Екологічне обґрунтування доцільності будівництва запроектованих об'єктів залізничного транспорту викладається в спеціальному розділі проектної документації відповідно до вимог ДБН А.2.2-1.
29.2 При проектуванні траси залізничної лінії необхідно передбачати максимальне збере-
ження сформованої екологічної системи у смузі місцевості, яка прилягає до неї, взаємно по-
годжуючи елементи плану і профілю з ландшафтом місцевості. Архітектурну композицію
лінії в цілому, так само як і окремих її інженерних споруд, вибирають із урахуванням рельєфу,
наявності рослинності, населених пунктів, транспортних комунікацій, перспективи еконо-
мічного розвитку району й інших місцевих умов. У необхідних випадках створюються нові
декоративні композиції чи розробляються інші заходи, що запобігають погіршенню ланд-
шафту.
Необхідно передбачати додаткові штучні споруди з отворами не менше 8,0 м (п. 9.12) або інші види переходів через залізничну лінію з направляючими загорожами для забезпечення проходу диких тварин із урахуванням ареалів їх поширення, основних шляхів міграції й інших ситуаційних умов, а також, при відповідних обґрунтуваннях, скотопрогони для домашніх тварин.
Вибір земельних ділянок здійснюється до початку проектування об'єктів відповідно
до земельного законодавства.
3 метою зменшення кількості місць порушення природного ландшафту в обжитих
районах недоцільно відкривати нові кар'єри і резерви у смузі тимчасового відведення, а видо-
буток ґрунту, дренуючих і кам'яних матеріалів слід забезпечувати за рахунок розширення
виїмок. У тих випадках, коли відкриття резервів і кар'єрів у смузі тимчасового відведення є не-
обхідним, слід передбачати в проекті рекультивацію порушених територій.
Земельні ділянки, надані для будівництва у тимчасове користування, а також територія в смузі відведення до здачі споруджуваної лінії або окремих споруд в постійну експлуатацію повинні бути рекультивовані.
29.5 При проектуванні траси в зоні яроутворень (активної ерозії схилів) передбачаються
протиерозійні заходи - зменшення крутизни схилів із відтворенням шару рослинного дерену,
фітомеліорація (використання рослинності в системі стокорегуляції) і улаштування протие-
розійних гідротехнічних споруд (розпилювачів стоку, водозатримуючих дамб, водоскидних
споруд та ін.).
При проектуванні траси в зоні активної селевої діяльності розробляються протиселеві заходи і проектуються селепропускні і селезатримуючі споруди.
29.6 При проектуванні мостових переходів на підходах до них, виходячи з місцевих умов
(екологічних, топографічних, гідрологічних, ґрунтових та ін.), розробляються заходи щодо
організації стоку паводкових вод, запобігання замуленню і заболочуванню з урахуванням
перспективи розвитку сільськогосподарського освоєння прилеглих до лінії місцевостей,
розвитку меліорації, рибальства та ін.
ДБН В.2.3-19-2008 С. 113
Заплави, які використовуються в сільськогосподарському виробництві, при проектуванні мостових переходів слід перекривати естакадою або обваловувати з таким розрахунком, щоб виключити застій води і заболочування понижених місць після повені.
У необхідних випадках на заплаві проектуються додаткові водопропускні споруди з розрахунку, щоб осушення земель, які підтоплюються, було завершено до початку сільськогосподарських робіт.
При пересіченні трасою промислових рибогосподарських водойм необхідно зберігати шляхи міграції риби на нерестилища, для чого у необхідних випадках проектуються мостові переходи з декількома отворами або спеціальні рибопропускні споруди. При зведенні опор, улаштуванні підходів гідронамивом та іншими видами робіт, які викликають підвищене каламучення води прилеглої акваторії, передбачаються спеціальні огородження районів скаламученої води, освітлення каламутної води в ставках-відстійниках тощо.
29.7 При проектуванні водопропускних споруд для запобігання яроутворенням нижче
споруд у лесоподібних суглинках у районах із частим випаданням зливових дощів і різкою
зміною температур на схилах південної експозиції з крутизною більше 0,003 перевагу слід
віддавати поперечним водопропускним спорудам за рахунок якомога більшого скорочення
поздовжнього водовідводу.
У районах, де можливі ерозійні процеси, розробляються і порівнюються варіанти розташування траси в долині або на схилі.
