Заходи щодо вирівнювання потенціалів металевих частин обладнання систем зв'язку та сигналізації згідно з ПУЕ, ДБН В.2.5-27, НПАОП 40.1-1.32 визначаються комплексно для усього електрообладнання будинку, а також інших металевих конструкцій.
Охоронною сигналізацією, крім приміщень основного функціонального призначення, пов'язаного з організацією судочинства, повинні обладнуватися приміщення пожежного поста, венткамери протидимних пристроїв, входи до технічних поверхів, виходи на покрівлю будівлі, входи до машинного відділення ліфтів, двері шаф поверхових пожежних кран-комплектів тощо з виведенням сигналу на пульт централізованого нагляду в приміщенні чергового підрозділу охорони - диспетчерської (пожежного поста), що визначається завданням на проектування.
Ліфти та інші види механічного транспорту
Кількість та типи основних і додаткових ліфтів у будинку суду слід передбачати за розрахунком, керуючись вимогами, викладеними в ДБН В.2.2-9, ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-17, ДСТУ ISO 4190-1, ДСТУ ISO 4190-2, ДСТУ ISO 4190-3, ДСТУ ISO 4190-6, ДСТУ ISO 9386-1, ДСТУ ISO 9386-2, ДСТУ EN 81-1, ДСТУ EN 81-2, враховуючи прийняте об'ємно-планувальне рішення будинку та наявність на поверхах нижче і вище поверху основного входу до будинку приміщень, призначених для МГН.
У будинках судів заввишки два і більше поверхів слід передбачати не менше одного ліфта глибиною не менше 2,1 м, який забезпечує під час надзвичайної ситуації можливість рятування (а в звичайні дні просто перевезення) МГН, що пересуваються на інвалідних візках і не здатних до самостійного пересування по сходах і пандусах. Зазначений ліфт має відповідати вимогам до пожежних ліфтів згідно з НАПБ Б.01.007 та інших відповідних нормативних документів.
Основні пасажирські ліфти слід, як правило, концентрувати при головному вестибюлі будинку. Необхідність застосування інших засобів вертикального транспорту визначається завданням на проектування.
На перепадах позначок висот підлоги частин вестибюлів та холів і неможливості улаштування пандуса для маломобільних груп відвідувачів чи персоналу (у тому числі на кріслах-ко- лясках) слід передбачати спеціальні індивідуальні сходові підйомники, що переміщуються вертикально або похило вздовж сходового маршу. Ширина платформи індивідуального сходового підйомника повинна бути не менше 0,9 м, а її глибина - не менше 1,2 м. При цьому не повинна скорочуватись розрахункова для евакуації людей ширина сходових маршів у місцях перепаду позначок висот підлоги. При проектуванні керуватись вимогами, викладеними в ДСТУ ISO 9386-1 і ДСТУ ISO 9386-2.
Для підприємств громадського харчування і для зв'язку господарських та виробничих служб на поверхах будинку слід передбачати ліфти згідно з вимогами ДСТУ ISO 4190-1, ДСТУ ISO 4190-2, ДСТУ ISO 4190-3 та підйомники малої потужності.
Слід застосовувати ліфти, оснащені системами керування, що відповідають вимогам ДСТУ ISO 4190-6, НПАОП 0.00-1.02 та інших відповідних нормативних документів.
Вантажні ліфти слід передбачати згідно з завданням на проектування.
Відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до дверей пасажирського ліфта повинна бути не більше 60,0 м.
Ширина ліфтового холу повинна бути не менше 1,3 глибини кабіни ліфта (при однорядному розташуванні ліфтів). Перед ліфтами з кабіною, призначеною для користування МГН, що пересуваються на візках, ширина ліфтового холу повинна бути не менше 2,5 м.
У будинках загальних судів, що мають три та більше поверхів, необхідно передбачати окремий ліфт для підсудних поряд зі сходовим вузлом спеціального призначення. Кабіна такого ліфта повинна бути оснащена додатковими засобами безпеки.
Шахти і машинні відділення ліфтів не повинні примикати безпосередньо до залів судових засідань та інших приміщень із постійним перебуванням працівників суду.
Сміттевидаляння
У будинках судів слід передбачати системи очищення від сміття і пилоприбирання (вологе прибирання, сухе прибирання з застосуванням пилососів або централізоване пиловидаляння), тимчасового (в межах санітарних норм) зберігання сміття і його вивезення. Системи видаляння сміття з будівлі повинні прийматись виходячи з регіональних нормативів добового накопичення сміття, рівня благоустрою будівлі та повинні бути узгоджені із системою очищення населеного пункту.
У судах на 30 і більше суддів та апеляційних судах доцільно передбачати централізовану або комбіновану систему вакуумного пилоприбирання. Необхідність влаштування централізованої або комбінованої систем вакуумного пилоприбирання визначається завданням на проектування виходячи з техніко-економічної доцільності їх експлуатації.
