3.1.4 Програму виконання інженерно-геологічних вишукувань складають на основі
відповідного технічного завдання, оцінки категорії складності інженерно-геологічних умов
(див. дод. Ж), складності геотехнічного будівництва (див. дод. И), ступеня вивченості ділянки
(території) і порядку розроблення проектної документації.
У випадку, коли будівництво передбачають на достатньо вивченій території чи планують будівництво будівель і споруд II й III рівнів відповідальності (див. ГОСТ 27751), замість програми робіт допускається складати технічний припис.
3.1.5 За складом інженерно-геологічні вишукування є комплексними і включають види
робіт, які направлені на вивчення геологічної будови, стану та властивостей ґрунтів, гідрогео-
логічних умов, інженерно-геологічних процесів і явищ, а також на розроблення основних
видів прогнозів - пошукового і нормативного.
Види та обсяги інженерно-геологічних робіт визначають залежно від:
ступеня інженерно-геологічної вивченості території;
цільового призначення вишукувань;
складності геологічних умов;
наявності ґрунтів із особливими властивостями;
глибини залягання та режиму підземних вод;
зони активної взаємодії з геологічним середовищем;
рівня відповідальності будівель і споруд згідно з ГОСТ 27751.
3.1.6 Вартість робіт з інженерно-геологічних вишукувань визначають згідно з ДБН Д. 1.1 -7
із урахуванням положень 3.1.5.
3.2 Комплексні інженерно-геологічні вишукування
3.2.1 До складу комплексних інженерно-геологічних вишукувань входять такі види робіт:
оцінка вивченості території;
рекогносцирувальне обстеження;
ДБН А.2.1-1-2008 С. 9
геофізичні роботи;
бурові та гірничопрохідницькі роботи;
геотехнічні вишукування, які включають лабораторні та польові дослідні роботи;
гідрогеологічні вишукування;
стаціонарні спостереження;
вивчення інженерно-геологічних процесів і явищ;
камеральне оброблення матеріалів.
3.2.2 Для оцінки вивченості території виконують пошук та вивчення фондових і архівних
матеріалів, що містять відомості про структурно-тектонічні особливості території, орографію
та гідрографію, геологічну будову, властивості ґрунтів, гідрогеологічні умови, інженерно-гео-
логічні процеси та досвід будівництва, а також інші відомості, які дозволяють зробити оцінку
складності інженерно-геологічних умов, ступеня їх вивченості і розробити програму подаль-
ших вишукувальних робіт.
Попередню оцінку складності інженерно-геологічних умов і вивченості території наводять у програмі виконання робіт (технічному приписі).
У звіті про інженерно-геологічні вишукування наводять посилання на використані матеріали.
Порядок отримання і використання відомчої інформації регулюється відповідними нормативно-правовими актами та нормативними документами.
3.2.3 Рекогносцирувальне обстеження території включає огляд ділянки планованої забу-
дови та прилеглої території (у т.ч. опис відслонень, водотоків і виходів підземних вод, ознак
прояву інженерно-геологічних процесів, візуальне обстеження існуючої забудови), а також
результати опитування населення (працівників підприємства).
Рекогносцирувальне обстеження проводять за попередньо наміченими маршрутами (обстеження може бути суміщеним із маршрутними спостереженнями), а результати наносять на топографічну основу.
3.2.3.1 Маршрутні спостереження включають описання та картування відслонень та індикаторів інженерно-геологічних процесів, уточнення меж геоморфологічних елементів і екзогенних форм рельєфу, замірювання елементів залягання гірських порід у відслоненнях, оцінювання ефективності інженерної підготовки території, уточнення доступності та умов проведення польових робіт.
3.2.4 Геофізичні роботи виконують з метою визначення структурно-тектонічної будови,
меж розповсюдження та потужності ґрунтів різного літологічного складу і стану, властивос-
тей ґрунтів, рівнів підземних вод, напрямку та швидкості водного потоку, виявлення інже-
нерно-геологічних процесів і геофізичних аномалій, а також для сейсмічного
мікрорайонування.
Геофізичні роботи виконують у комплексі з гірничопрохідницькими, геотехнічними та гідрогеологічними роботами або передують їм.
Рекомендовані методи геофізичних робіт наведено в дод. К.
