---

4.12 Метод перехідних характеристик (гідродинамічний метод) заснований на вимірюванні параметрів перехідних процесів при миттєвих змінах тиску в гідросистемі.

4.13 Віброакустичний метод заснований на вимірюванні параметрів вібрації та акустичних шумів.

4.14 Метод спектрального аналізу заснований на визначенні кількісного та якісного складу продуктів спрацювання у робочій рідині.

4.15 Методи аналізу забрудненості робочих рідин засновані на визначенні кількісного та якісного складу забруднень у певному її обсязі.

ДБН В.2.8-13-2000 С.5

4.16 При оцінці технічного стану робочої рідини визначають: густину, кінематичну в'язкість, в'язкісно-температурні властивості, фізичну і хімічну стабільність, гранулометрчний склад меха­нічних забруднень і наявність води.

4.17 Довідкові дані до розділу "Методи діагностування гідравлічних приводів та їх складальних одиниць" наведені в додатку Д.

5 ЗАСОБИ ДІАГНОСТУВАННЯ

5.1 До засобів діагностування відноситься приладне і програмне забезпечення, призначені для виконання діагностування.

5.2 До засобів приладного забезпечення відносяться: прилади, стенди, датчики, навантажувальне обладнання, мікропроцесорні системи керування приводом, системи переключення режимів роботи, системи автоматичної деакселерації, системи автоматичного керування потужністю приводу, авто­матизовані системи обробки інформації та ін.

5.3 Приладні засоби повинні періодично проходити метрологічну експертизу і мати відповід­ний рівень стабільності.

5.4 Засоби приладного забезпечення поділяються на засоби вбудованого і зовнішнього конт­ролю.

5.5 Вбудованими засобами контролю (манометри, термометри, індикатори, датчики та ін.) здійснюється постійний чи дискретний контроль параметрів функціонування агрегатів та систем гідроприводу.

5.6 Засоби зовнішнього контролю можуть бути стаціонарними, переносними і пересувними.

5.7 Як стаціонарний засіб зовніи -хього контролю використовують стенди, що встановлюються в експлуатаційних та ремонтних підприємствах. Стенди застосовуються для діагностування скла­дальних одиниць гідравлічного приводу, демонтованих з машин.

5.8 Переносні засоби зовнішнього контролю використовують для діагностування складальних одиниць гідравлічного приводу без демонтажу їх з машин.

5.9 Пересувні засоби зовнішнього контролю застосовуються при діагностуванні складальних одиниць гідравлічного приводу як з демонтажем їх, так і без демонтажу.

5.10 Зовнішні засоби діагностування залежно від тиску в гідравлічній системі поділяються на два типи: для діагностування гідравлічних систем низького тиску (до 10 МПа) і високого тиску (понад 16 МПа), елементною базою яких є аксіально-поршневі гідромашини.

5.11 До програмного забезпечення відносяться прикладні програми управління контролю і обробки інформації, що надходить. Програмне забезпечення використовують як для контролю параметрів роботи гідросистеми безпосередньо в процесі експлуатації і управління її роботою на основі одержаних даних, так і для обробки інформації від засобів зовнішнього контролю при діагностуванні. Програмне забезпечення розробляється на основі алгоритму діагностування.

6 ОРГАНІЗАЦІЯ ДІАГНОСТУВАННЯ

6.1 Організація діагностування гідроприводу включає такі заходи:

- вибір місця, методів, параметрів і засобів діагностування;

- розробку схеми організації діагностування, технічного обслуговування і ремонту;

- забезпечення технічною документацією процесу діагностування;

- підбір та, за необхідності, навчання персоналу служби діагностування;

- розрахунок потрібної кількості стаціонарних постів і пересувних діагностичних майстерень, їх оснащення необхідними діагностичними засобами;

- визначення економічної діяльності та ефективності застосування засобів технічної діагностики.

6.2 Організаційна форма діагностування будівельних машин залежить від структури парку і методів проведення заходів планово-попереджувального технічного обслуговування і ремонту.

