Розташування будинків судів на земельних ділянках повинно відповідати містобудівним, еко­логічним, протипожежним, санітарним нормам і здійснюватись згідно з ДБН В.2.2-9, ДБН Б.2.4-1, ДСП 173, ДСанПіН 239, СанПиН 2605, СН-3077, ДБН 360, ДБН А.2.2-2.

  1. Розміри земельних ділянок визначаються згідно з ДБН 360 з урахуванням ДСП 173. При цьому враховуються особливості забудови району, де передбачається розміщення будинку суду, зонування ділянки та особливості планування кожної функціональної зони, об'ємно-планувальне рішення та поверховість будинку, необхідність забезпечення технічного обслуговування будинку по периметру та забезпечення проїзду пожежних, аварійних машин, а також розворот і маневри спеціальних автомобілів. Необхідно враховувати орієнтацію будинку відносно сторін світу для того, щоб забезпечити приміщення необхідним рівнем інсоляції та організувати озеленення при­леглої території.

  2. Земельна ділянка будинку суду повинна поділятися на такі зони:

  • зона (площа) забудови;

  • громадська зона;

  • службова зона.

  1. Площа забудови повинна складати, як правило, не менше ніж 25 % від загальної площі ділянки.

  2. Громадська зона повинна примикати до головного входу будинку суду та включати в себе такі підзони: майданчик перед головним входом, майданчик для встановлення державної симво­ліки та символіки судової влади (рекомендовано), спеціально обладнані майданчики для відпо­чинку працівників і очікування відвідувачів суду (у тому числі із захисним навісом від опадів), майданчик для куріння, місця для стоянки автотранспорту відвідувачів і працівників суду, зони зелених насаджень і благоустрою. Громадська зона повинна примикати до міської вулиці (магістралі, проїзду).

Площу та конфігурацію майданчика перед головним входом визначають завданням на проек­тування залежно від містобудівної ситуації. Пішохідні доріжки повинні відповідати напрямку потоків відвідувачів і працівників суду, мати ширину, ухили та матеріали шляхового покриття, що забезпечують безпечне пересування та доступність території та будинку суду МГН (у тому числі з ураженням опорно-рухового апарату, органів зору та слуху).

Озеленення ділянки та розроблення проекту ландшафтного дизайну виконується з урахуван­ням особливостей місцевості та природно-кліматичних умов регіону. Ділянка повинна мати, як правило, захисну декоративну огорожу по периметру (паркан, кущі тощо). Висадження дерев ближче ніж за 5 м від будівлі є неприпустимим, оскільки в подальшому перешкоджатиме природ­ному освітленню приміщень.

При розробленні проекту благоустрою території необхідно враховувати використання малих архітектурних форм (скульптур, фонтанів), садово-паркової фурнітури (квітників, лавок, урн), то- піарного мистецтва з дотриманням вимоги виконання всіх складових елементів в єдиному стилі з архітектурою будинку суду. Крім того, на території необхідно передбачити, у разі потреби, роз­міщення інформаційно-довідкових стендів і знаків.

Майданчики для куріння слід розташовувати неподалік від головного входу та устатковувати додатковими урнами.

  1. Розмір майданчика для стоянки особистого автотранспорту працівників суду визначається виходячи із завдання на проектування. Кількість машино-місць для відвідувачів визначається згідно з ДБН 360. Площі майданчиків для короткочасних стоянок повинні бути розраховані на одночасне розміщення не менше п'яти автомобілів. Площа відкритих автостоянок, які не охороняються, до площі ділянки суду не включається.

  2. Десять відсотків від загального числа місць на автостоянці (але не менше одного місця) повинно бути передбачено для транспортних засобів МГН. Ці місця повинні позначатися візуальними засобами інформації, прийнятими в міжнародній практиці. Місця для транспортних засобів слід розташовувати поблизу головного входу до будинку суду, але не далі ніж за 50 м. Ширина зони для паркування транспортного засобу повинна бути не менше ніж 3,5 м.

Шлях руху МГН від автостоянки до дверей центрального входу в будинок слід обладнати спеціальними пристроями (поручнями, доріжками, пандусами або підйомними пристроями), контрастними за кольором та тактильною фактурою, які полегшують пересування та орієнтацію людям з обмеженими можливостями руху та вадами зору. Тактильні засоби, що виконують попереджувальну функцію на покритті шляху руху інвалідів з вадами зору до будинку, слід розміщувати не менше ніж за 0,8 м до об'єкта інформації, початку небезпечної ділянки, зміни напрямку руху, входу тощо.

