8.1.1 Під час гасіння умовних пожеж на електроустановках під напругою з використанням ручних стволів необхідно:
застосовувати ефективні засоби і прийоми подачі вогнегасних речовин у зону горіння;
дотримуватись електробезпечних відстаней від електроустановок, що знаходяться під напругою, до ствольників, які працюють з ручними пожежними стволами;
застосовувати індивідуальні ізолюючі електрозахисні засоби під час гасіння пожеж на електроустановках без зняття напруги;
забезпечувати надійне заземлення пожежних стволів і автомобілів.
8.1.2 В якості вогнегасних речовин під час гасіння умовних пожеж на електроустановках під напругою слід використовувати компактні та розпилені струмені води, вогнегасні порошкові суміші, комбіновану суміш – розпилену воду з вогнегасним порошком, а також інертні гази.
Застосовувати усі види піни під час гасіння умовних пожеж на електроустановках під напругою ручними засобами за участю людей забороняється.
8.1.3 Під час гасіння умовної пожежі на електроустановках під напругою слід застосовувати засоби і прийоми подання в зону горіння вогнегасних речовин, які забезпечують безпечну роботу пожежників і ефективне гасіння пожежі.
8.1.4 Мінімальні безпечні відстані до електроустановок під напругою під час подання на них вогнегасних речовин, обрано з урахуванням відсутності граничних суттєвих струмів витоку, а також потенціалів і напруг електричного поля, значення яких нижче нормативних, згідно з ГОСТ 12.1.038–82 і ГОСТ 12.1.002–84.
8.1.5 Під час гасіння умовної пожежі на електроустановках напругою до 220 кВ включно час перебування пожежників на місці проведення робіт не обмежується.
8.1.6 Місця проведення робіт пожежників з урахуванням безпечних відстаней до конкретних електроустановок визначаються і уточнюються під час проведення пожежно-тактичних тренувань (навчань), а потім заносяться до оперативного плану пожежогасіння.
8.1.7 Заземлення ручних пожежних стволів і насосів пожежних автомобілів під час гасіння умовних пожеж на електроустановках, які знаходяться під напругою, повинно здійснюватись за допомогою гнучких мідних проводів перерізом не менше 12 мм2, оснащених спеціальними струбцинами для підключення до заземлених конструкцій: пожежних гідрантів, металевих опор повітряних ліній електропередачі, обсадних труб артезіанських свердловин, шурфів і т.п.
Місця підключення до заземлених конструкцій, перерахованих у 7.1.7, повинні визначатись спеціалістами енергооб’єкта, вноситись у графічну частину оперативного плану пожежогасіння і позначатись відповідними знаками заземлення.
Ручні пожежні стволи і насоси пожежних автомобілів слід заземляти окремо. Під час подачі води від внутрішнього водопроводу заземлюються тільки стволи.
8.1.8 Індивідуальні ізолюючі електрозахисні засоби (діелектричні рукавиці, боти, тощо) слід застосовувати для уникнення ураження електричним струмом персоналу і пожежників, які безпосередньо беруть участь у гасінні умовної пожежі на електроустановках, що знаходяться під напругою.
Автомобілі пожежно-рятувальних підрозділів, що охороняють енергооб'єкти, повинні бути укомплектовані індивідуальними ізолюючими засобами захисту відповідно до чисельності бойового розрахунку, який безпосередньо бере участь у гасінні пожежі.
Необхідна кількість індивідуальних ізолюючих засобів захисту на енергооб'єктах, у тому числі для пожежно-рятувальних підрозділів, що додатково залучаються до гасіння пожеж, встановлюються нормативними документами МНС.
8.2.1 Під час умовної пожежі на енергооб'єкті обслуговуючий персонал зобов'язаний у першу чергу повідомити про умовну пожежу начальника зміни станції (чергового, диспетчера) і оперативно-рятувальну службу цивільного захисту МНС, а потім вжити всі необхідні заходи відповідно до оперативного плану пожежогасіння (оперативної картки пожежогасіння).
8.2.2 До прибуття пожежно-рятувальних підрозділів начальник зміни разом з черговим персоналом зобов'язані виконати такі роботи:
визначити місце виникнення умовної пожежі, оцінити ситуацію, спрогнозувати поширення пожежі і можливість утворення нових осередків горіння на іншому електрообладнанні;
приступити до гасіння умовної пожежі і охолодження будівельних конструкцій силами і засобами енергетичного об'єкта;
при можливості зняти напругу з установки, яка горить, або сусіднього з нею електрообладнання, якщо це не спричинить більш тяжких наслідків або зупинку технологічного процесу;
перевірити вмикання системи автоматичного пожежогасіння, а у випадку відмови, задіяти її в ручному режимі;
організувати зустріч пожежно-рятувальних підрозділів і визначити місця заземлення пожежної техніки і розташування пожежних гідрантів;
проінформувати КГП про безпечні маршрути прямування пожежників до місць проведення робіт.
