---

Умовні позначення основних індексів:

b - база, основа

с - додаток

d - година, доба

h - теплота

ht - опалення, тепловтрати приміщення

i - цілочисельний перелік

max - максимальне значення

n - нормативне значення

r - зведене значення

req - потрібне значення

si - внутрішнє середовище

sе - зовнішнє середовище

v -середньодобове значення
1, 2, 3 - порядкова нумерація символу

Δ - перепад, надмірність температури

υ - вентиляція

ДОДАТОК В

(рекомендований)

Приклад вибору параметрів ЕКСО ПД

В.1 Вихідні дані

Нагрівальна секція укладається в підлогу приміщення площею 16,0 м², розташованого на першому поверсі будинку. Ескіз плану підлоги з укладеною нагрівальною секцією наведено на рисунку В.1. Розріз підлоги з укладеною нагрівальною секцією наведено на рисунку В.2.

S_ht- крок укладання нагрівального кабелю;

d_k - діаметр нагрівального кабелю

Рисунок В.1 - Ескіз плану укладанння нагрівальної секції в підлозі

1 - стіна; 2 - лицьове покриття; 3 - підоснова; 4 - датчик температури; 5 - стяжка;

6 – нагрівальний кабель; 7 - монтажна стрічка; 8 - теплоізоляція;

9 - плита міжповерхового перекриття; 10 - торцева теплоізоляція

Рисунок В.2 - Приклад розрізу підлоги з укладеною нагрівальною секцією

Шари, розташовані вище нагрівального кабелю:

- цементно-піщана стяжка:

товщина m_si1 0,03 м;

коефіцієнт теплопровідності λ_si1 0,93 Вт/( м² ∙ ⁰С);

- клеюча мастика:

товщина m_si20,001 м;

коефіцієнт теплопровідності λ_si2 0,17 Вт/( м² ∙ ⁰С);

- підоснова:

товщина m_si3 0,003 м;

коефіцієнт теплопровідності λ_si3 0,047 Вт/( м² ∙ ⁰С);

- лицьове покриття:

товщина m_si4 0,003 м;

коефіцієнт теплопровідності λ_si4 0,33 Вт/( м² ∙ ⁰С).

Шари, розташовані нижче нагрівального кабелю:

- цементно-піщана стяжка:

товщина m_se1 0,01 м;

коефіцієнт теплопровідності λ_se1 0,93 Вт/( м² ∙ ⁰С);

- теплоізоляція:

товщина m_se2 0,05 м;

коефіцієнт теплопровідності λ_se2 0,041 Вт/( м² ∙ ⁰С);

- плита міжповерхового перекриття:
товщина m_se3 0,25 м;
коефіцієнт теплопровідності λ_se3 1,74 Вт/( м² ∙ ⁰С).

Розрахункова втрата теплоти в приміщенні Q^v_ht = 1170 Вт.

В.2 Порядок розрахунків

В.2.1 Визначимо загальний термічний опір шарів підлоги, що розташовані вище нагрівального кабелю за 3.3

R_si= m_si1/ λ_si1+ m_si2/ λ_si2+ m_si3/ λ_si3+ m_si4/ λ_si4+1/ α_si=

=0,03 / 0,93+0,001 / 0,17+0,003 / 0,047+0,003 / 0,33+1 / 9,9 =0,212 (м² ∙ ⁰С)/Вт

В.2.2 Визначимо загальний термічний опір шарів підлоги, що розташовані нижче нагрівального кабелю за 3.3

R_se= m_se1/ λ_se1+ m_se2/ λ_se2+ m_se3/ λ_se3+1/ α_se=

= 0,01 / 0,93+0,05 / 0,041+0,25 /1,74 +1/23,26 = 1,418 (м² ∙ ⁰С)/Вт.

В.2.3 Визначимо теплову потужність нагрівальної секції за (3.1)

Q^req_ht= Q^v_ht ∙ (R_si + R_se ) / R_se =1170 (0,212+1,418) /1,418 = 1345 Вт.

В.2.4 Визначимо електричну потужність нагрівальної секції за (3.2)

P^req_ht=k_z∙ Q^req_ht=1,3 ∙ 1345=1748 Вт.

В.2.5 Довжину нагрівального кабелю визначаємо за (3.3)

L_k= P^req_htI Р_n= 1748/18 = 97 м .

В.2.6 Вибираємо нагрівальну секцію потужністю P^req_ht = 1900 Вт з такими параметрами: довжина нагрівального кабелю L_k= 105 м, зовнішній діаметр кабелю d_k = 0,008 м, допустима кратність радіуса внутрішньої кривої вигину нагрівального кабелю до його зовнішнього діаметра K_rd≥6.

