Всередині апарату, ємкості, резервуару дозволяється знаходитись тільки одному працівникові. Якщо необхідно, щоб роботу виконували одночасно два працівники і більше, слід розробити додаткові заходи безпеки і записати їх в наряді-допуску (дозволі).
Проби пароповітряного середовища на аналіз слід відбирати з нижньої частини апаратів, ємкостей, резервуарів, світлового і замірного люків, сифонного колодязя і будки. Точки відбору проб з резервуару повинні бути не ближче 2 м від відкритих люків, а також на відстані 2 м від стінки резервуару і на висоті 0, 1 м від днища.
В резервуарах з понтоном проби повітря на аналіз слід відбирати з під- і надпонтонного простору, а також з кожного короба понтону.
Для резервуару з синтетичним понтоном повинні бути передбачені заходи, що унеможливлюють потрапляння іскор на синтетичний понтон при проведенні вогневих робіт.
Під час проведення вогневих робіт в резервуарі не повинні виконуватись роботи по наливу і зливу нафти в резервуарах, розташованих в одному обвалуванні.
При виконанні вогневих робіт повинен здійснюватись постійний контроль за станом загазованості повітряного середовища в апаратах, ємкостях, резервуарах і технологічному обладнанні, в (на) яких проводяться вказані роботи.
У випадку підвищення вмісту горючих газів і парів всередині апарату, ємкості, резервуару вогневі роботи повинні бути негайно припинені. Ці роботи можуть бути відновлені тільки після усунення причин витоку газу чи парів.
Електрозварювальні установки з джерелом змінного та постійного струму, призначені для зварювання в апаратах, ємкостях, резервуарах повинні бути оснащені пристроями автоматичного відключення напруги холостого ходу або обмеження до напруги 12 В з витримкою часу не більше 0, 5 с.
Перед початком вогневих робіт на трубопроводах (технологічних, магістральних) відкрита траншея, котлован і поверхня трубопроводу повинні бути очищені від залишків нафтопродуктів і горючих матеріалів, а з траншеї (котловану) взята проба повітря для визначення можливості ведення в ній вогневих робіт (вміст газів і парів нафти не повинно перевищувати ГДК за санітарними нормами) згідно таблиці 1 Правил.
Зварювальні роботи на відключених і звільнених від нафти трубопроводах допускаються при відсутності горючої рідкої фази, унеможливленні надходження горючих газів і парів (встановленням глиняних пробок). Концентрація горючих газів і парів в пробах, взятих з ділянки трубопроводу, що ремонтується, не повинна перевищувати гранично допустимої вибухонебезпечної концентрації (ГДВК).
При проведенні вогневих робіт перед їх початком і через кожну годину під час цих робіт необхідно контролювати стан повітряного середовища в траншеї або (та) ремонтному котловані. Аналіз слід проводити також після кожної перерви і у випадку, якщо у працюючого виникне побоювання можливості появи газів і парів нафти на робочому місці. Відбирання проб слід виконувати в найнижчій точці траншеї, котловану.
Разом з попереднім очищенням трубопроводів можливо використовувати інші способи забезпечення вибухопожежобезпеки, на які є відповідні інструкції, затверджені у встановленому порядку. Гранично допустимі вибухобезпечні концентрації (ГДВК) наведені в таблиці 4.
Таблиця 4
|
Найменування речовин |
ГДВК |
|
|
% об'ємн. |
мг/л (г/куб.м) |
|
|
Аміак |
0,75 |
5,50 |
|
Бензол |
0,07 |
2,25 |
|
Бензин-розчинник |
0,04 |
1,63 |
|
Бутан |
0,09 |
2.25 |
|
Гас |
0.07 |
3,70 |
|
Метан |
0,25 |
1,65 |
|
Нафта (фракція 20-200 гр.C) |
0,07 |
2,10 |
|
Пропан |
0,11 |
1,90 |
|
Спирт метиловий (метанол) |
0,30 |
4,60 |
|
Спирт етиловий |
0,18 |
3,40 |
|
Етиленгліколь |
0,17 |
4,70 |
|
Етан |
0,15 |
1,80 |
|
Етилен |
0,15 |
1,70 |
В аварійних випадках, коли неможливо від'єднати пошкоджену ділянку нафтопроводу, слід звільнити трубопровід від нафти, спеціальним ріжучим інструментом (без застосування вогню, за винятком різання труби методом направленого вибуху) вирізати в стінці труби вікно і забити трубу з обох боків глиняними пробками довжиною не менше діаметра труби, але у всіх випадках не менше 1 м.