3.2.5 Бурові та гірничопрохідницькі роботи виконують для отримання інформації про
склад ґрунтів і умови їх залягання, глибину залягання ґрунтових вод та інших водоносних го-
ризонтів, наявність напору та особливості рівневого режиму; відбору зразків ґрунтів і проб
води для лабораторних випробувань; виконання польових досліджень властивостей ґрунтів;
обладнання системи спостережень за компонентами геологічного середовища; встановлення
меж прояву інженерно-геологічних процесів.
С. 10 ДБН А.2.1-1:2008
Розміщення, кількість і глибину гірничих виробок (закопуш, розчисток, канав,
шурфів та дудок, свердловин) призначають виходячи з необхідності повного та достовірного
відображення інженерно-геологічних умов ділянки (майданчика) будівництва залежно від
складності інженерно-геологічних умов і конструктивних особливостей проектованих
будівель (споруд).
Гірничі виробки розміщують по контурах і (або) осях проектованих будівель та
споруд. Крім того, у місцях різкої зміни навантажень на фундамент, глибини їх закладання,
висоти споруд, а також на межах різних геоморфологічних елементів необхідно розміщувати
додаткові виробки.
За необхідності вивчення сфери взаємодії проектованих будівель і споруд з геологічним середовищем, існуючою забудовою, а також за наявності небезпечних процесів необхідно розміщувати додаткові виробки за межами контуру проектованої будівлі (споруди).
Мінімальну кількість гірничих виробок у межах контурів кожної будівлі (споруди)
і відстань між ними визначають із урахуванням раніше пройдених виробок та суміжних
(якщо проектується група будівель та споруд) згідно з табл. 3.1.
При розташуванні групи проектованих будівель і споруд II та III рівнів відпо-
відальності на ділянках І й II категорії складності інженерно-геологічних умов розміщення
гірничих виробок допускається поза межами контурів будівель і споруд на відстанях, що не
перевищують максимальні відстані, які вказані в табл. 3.1. Гірничі виробки у цьому разі
розміщують за рівномірною сіткою.
Для оконтурення невитриманих у плані лінз і прошарків сильно стискуваних
ґрунтів або неоднорідних ґрунтів (торф, мул, елювіальні, техногенні ґрунти та ін.), при вив-
ченні тектонічних порушень, виявленні карстових порожнеч і площин ковзання зсувних тіл,
встановленні меж розвитку небезпечних геологічних процесів і явищ, а також при роз-
міщенні виробок під окремі фундаменти (опори) допускається встановлювати відстані між
виробками менше ніж 20 м.
Таблиця 3.1 - Мінімальна кількість гірничих виробок у межах контурів будівлі (споруди) і відстань між ними
|
Категорія складності інженерно-геологічних умов |
Відстань між гірничими виробками (м) - у чисельнику; мінімальна кількість (шт.) - у знаменнику |
||
|
Рівень відповідальності будівель та споруд |
|||
|
I |
II |
III |
|
|
I (прості) |
75-50 не менше 3 |
100-75 не менше 3 |
100-75 1-2 |
|
II (середньої складності) |
40-30 не менше 4-5 |
50-40 не менше 3 |
50-40 1-2 |
|
III(складні) |
25-20 не менше 4-5 |
30-25 не менше 3 |
30-25 не менше 3 |
|
Примітка. Максимальні відстані між виробками треба приймати для будівель та споруд малочутливих до нерівномірних осідань, мінімальні - для чутливих. |
|||
3.2.5.6 Глибини гірничих виробок при вишукуваннях для будівель і споруд на природній основі призначають із урахуванням зони взаємодії з геологічним середовищем і величини стискуваної товщі ґрунтів, із заглибленням в підстильні ґрунти на 1...2 м.
На ділянках поширення ґрунтів із особливими властивостями та в місцях розвитку небезпечних геологічних процесів глибина не менше 50 відсотків гірничих виробок повинна призначатися з урахуванням вимог 3.2.6.6 і 3.2.9.
ДБН А.2.1-1-2008 С. 11
За відсутності даних про стискувану товщу ґрунтів, глибини гірничих виробок допускається встановлювати відповідно до табл. 3.2.
На ділянках поширення скельних ґрунтів з тектонічними порушеннями глибину гірничих виробок встановлюють програмою вишукувань.