В.2.7 Крок укладання кабелю визначаємо за формулою (3.4)

S_ht=100 ∙ F_ht / L_k = 100 ∙ 16,0 / 105 = 0,15 м.

В.2.8 Перевірка на допустиму кратність радіуса г внутрішньої кривої вигину нагрівального кабелю виконується за формулою (3.5),

де K_r=8,9>K_rd=6;

K_r=r / 2 ∙ d_k= (S_ht-0,008)/2 ∙ d_k= (0,15 -0,008)/ 2 ∙ 0,008 = 8,9 .

ДОДАТОК Г

(рекомендований)

Приклад вибору параметрів ЕКСО ТА

Г.1 Вихідні дані

Будинок розміщений у м. Києві. Приміщення розташоване на 12 поверсі і є торцевою житловою секцією з однією зовнішньою стіною з вікном і трьома внутрішніми перегородками.

Геометричні розміри приміщення і вікон наведені у таблиці Г.1.

Таблиця Г.1

Допустима амплітуда коливань внутрішнього повітря у приміщенні A_ht= 2,5 ⁰С

Розрахункова температура зовнішнього повітря t_se = -22 ⁰С

Середня температура опалювального періоду t^v_se= -1,1 ⁰С

Середня температура внутрішнього повітря приміщення t^v= 18 ⁰С

Середня нормована температура поверхні підлоги за час використання приміщення

τ ^v = 28 ⁰С

Контрольний показник питомого теплового потоку q*_hn= 57 Вт/( м² ∙ ⁰С)

Коефіцієнти тепловіддачі:

- внутрішніх поверхонь стін, підлог α_si = 9,9 Вт/( м² ∙ ⁰С)

- зовнішніх поверхонь α_se= 23,26 Вт/( м² ∙ ⁰С)

Нормативне значення опору теплопередачі вікон R_f= 0,5 (м² ∙ ⁰С)/Вт

Тривалість пільгового часу z_b= 7 год

Коефіцієнт циклічності k_b= 0,292

Розглянемо два варіанти виконання огороджувальних конструкцій будинку.

Перший варіант. Зовнішні стіни виконують цегляними (2,5 цеглини) і опоряджують керамічною плиткою з фасадної частини та штукатуркою всередині. Внутрішні перегородки виконують з цегли.

Другий варіант. З фасадної частини виконують утеплення у вигляді спеціальної конструкції з повітряним прошарком і зовнішнім утеплювачем. Використовують поквартирні теплоутилізатори з електронагрівачем, який дозволяє зменшити втрати теплоти на 30-50 %.

Г.2 Порядок розрахунків

Г.2.1 У таблиці Г.2 наведені розрахунки втрат теплоти за першим та другим варіантами при t_se = -22 °С, виконані згідно з додатком 12* до СНІП 2.04.05, та перевірка вимоги щодо непере-вищення контрольних показників питомого потоку теплоти, яку визначають за додатком 25 до СНіП 2.04.05.

Таблиця Г.2

Г.2.2 Висновки за енергоефективністю варіантів:

- 1-й варіант не відповідає контрольним показникам;

- 2-й варіант відповідає контрольним показникам.

Приймаємо для подальшого розгляду другий варіант.

Г.2.3 За формулою (4.4) визначаємо допустимий питомий потік теплоти від підлоги

q^max_h = α_si ∙ (τ^v – t^v) = 9,9 ∙ (28 -18) = 99 Вт/м²,

що забезпечує опалення приміщення згідно з 4.5.6

q*_hn= 46,8 < q^max_h = 99 Вт/м².

Г.2.4 Визначимо розрахункову амплітуду коливань повітря у приміщенні.

Г.2.4.1 Для зовнішніх стін прошарок різких коливань температури встановлюється у двох перших прошарках, тобто його межа знаходиться у другому прошарку і коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні зовнішніх стін розраховуємо за формулою (4.14). Результати розрахунків наведені у таблиці Г.3.

Г.2.4.2 У середині внутрішніх перегородок (симетричних огорож) приймаємо s = 0. Тоді Y визначаємо за (4.13), (4.14). Результати розрахунків коефіцієнтів теплозасвоєння зовнішньої поверхні внутрішніх перегородок наведені у таблиці Г.4.

Таблиця Г.3 - Зовнішні стіни загальною площею 5 м²

Таблиця Г.4 - Перегородки загальною площею 33 м²