ДБН В.2.8-13-2000 C.6

6.3 Діагностування складних будівельних машин з гідравлічним приводом на місці проведення робіт, як форма обслуговування техніки, доцільно виконувати мобільними спеціалізованими під­розділами в складі майстра (механіка), операторів (слюсарів), що пройшли відповідну підготовку. Підрозділ забезпечується спеціальним автомобілем (технічна допомога), приладами та пристосу­ваннями, запасом робочих рідин тощо та виконує роботи згідно з графіком технічного обслу­говування.

6.4 Залежно від кількості машин і структури парку застосовують такі методи організації діаг­ностування: суміщене і спеціалізоване.

6.5 При суміщеному діагностуванні поряд з діагностуванням проводяться роботи з технічного обслуговування чи поточного ремонту.

6.6 Суміщені дільниці доцільно організувати в управліннях механізації, які мають нечисленний багатомарковий парк будівельних машин, тобто при неповному завантаженні засобів діагносту­вання, його треба проводити сумісно з проведенням операцій технічного обслуговування і ремонту.

6.7 При спеціалізованому діагностуванні проводяться тільки діагностичні операції. Спеціа­лізоване діагностування більш ефективне в умовах ремонтних заводів і спеціалізованих управлінь механізації.

6.8 При спеціалізованому діагностуванні операції з діагностування доцільно проводити за один-два дня до проведення робіт з технічного обслуговування або ремонту.

6.9 У спеціалізованих управліннях механізації з парком вантажопідйомних машин та в управ­ліннях механізації зі змішаним парком діагностування машин, які щоденно повертаються на базу, здійснюється на експлуатаційній базі.

6.10 У спеціалізованих управліннях механізації з парком машин землерийного типу діагнос­тування Д-1 і Д-2 проводиться спільно з технічним обслуговуванням в умовах будівельного май­данчика.

6.11 Діагностування Д-3 проводиться на місці роботи машин з використанням пересувних майстерень чи на стаціонарних постах діагностування в управліннях механізації за декілька днів до проведення поточного ремонту.

6.12 За необхідності виявляння місця і характеру несправності і (або) відмови машина (після проведення Д-1, Д-2 і Д-3, а також після виникнення відмови) підлягає поглибленому діагностуванню.

6.13 За виробленням машиною ресурсу до планового поточного ремонту проводиться пог­либлене діагностування.

6.14 За виробленням машиною ресурсу до капітального ремонту виконується поглиблене діаг­ностування.

Якщо параметри технічного стану машини, що визначають її ресурс, знаходяться в допустимих межах, визначається залишковий ресурс і призначається новий термін діагностування. У противному разі машина направляється в ремонт.

6.15 Діагностування після закінчення терміну служби машини проводиться з метою визначення залишкового ресурсу її складових частин і економічної доцільності їх подальшої експлуатації, ремонту або списання.

6.16 Для виконання робіт з діагностування будівельних машин в управліннях механізації, за можливості, організується відповідна служба.

6.17 Основним документом при діагностуванні є контрольно-діагностична карта (додаток Е), в якій фіксуються результати діагностування об'єкта (діагноз), дається висновок про необхідний обсяг і вміст робіт з технічного обслуговування і ремонту.

6.18 У діагностичній карті відзначають номінальні і допустимі величини основних параметрів технічного стану, а також результати вимірювання параметрів при діагностуванні та після регу­лювання.

ДБН В.2.8-13-2000 С.7

6.19 Результати діагностування можуть бути підставою для уточнення обсягу робіт при проведенні планових заходів технічних обслуговувань і ремонтів, а також визначення доцільності продовження експлуатації машини після закінчення терміну служби.

7 ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІАГНОСТУВАННЯ

7.1 Показниками економічної ефективності діагностування є інтегральний ефект інвестицій, індекс рентабельності інвестицій, норма рентабельності інвестицій, термін окупності інвестицій.

