---

В основі каналів при величині просідання більше 40 см слід передбачати ущільнення ґрунтів на глибину 0,3 м, а при величині просідання більше 40 см слід передбачати додаткове укладання шару суглинкового ґрунту, обробленого водовідштовхувальними матеріалами (бітумами або дьогтярни-ми) завтовшки не менше 10 см на всю ширину траншеї.

18.24 Ємкісні споруди, як правило, розташовують на ділянках за наявності дренуючого шару та з мінімальною товщиною просадних, засолених і набухаючих ґрунтів. При розташуванні майданчика будівництва для ємкісних споруд на схилах слід передбачати нагірну канаву для відведення дощових і талих вод.

18.25 Відстань від ємкісних споруд до будівель та споруд різного призначення слід приймати:

• за наявності засолених та набухаючих ґрунтів - не менше 1,5 товщини шару засоленого або набухаючого ґрунту;

• у просадних ґрунтах II типу при водопроникних (дренажних) підстильних ґрунтах - не менше 1,5 товщини шару, що просідає, а при недренованих підстильних ґрунтах - не менше потрійної товщини шару, що просідає, але не більше 40 м.

Примітка. Величину шару просадного, засоленого, набухаючого ґрунту слід приймати від поверхні природного рельєфу, а за наявності планування зрізуванням або підсипанням - відповідно від рівня зрізування або підсипання.

18.26 Під підлогою теплових пунктів, насосних станцій, а також ємкісних споруд слід передбачати ущільнення ґрунту на глибину 2,0 м - 2,5 м. Контур ущільненого ґрунту має бути більшим від габаритів споруди не менше ніж на 3,0 м у кожний бік.

Підлогу слід виконувати водонепроникною і з уклоном не менше 0,01 у бік водозбірного водонепроникного приямка. У місцях сполучення підлоги зі стінами слід передбачати водонепроникні плінтуси на висоту 0,1 - 0,2 м.

18.27 Для забезпечення контролю за станом та роботою теплової мережі при проектуванні її на просадних, засолених та набухаючих ґрунтах слід передбачати можливість вільного доступу до її основних елементів та вузлів.

18.28 Пропускання труб і каналів через стіни споруд слід здійснювати за допомогою сальників, які забезпечують їх горизонтальне зміщення всередині та за межами споруди на 1/5 можливої величини просідання, суфозійного осідання або набухання ґрунтів у фундаменті.

18.29 Вводи теплових мереж у будівлі слід улаштовувати герметичними.

У фундаментах (стінах підвалів) щілина між поверхнею теплоізоляційної конструкції та перемичкою над прорізом повинна передбачатися не меншою 30 см і не меншою розрахункової величини просідання при зведенні будівель із застосуванням комплексу заходів. Щілину слід зарівнювати еластичними матеріалами.

Дно каналу, який прилягає до будівлі, повинно бути вищим від підошви фундаменту на величину не менше 50 см.

18.30 При величині просідання фундаменту будівлі більше 20 см канали на вводах у будівлі на відстані, що наведені в таблиці 17.2, слід приймати водонепроникними.

18.31 При проектуванні теплових мереж та споруд на них слід також дотримуватися вимог18.10.

Біогенні (торф) та мулисті ґрунти

18.32 Трасу теплових мереж слід передбачати на ділянках:

• з найменшою сумарною товщиною шарів торфу, мулу та насипних ґрунтів;

• з ущільненим або осушеним торфом;

• з міцними ґрунтами, підстильним торфом.

18.33 При підземному прокладанні теплової мережі, крім зазаначеного у 18.4, безканальне прокладання приймати не допускається.

18.34 Для окремо розташованих опор та опор естакад слід приймати фундаменти на палях.

18.35 Фундаменти під канали та камери при підземному прокладанні теплової мережі слід приймати:

• при товщині шару торфу до 1 м - із повним виторфуванням з улаштуванням піщаної подушки по всьому дну траншеї та монолітної плити під фундамент каналів та камер;

• при товщині шару торфу більше 1м- фундамент на палях із влаштуванням суцільного залізобетонного ростверка під канали та у випадках попутного дренування під дренажні труби.

19 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

19.1 Безпечну експлуатацію теплових мереж слід забезпечувати шляхом розроблення в проектах заходів, що виключають:

• контакт людей безпосередньо з гарячою водою або з гарячими поверхнями трубопроводів та обладнання затемператури теплоносія вище 70 °С;

• надходження теплоносія в систему теплопостачання з температурою, вищою визначеної нормами безпеки;

• зливання мережної води в непередбачених проектом місцях.

19.2 Температура на поверхні ізоляційної конструкції теплопроводів, арматури та обладнання не повинна перевищувати +40 °С.

