Страница 2: ДБН В.1.2-14-2009. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ (55934)

Зусилля, напруження, деформації, розкриття тріщин, переміщення або інші механічні парамет­ри стану конструкції (основи), які викликаються впливами на неї

Прийнята на об’єкті система спостереження, фіксації та оцінки технічного стану конструкцій та їх частин

Властивість об’єкта виконувати задані функції протягом заданого проміжку часу

Відсутність лінійної залежності між впливами і навантажувальними ефектами, що призводить до порушення принципу незалежності дії сил:

• геометрична

нелінійна залежність між деформаціями і переміщеннями, обумовлена величиною переміщень і поворотів, що розглядаються;

• фізична

нелінійна залежність між деформаціями і напруженнями, обумовлена фізичними властивостя­ми «матеріалів, що застосовані в конструкції

Перевищення межі, встановленої нормами для граничного стану

Комплекс операцій із відновлення роботоздатності об’єкта і (або) збільшення його довго­вічності

Пристосованість об’єкта до підтримання і відновлення роботоздатого стану за допомогою технічного обслуговування і ремонту (ГОСТ 27.002)

Режим експлуатації, .за якого об’єкт експлуатується в передбачених проектом кліматичних умовах із додержанням режиму виконання передбачених ремонтно-профілактичних робіт

Кількісна характеристика можливих втрат, спричинених випадковими непередбаченими подіями, що викликають часткове або повне руйнування споруди

Технічний стан, за якого об’єкт виконує всі свої функції, зберігаючи при цьому допустимий рівень ризику

Комплекс умов, який враховується при розрахунку і визначає розрахункові вимоги до конст­рукції. Розрахункова ситуація характеризується розрахунковою схемою конструкції, видами на­вантажень, значеннями коефіцієнтів умов роботи і коефіцієнтів надійності, переліком граничних станів, які слід розглядати в даній ситуації

Руйнування, яке, як правило, проходить повільно та супроводжується пластичною дефор­мацією

Руйнування, як правило, раптове, деформацією за якого можна нехтувати

Такий стан об’єкта, за якого він виконує всі передбачені функції, при цьому на об’єкті регуляр­но здійснюються ремонтно-профілактичні роботи.

4 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

• вишукування і проектування;

• виготовлення, транспортування та зберігання будівельних виробів;

• освоєння будівельного майданчика та зведення об’єкта, приймання об’єкта в експлуатацію;

• використання об’єкта за призначенням протягом встановленого терміну експлуатації, оцінка технічного стану, ремонт;

• реконструкція й подальше використання у нових умовах;

• ліквідація об’єкта.

• визначення умов проектного вибору, тобто параметрів майбутнього об’єкта з урахуванням встановлених чи прогнозованих умов його застосування;

• рішення щодо дозволу або заборони на застосування проекту, матеріалів, виробів, резуль­татів робіт і самого об’єкта;

• встановлення вимог до зміни окремих характеристик об’єкта (його складових частин) або ре­жиму його використання.

• гарантія безпеки для здоров’я і життя людей, майна та довкілля;

• збереження цілісності об’єкта та його основних частин і виконання інших вимог, які гаранту­ють можливість використання об’єкта за призначенням і нормального функціонування техноло­гічного процесу, включаючи вимоги до жорсткості будівельних конструкцій і основ, тепло- і звукоізоляційних властивостей огороджень, їх герметичності, акустичних характеристик тощо;

• забезпечення можливості розвитку об’єкта (наприклад, добудови без підсилення наявних конструкцій або збільшення обсягів виробництва для промислової будівлі) та його пристосування до технічних, економічних або соціальних умов, що змінюються;

створення необхідного рівня зручностей і комфорту для користувачів та експлуатаційного персоналу, включаючи вимоги до кліматичного режиму в приміщеннях (повітрообмін, температу­ра, вологість, рівень освітленості тощо), а також доступність для оглядів і ремонтів, можливість заміни і модернізації окремих елементів тощо

• ;обмеження ступеня ризику шляхом виконання вимог до вогнестійкості, безвідмовності ро­боти захисних пристроїв, надійності систем і мереж життєзабезпечення, живучості будівельних конструкцій тощо.

