 |
140 |
140 |
300-350 |
200 |
120 |
200 |
160 |
160 |
400 |
200 |
120 |
200 |
160 |
200 |
500-700 |
200 |
120 |
200 |
200 |
200 |
800 |
250 |
150 |
250 |
200 |
250 |
900 |
250 |
150 |
300 |
200 |
250 |
1000-1400 |
350 |
250 |
350 |
300 |
300 |
Примітка. При реконструкції теплових мереж із використанням існуючих будівельних конструкцій допускається відхилення від розмірів, указаних в цій таблиці. |
Таблиця Ж.3 - Вузли трубопроводів у тунелях, камерах, павільйонах
Найменування відстані |
Відстань, мм, не менше |
1 |
2 |
Від підлоги або перекриття до поверхні теплоізоляційних конструкцій трубопроводів (для переходу) |
700 |
Бокові проходи для обслуговування арматури та сальникових компенсаторів (від стінки до фланця арматури або до компенсатора) при діаметрах труб, мм: |
700 |
до 500 |
600 |
від 600 до 900 |
700 |
від 1000 і більше |
1000 |
Від стінки до фланця корпусу сальникового компенсатора (з боку патрубка) при діаметрах труб, мм: |
|
до 500 |
600 (уздовж осі труби) |
600 і більше |
800 (уздовж осі труби) |
1 |
2 |
Від підлоги або перекриття до фланця арматури або до осі болтів сальникових ущільнювачів |
400 |
Те саме до поверхні теплоізоляційної конструкції відгалужень труб |
300 |
Від висунутого шпінделя засувки (або штурвала) до стіни або перекриття |
200 |
Для труб діаметром 600 мм і більше між стінками суміжних труб зі сторони сальникового компенсатора |
500 |
Від стінки або від фланця засувки до штуцерів для випускання води або повітря |
100 |
Від фланця засувки на відгалуженні до поверхні теплоізоляційних конструкцій основних труб |
100 |
Між теплоізоляційними конструкціями суміжних сильфонових компенсаторів при діаметрах компенсаторів, мм: |
|
до 500 |
100 |
600 і більше |
150 |
Ж.2 Мінімальні відстані від краю рухомих опор до краю опорних конструкцій (траверс, кронштейнів, опорних подушок) повинні забезпечувати максимально можливе зміщення опори в боковому напрямку з запасом не менше 50 мм.
Крім того, мінімальна відстань від краю траверси або кронштейна до осі труби без урахування зміщення повинна бути не менше 0,5 dy.
Ж.3 Мінімальні відстані на просвіт від теплоізоляційних конструкцій сильфонових компенсаторів до стін, перекриття та дна тунелів слід приймати:
при dy ≤ 500 - 100 мм;
при dy = 600 і більше - 150 мм.
За неможливості дотримання вказаних відстаней компенсатори слід встановлювати в розбіжність зі зміщенням у плані не менше 100 мм відносно один одного.
Ж.4 Відстань від поверхні теплоізоляційної конструкції трубопроводу до будівельних конструкцій або до поверхні теплоізоляційної конструкції інших трубопроводів після теплового переміщення трубопроводів повинна бути на просвіт не менше 30 мм.
Ж.5 Ширину проходу на просвіт у тунелях слід приймати такою, що дорівнює діаметру більшої труби плюс 100 мм, але не менше 700 мм.
Ж.6 Подавальний трубопровід двотрубних водяних теплових мереж при прокладанні його в одному ряду із зворотним трубопроводом, як правило, розташовують справа за током теплоносія від джерела теплової енергії.
Ж.7 До трубопроводів із температурою теплоносія не вище 300 °С допускається при надземному прокладанні закріплювати труби менших діаметрів.
Ж.8 Сальникові компенсатори на подавальних і зворотних трубопроводах водяних теплових мереж у камерах допускається встановлювати зі зміщенням на 150-200 мм відносно один одного в плані, а фланцеві засувки dy ≤ 150 мм та сильфонові компенсатори - в розбіжність з відстанню (по осі) в плані між ними не менше 100 мм.
Ж.9 У теплових пунктах слід приймати ширину проходів на просвіт, м, не менше:
між насосами з електродвигунами напругою до 1000 В - 1,0;
те саме 1000 В і більше - 1,2;
між насосами та стіною - 1,0;
між насосами та розподільним щитом або щитом КВП і А - 2,0;
між виступними частинами обладнання або між цими частинами та стіною - 0,8.
Насоси з електродвигунами напругою до 1000 В і діаметром напірного патрубка не більше 100 мм допускається встановлювати:
біля стіни без проходу; при цьому відстань від виступних частин насосів і електродвигунів до стіни повинна бути на просвіт не менше 0,3 м;
два насоси на одному фундаменті без проходу між ними; при цьому відстань між виступними частинами насосів з електродвигунами повинна бути на просвіт не менше 0,3 м.