У разі влаштування комбінованої системи вакуумного пилоприбирання радіус обслуговування одним приймальним клапаном повинен бути не більше ніж 50,0 м. Приймальні клапани стояків пиловидаляння повинні розташовуватись, як правило, в поповерхових коморах для зберігання інвентарю для прибирання.
Сміттєпроводи (за відсутності вакуумної або пневматичної системи сміттєвидаляння) слід передбачати в будинках судів висотою 5 поверхів та вище. Необхідність влаштування сміттєпроводів у будинках судів меншої поверховості визначається завданням на проектування.
Сміттєпровід і сміттєзбірна камера повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.5-34 і ДБН В.2.2-9.
САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ
У будинках судів повинні бути забезпечені умови перебування людей згідно з санітарно-гігієнічними параметрами, встановленими ДБН В.2.2-9 та санітарно-епідеміологічними нормативами.
Без природного освітлення слід проектувати приміщення архівів, комори для зберігання інвентарю технічних працівників, приміщення для інженерного обладнання будівлі, технічні приміщення.
Без природного освітлення допускається проектувати приміщення для тимчасового перебування людей: камери для підсудних, приміщення конвою, комору для зберігання речових доказів, кабінет кодифікації (бібліотека юридичної літератури), приміщення для зберігання архівних матеріалів, приміщення для копіювально-розмножувальної техніки, гардероби, санітарні вузли, душові, приміщення для куріння, приміщення громадського харчування, ліфтові холи.
В окремих випадках, зумовлених особливостями планувальної структури будинку суду, допускається проектувати без природного освітлення зали судових засідань, нарадчі кімнати, кімнати для свідків, конференц-зал, зал президії, зал пленуму.
Зали судових засідань, конференц-зал, зал пленуму, що розміщуються на верхньому поверсі, доцільно освітлювати природним світлом крізь ліхтарі верхнього світла (зенітні ліхтарі) з можливістю їх дистанційного відкривання для провітрювання приміщень.
У приміщеннях зі штучним освітленням слід передбачати застосування опоряджувальних матеріалів із високим коефіцієнтом відбиття, високоефективних розрядних ламп і систем автоматичного керування освітленням.
У разі використання захисної огорожі на вікнах приміщень не повинні погіршуватися рівні нормативного природного освітлення приміщень.
Для знезаражування залів судових засідань для розгляду кримінальних справ та камер для підсудних (засуджених) приміщення необхідно обладнувати бактерицидними опромінювачами (бактерицидними лампами).
У разі розміщення приміщень на цокольних та підвальних поверхах будинку суду слід передбачати інженерно-технічні заходи, що забезпечують безпеку і комфортний волого-температурний і світловий режими в приміщеннях. У службово-побутових приміщеннях з коефіцієнтом природного освітлення (КПО) 0,1 % слід передбачати профілактичне ультрафіолетове опромінення із застосуванням штучних джерел ультрафіолетового випромінювання згідно з вказівками МОЗ України.
У будинках судів слід застосовувати будівельні й опоряджувальні матеріали та обладнання, які мають гігієнічні сертифікати і повинні відповідати вимогам ДГН 6.6.1-6.5.001 (НРБУ), ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01.
Полімерні матеріали у внутрішньому опорядженні слід використовувати згідно з переліком полімерних матеріалів та виробів, дозволених МОЗ України для використання в будівництві (СанПиН 6027.А).
Рівень неіонізуючого випромінювання в приміщеннях повинен відповідати вимогам ДСНіП 3.3.6-096, ГОСТ 12.1.006, СН 2152.
Заходи щодо радіаційної безпеки передбачаються за вимогами територіальних органів державного санітарного нагляду згідно з вимогами норм радіаційної безпеки ДГН 6.6.1-6.5.061 (НРБУ), ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01.
У будинках судів необхідно передбачати санвузли для відвідувачів, працівників суду та підсудних (в загальних судах) окремо для кожної з названих груп осіб. Основою розрахунку кількості та площ санітарно-гігієнічних приміщень є розрахункова чисельність осіб чоловічої та жіночої статі, що встановлюється завданням на проектування. Пропускну спроможність обладнання слід визначати згідно з ДБН В.2.2-9, СНиП 2.09.04 та іншими нормативними документами.
Санвузол при кожній нарадчій кімнаті головних учасників судового процесу, при кожній нарадчій кімнаті присяжних (при запровадженні участі присяжних у здійсненні правосуддя в апеляційних інстанціях розгляду судових справ), при приміщенні для конвою, при групі приміщень охорони будівлі суду, при залі президії обладнується одним унітазом і умивальником у шлюзі.
Санвузол при кабінеті голови суду обладнується унітазом, умивальником, душовою кабіною.