29.8 Проектні рішення схем виробничого водопостачання і водовідведення підприємств
повинні відповідати основним положенням територіальних комплексних схем охорони при-
роди та схем комплексного використання водних ресурсів. Балансова схема водокористуван-
ня об'єкта розробляється в узгодженні з балансом водоспоживання і водовідведення району,
у якому розташовується даний об'єкт, при максимальному використанні для виробничого
водопостачання локальних і об'єднаних схем оборотного і замкнутого водопостачання,
очищених виробничих і дощових стічних вод.
На об'єктах залізничного транспорту господарсько-побутові стоки, як правило, відокремлюються від виробничих. Скидання суміші господарсько-побутових і виробничих стічних вод або тільки виробничих стічних вод у систему міської (вузлової) каналізації допускається за умови, що якісний склад стоків відповідає вимогам Правил приймання виробничих стічних вод у систему каналізації населених пунктів, і повинно бути погоджено в установленому порядку. У разі необхідності забруднені виробничі стічні води очищаються на локальних очисних спорудах. При відсутності міської каналізації скидання господарсько-побутових і зворотних вод у відкриту водойму дозволяється тільки після відповідного очищення згідно з діючими правилами і нормами.
29.9 Оборотні системи водокористування локомотивних і вагонних депо включають в
себе зворотні контури, які охоплюють основні технологічні процеси: обмивання локомотивів
(дизель-поїздів, мотор-вагонних секцій), лужних миючих розчинів, мийку підшипників, фар-
бувальних установок, поверхневого стоку депо, систем охолодження устаткування та ін.
Замкнута система водокористування на пункті обмивання пасажирських вагонів (моторвагонних секцій, дизель-поїздів) повинна включати водооборотний контур обмивання вагонів, контур миючого розчину, контур збору очищення і використання поверхневого стоку та ін.
29.10 На пунктах підготовки вантажних вагонів до перевезень для зменшення забруднен-
ня промивної води проводиться попереднє сухе (вакуумне) пилоочищення вагонів. Промив-
на вода, як правило, використовується багаторазово.
С. 114 ДБН В.2.3-19-2008
На промивально-пропарювальних станціях (ППС) підготовки цистерн під налив в
зворотну систему водокористування входять зворотні контури з локальним очищенням зво-
ротної води: внутрішнього промивання цистерн, зовнішнього обмивання цистерн; охолод-
ження устаткування; пропарювання бітумних піввагонів; збирання й очищення конденсату
нагрітої пари; збирання, очищення і використання поверхневих стоків із забрудненої тери-
торії ППС та ін.
Для очищення дощових стоків із забрудненої території залізничних станцій по-
винні бути передбачені очисні споруди (пісколовки, опосереднювачі, флотатори-відстійни-
ки, механічні фільтри тощо).
Перелік виробничих територій станцій із забрудненим стоком і склад очисних споруд обґрунтовуються у проекті з урахуванням економічної доцільності будівництва або реконструкції об'єктів, які впливають на стан води.
Примітка. В розрахунках ефективності роботи очисних споруд виробничої та дощової каналізації підприємств залізничного транспорту рекомендується враховувати значне зниження їх забруднень нафтопродуктами (порівняно з діючими нормативними) у зв'язку із повним переходом рухомого складу на роликові підшипники.
На дезінфекційно-промивних станціях пристрої для очищення виробничих стічних
вод проектують за спеціальними нормами.
Площадки споруд водопідготовки та очисних споруд побутової каналізації розта-
шовуються за межами прибережних водоохоронних смуг, місць розміщення підземних ко-
рисних копалин і зон живлення підземних водоносних горизонтів. Необхідно враховувати
характер прилеглої території і переважний напрямок вітру. Траси трубопроводів проклада-
ються з мінімальним порушенням орних земель і лісових угідь, використовуючи з цією ме-
тою, при наявності відповідних погоджень, смуги відводу земель автомобільних доріг і
залізниць, траси ЛЕП, польові дороги і лісові просіки.