Ж.10 У ЦТП слід передбачати монтажні площадки, розміри яких визначаються за габаритами найбільшої одиниці обладнання (крім бака місткістю більше 3 м3) або блока обладнання та трубопроводів, які постачаються для монтажу в зібраному вигляді, з забезпеченням проходу навколо них не менше 0,7 м.
Таблиця Ж.4 - Теплові пункти
Вузол трубопроводу або обладнання |
Діаметр умовного проходу трубопроводу, мм |
Відстань, мм не менше |
Від підлоги або перекриття до поверхні теплоізоляції трубопроводів |
200 |
150 |
150 |
100 |
|
100 |
80 |
|
65-80 |
50 |
|
50 і менше |
30 |
|
Від стіни, підлоги або перекриття до фланця арматури |
200 |
150 |
150 |
100 |
|
100 |
80 |
|
80 і менше |
60 |
|
Від штурвалу арматури до перекриття |
200 |
|
Від верху труби до теплообчислювача або контролера |
300 |
|
Від поверхні теплоізоляції інтенсифікованого кожухотрубного теплообмінника до стіни |
30 |
|
Від болтів пластинчастого теплообмінника (з боку розбірного вузла) до іншого обладнання |
1000 |
|
Від патрубка насоса з мокрим ротором до підлоги |
600 |
|
Прохід між обладнанням, у тому числі між фундаментними насосами |
1000 |
|
Відстань між фундаментним насосом і стіною або між двома насосами без проходу |
300 |
(довідковий)
К.1 При проектуванні теплових мереж максимальні теплові потоки на опалення , вентиляцію гаряче водопостачання Qг.в.макс. житлових, громадських та виробничих споруд належить приймати за відповідними індивідуальними та типовими проектами. За відсутності таких проектів допускається визначати теплові потоки у відповідності з вимогами К.3 цього додатка.
К.2 Максимальні теплові потоки на технологічні потреби та кількість конденсату, що повертається, належить приймати за проектами промислових підприємств.
У разі відсутності таких проектів допускається визначати теплові потоки для промислових підприємств за питомими відомчими показниками (нормами) на одиницю продукції або за проектами аналогічних підприємств.
К.3 За відсутності проектів опалення, вентиляції та гарячого водопостачання теплові потоки, Вт, для житлових районів міст та інших населених пунктів визначають за формулами:
а) максимальний тепловий потік на опалення житлових та громадських споруд
; (К.1)
б) максимальний тепловий потік на вентиляцію громадських споруд
; (К.2)
в) середній тепловий потік на гаряче водопостачання житлових та громадських споруд в опалювальний період
(К.3)
або
(К.4)
г) максимальний тепловий потік на гаряче водопостачання житлових та громадських споруд
(К.5)
д) середній тепловий потік на опалення
, (К.6)
те саме на вентиляцію
(К.7)
е) середній тепловий потік на гаряче водопостачання житлових та громадських споруд у неопа-
лювальний період
(К.8)
де q0 - питомий показник максимального теплового потоку на опалення житлових будинків на 1 м2 загальної площі, Вт, приймається відповідно до СНиП 2.04.05;
qn - питомий показник середнього теплового потоку на гаряче водопостачання на одну людину відповідно до таблиці К.1;
Таблиця К. 1
Середня за опалювальний період норма витрати води за температури 55 °С на гаряче водопостачання на добу на одну людину, що проживає в будинку з гарячим водопостачанням, л |
Питомий показник середнього теплового потоку на гаряче водопостачання на одну людину, Вт, що проживає в будинку |
||
з гарячим водопостачанням |
з гарячим водопостачанням з урахуванням споживання в громадських будинках |
без гарячого водопостачання з урахуванням споживання в громадських будинках |
|
85 |
247 |
320 |
73 |
90 |
259 |
332 |
73 |
105 |
305 |
376 |
73 |
115 |
334 |
407 |
73 |
А - загальна площа житлових будинків, м2;
К1 - коефіцієнт, що враховує тепловий потік на опалення громадських споруд;
К2 - коефіцієнт, що враховує тепловий потік на вентиляцію громадських споруд;
tB - розрахункова температура внутрішнього повітря опалюваних споруд , °С;
tp.о. - розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення та вентиляції, °С;
1,2 - коефіцієнт, що враховує тепловіддачу в приміщення від теплопроводів систем гарячого водопостачання (опалення ванних кімнат, сушіння білизни);
а - норма витрати води на гаряче водопостачання, л, за температури 55 °С, на одну людину на добу, що проживає в будинку з Іарячим водопостачанням; приймають залежно від рівня комфортності будинків відповідно до СНиП 2.04.01;