7.2 Оцінка загальної комерційної ефективності використання діагностичного обладнання здій­снюється за інтегральним ефектом інвестицій у межах розрахункового періоду за формулою

Е_інт=П/Е-К_о , (1)

де Е_інт - інтегральний ефект інвестицій;

П - прибуток від використання діагностичних засобів;

Е - норма дисконту, що дорівнює прийнятній для інвестора нормі прибутку на капітал;

K_о - одноразові інвестиційні внески (витрати) на придбання та установку діагностич­ного обладнання, включаючи вартість монтажу приміщення для діагностування, вартість автомобіля при утворенні пересувних діагностичних установок.

7.3 Індекс рентабельності інвестицій визначається за формулою

Е_к = П/ЕК_о . (2)

Якщо Е_к більше 1, доцільне використання діагностичних засобів, у противному разі діаг­ностування в умовах даного підприємства економічно недоцільне.

7.4 Норма рентабельності інвестицій визначається за формулою

Е_р = П/К_{о .} (3)

7.5 Термін окупності діагностичного обладнання визначається за формулою

Т_о == К_о/П. (4)

7.6 Прибуток від використання діагностичних засобів

П = С_ек– С_д , (5)

де П - прибуток від використання діагностичних засобів;

C_ек - зменшення витрат на експлуатацію машин

С_ек = С_п + С_пр + С_р + С_рес + С_зч + С_ем , (6)

де С_п - за рахунок скорочення простоїв машин через відмови гідроприводу;

С_пр - за рахунок підвищення продуктивності та виконання додаткового обсягу робіт;

С_р - за рахунок зменшення простою машин у ремонті;

C_рес - за рахунок збільшення ресурсу елементів гідроприводу;

С_зч - за рахунок зниження витрат на запасні частини;

С_ем - за рахунок зниження витрат на експлуатаційні матеріали (паливо, робоча рідина, масло);

С_д - витрати на діагностування гідроприводу машин

С_д = АК_о + С_зп + С_ен + С_рем + С_нв , (7)

де А - розмір амортизаційних відрахувань;

С_зп - заробітна плата операторів;

С_ен - витрати на енергоносії при виконанні діагностування (електроенергія, паливо, стиснуте повітря та ін.);

С_рем^- витрати на обслуговування і ремонт діагностичного обладнання, в тому числі автомобіля пересувних установок;

С_нв - накладні витрати, витрати на утримання приміщень та інші потреби.

ДБН В.2.8-13-2000 C.8

ДОДАТОК А

(довідковий)

ПЕРЕЛІК

нормативних документів, на які наведені посилання

ДБН В.2.8-13-2000 С.9

ДОДАТОК Б

(обов'язковий)

Терміни і визначення

Об'єкт технічного діагностування (контролю технічного стану), (об'єкт) - виріб і (або) його складові частини, технічний стан яких підлягає визначенню.

Технічний стан об'єкта (технічний стан) - сукупність властивостей, що змінюються в процесі експлуатації об'єкта, які характеризуються у визначений момент часу значеннями параметрів, уста­новлених технічною та експлуатаційною документацією на даний об'єкт.

Відмова - подія, що міститься у втраті працездатного стану об'єкта, тобто в утраті об'єктом спроможності виконувати необхідну функцію.

Технічне діагностування (діагностування) - визначення технічного стану об'єкта з визначеною (заданою) точністю і вірогідністю.

Примітка. Визначення "Технічне діагностування" застосовують, коли основним завданням є пошук місця, характеру та визначення причин відмови (несправності), а також прогнозування тех­нічного стану.

Робоче (функціональне) діагностування -діагностування, при якому на об'єкт подаються робочі впливи.

Тестове діагностування - діагностування, при якому на об'єкт подаються спеціальні (тестові) впливи з боку засобів діагностування.

Тест діагностування - спеціальні впливи, за допомогою яких відрізняється справний і праце­здатний стан від несправного і непрацездатного.