Місткість площадок для переробки великотоннажних контейнерів повинна дорівнювати збільшеному у чотири рази розрахунковому добовому обсягу перевантаження.
Допускається поетапне введення в експлуатацію об'єктів контейнерних пунктів із відповідним нарощуванням їх переробної спроможності.
Для сортування транзитних середньотоннажних і великотоннажних контейнерів
слід передбачати сортувальні контейнерні пункти, а в обґрунтованих випадках - спеціалізо-
вані станції, розраховані на приймання і обробку спеціальних контейнерних поїздів.
Для ремонту і технічного обслуговування контейнерів, виходячи з вантажопотоків,
забезпеченості об'єктами ремонту, трудовими ресурсами на мережі залізниць, необхідно
передбачати:
депо ремонту контейнерів;
дільниці ремонту контейнерів;
пункти для поточного або періодичного ремонту контейнерів.
С. 76 ДБН В.2.3-19-2008
16.14 Депо ремонту контейнерів необхідно розміщувати у великих залізничних вузлах та
пунктах масової переробки і накопичення контейнерів. Програма депо і дільниць ремонту ве-
ликотоннажних контейнерів визначається в проекті.
Програма ремонту середньотоннажних контейнерів установлюється замовником. Пункти розташування депо ремонту контейнерів вибираються так, щоб сумарні витрати з перевезення контейнерів у ремонт і з ремонту були мінімальні.
16.15 Висота вантажних платформ над рівнем верху головки рейки і відстань від осі колії
до краю платформи приймається відповідно до ГОСТ 9238.
Висота вантажних платформ з боку під'їзду автомобілів повинна бути не менше 1200 мм над рівнем автопроїзду.
16.16 На вантажних районах у необхідних випадках слід передбачати високі платформи з
торцевими та боковими фронтами навантаження і розвантаження колісної техніки.
В'їзди з торцевого боку на відкриті платформи, які споруджуються на рівні підлоги вагонів, повинні мати поздовжній ухил не крутіше 1:7, а для навантажувально-розвантажувальних механізмів - не крутіше 1:10.
Спеціалізовані площадки для розвантаження насипних вантажів, вугілля, нерудних
матеріалів тощо, слід розташовувати з урахуванням напрямку переважних вітрів у даному ра-
йоні на відстані не менше 50 м від складів тарно штучних вантажів, контейнерних пунктів та
контактної мережі електрифікованих колій. Розташування складів на станції для навантажен-
ня і розвантаження хімічних (неотруйних) і пиловидних вантажів повинне здійснюватися з
урахуванням вимог охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.
Для розвантаження вугілля, інертних мінерально-будівельних матеріалів та інших
насипних вантажів із піввагонів у вантажному районі слід передбачати підвищені колії, а при-
значних вантажопотоках - естакади з улаштуванням пішохідних містків уздовж вагона для
проходу вантажників.
Підвищені колії та естакади необхідно обладнувати комплексом механізмів і пристроїв, що забезпечують механізоване відкривання-закривання люків піввагонів, у тому числі "вертушок" із піввагонів з новими запірними пристроями (автозамками), очищення вагонів і колій від залишків вантажів, завантаження вантажів в автомобілі, механізоване розвантаження платформ, розпушування вантажів, що змерзлися в піввагонах.
При надходженні під розвантаження більше 10 піввагонів у середньому за добу підвищені колії висотою 3,0 м і більше необхідно облаштовувати електрокозловими кранами прогоном 25 м і 32 м із необхідним вантажно-розвантажувальним пристосуванням. Додатково в цьому районі необхідно передбачати резервні площадки для складування вантажів у штабелі, які формуються ковшовими навантажувачами і бульдозерами.
16.19 Для вантаження і вивантаження тварин проектуються навантажувальні платформи
і допоміжні пристрої відповідно до санітарно-ветеринарних вимог.
Довжина платформи встановлюється залежно від кількості вагонів, що одночасно знаходяться під навантаженням (розвантаженням), а ширина - не менше 3 м при окремих сходах і не менше 1 м при суцільному сході з платформи; сходи з платформи для виведення та введення тварин у вагони повинні мати поздовжні ухили не крутіше 1:8.
Для разового сезонного перевезення тварин необхідно використовувати існуючі високі платформи загального призначення або типові трапи.
16.20 На станціях масового вивантаження тварин та сировини тваринного походження і
на найближчих до них станціях на шляху прямування порожнього потоку вагонів після ви-
вантаження цих вантажів необхідно передбачати дезінфекційно-промивальні станції (пун-
кти), які повинні мати санітарно-захисну зону від будівель і споруд відповідно до вимог
санітарних норм проектування промислових підприємств.