При вирізанні "вікон" необхідно не допускати утворення іскор та виключити падіння вирізаної частини труби всередину трубопроводу.
Глиняні та інші герметизуючі пробки, що швидко тужавіють, в нафтопроводі повинні щільно перекривати переріз і при трамбуванні забезпечувати щільну герметизацію кінців ділянки, що ремонтується. Пристрої для трамбування глини слід застосовувати з матеріалу, що не дає іскор при ударах об трубу.
По закінченні вогневих робіт глиняні пробки необхідно видалити водою або нафтою. Різання труби методом направленого вибуху здійснюється за спеціальною інструкцією, узгодженою у встановленому порядку.
Після набивання пробок в ділянці, що ремонтується, необхідно провести аналіз повітря на вміст горючих газів і парів для визначення можливості проведення вогневих робіт.
Різати і зварювати нафтопровід в підвішеному стані забороняється.
Під час різання і зварювальних робіт на трубопроводах всі інші роботи біля місця зварювання повинні бути припинені.
Зварювальні (різальні) роботи на підводних трубопроводах повинні проводитись у відповідності з розробленим планом проведення ремонтних робіт, інструкцією по безпечному веденню цих робіт та технологічною картою (при наявності наряду-допуску).
Спуск водолаза-різальника під воду з запаленим різаком повинен бути дозволений тільки у тому випадку, якщо на поверхні води немає шару займистих рідин.
При спуску полум'я різака повинно бути направлене в протилежний бік від розташування повітряних і газових шлангів, а також дротів сигналізації.
При наявності на поверхні води шару займистих рідин запалювання і гасіння полум'я різака повинно проводитись тільки під водою, безпосередньо біля місця робіт.
Порядок дій адміністрації та персоналу у випадку аварії або пожежі
Дії у випадку виникнення пожежі
При виявленні пожежі (ознак горіння) кожний працівник зобов'язаний:
негайно сповістити про це в пожежну охорону (об'єктову або населеного пункту). При цьому необхідно вказати місце виникнення пожежі, поверховість будівлі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також вказати своє прізвище;
сповістити про пожежу керівника або відповідну посадову особу, чергового по об'єкту;
приступити до гасіння (локалізації) пожежі наявними засобами пожежегасіння та до евакуації людей (при необхідності);
при необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну і т. ін.).
Начальник цеху, зміни, ділянки, що прибув до місця пожежі на об'єкті, зобов'язаний:
перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення), довести до відома керівника підприємства;
у випадку загрози для життя людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили і засоби;
вивести за межі небезпечної зони всіх працівників, не зв'язаних з ліквідацією пожежі;
припинити роботи (якщо це допускається технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов'язаних з заходами по ліквідації пожежі;
виконати при необхідності: відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинку транспортуючих пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних, газових, парових комунікацій, зупинку систем вентиляції в аварійному приміщенні (за винятком пристроїв протидимового захисту) та вжити інших заходів, що сприяють запобіганню розвитку пожежі;
перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок пожежегасіння, протидимового захисту;
організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до джерела пожежі і у встановленні на вододжерела;
одночасно з гасінням пожежі виконувати охолодження сусідніх резервуарів, конструкцій і т. ін., яким загрожує руйнування від високих температур;
забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, що беруть участь в гасінні пожежі.
Після прибуття на пожежу пожежних підрозділів гарнізону повинен бути забезпечений їх безперешкодний доступ на територію об'єкту.
Керівник підприємства, начальник об'єктової пожежної охорони або інший працівник підприємства, що керував гасінням пожежі, зобов'язаний повідомити старшому начальнику підрозділів пожежної охорони, що прибули, всі необхідні відомості про вогнище та заходи, прийняті по його ліквідації і евакуації людей.
Всі підрозділи пожежної охорони (незалежно від їх відомчого підпорядкування), залучені до гасіння, підпорядковуються посадовій особі пожежної охорони, яка є керівником гасіння пожежі (КГП).
