Перевірка стану протипожежних водойм, інших джерел водопостачання для протипожежної мети здійснюється відповідальними особами, що призначені керівником, не менше двох разів на рік (навесні і восени) з оформленням відповідного акта.

  1. Протягом пожежонебезпечного періоду щоденно за даними метеорологічних станцій визначати клас пожежної небезпеки за умовами погоди і згідно з ним за місцевою шкалою пожежної небезпеки за умовами погоди - регламент роботи лісопожежних служб.

  2. Проводити у місцевих виробничих колективах, навчальних закладах, зонах відпочинку, що розташовані на території лісового фонду, серед населення, по радіо, телебаченню роз'яснювальну роботу з питань дотримання Правил і способів гасіння лісових пожеж.

  3. На ділянках зон і місць відпочинку необхідно: місця для розведення вогнищ утримувати очищеними до мінерального шару ґрунту, обмежувати смугою очищеного ґрунту не менше 2,8 м завширшки і розміщувати на відстані не менше 30 м від будівель та споруд, 25 м - до стоянок автотранспорту; у разі використання наметів для розміщення відпочиваючих їх слід встановлювати в 1-2 ряди з відстанню між ними та рядами не менше 2,5 м. Площа, яку займає одна група наметів, не повинна перевищувати 1000 кв.м за відстані між групами 15 м.

  4. На радіоактивно забруднених територіях необхідно вживати максимально можливих заходів щодо недопущення виникнення лісових пожеж та розповсюдження їх територією лісового фонду.

У насадженнях зі щільністю забруднення ізотопами цезію понад 15 Кі/кв.км або стронцію понад 3,0 Кі/кв.км гасіння лісових пожеж проводити спеціальними підрозділами МНС України.


  1. Протипожежні вимоги до підприємств, установ, організацій, що розташовані, мають об'єкти або проводять роботи (заходи) в лісі

Підприємства, установи, організації, що розташовані, мають об'єкти або проводять роботи (заходи) в лісі, або межують з лісовими насадженнями, зобов'язані:

  1. Мати у своєму розпорядженні протипожежне обладнання та засоби гасіння лісових пожеж (додатки 8, 9, 10). У разі виявлення лісової пожежі повідомляти про пожежу постійного лісокористувача і вживати термінових заходів до її ліквідації.

  2. Узгоджувати з постійними лісокористувачами місця розташування в лісі об'єктів, проведення робіт (заходів), а до

початку ведення пошукових робіт реєструвати місця їх проведення, розміщення баз, маршрути переміщення в лісі тощо.

  1. Перед початком пожежонебезпечного періоду особи, відповідальні за проведення культурно-масових і інших заходів в лісі, перед виїздом або виходом у ліс зобов'язані провести інструктаж робітників, службовців або учасників культурно-масових і інших заходів про дотримання правил пожежної безпеки в лісі і попередження виникнення лісових пожеж, а також про способи їх гасіння у разі їх виникнення.

  2. Зберігати горючі матеріали та речовини тільки в спеціально відведених місцях відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні.

  3. Обладнати місця для паління.

Торфодобувні підприємства зобов'язані:

  1. Відділяти експлуатаційну площу торфового родовища із спорудами, будівлями, складами та іншими об'єктами від лісових масивів, що їх оточують, протипожежними розривами завширшки від 75 до 100 метрів (залежно від місцевих умов) з водопідвідним каналом з внутрішнього боку розриву.

  2. Періодично, через 5 років, здійснювати вирубку природного поновлення хвойних і листяних дерев, чагарників на всій території розриву та очищення його від горючих матеріалів.

  3. Організовувати на протипожежних розривах маршрутне протипожежне патрулювання в режимі, що узгоджується з постійним лісокористувачем.

Підприємства, що здійснюють заготівлю живиці, зобов'язані:

  1. Розміщувати проміжні та основні склади для зберігання живиці на майданчиках, очищених від горючих матеріалів до мінерального шару ґрунту. Навколо майданчиків прокласти мінералізовану смугу завширшки 1,4 м, яку утримують протягом пожежонебезпечного періоду в очищеному стані. Основні склади розташовують на відстані не менше 50 м від стіни лісу.

Підприємства, які займаються експлуатацією повітряних ліній електропередач, зв'язку і радіофікації, зобов'язані:

  1. Утримувати просіки, на яких розміщені повітряні лінії (далі - ПЛ), у безпечному щодо пожежного стану відношенні (через кожні п'ять років вирубувати природне поновлення деревних порід і очищати територію від наземних горючих матеріалів).