Санітарно-гігієнічні вимоги доступності та зручності використання санітарно-гігієнічних приміщень МГН повинні бути забезпечені згідно з ДБН В.2.2-17.
На першому поверсі будинку суду чи на поверсі, де передбачається найбільша кількість місць в залах судових засідань, повинна бути передбачена спеціальна універсальна кабіна для МГН.
При використанні індивідуального водонагрівача для гарячого водопостачання санітарних кімнат необхідно передбачити такі інженерно-технічні рішення, які б унеможливлювали застій води в системі та додатковий нагрів труб холодного водопостачання за рахунок проходження їх поряд з трубами гарячого водопостачання, для попередження зміни фізичних (температура) та мікробіологічних показників якості води.
Система гарячого водопостачання за умови використання індивідуального водонагрівача повинна включати в себе систему введення дезинфікуючих реагентів або обладнання для термо- дезинфекції, або обладнання для дезинфекції ультрафіолетовим опроміненням.
У будинках судових установ допускається передбачати приміщення для куріння. Площа приміщення - не менше ніж 9,0 м2. Приміщення слід передбачати не частіше ніж через поверх в окремому приміщенні з дверима, що щільно зачиняються, обладнаному механічною витяжною вентиляцією.
Допустимі рівні шуму в приміщеннях та на прилеглій території повинні відповідати СН 3077.
Оцінювати екологічність проектних рішень будинків судових установ слід за вимогами ДБН А.2.2-1.
За узгодженням з органами Державного санітарно-епідеміологічного нагляду в проектних рішеннях будинків судових установ допускається застосування альтернативних методів сміттєви- даляння за умови забезпечення вимог до організації процесу сміттєвидаляння (збору, накопиченню, утилізації сміття) і санітарно-епідеміологічних вимог до застосування методів і умов праці обслуговуючого персоналу.
При проектуванні елементів конструкцій, їх з'єднань, а також вентиляційних ґрат будівель судів слід забезпечувати умови щодо захисту приміщень від проникнення паразитуючих тварин і комах.
ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
Об'ємно-планувальні і конструктивно-технологічні рішення будинків судів, а також системи їх інженерного обладнання повинні відповідати вимогам ДБН В.2.6-31.
За відсутності в районі будівництва будинку суду централізованого джерела теплопостачання, а також у будинках з кондиціонуванням повітря слід, у разі обґрунтування, застосовувати системи теплозабезпечення, що використовують відновлювані джерела енергії, у тому числі енергію навколишнього середовища, перетворену в теплових насосах відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-44. Можливо проектувати місцеві теплогенератори, які рекомендується передбачати, за відповідного обґрунтування, у комплексі з альтернативними джерелами теплоти, наприклад, з сонячними колекторами або батареями.
Рекомендується проектувати електричну кабельну систему опалення зі споживанням енергії в інтервалі мінімуму навантаження електричної мережі, виконуючи вимоги ДБН В.2.5-24.
Будинки судів, що підключаються до систем централізованого теплопостачання, повинні бути обладнані пристроями для комерційного обліку теплової енергії, що споживається, встановленими на абонентських вводах, та засобами регулювання споживання теплової енергії відповідно до ДБН В.2.5-39.
Огороджувальні конструкції будинку суду слід проектувати так, щоб розрахункові значення величин опору теплопередачі, визначені з урахуванням теплопровідних включень, були не менше нормативних значень, встановлених ДБН В.2.6-31. Конструкції вікон повинні відповідати вимогам опору теплопередачі і повітропроникності, встановленим ДБН В.2.6-31.
Теплова потужність системи опалення і річне теплоспоживання системою опалення будинку, віднесені до одного квадратного метра загальної площі, не повинні перевищувати нормативних контрольних показників.
Системи теплозабезпечення будинків судів належить проектувати з регуляторами програмного зниження споживання теплової енергії у нічний час, вихідні та святкові дні.
Припливні вентиляційні системи приміщень, обладнаних витяжною вентиляцією з механічним спонуканням, необхідно проектувати, як правило, з утилізаторами теплоти витяжного повітря та іншим обладнанням ефективного використання енергії.
Підвищувальні та циркуляційні насоси систем водопостачання повинні проектуватися з автоматикою, що забезпечує зменшення споживання електроенергії при скороченні споживання води.
Водонагрівачі гарячого водопостачання приміщень повинні проектуватися з пристроями, що автоматично перекривають потік теплоносія у години неробочого часу.
Природне та штучне освітлення приміщень і прилеглої території будинків судів повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28, СанПиН 2605 з урахуванням вимог щодо енергозбереження. В системах освітлення застосовувати енергозберігаючі джерела освітлення.
Розділ "Енергоефективність" проектної документації будинку суду повинен відповідати вимогам ДСТУ Б А.2.2-8.
