Правила застосування хімічних добавок у бетонах і будівельних розчинах

2,0 - 3,0

6 Газоутворюючі

136-41 (кол. ГКЖ-94)

0,03 - 0,1

136-157М (кол. ГКЖ-94М)

0,01 - 0,07

ПАК

0,005 - 0,01

ПАП-1

0,005 - 0,01

7 Повітроутягувальні

КТП

0,005 - 0,01

ОТП

0,05

Закінчення таблиці 4

Вид добавки

Умовне скорочене позначення

Кількість добавки, % від маси цементу, в перерахунку на суху речовину

СДО

0,01 - 0,08

СНВ

0,005 - 0,05

ОП

0,005 - 0,035

ЩСПК (ПАЩ-І)

0,15 - 0,5

ЩСПКм

0,1 - 0,25

НЧК

0,1 - 0,2

КЧНР

0,1 - 0,2

ГКЖ-10

0,05 - 0,2

ГКЖ-11

0,05 - 0,2

ПФЛХ

0,15 - 0,25

ПМЩ

0,1 - 0,8

ЛХД

0,15 - 0,3

8 Піноутворюючі

С

0,005 - 0,02

9 Протиморозні

АВ

5,0 - 15,0

ХК

2,0 - 6,0

НН

2,0 - 10,0

ННХК

3,0 - 14,0

НКМ

3,0 - 12,0

П

5,0 - 15,0

ННК

3,0 - 9,0

НК

3,0 - 9,0

ХН

4,0

М

8,0 - 12,0

10 Інгібітори корозії сталі

НН

3,0

ТБН

0,2 - 3,0

БХН

0,5

БХК

0,5

КИ-1

0,025 - 0,15

ННК

до 3,5

11 Гідрофобізуючі

ФЭС (ФЭС-50)

0,03 - 0,1

АМСР-3

0,08 - 0,1

136-41 (кол. ГКЖ-94)

0,03 - 0,1

136-157М (кол. ГКЖ-94М)

0,03 - 0,1

ГКЖ-10

0,05 - 0,2

ГКЖ-11

0,05 - 0,2

ССП

0,03 - 0,1

12 Бактерицидні

КБ

0,05 - 10,0

Примітка. Знаком * позначені добавки, що пластифікують та підвищують міцність.

Таблиця 5

Рекомендовані склади комплексних добавок Вид добавок у комплексі (умовне скорочене позначення)

Кількість добавок у комплексі, % від маси цементу, в перерахунку на суху речовину

СП + (ЛСТ, УПБ)

(0,2-0,5) + (0,1-0,2)

ДФ + (ЛСТ, УПБ)

(0,4-0,7) + (0,1-0,2)

СП + ЩСПК

(0,2-0,5) + (0,1-0,3)

СП + (ГКЖ-10, ГКЖ-11)

(0,3-0,6) + (0,05-0,1)

СП + (СНВ, СДО)

(0,2-0,5) + (0,005-0,01)

СП + (НК, ННК, ННХК, СН)

(0,2-0,5) + (0,5-2,0)

ПДК + (ЛСТ, УПБ)

(0,5-0,8) + (0,05-0,15)

ПДКО + (ЛСТ, УПБ)

(0,6-1,0) + (0,1-0,2)

ЛСТ + ЩСПК

(0,1-0,2) + (0,1-0,3)

(ЛСТ, УПБ) + (СНВ, СДО)

(0,1-0,2) + (0,01-0,02)

ЩСПК + КТП

(0,1-0,3) + (0,005-0,01)

ЛСТ + (СН, НН, ХК, НК, ННХК)

(0,1-0,2) + (0,5-2,0)

УПБ + СН

(0,1-0,2) + (0,5-2,0)

ЩСПК + (НК, ННК, ННХК, СН)

(0,1-0,3) + (0,5-2,0)

(ГКЖ-10, ГКЖ-11) + НК

(0,1-0,2) + (0,5-2,0)

(СНВ, СДО) + (НК, ННК, ННХК, СН)

(0,01-0,02) + (0,5-2,0)

ХК + (СН, ННК)

(0,5-3,0) + (0,5-3,0)

Примітка. СП - пластифікатори І групи (суперпластифікатори) - С-3, МФ-АР, 10-03, 40-03.

4.4 При призначенні витрати добавок у бетон необхідно враховувати наступне:

- оптимальна кількість пластифікаторів у бетоні збільшується із збільшенням в клінкері цементу;

- із зменшенням водоцементного відношення в бетоні оптимальна кількість добавок прискорювачів тверднення зменшується;

- із збільшенням вихідної рухливості кількість пластифікаторів, яка необхідна для одержання литих і рухливих бетонних сумішей, зменшується;

- ефективність пластифікаторів типу ПДК, ПДКО, ПЛКП підвищується при застосуванні їх у бетонах на шлакопортландцементах.

4.5 Склад бетону з добавкою повинен визначатися шляхом коригування складу бетону без добавки, що підібраний згідно з ГОСТ 27006-86, або іншим перевіреним на практиці способом, який забезпечує одержання потрібної міцності бетону з мінімальною витратою цементу.

Підбір складу розчину повинен проводитися згідно з СН 290-74 з наступним коригуванням у залежності від застосовуваної добавки.

4.6 Для визначення впливу добавки приготовляються пробні заміси бетонної суміші без добавки та з добавкою, а з них бетонні зразки, які підлягають термовологісній обробці або тверднуть в нормально-вологісних умовах.

Вплив добавки встановлюється шляхом порівняння відповідних властивостей бетонних сумішей і бетонів з добавками і без них.