  2. Ширина просік для ПЛ у лісових масивах згідно з Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) приймається:

у насадженнях заввишки до 4 м - не менше відстані між крайніми проводами плюс 6 м (по 3 м у кожен бік від крайніх проводів);

у насадженнях заввишки більше 4 м:

а) для всіх високовольтних ліній (далі-ВЛ) 300-500 кВ, а також радіальних ВЛ 220 кВ і нижче, які є єдиним постачальником енергії споживачів, - не менше відстані між крайніми проводами плюс відстань, яка дорівнює висоті основного лісового масиву з кожного боку від крайніх проводів ПЛ. При цьому окремі дерева, що ростуть на краю просіки, висота яких перевищує відстань по горизонталі до проводів ПЛ, вирубуються;

б) для інших ПЛ 220 кВ і нижче, відключення яких не викликає припинення постачання енергії споживачам, приймається: 2 м - для ПЛ до 20 кВ, 3 м - для ПЛ 35-110 кВ, 4 м - для ПЛ 150-220 кВ з кожного боку від крайніх проводів ПЛ.

Підприємства, у віданні яких знаходяться залізничні та автомобільні дороги, зобов'язані:

  1. Очищати смуги відводу вздовж доріг від наземних горючих матеріалів. Ліквідовувати вертикальну зімкненість крон хвойних дерев з наземними горючими матеріалами шляхом підняття крони хвойних дерев на висоту до 2 м. Вздовж доріг лісогосподарського призначення повинні бути очищені від горючого матеріалу смуги завширшки 10 м з кожного боку дороги.

  2. На межі смуги відводу прокласти мінералізовану смугу шириною не менше 2,8 м і протягом пожежонебезпечного періоду утримувати її в очищеному стані.

Підприємства, що відають експлуатацією трубопроводів, зобов'язані:

  1. Утримувати протягом пожежонебезпечного періоду смуги відводу та охоронні зони трубопроводів, що проходять через лісові масиви, в безпечному щодо пожежного стану відношенні та прокладати мінералізовані смуги шириною не менше 2,8 м вздовж всієї траси трубопроводу, навколо садиб лінійних служб, колодязів на трубопроводах.


  1. Загальні вимоги пожежної безпеки до технічних засобів та пожежного інвентарю


  1. Пересувна пожежна техніка (пожежні автомобілі тощо) повинна утримуватись у приміщеннях з твердим покриттям підлоги, обладнаних системами освітлення, опалення і телефонним зв'язком, іншими пристроями та обладнаннями, що необхідні для забезпечення нормальних і безпечних умов робіт.


  1. Протягом пожежонебезпечного періоду пожежна техніка повинна бути у постійній готовності до виїзду на пожежу: бути справною, мати повний комплект придатного до застосування протипожежного обладнання та інвентарю (додаток 11), заправлена пальним, мастильними матеріалами, забезпечена запасом вогнегасних речовин.


  1. Використання пожежної техніки, у тому числі пожежного обладнання, інвентарю та інструментів, для господарських, виробничих та інших потреб, що не пов'язані з пожежогасінням, не дозволяється.


  1. Пожежні машини та інша протипожежна техніка періодично повинні проходити технічне обслуговування згідно з вимогами, встановленими експлуатаційною документацією. Про перевірку стану агрегатів із запуском двигуна необхідно робити запис у спеціальному журналі, який зберігається у приміщенні, де встановлена ця техніка.


  1. За кожним пожежним автомобілем та мотопомпою, пристосованою (переобладнаною) для мети пожежогасіння технікою, слід закріпляти водія (моториста), який пройшов спеціальну підготовку. На пожежні машини та мотопомпи повинні бути визначені пожежні команди.


  1. На лісогосподарському підприємстві повинен бути відпрацьований порядок направлення і прибуття техніки на місце пожежі.


  1. На випадок гасіння великих лісових пожеж створюються об'єктові і відомчі резерви паливно-мастильних матеріалів і інших матеріальних ресурсів (канати стальні, шини автомобільні, бензопили і запасні частини до них, електроди зварювальні тощо), а також пункти зосередження протипожежного інвентарю.


  1. Усі ЛПС і пожежні автомашини повинні бути забезпечені медикаментами і необхідним медичним обладнанням.


  1. Порядок організації гасіння лісових пожеж на території лісового фонду України


  1. Основи управління

    1. Дії працівників лісогосподарських підприємств, які залучаються до гасіння лісових пожеж, визначається Державним комітетом лісового господарства України.

    2. Управління силами і засобами пожежогасіння виконує керівник гасіння лісової пожежі (далі-КГЛП).