Таблиця 3.2 - Рекомендована глибина гірничих виробок при зведенні будівель із різними основами
|
Будівля на стрічкових фундаментах |
Будівля на окремих опорах |
||
|
навантаження на фундамент, кН/м (поверховість) |
глибина гірничої виробки від підошви фундаменту, м |
навантаження на опору, кН |
глибина гірничої виробки від підошви фундаменту, м |
|
до 100 (1) |
4-6 |
до 500 |
4-6 |
|
200 (2-3) |
6-8 |
1 000 |
5-7 |
|
500 (4-6) |
9-12 |
2 500 |
7-9 |
|
700 (7-10) |
12-15 |
5 000 |
9-13 |
|
1 000 (11-16) |
15-20 |
10 000 |
11 -15 |
|
2 000 (понад 16) |
понад 20 |
15 000 |
12-19 |
|
— |
— |
50 000 |
понад 19 |
При вишукуваннях під плитний тип фундаменту (ширина фундаменту більше
10 м) глибину гірничих виробок встановлюють розрахунком, а за відсутності необхідних да-
них глибину виробок приймають рівною половині ширини фундаменту, але не менше 20 м
для нескельних ґрунтів. Відстань між виробками повинна бути не більше 50 м, число виробок
під один фундамент - не менше трьох.
Глибину гірничих виробок для пальових фундаментів у нескельних ґрунтах прий-
мають нижче проектованої глибини занурення нижнього кінця паль не менше ніж на 5 м.
При навантаженні на кущ висячих паль понад 3 000 кН, а також при суцільному полі паль під всією спорудою глибину 50 відсотків виробок у нескельних ґрунтах встановлюють нижче проектованої глибини занурення нижнього кінця паль не менше ніж на 10 м.
Глибину гірничих виробок при обпиранні або зануренні паль у скельні ґрунти приймають нижче проектованої глибини занурення нижнього кінця паль не менше ніж на 2 м.
Для паль, що працюють тільки на висмикування, глибини виробок і зондування призначають нижче кінця паль на 1 м.
За наявності в масиві скельного ґрунту прошарків сильно вивітрілих різновидів і (або) не-скельного ґрунту глибину виробок встановлюють у програмі вишукувань, виходячи з особливостей інженерно-геологічних умов і проектованих об'єктів.
3.2.5.9 На ділянках огороджувальних і водорегулювальних дамб (гребель) водотоків і на-
копичувачів промислових відходів і стоків (хвосто- і шламосховищ, гідрозоловідвалів тощо)
висотою до 15...25 м гірничі виробки розміщують по осях дамб через 50... 150 м залежно від
складності інженерно-геологічних умов та з урахуванням вимог відомчих нормативних доку-
ментів.
У складних інженерно-геологічних умовах і при висоті дамб більше 12 м необхідно намічати додатково через 100...300 м поперечники не менше ніж з трьох виробок.
Глибини гірничих виробок приймають із урахуванням зони взаємодії дамби з геологічним середовищем (стискуваної товщі та зони фільтрації), але не менше полуторної висоти дамб. За необхідності оцінки фільтраційних втрат глибини гірничих виробок повинні бути не менше подвійної-потрійної величини підпору у дамб висотою до 15...25 м, відлікову-ючи від основи дамби. У випадку залягання водотривких ґрунтів на меншій глибині виробки слід проходити нижче їх покрівлі на 3 м.
С. 12 ДБН А.2.1-1:2008
3.2.5.10 У межах чаш накопичувачів промислових відходів і стоків проходку додаткових
гірничих виробок передбачають за необхідності уточнення результатів попередніх основних
вишукувань.
Кількість поперечників у чаші накопичувачів встановлюють залежно від геолого-гідроге-ологічних умов території з урахуванням створів спостережних свердловин за режимом підземних вод, розташованих у чаші накопичувачів. Відстань між поперечниками не повинна перевищувати 200...400 м, а відстань між гірничими виробками в створі - 100...200 м.
За межами контурів чаш накопичувачів гірничі виробки розташовують по поперечниках, орієнтованих по напрямках передбачуваного розтікання й руху промислових стоків, а також у бік найближчих водотоків, водойм, водозаборів підземних вод, населених пунктів, цінних сільськогосподарських і лісових угідь, які перебуватимуть у зоні впливу накопичувачів.
Відстані між гірничими виробками на поперечниках від контуру накопичувача до об'єктів у зоні їх впливу приймають від 300 м до 2000 м залежно від складності гідрогеологічних умов і довжини поперечника (мінімальні відстані у складних умовах або при довжині поперечника до 1000 м, а максимальні у простих умовах або при довжині поперечника більше 10000 м).
Глибини виробок приймають не менше 3 м нижче рівня підземних вод. Частину виробок (не менше 30 відсотків) необхідно проходити до витриманого водоупору або у всіх випадках не менше полуторної величини підпору.