Сходи повинні дублюватися пандусами. Поздовжній ухил шляху руху, по якому можливий проїзд інвалідів на кріслах-колясках, не повинен перевищувати 5 %, поперечний ухил слід приймати в межах 1 -2 %.

Ширина шляху руху на ділянці при можливому зустрічному русі інвалідів на кріслах-колясках повинна бути не менше ніж 1,8 м, що достатньо і для руху інвалідів зору з супроводжуючим чи з собакою-провідником.

Висоту бордюрів по краях пішохідних шляхів приймати не більше ніж 0,05 м. Висота бортового каменя в місцях перетину тротуарів із проїзною частиною, перепад висот бордюрів, бортових каменів уздовж експлуатованих газонів і озеленених майданчиків, що прилягають до шляхів пішо­хідного руху, не повинні перевищувати 0,04 м.

  1. У найбільших і великих містах, крім відкритих стоянок особистого автотранспорту співро­бітників і тимчасових стоянок автотранспорту відвідувачів суду, допускається передбачати підзем­ні або надземні вбудовано-прибудовані гаражі згідно з вимогами ДБН 360 та ДБН В.2.3-15.

  2. При спільному розміщенні в будинку органів судової влади різних форм судочинства (загальних, адміністративних, господарських судів) і рангу (судів першої інстанції та апеляційних судів), нотаріальних і адвокатських контор допускається за взаємним узгодженням установ коопе­роване використання відкритих стоянок особистого автотранспорту співробітників і тимчасових стоянок автотранспорту відвідувачів.

  3. Внутрішні наскрізні проїзди, під'їзди до головного та інших входів проектують згідно з вимогами ДБН 360.

У разі влаштування в будинку суду відкритих світлових або функціональних двориків з габари­тами 18,0 м х 18,0 м і більше проїзди до них слід приймати згідно з ДБН В.2.2-9.

  1. Службова зона повинна примикати до фасаду (фасадів), де розміщено службові входи та виходи спеціального призначення.

Площа службової зони та її конфігурація визначається завданням на проектування та місто­будівною ситуацією, проте вона повинна задовольняти вимоги щодо проїзду та маневрування спеціального транспорту.

На території службової зони необхідно передбачити зону для розміщення гаражів або стоянок службового транспорту. їх кількість слід визначати за завданням на проектування. За завданням на проектування на території службової зони судів допускається розміщення стоянки особистого автотранспорту співробітників суду.

На території службової зони загальних судів слід передбачити відокремлену зону обмеженого доступу - місце для стоянки конвойних автомобілів у кількості до трьох одиниць транспорту.

Безпосередньо до службового входу будинку загального суду, через який передбачено достав­ляти підсудних і підозрюваних, повинен прилягати бокс для заїзду спеціального конвойного автомобіля й висаджування осіб, що перебувають під вартою.

На території службової зони всіх судів передбачається влаштування майданчика для встанов­лення сміттєзбірників. Розмір майданчика слід визначати залежно від кількості сміттєзбірників і прийнятого способу видалення сміття. Майданчик для встановлення сміттєзбірників повинен мати бетонне або асфальтоване покриття, обмежене бордюром і зеленими насадженнями чи су­цільною стіною висотою 1,2 м по периметру. До нього повинен бути забезпечений зручний під'їзд для спеціального автотранспорту.

  1. ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ

    1. Загальні вимоги до будинків та їх окремих елементів

      1. Об'ємно-планувальне рішення будинку суду, склад приміщень, їх функціонально-пла­нувальне групування та взаємозв'язок визначаються функціонально-організаційною структурою суду, яка, у свою чергу, залежить від адміністративного рівня та спеціалізації установи, штатної чисельності суддівського корпусу, специфіки організації роботи в установах судової влади.

      2. Приміщення будинків судів, виходячи з функціональної специфіки їх діяльності, поділя­ють на такі функціональні групи:

  • зали судових засідань із допоміжними приміщеннями;

  • робочі приміщення суддів і приміщення керівництва суду;

  • приміщення структурних підрозділів технічного апарату суду;

  • приміщення для підсудних та конвою (у місцевих і апеляційних загальних судах);

  • приміщення для персоналу охорони суду та забезпечення безпеки працівників суду;

  • приміщення обслуговуючого призначення.