ДБН В.2,3-19-2008 С. 77
Розташування дезінфекційно-промивальних пристроїв на станціях повинне відповідати вимогам норм з ветеринарного, санітарного нагляду та екологічного законодавства.
Для обслуговування транзитних перевезень тварин на окремих сортувальних і
дільничних станціях необхідно проектувати пристрої для водопою тварин, а в необхідних ви-
падках - спеціально обладнані колії для очищення вагонів від гною.
Для переробки і збереження легкозаймистих та інших небезпечних у пожежному
відношенні вантажів, а також вантажів, шкідливих для здоров'я людей, у необхідних випад
ках проектуються спеціальні приміщення і колії до них із дотриманням встановлених правил
їх розташування і протипожежних норм.
На вантажних, сортувальних, дільничних і проміжних станціях у необхідних випад-
ках необхідно передбачати вагонні ваги, тип і місце розташування яких визначаються в про-
екті з урахуванням кількості і роду вантажів.
Колія до вагонних вагів повинна бути наскрізною, прямою і горизонтальною на ділянці не менше 25 м із кожної сторони вагонних вагів.
При застосуванні тензометричних вагів прямі і горизонтальні ділянки колії слід передбачати відповідно до технічних вимог на установку таких вагів.
16.24 На станціях, де потрібна перевірка контуру вантажів на відкритому рухомому
складі, передбачаються габаритні ворота або спеціальні пристрої для автоматичної сиг-
налізації про негабаритність вантажів.
16.25 Пункти комерційного огляду поїздів на станції оснащуються сучасними технічними
засобами: оглядовими вежами, пристроями промислового телебачення або цифрового фо-
тографування, електронними габаритними воротами, засобами зв'язку.
Для усунення комерційного браку у відчеплених від поїзда вагонах на станції створюються механізовані пункти із застосуванням новітніх технічних засобів і споруд, які при виконанні ремонтних робіт забезпечують збереження вантажів, прискорення їх доставки і підвищення безпеки руху.
Механізований пункт повинен бути оснащений необхідними механізмами і пристроями (електрокозловими і стріловими кранами, універсальними електричними і дизельними навантажувачами, перевантажувальною платформою, пересувною рампою-причепом та ін.) для усунення комерційного браку на відкритому рухомому складі і для перевантаження вантажу з критих вагонів.
17 ЛОКОМОТИВНЕ ГОСПОДАРСТВО
17.1 Для поточного ремонту, технічного обслуговування і підготовки до експлуатації ло-
комотивів і мотор-вагонного рухомого складу (електро- і дизель-поїздів), при проектуванні
нових ліній, других колій, дільниць електрифікації, при застосуванні для тяги поїздів нових
серій локомотивів, необхідно передбачати будівництво, реконструкцію або технічне пере-
оснащення об'єктів (пристроїв) локомотивного господарства:
депо, пунктів технічного обслуговування локомотивів і мотор-вагонного рухомого
складу;
екіпірувальних пристроїв, пунктів відстою і екіпірування тягового рухомого складу на
стикових станціях;
баз запасу тягового рухомого складу, палива і нафтопродуктів.
17.2 Об'єкти (устаткування) локомотивного господарства необхідно проектувати для по-
їзних і маневрових локомотивів суміщеними, а для обслуговування локомотивів і мотор-ва-
гонного рухомого складу - роздільними. Допускається проектувати об'єкти для локомотивів
і мотор-вагонного рухомого складу суміщеними в разі невеликих обсягів роботи з обслугову-
вання мотор-вагонного рухомого складу.
С. 78 ДБН В.2.3-19-2008
17.3 За родом своєї діяльності депо поділяються на експлуатаційні та експлуатаційно-ре-
монтні.
При цьому експлуатаційними вважаються депо магістральних локомотивів і мотор-ва-гонного рухомого складу, що виконують для приписаного до них парку технічні обслуговування ТО-2 і ТО-3, поточний ремонт ПР-1, ТО-4 (обточування колісних пар) і непланові ремонти (HP), тобто роботи з усунення наслідків відмов локомотивів (мотор-вагонного рухомого складу) в експлуатації.
В експлуатаційно-ремонтних депо з приписаним до них парком локомотивів (електро- чи дизель-поїздів) додатково до тих видів ТО і ПР, що виконуються в експлуатаційних депо, слід передбачати виконання поточних ремонтів ПР-2, ПР 3 і ПР-ЗП як для потреб самого депо, так і для інших депо залізниці. Спеціалізація конкретних експлуатаційно-ремонтних депо на визначеному виді поточного ремонту (ПР-2, ПР-3 або ПР-ЗП) чи на їх комбінації повинна призначатися на підставі техніко-економічних розрахунків. Ці депо повинні бути базою для задоволення потреб залізниці у виконанні поточних ремонтів ПР-2, ПР-3, ПР-ЗП.