19.3 Технологічні апарати промислових підприємств, від яких можуть надходити в теплові мережі токсичні та шкідливі речовини, повинні бути приєднані до трубопроводів теплових мереж через теплообмінники з додатковим проміжним циркуляційним контуром між агрегатом і трубопроводом теплової мережі при забезпеченні тиску теплоносія в проміжному контурі нижчого ніж у трубопроводі теплової мережі. При цьому мають бути встановлені штуцери для відбору проб токсичних та шкідливих домішок.

Системи гарячого водопостачання споживачів повинні приєднуватись до трубопроводів, що транспортують пару, через пароводяні теплообмінники (водопідігрівачі).

19.4 Функціонування систем теплопостачання не повинно призводити:

а) до перевищення гранично-допустимої концентрації шкідливих речовин (ГДК);

б) до тривалого порушення природного теплового балансу ґрунту на глибині розміщення кореневої системи зелених насаджень та на зовнішній поверхні ґрунту.

ДОДАТОК А

(довідковий)

ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ВИТРАТ МЕРЕЖНОЇ ВОДИ

А.1 Розрахункову витрату води, т/год, визначають за формулами:

а) на опалення

; (А.1)

б) на вентиляцію

; (А.2)

в) на гаряче водопостачання у відкритих системах теплопостачання:

-середній

; (А.3)

-максимальний

; (А.4)

г) на гаряче водопостачання в закритих системах теплопостачання при паралельній схемі приєднання водопідігрівачів:

-середній

; (А.5)

-максимальний

; (А.6))

д) на гаряче водопостачання в закритих системах теплопостачання при двоступеневих схемах приєднання водопідігрівачів:

- середній

; (А.7)

-максимальний

. (А.8)

А.2 Сумарну розрахункову витрату мережної води, т/год, у двотрубних теплових мережах відкритих та закритих систем теплопостачання при якісному регулюванні відпуску теплоти належить визначати за формулою:

. (A.9)

Коефіцієнт k₃, що враховує долю середньої витрати води на гаряче водопостачання при регулюванні за навантаженням опалення, належить приймати відповідно до таблиці А.1. При регулюванні за сумісним навантаженням опалення та гарячого водопостачання коефіцієнт k₃ приймається нульовим.

Таблиця А.1

Для споживачів при відсутності баків-акумуляторів, а також із тепловим навантаженням 10 МВт і менше сумарну розрахункову витрату води слід визначати за формулою:

(А. 10)

А.3 Розрахункову витрату води, т/год, у двотрубних водяних теплових мережах у неопалю-вальний період слід визначати за формулою:

(A.11)

При цьому максимальну витрату води на гаряче водопостачання, т/год, визначають для відкритих систем теплопостачання за формулою (А.4) за температури холодної води в неопалювальний період, а для закритих систем при всіх схемах приєднання водопідігрівачів гарячого водопостачання - згідно з формулою (А.6).

Витрату води у зворотному трубопроводі двотрубних водяних теплових мереж відкритих систем теплопостачання слід приймати у розмірі 10 % від розрахункової витрати води, визначеної за формулою (А. 11).

А.4 Витрати води, т/год, у теплових мережах відкритих систем теплопостачання для розроблення гідравлічних режимів при максимальному водорозборі із подавального або зворотного трубопроводів визначаються згідно з формулою:

, (A.12)

де k₄ - коефіцієнт, що враховує зміну середньої витрати води на гаряче водопостачання в залежності від температурного графіка регулювання відпускання теплоти та режиму водорозбору з теплової мережі, що визначається відповідно до таблиці А. 2.

Таблиця А.2

У формулах (А.1) - (А.12):

с - питома теплоємність води в розрахунках приймається 4,187 кДж (кг °С);

- температура води в подавальному трубопроводі теплової мережі за розрахункової температури зовнішнього повітря t_р.о.,°С;

- те саме, в зворотному трубопроводі теплової мережі, °С;

t_r - температура води, яка надходить у систему гарячого водопостачання споживачів, °С;

- температура води в подавальному трубопроводі теплової мережі в точці зламу графіка температур води, °С;

- те саме, в зворотному трубопроводі теплової мережі після системи опалення будівель, °С;

- температура води після паралельно включеного водопідігрівача в точці зламу графіка температур води, рекомендується приймати = 30 °С;

- коефіцієнт, який враховує зміну середньої витрати води на гаряче водопостачання в неопалювальний період по відношенню до опалювального періоду, за відсутності даних приймається для житлово-комунального сектора 0,8 (для курортних та південних міст = 1,5), для підприємств - 1,0.

ДОДАТОК Б

(обов'язковий)

ВІДСТАНЬ ВІД БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ, СПОРУД ТА ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ

Таблиця Б.1 - Відстань по вертикалі