  1. За ступенем доступності для відвідувачів і співробітників суду приміщення будинку суду класифікуються на:

  • приміщення вільного доступу - вестибюльна група приміщень, зали судових засідань, прий­мальна суду (прийом громадян і попередній розгляд їх звернень), канцелярія, приміщення для прийому громадян керівництвом суду або іншими співробітниками суду, приміщення для озна­йомлення громадян зі справами, окремий зал для відвідувачів закладу громадського харчування;

  • приміщення службового призначення (зона обмеженого доступу), доступ у які дозволяється лише співробітникам суду, - робочі приміщення суддів, структурні підрозділи технічного апарату суду, приміщення допоміжного призначення, в яких відбуваються функціональні процеси, спря­мовані на забезпечення організації та обслуговування судочинства, окремий зал для суддів закладу громадського харчування;

  • приміщення службового призначення (зона обмеженого доступу), доступ у які дозволяється тільки суворо обмеженому колу співробітників суду, - приміщення для підсудних і конвою (у загальних судах), приміщення охорони суду, серверна, приміщення для зберігання речових дока­зів, приміщення для зберігання та роботи з матеріалами, що містять державну таємницю.

Приміщення службового призначення повинні мати окремі сходово-ліфтові вузли та шляхи евакуації.

  1. Об'ємно-планувальним рішенням будинку суду необхідно забезпечити функціональний взаємозв'язок, компактне розташування та планувальне розмежування за ступенями доступності функціональних груп приміщень.

Об'ємно-планувальне та конструктивне рішення будинку суду повинно забезпечувати можли­вість, у разі необхідності, в майбутньому здійснювати перепланування залежно від змін у процесу­альному законодавстві та складі апарату суду.

  1. При розробленні об'ємно-планувальних і конструктивних рішень будинків судів для будівництва в різних природно-кліматичних і інженерно-геологічних умовах необхідно врахову­вати вимоги ДБН В.1.1-5, ДБН В.1.1-12, ДБН В.2.6-31, ДБН В.1.2-2, СНиП 2.01.01.

  2. При розміщенні установи суду в частині адміністративного будинку необхідно забезпе­чити ізоляцію та автономне функціонування суду.

Розміщення судових установ у житлових будинках забороняється.

При спільному розміщенні в будинку органів судової влади різних форм судочинства (загаль­них, адміністративних, господарських судів) і рангу (судів першої інстанції та апеляційних судів), нотаріальних і адвокатських контор допускається за взаємним узгодженням установ коопероване використання однорідних за функціональним призначенням груп приміщень (залів судових засі­дань різної наповнюваності та спеціалізації, приміщень громадського харчування, залу Президії, конференц-залу, технічних та інженерних приміщень, вбудованих автостоянок). Входи та вести- бюльні групи приміщень кожної з установ повинні бути окремими.

  1. Основні потоки відвідувачів у будинку суду проходять за такими маршрутами:

  • вестибюль - зали судових засідань - вестибюль;

  • вестибюль - приймальна суду (прийом громадян і попередній розгляд їх звернень) - вести­бюль;

  • вестибюль - канцелярія - вестибюль;

  • вестибюль - приміщення для прийому громадян керівництвом суду або іншими співро­бітниками суду - вестибюль;

  • вестибюль - приміщення для ознайомлення громадян зі справами - вестибюль.

Передбачити максимально короткий об'ємно-планувальний взаємозв'язок між цими при­міщеннями.

  1. Вхідна вестибюльна група приміщень для відвідувачів повинна розташовуватись поблизу комунікаційного простору, що прилягає до сходів і ліфтового холу. З комунікаційним простором поповерхово повинні межувати (чи знаходитись поряд) холи для відвідувачів при залах судових засідань.

  2. Зали судових засідань повинні розміщуватись, як правило, на перших поверхах будинку суду.

Планувальним рішенням будинки необхідно забезпечити зручними зв'язками між залами судових засідань і вхідною вестибюльною групою приміщень; між залами судових засідань і при­міщеннями для суддів. У місцевих і апеляційних загальних судах забезпечити максимально короткі та ізольовані від потоків відвідувачів шляхи доставляння в зали судових засідань підсудних (засуджених).

Не бажано, щоб вікна залів судових засідань виходили на вулицю з інтенсивним транспортним рухом.

  1. Кабінети суддів слід розміщувати єдиним планувальним блоком із робочими при­міщеннями помічників суддів і секретарів судових засідань, а при рівні забезпечення кожного судді своїм залом судових засідань - також зі своїми залами судових засідань.