    3. КГЛП є:

старша посадова особа лісової охорони (майстер лісу, начальник ЛПС тощо), яка першою прибула на гасіння пожежі;

при участі в гасінні представників декількох лісництв старша посадова особа лісогосподарського підприємства.

  1. Кожна новоприбула до місця пожежі старша посадова особа лісової охорони повинна:

оцінити обстановку і визначити правильність організації гасіння пожежі;

визначити необхідність виклику додаткових сил і засобів;

при необхідності прийняти на себе керівництво гасінням пожежі.

  1. Старша посадова особа, що прибула на пожежу, є відповідальна за наслідки гасіння пожежі незалежно від того, чи прийняла вона керівництво на себе, чи ні.

Надання на пожежі старшою посадовою особою наказу КГЛП або минаючи його, є моментом прийняття на себе керівництва гасінням пожежі.

  1. Прийняття старшою посадовою особою керівництва гасіння пожежею на себе є обов'язковим, якщо КГЛП не забезпечує управління викликаними на пожежу силами і засобами.

  2. Старша посадова особа повинна об'явити своє рішення про прийняття керівництва гасінням лісової пожежі на себе і сповістити про це вищу посадову особу лісової охорони і керівників окремих підрозділів, які беруть участь у гасінні лісової пожежі.

  3. У залежності від обставин, що виникають на пожежі, для управління силами і засобами КГЛП може організувати оперативний штаб і пожежні ділянки.

  4. Пожежні ділянки можуть створюватися на флангах пожежі і тилу, території побічних і плямистих пожеж.

  5. При участі на пожежі двох і більше підрозділів призначається начальник тилу з числа середньої або молодшої керівної особи лісництва, на території якого виникла пожежа.

  6. При раптовій зміні обставин на пожежі і неможливості своєчасного отримання наказів від КГЛП керівники пожежних ділянок повинні діяти самостійно.

Відсутність наказів КГЛП не може слугувати виправдовуванням бездіяльності керівника пожежної ділянки.

  1. Працівники лісової охорони, які виконують маршрутне патрулювання в лісі, спостерігачі-пожежники та інші працівники лісогосподарського підприємства, що виконують роботи в лісі, громадяни при виявленні лісової пожежі повинні терміново повідомити в лісництво (лісогоподарське підприємство), підрозділи МНС України і вжити заходів для її гасіння.

  2. Керівник лісогосподарського підприємства або лісничий, який отримав повідомлення про пожежу, повинні терміново вжити заходів з організації її гасіння.

Якщо повідомлення про пожежу безпосередньо надійшло до ЛПС, начальник ЛПС або старший команди пожежогасіння (при відсутності першого) приймає рішення про виїзд на пожежу і повідомляє про це старшу посадову особу лісництва.

  1. На випадок, коли на території лісництва одночасно виникло декілька пожеж або коли швидко погасити пожежу, що виникла, силами однієї ЛПС неможливо, лісничий або особа, яка його заміщає, терміново повідомляє керівнику лісогосподарського підприємства про направлення на гасіння сил і засобів ЛПС лісогосподарського підприємства або ЛПС сусідніх лісництв, а при необхідності, терміново залучають на гасіння пожежі резервні команди, необхідну техніку і засоби транспорту з виробництва.

  2. У тих випадках, коли сил і засобів лісогосподарського підприємства для гасіння пожеж недостатньо, керівники лісогосподарських підприємств залучають на гасіння населення, пожежну техніку і транспортні засоби місцевих підприємств, установ і організацій (згідно з мобілізаційно-оперативним планом ліквідації можливих лісових пожеж), підрозділи МНС України.

  3. Команди, окремі бригади, групи, що прибули на гасіння пожежі від ЛПС, пожежного резерву лісогосподарського підприємства, залучені сили та засоби місцевих підприємств, організацій і установ, підрозділи МНС України тощо, за можливості, зберігають свою структуру, але за розпорядженням КГЛП ці підрозділи можуть збільшуватися, проте, у разі необхідності, розділятися на більш дрібні.

Кожному з названих підрозділів КГЛП ставить задачу стосовно ліквідації пожежі, відводить частину крайки пожежі і для технічного керівництва та підтримання постійного зв'язку з КГЛП закріплює працівника лісогосподарського підприємства. Підрозділи, які мають досвід гасіння пожеж, за дорученням КГЛП можуть виконувати доручені роботи самостійно.

Начальники (командири) названих вище підрозділів повинні постійно підтримувати зв'язок з КГЛП і виконувати його вказівки.