Поточні ремонти ПР-3 та ПР-ЗП електровозів, тепловозів, та мотор-вагонного рухомого складу виконуються тільки у спеціалізованих атестованих депо для кожного виду тяги.
Капітальний ремонт локомотивів і мотор-вагонного рухомого складу, капітальний
ремонт і відновлення великих і складних вузлів і агрегатів (тягових двигунів, дизелів, генера-
торів, допоміжних машин, тягових трансформаторів та ін.), а також ремонт із переформуван-
ням колісних пар виконується на локомотиворемонтних і спеціалізованих заводах, в
експлуатаційних депо або залізничних майстернях.
Розташування депо в межах залізниці, номенклатура і програма технічного обслуго-
вування і поточного ремонту депо, розташування пунктів обороту мотор-вагонного рухомо-
го складу і локомотивів, пунктів технічного обслуговування (ПТО), пристроїв екіпірування і
пунктів зміни бригад встановлюються проектом на основі техніко-економічних порівнянь
варіантів організацій тягового обслуговування, розроблених із урахуванням показників ро-
боти усього комплексу залізничних пристроїв у районі, що розглядається.
При цьому загальний обсяг роботи депо при електричній тязі визначається із умови, що пробіг приписаних до депо локомотивів не повинен перевищувати 35 млн. локомотиво-км на рік, при тепловозній тязі - 25 млн. локомотиво-км на рік, для депо з приписаними електропоїздами - 35 млн. секція-км і для депо з дизель-поїздами - 25 млн. секція-км на рік.
Розташування депо на станційній території повинно забезпечувати подачу локомо-
тивів до составів із найменшою витратою часу і з найменшою кількістю пересічень з маршру-
тами прямування організованих поїздів і маневрових переміщень.
У депо і пунктах технічного обслуговування локомотивів (ПТОЛ) необхідно передба-
чати пристрої для введення локомотивів і мотор-вагонного рухомого складу на ремонтні по-
зиції. У випадку електричних пристроїв, що працюють на зниженій напрузі (до 65 В, а до
реконструкції підприємств допускається до 250 В), а також при використанні для введення
електровозів і електропоїздів контактної мережі, ці позиції повинні обладнуватися світловою
і звуковою сигналізацією про наявність чи відсутність напруги в контактній мережі та у ме-
режі введення рухомого складу, необхідними блокувальними пристроями, а також достатнім
штучним освітленням і припливною вентиляцією з кратністю обміну повітря не менше трьох
об'ємів за годину.
У депо, де виконують поточний ремонт і технічне обслуговування ТО-3 тягового ру-
хомого складу, повинні бути передбачені механізовані пристрої для зовнішнього очищення,
обмивання і внутрішнього санітарного прибирання з наступним їх сушінням після
обмивання.
ДБН В.2.3-19-2008 С. 79
17.9 У всіх експлуатаційних і експлуатаційно-ремонтних депо необхідно передбачати
ділянки з відповідним устаткуванням для виконання технічного обслуговування ТО-3, поточ-
них ремонтів ПР-1 і непланових ремонтів тягового рухомого складу.
Ремонтні позиції, призначені для проведення ТО-3 і ПР-1 локомотивів, оснащуються пристроями для сушіння ізоляції тягових двигунів гарячим повітрям температурою 95-100°С. Ремонтні позиції ПР-1 тепловозних депо оснащуються пристроями для зливання і заправлення тепловозів охолодженою водою й мастилом (у зимовий час - з підігрівом); устаткуванням для промивання водяної і мастильної системи дизелів, у т.ч. холодильників миючими розчинами, для доливання дистильованої води в акумуляторні батареї; пристосуваннями для вивішування колісно-моторних блоків.
17.10 Кількість ремонтних позицій, виробничих приміщень і устаткування визначаються
розрахунком, виходячи з прийнятого режиму роботи ремонтних підрозділів депо, установле-
ного лінійного пробігу локомотивів, норм їх пробігу між ТО і ПР та простою на них.
При розрахунку кількості ремонтних позицій і основного устаткування, необхідного для виконання технічного обслуговування ТО-2, ТО-3 і поточних ремонтів ПР-1, враховується нерівномірне надходження локомотивів і мотор-вагонного рухомого складу на ремонт, різницю обсягів робіт на кожному ТО і ПР, потребу у виконанні робіт з ліквідації наслідків відмов локомотивів і мотор-вагонного рухомого складу при експлуатації і з підготовки рухомого складу до сезонної експлуатації.