8.2.3 Умовне загорання в електроустановках під напругою ліквідовується персоналом енергетичного об'єкта за допомогою переносних і пересувних вогнегасників, типи яких наведено в таблиці 1.
Таблиця 1 –Типи вогнегасників, які застосовуються для гасіння пожеж на електроустановках під напругою
|
Напруга, кВ |
Типи вогнегасників |
|
До 1,0 |
Порошкові |
|
До 10,0 |
Вуглекислотні |
|
Примітка 1. Відстань від насадки (розтруба) вогнегасників до струмоведучих частин електроустановок повинна бути не менше 1 м. Примітка 2. Застосування пінних вогнегасників не допускається. |
|
8.2.4 Гасіння умовної пожежі у приміщеннях на електроустановках, які знаходяться під напругою до 10 кВ, всіма видами піни за допомогою ручних засобів забороняється, оскільки піна і розчин піноутворювача мають підвищену електропровідність у порівнянні з розпиленою водою.
При потребі гасіння умовної пожежі повітряно-механічною піною, з об’ємним заповненням приміщення (тунелю) піною, проводиться попереднє закріплення піногенераторів, їх заземлення, а також заземлення насосів пожежних машин. Водій пожежної машини повинен працювати в діелектричних рукавицях і взутті.
8.2.5 Після прибуття до місця виклику першого пожежно-рятувального підрозділу, старший начальник (начальник караулу, заступник начальника частини і т.п.) повинен швидко налагодити взаємодію з начальником зміни або посадовою особою, відповідальною за виконання робіт, передбачених у 8.2.2, для уточнення ситуації, одержання інструктажу і письмового допуску на проведення гасіння умовної пожежі на електроустановках, які знаходяться під напругою (додаток Б).
8.2.6 Після узгодження маршрутів руху до осередку умовного горіння і розташування позицій, з яких пожежники будуть здійснювати подачу вогнегасних речовин, КГП повинен проінструктувати весь особовий склад, який бере участь у гасінні умовної пожежі, і віддати розпорядження на оперативне розгортання.
8.2.7 Для удосконалення тактичних навичок, набуття вольових якостей, забезпечення психологічної підготовки і підвищення фахової майстерності з урахуванням дотримання правил безпеки праці особовий склад пожежно-рятувальних підрозділів повинен не менше одного разу на рік проходити спеціальний інструктаж безпосередньо на енергетичному об'єкті.
Тактичні тренування (навчання) проводяться разом з персоналом об'єкта на підставі чинної Інструкції та Тимчасової настанови з організації професійної підготовки працівників органів управління та підрозділів МНС України.
Під час проведення тренувань (навчань) на енергетичних об'єктах необхідно відпрацьовувати тактичні прийоми з виходом пожежників на позиції, заземленням технічних засобів пожежогасіння (ручних пожежних стволів, насосів пожежних автомобілів) у місцях, визначених оперативним планом пожежогасіння та зазначених черговим персоналом.
8.2.8 Подача компактних і розпилених струменів води під час гасіння умовних пожеж на електроустановках під напругою повинна здійснюватись пожежниками з відстаней, наведених у таблиці 2.
Таблиця 2 – Мінімальні безпечні відстані від ствольників до електроустановок під напругою, які горять, під час подачі вогнегасних речовин з ручних пожежних стволів
|
Речовини, які застосовуються для гасіння |
Безпечні відстані (м) до електроустановок під напругою (кВ), що горять |
||||
|
До 1 кВ включ-но |
Вище 1 до 10 кВ включно |
Вище 10 до 35 кВ включно |
110 кВ |
Вище 110 до 220 кВ включно |
|
|
1.Компактні струмені води |
4,0 |
6,0 |
8,0 |
10,0 |
Гасіння компакт-ними струме-нями не допуска-ється |
|
2.Розпилені струмені води; вогнегасні порошкові суміші; одночасна подача |
1,5 |
2,0 |
2,5 |
3,0 |
4,0 |
|
Примітка. Оптимальною, з точки зору безпеки й ефективності гасіння під час подачі вогнегасних речовин, перерахованих у пункті 2, є відстань 4 м для всіх рівнів напруги |
|||||
8.2.9 Компактні струмені води доцільно застосовувати тільки під час гасіння умовних пожеж на електроустановках під напругою до 110 кВ, але тільки в тих випадках, коли до осередку умовного горіння неможливо наблизитись для подачі розпиленої води. При цьому пожежник повинен знаходитись від найближчих струмоведучих частин електроустановок, яких може торкнутися струмінь води, на відстанях, не менше зазначених у таблиці 2.