При приготуванні пробних замісів кількість добавки призначається згідно з таблицями 4 і 5 і варіюється в межах (плюс - мінус), %: 0,5-1,0 - для прискорювачів тверднення; 0,05-0,1 - для пластифікуючих добавок II, III, IV груп; 0,1-0,2 - для суперпластифікаторів: 0,005-0,01 - для Повітроутягувальних добавок. При цьому застосовується не менше п'яти дозувань добавок.

4.7 При приготуванні пробних замісів добавки вводяться в бетонну суміш з водою замішування.

Суперпластифікатори можуть уводитися двома способами:

- зі всією водою замішування;

- з частиною води замішування в бетонну суміш, попередньо перемішану з більшою частиною води замішування.

Перемішування бетонної суміші повинно робитися способом, близьким до виробничих умов, що забезпечує рівномірний розподіл добавки в суміші.

При виготовленні бетонних зразків ущільнення суміші в формах повинно проводитися спосо­бом, що є аналогічним до того, що застосовується у виробничих умовах.

4.8 В залежності від виду добавки і мети її застосування при приготуванні пробних замісів робиться коригування складових матеріалів.

4.8.1 При застосуванні добавок з метою підвищення рухливості бетонної суміші коригування складу бетону полягає у визначенні оптимальної кількості добавки, яка забезпечує потрібне роз­рідження бетонної суміші, а при одержанні суміші, яка розшаровується, - в установленні частки піску в суміші заповнювачів або призначенні тонкомелених, стабілізуючих і повітроутягувальних добавок.

Кількість піску збільшується за рахунок зменшення витрати крупного заповнювача. Тонкомелені добавки вводяться в бетон замість частини піску (або піску і крупного заповнювача) у кількості, яка забезпечує зв'язність бетонної суміші без зниження міцності бетону.

4.8.2 При застосуванні добавок з метою підвищення міцності бетону встановлюється оп­тимальна кількість добавки, яка забезпечує найбільший приріст міцності. При застосуванні добавок, які сприяють розрідженню бетонної суміші, кількість води в бетоні (або водоцементне відношення) зменшується на об'єм, який дозволяє одержати задану рухливість бетонної суміші.

4.8.3 При застосуванні добавок з метою економії цементу підбирається оптимальна кількість добавки (при постійній рухливості бетонної суміші, яка досягається за рахунок зменшення ви­трати води), що забезпечує найбільший приріст міцності бетону. З ураху-ванням приросту міцності кількість цементу в бетоні зменшується із розрахунку 0,8-1,0 кг на 0,1 МПа приросту міцності пропарюваного бетону і 1,0 кг на 0,2 МПа приросту міцності бетонів нормального тверднення. Зменшення витрати цементу проводиться без змінювання витрати води. При зменшенні витрати цементу на цю саму кількість збільшується витрата заповнювачів. Частка піску в суміші за­повнювачів залишається постійною.

4.8.4 При підборі складу бетону з повітроутягувальними добавками спочатку встановлюється оптимальна їх кількість, яка забезпечує заданий об'єм утягнутого повітря. Зниження міцності бетону з повітроутягувальними добавками компенсується зменшенням водоцементного відношення бетону за рахунок збільшення рухливості бетонної суміші.

4.8.5 Коригування складу бетонної суміші при застосуванні добавок - прискорювачів тверд­нення для скорочення режиму теплової обробки та часу тверднення бетону полягає в установленні оптимальної кількості добавки, яка дає найбільший показник міцності даного складу без добавки за тих самих умов тверднення. Приріст міцності бетону використовується для скорочення трива­лості теплової обробки.

4.8.6 При застосуванні добавок для підвищення збереженості рухливості бетонної суміші в часі проводять вибір добавки і оптимальну її кількість, яка забезпечує задану рухливість бетонної суміші і міцність бетону у потрібні строки.

4.9 Коригування складу бетону з комплексними добавками рекомендується проводити у по­слідовності компонентів, що входять у них.

5 ПРИГОТУВАННЯ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ ДОБАВОК ТА ТЕХНОЛОГІЯ

ПРИГОТУВАННЯ БЕТОННОЇ СУМІШІ І БУДІВЕЛЬНИХ РОЗЧИНІВ

5.1 Технологія приготування бетонів і будівельних розчинів з добавками відрізняється від зви­чайної тим, що в процесі перемішування складових матеріалів бетону (розчину) разом з водою замішування в бетонозмішувач подається водний розчин добавки в кількості, яка встановлена при підборі складу бетону (розчину).

5.2 Бетонозмішувальний вузол повинен бути оснащений необхідним технологічним облад­нанням для приготування, подавання та дозування розчинів добавок: місткості для приготування розчинів, витратні місткості, трубопроводи, насоси, дозатори, автоматизована система керування та контролю подавання і дозування добавок.

Принципіальні схеми приготування і подавання водних розчинів однокомпонентних і комп­лексних добавок наведені в рекомендованому додатку 4.

5.3 Для забезпечення необхідної точності дозування добавок доцільно застосовувати їх розчини пониженої робочої концентрації. Дозування водних розчинів добавок рекомендується робити за масою.

Баки для приготування розчинів добавок повинні мати місткість, яка забезпечує безперервну роботу бетонозмішувального вузла протягом не менше однієї зміни.

Для установки з приготування і подавання розчинів добавок повинно передбачатися ефективне промивання внутрішніх порожнин, місткостей, яке виключає попадання розчинів у каналізацію.

Рідина після промивання лінії може використовуватися при приготуванні бетону.

У приготівельних і витратних місткостях за необхідності повинні бути передбачені пристрої для відділення і видалення грязьових і нерозчинних осадів.

5.4 Приготування водних розчинів добавок повинно виконуватися у спеціалізованому опалюва­ному приміщенні, що розміщене поблизу бетонозмішувального вузла.