У конкретних випадках цей перелік може бути уточненим і розширеним (наприклад, введен­ням додаткової умови до межі радіаційного фону від застосованих будівельних матеріалів і виробів).

Відмовою вважається реалізація такого стану споруди, її частини або елемента, який призво­дить до появи значних економічних збитків чи соціальних втрат. При цьому відрізняють відмо- ви-зриви, поява яких одразу ж викликає виникнення збитків (втрат), і відмови-перешкоди, після появи яких починається поступове накопичення збитків (втрат).

Вимоги до окремих частин і підсистем будівельного об’єкта, які забезпечують функціонування об’єкта, повинні встановлюватися і реалізуватися сумісно (наприклад, вимога до температури повітря в приміщенні забезпечується шляхом узгодження параметрів систем опалення і вентиляції з теплоізоляційними властивостями огороджувальних конструкцій).

• сприймати без руйнувань і недопустимих деформацій впливи, що виникають під час їх зве­дення і протягом встановленого терміну експлуатації;

• мати достатню роботоздатність в умовах нормальної експлуатації протягом усього встанов­леного терміну експлуатації, а саме: їх експлуатаційні параметри (переміщення, вібрації тощо) із заданою імовірністю не повинні виходити за встановлені нормативною або проектною докумен­тацією межі, а їх довговічність повинна бути такою, щоб погіршення властивостей матеріалів і конструкцій внаслідок гниття, корозії, стирання та інших форм фізичного зношування не приз­водило до недопустимо високої ймовірності відмови;

• мати достатню живучість по відношенню до локальних руйнувань і передбачених нормами аварійних впливів (пожеж, вибухів, наїздів транспортних засобів тощо), виключаючи при цьому явища прогресуючого руйнування, коли загальні пошкодження виявляються значно більшими ніж первісне збурення, що їх викликало.

Урахування взаємодії з навколишнім середовищем повинно здійснюватися на основі ма­теріалів інженерних вишукувань, які включають інженерно-геодезичні, комплексні інженерно-гео­логічні, інженерно-гідрометеорологічні, а також вишукування для раціонального використання навколишнього середовища.

У матеріалах вишукувань повинна наводитися характеристика прогнозованих впливів на будівельні конструкції основних природних, природно-техногенних і техногенних процесів і явищ.

• недосконалостей норм проектування;

• недоліків проектування, виготовлення, зведення або експлуатації, що виникають внаслідок грубих помилок персоналу, в тому числі через відсутність інформації, прорахунку та нерозуміння;

• різких змін технологічного процесу, що викликають істотні зміни технологічних наванта­жень і впливів;

• перевантажень, що виникають при стихійних лихах, техногенних аваріях та інших винятко­вих подіях.

Небезпечні впливи повинні враховуватись протягом усього періоду будівництва та експлуа­тації об’єкта. При оцінні впливів повинна враховуватися просторова нерівномірність і періо­дичність цих впливів.

Якщо небезпеку природно-техногенного чи техногенного походження неможливо передбачи­ти точно, то з міркувань безпеки її доцільно враховувати.

• захист від небезпеки - виключення впливу джерела небезпеки шляхом використання спеціальних антиперевантажувальних пристроїв, систем попередження і оповіщення тощо;

• урахування небезпек - проектування конструкцій такими, щоб при виникненні небезпеки з встановленою імовірністю була виключена можливість руйнування будь-якого відповідального елемента;

• послаблення наслідків небезпек - проектування об’єкта таким, щоб конструкції, відмова яких може бути безпосередньою причиною аварійної ситуації, при виникненні небезпеки зберігали роботоздатність протягом часу, достатнього для вжиття термінових заходів (наприклад, для еваку­ації людей або для зміни режиму роботи устаткування).

Заходи запобігання небезпекам можуть застосовуватися окремо або комплексно.

У цій розрахунковій ситуації реалізується лише одне небезпечне явище, яке розглядається разом із іншими нормальними умовами.

• підбирати персонал відповідної кваліфікації, включаючи використання системи контролю і ліцензування прав на ведення різних видів професійної діяльності;

• регламентувати всі робочі процедури, способи і форми документування контролю за резуль­татами роботи персоналу.

Необхідно, щоб усі особи, які несуть відповідальність, були попереджені про неї і знали коло своїх обов’язків, включаючи і таку діяльність, як передача інформації та документування.