8.2.10 Для гасіння умовних пожеж електроустановок, які знаходяться під напругою, можна використовувати воду з водопровідних мереж, а також з природних і штучних водойм. Морську воду, в зв’язку з її підвищеною електропровідністю, застосовувати забороняється.
Забір води з водойм насосами пожежних автомобілів доцільно провадити зі спеціально обладнаних пірсів відповідно до СНиП 2.04.02–84*.
8.2.11 Під час ліквідації умовних пожеж на великих площах, які виникають в результаті викиду масел, що горять, слід використовувати розпилену воду або її комбінування з порошковими сумішами, які подаються в супутному потоці і надходять у зону умовного горіння одночасно.
8.3.1 При наявності у кабельних спорудах автоматичної установки пожежогасіння перевіряється її ввімкнення й ефективність роботи. Якщо вона не ввімкнулась автоматично, то приводиться в дію дистанційним (ручним) керуванням. Перед пуском її в дію необхідно впевнитись, чи персонал не був допущений для виконання ремонтних робіт у зазначеному приміщенні.
8.3.2 При гасінні умовної пожежі на відкритих кабельних трасах слід застосовувати разпилену воду від пожежних стволів.
8.3.3 Для проходу в кабельні споруди (тунелі, поверхи, шахти) і подачі від пересувних засобів пожежогасіння розпиленої води, повітряно-механічної піни, крім основних входів (дверних отворів), слід використовувати наявні люки.
8.3.4 З метою попередження розширення умовної пожежі слід вживати заходи для створення водяних завіс або введення піногенераторів через люки для затоплення об’єму кабельного приміщення повітряно-механічною піною від пересувної пожежної техніки, при цьому слід дотримуватися вимог, указаних в п. 8.2.4.
При подачі піни в кабельні приміщення через дверні отвори піногенератори закріплюються у верхній частині дверної коробки або поблизу неї.
8.3.5 Для гасіння умовної пожежі в кабельних спорудах в якості вогнегасних речовин слід використовувати вуглекислоту, розпилену воду, повітряно-механічну піну середньої кратності (після зняття напруги з електробладнання) та, в окремих випадках, вогнегасний порошок. Подавання вогнегасних речовин може здійснюватися окремо, а також в різних комбінаціях.
Під час гасіння пожежі в кабельних приміщеннях, на початковій стадії розвитку пожежі, слід використовувати вуглекислотні вогнегасники.
8.4.1 При загоранні обмоток генераторів або синхронних компенсаторів з повітряним охолодженням, машина повинна бути аварійно зупинена персоналом, вимкнена з мережі і введена в дію стаціонарна установка водяного пожежогасіння.
Забороняється застосування пінних і хімічних вогнегасників для гасіння умовної пожежі всередині генераторів або синхронних компенсаторів.
8.4.2 При загораннях (вибухах) водню біля підшипників та в інших місцях генераторів і синхронних компенсаторів з водневим охолодженням необхідно аварійно зупинити турбогенератор (синхронний компенсатор) і вимкнути з мережі. Від централізованої системи подати в корпус вуглекислий газ (азот) для витіснення водню. Одночасно приступити до гасіння водню за допомогою вуглекислотних вогнегасників та інших засобів пожежогасіння.
8.4.3 Для умовного гасіння розлитого масла, внаслідок порушень ущільнень підшипників, фланцевих з’єднань маслосистеми і горіння кабельних трас біля турбогенераторів, слід застосувати розпилену воду від пожежних кранів і пересувних засобів (пожежних машин).
8.4.4 При виникненні умовної пожежі біля турбогенераторів вжити негайні заходи для охолодження металевих ферм перекриття машинного залу за допомогою водяних струменів від пожежних кранів або лафетних стволів.
8.4.5 При умовній пожежі на маслосистемі турбогенератора теплової або атомної електростанції, з небезпекою її поширення на маслобак, ввімкнути стаціонарну установку зрошення маслобака (при її наявності) та вжити заходи для зливання масла в аварійну ємність.