Водозабори і місця скидання очищених зворотних вод на водотоках і водоймах ри-
богосподарського призначення не допускається розміщувати в місцях нерестилищ, нагулу
молоді, зимувальних ям і т.п. При виборі місця необхідно враховувати вимоги Правил охоро-
ни поверхневих вод. Слід передбачати берегозахисні споруди, мінімальне стиснення живого
перерізу водотоку, захист риби від потрапляння у водоприймач, а також заходи, які виключа-
ють потрапляння активного хлору в джерело водопостачання і забруднення прилеглої тери-
торії і атмосфери в процесі хлорування води під час водозабору. У разі водозабору з під-
земних джерел необхідно передбачати заходи, які виключають негативний вплив на знижен-
ня рівня підземних вод при водовідборі і забруднення водоносного горизонту.
При проектуванні очисних споруд слід ефективно використовувати території, ско-
рочувати довжину комунікацій з дотриманням технологічних, санітарно-гігієнічних і проти
пожежних вимог. Вертикальне планування території здійснюється з урахуванням техно-
логічних вимог при максимальному збереженні природного рельєфу і відводу поверхневого
стоку зі швидкостями, які виключають ерозію ґрунту. Хлораторні і склади сильнодіючих от-
руйних речовин розміщують на визначених нормами відстанях від житлової забудови і
робочих місць обслуговуючого персоналу з урахуванням пануючого напрямку вітрів.
При проектуванні ємнісних споруд, призначених для приготування і збереження розчинів реагентів або для приймання забруднених стічних вод, передбачаються протифільтраційні заходи, а також аварійні ємності й усереднювачі для збирання і повернення на очисні споруди аварійних скидів забруднених стічних вод. Трубопроводи, які транспортують агресивні і токсичні речовини, укладають у каналах.
ДБН В.2.3-19-2008 С. 115
29.17 Допустимі викиди шкідливих речовин в атмосферу обґрунтовуються в проекті
відповідно до вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та чинних норма-
тивних документів із урахуванням фонового забруднення атмосферного повітря.
При розрахунках допустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу користуються зареєстрованими у встановленому порядку методиками розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств.
Викид речовин в атмосферу розраховується для кожного джерела забруднення відповідно до діючої методики проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу.
Розрахунок кількості шкідливих речовин, які викидаються пересувними джерелами підприємств, виконується відповідно до діючих методичних вказівок із розрахунку викидів шкідливих речовин відповідними пересувними джерелами.
Для запобігання забрудненню атмосферного повітря аварійними викидами шкідли-
вих речовин із хлораторних, фтораторних, озонаторних, реагентних господарств, котелень,
установок термообробки осадів і т.п. застосовуються пило-газоочисне обладнання, аварійні
системи вентиляції, відповідні фільтри, пристрої для локалізації осередку аварій, збільшу-
ється висота димарів і т.п.
На залізничних лініях із масовими перевезеннями сипучих вантажів, які розпилю-
ються, для запобігання втраті родючості ґрунтів і накопиченню шкідливих речовин у продук-
тах сільськогосподарського виробництва на прилеглих до лінії територіях слід передбачати
створення з кожного боку колії пилопоглинаючих захисних лісових насаджень.
При проектуванні заходів із зберігання, використання, захоронения, знищення чи
утилізації відходів виробництва керуються вимогами Законів України "Про відходи", "Про
металобрухт" та діючими класифікаторами, нормами і правилами у сфері поводження з
відходами. При цьому слід передбачати безвідходні технології або технології з мінімальним
утворенням відходів та максимально можливе, економічно обґрунтоване використання від-
ходів як вторинної сировини.
При проектуванні нових ліній необхідно передбачати відокремлення існуючої жит-
лової забудови від залізничних колій санітарно-захисною зоною шириною 100 м. При цьому
враховуються межі перспективного розвитку житлової зони. При реконструкції лінії в умо-
вах сформованої житлової забудови розмір санітарно-захисної зони може бути зменшений,
за умови забезпечення нормативних вимог щодо рівня шуму на прилеглій території, в житло-
вих і цивільних будівлях.
В окремих випадках, якщо дотримуються вимоги природоохоронного законодавства, у разі обґрунтування і погодження із відповідними державними органами територію санітарно-захисної зони можна використовувати для розміщення окремих споруд залізничного транспорту та інших власників. Якщо до цих споруд належать склади нафти та нафтопродуктів, автозаправні станції та інші об'єкти підвищеної небезпеки, необхідно дотримуватися відповідних норм, якими встановлюються мінімальні відстані до них від найближчих залізничних колій, де передбачається організований рух залізничного транспорту, та житлової забудови. Потрібні відстані встановлюються із урахуванням перспективного розвитку залізничних колій та житлової забудови.