При пожежі в резервуарному парку, насосних станціях по перекачуванні нафти, зливно-наливних естакадах, інших виробничих ділянках і магістральних нафтопроводах для організації всіх робіт по гасінню пожежі створюється штаб пожежегасіння. До складу цього штабу повинен входити представник підприємства, що іменується представник власника об'єкту (власник) (головний інженер, начальник цеху або інший відповідальний працівник).
Представник підприємства в штабі пожежегасіння повинен:
консультувати КГП з усіх питань технологічного процесу виробництва і специфічних особливостей об'єкту, де виникла пожежа, і прилеглих будівель, споруд і т.ін.;
забезпечувати автотранспортом для підвезення засобів пожежегасіння, землерийними машинами (екскаваторами і бульдозерами) для влаштування обвалування, загат і перемичок на шляху розтікання нафти, а також цистернами для підвезення води;
координувати дії інженерно-технічного персоналу підприємства при виконанні робіт, пов'язаних з гасінням пожежі;
забезпечувати за вказівкою КГП відключення або переключення комунікацій трубопроводів, відкачку нафти з резервуарів, прорізання отворів (вікон) в резервуарах для подачі піни і т.ін.;
при необхідності виділяти в розпорядження КГП людей, техніку і обладнання для виконання робіт, пов'язаних з гасінням пожежі і евакуацією майна.
11.1.5. По кожній пожежі, що сталася, керівник підприємства повинен провести службове розслідування для вияснення причин її виникнення і розвитку, а також вироблення необхідних профілактичних заходів. Для цього керівником підприємства призначається комісія, результати роботи якої оформляються актом, на підставі якого керівник повинен прийняти відповідне рішення. Форма акту про пожежі наведена в обов'язковому додатку N 8, а форма звіту про пожежу та наслідки від неї на об'єкті - в інформаційному додатку N 9.
Спільні дії адміністрації та підрозділів пожежної охорони у випадку аварії
На підприємствах магістральних нафтопроводів для кожної вибухопожежонебезпечної виробничої ділянки і об'єкту повинен бути розроблений план ліквідації аварії (ПЛА) з врахуванням вимог Інструкції по складанню планів ліквідації можливих відмов (аварій) на магістральних нафтопроводах (НАОП 1.1.21-5.07-79), а також встановлений порядок вводу до дії ПЛА, визначений перелік посадових осіб, що володіють правом оголошення аварійного режиму і несуть персональну відповідальність за повноту і вчасність їх введення до дії.
ПЛА повинні вчасно коригуватись та щорічно практично відпрацьовуватись.
Для ліквідації аварій, які можуть призвести до виникнення пожежі, вибуху, отруєння людей, створюється штаб, до якого входять керівники підприємства (структурного підрозділу), представники відповідних аварійних служб, пожежної охорони або інших служб (при необхідності).
При всіх аваріях, пов'язаних з розливом нафти або нафтопродуктів, відповідальний керівник робіт по ліквідації аварії одночасно з введенням аварійного режиму зобов'язаний викликати до місця аварії пожежну охорону підприємства або підрозділу пожежної охорони, виклик яких визначений в ПЛА.
Після прибуття підрозділу пожежної охорони до місця аварії відповідальний керівник робіт по ліквідації аварії повинен інформувати начальника пожежного підрозділу:
про потерпілих при аварії;
про місце, розмір та характер аварії;
про вжиті заходи по ліквідації аварії;
про наслідки, які можуть статись в результаті аварії (вибух, пожежа, отруєння і т.ін.);
про необхідну допомогу надану з боку пожежної охорони.
При необхідності відповідальний керівник по ліквідації аварії може використати для її ліквідації особовий склад підрозділу пожежної охорони, що прибув, але вільний від роботи по розгортанню засобів пожежегасіння.
Всі розпорядження по використанню особового складу підрозділу пожежної охорони керівник робіт по ліквідації аварії повинен передавати тільки через старшого начальника цього підрозділу.
При виникненні пожежі в період ліквідації аварії, керівником гасіння пожежі є старший начальник того підрозділу пожежної охорони, що прибув. У цьому випадку керівник робіт по ліквідації аварії та всі працівники, що знаходяться в його розпорядженні, виконують розпорядження КГП. При цьому керівник аварійних робіт надає допомогу КГП з питань, вказаних в п.11.1.4 цих Правил.
