14.3.7 Кабельні споруди, за винятком естакад, колодязів для сполучних муфт, каналів і камер, повинні бути забезпечені природною або штучною вентиляцією, причому вентиляція кожного відсіку повинна бути незалежною.
14.3.8 Вентиляційні пристрої повинні бути обладнані заслінками (шиберами) для припинення доступу повітря в разі виникнення пожежі. Виконання вентиляційних пристроїв повинно забезпечити можливість застосування автоматичного припинення доступу повітря в споруди.
14.3.9 Не допускається передбачати встановлення осьових вентиляторів в огороджувальних конструкціях кабельних споруд. Система вентиляції в приміщеннях, обладнаних автоматичними установками пожежогасіння, повинна вимикатись у разі спрацювання установок пожежогасіння.
14.3.10 На кожному повітроводі пожежонебезпечних приміщень у місцях проходу крізь огороджувальні будівельні конструкції слід передбачати установлення вогне-затримуючих клапанів.
14.3.11 Видалення диму із коридорів або холів слід проектувати окремими системами зі штучним спонуканням. Витрату диму слід визначати розрахунком.
14.3.12 Приміщення площею більше 1600 м2 необхідно розділяти на димові зони з огляду на можливість виникнення пожежі в одній із них. Кожну димову зону слід, як правило, огороджувати щільними вертикальними завісами з негорючих матеріалів, що опускаються зі стелі до підлоги, але не нижче 2,5 м від неї, створюючи під стелею "резервуари диму". Площа димової зони не повинна перевищувати 1600 м2.
14.3.13 Видалення диму безпосередньо з приміщень одноповерхових будівель, як правило, слід передбачати витяжними системами з природним спонуканням через димові шахти з димовими клапанами або відкривні ліхтарі, що не задуваються.
14.3.14 3 прилеглої до вікон зони шириною до 15 м допускається видалення диму через віконні фрамуги (стулки), низ яких знаходиться на рівні не менш ніж 2,2 м від підлоги.
14.3.15 У багатоповерхових будівлях, як правило, слід передбачати витяжні пристрої зі штучним спонуканням; допускається передбачати окремі для кожного ізольованого приміщення димові шахти з природним спонуканням.
14.3.16 Для протидимного захисту слід передбачати:
• установлення радіальних вентиляторів з електродвигунами на одному валу (в т.ч. радіальних дахових вентиляторів) у виконанні відповідної категорії обслуговуваного приміщення, без м'яких вставок — для видалення диму під час пожежі. Допускається застосування м'яких вставок із негорючих матеріалів, а також установлення радіальних вентиляторів на клинопасовій передачі або на муфті, що охолоджується повітрям;
• повітроводи і шахти з негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 45 хв — для видалення диму безпосередньо з приміщення, 30 хв - із коридорів і холів, 15 хв — для видалення газів після пожежі;
• димові клапани із негорючих матеріалів, що автоматично відкриваються в разі пожежі, з межею вогнестійкості 30 хв — для видалення диму з коридорів, холів і приміщень і 15 хв — для видалення газів і диму після пожежі. Допускається застосовувати клапани з ненормованою межею вогнестійкості для систем, що обслуговують одне приміщення; димоприймальні пристрої слід розміщувати по можливості більш рівномірно
на всій площі приміщення, димової зони або резервуара диму, площу обслуговування одним димовим пристроєм слід приймати не більше 900 м2;
• викид диму в атмосферу на висоті менше 2 м від покрівлі з горючих або важкогорючих матеріалів, а в разі захисту покрівлі негорючими матеріалами на відстані 2 м від краю викидного отвору — на меншій висоті; над шахтами за природного спонукання повітря слід передбачати встановлення дефлекторів, а в системах із штучним спонуканням — труб без зонтів;
• установлення зворотних клапанів у вентиляторів.
14.3.17 Вентилятори для видалення диму слід розміщувати в окремих від інших систем приміщеннях із протипожежними перегородками 1-го типу.
14.3.18 У приміщеннях для витяжного устаткування протидимного захисту слід передбачати вентиляцію, що забезпечує в разі пожежі температуру повітря, яка не перевищує 60 °С у теплий період року.
14.3.19 Допускається розміщення вентиляторів витяжних систем на покрівлі й зовні будівлі (крім районів із розрахунковою температурою зовнішнього повітря мінус 40°С і нижче). Встановлені зовні вентилятори (крім дахових) повинні бути відгороджені, як правило, сіткою від сторонніх осіб.
14.3.20 Видалення газів і диму після пожежі з приміщень, що захищаються установками газового пожежогасіння, слід передбачати зі штучним спонуканням із нижньої зони приміщень.
14.3.21 У місцях перетинання повітроводами (крім транзитних) огородження приміщення, що обслуговується газовим пожежогасінням, слід передбачати вогне-затримуючі клапани з межею вогнестійкості не менше 15 хв.
14.3.22 Для видалення диму під час пожежі й газів після пожежі допускається використовувати системи аварійної і основної вентиляції, що задовольняють вимоги норм.
14.3.23 Подачу зовнішнього повітря в разі пожежі для протидимного захисту будівель слід передбачати:
• у ліфтові шахти за відсутності у виходу з них тамбур-шлюзів у будівлях із незадимлюваними сходовими клітками;
• у незадимлювані сходові клітки типу Н2;
• у тамбур-шлюзи при незадимлюваних сходових клітках типу Н3;
• у тамбур-шлюзи перед ліфтами у підвальному поверсі
громадських, адміністративно-побутових і виробничих будівель;
• у тамбур-шлюзи перед східцями у підвальних поверхах із приміщеннями категорії В;
• у машинні приміщення ліфтів у будівлях категорій А і Б, крім ліфтових шахт, у яких під час пожежі підтримується надлишковий тиск повітря.
14.3.24 У приміщеннях ЦЩК, ГЩК, БЩК слід передбачати підпір повітря не менше 20 Па (2 кгс/м2).
14.3.25 Закриті сходові клітки без природного освітлення слід обладнувати системами підпору повітря з автоматичним (від димових пожежних сповіщувачів) і ручним (за місцем) ввімкненням у разі пожежі.
14.3.26 Витрату зовнішнього повітря для протидимного захисту слід розраховувати на забезпечення тиску повітря не менше 20 Па:
• у нижній частині ліфтових шахт при зачинених дверях у ліфтових шахтах на всіх поверхах (крім нижнього);
• у нижній частині кожного відсіку незадимлюваних сходових кліток типу Н2 при відчинених дверях на шляху евакуації з коридорів і холів на поверсі пожежі в сходову клітку і з будівлі назовні при зачинених дверях із коридорів і холів на усіх інших поверхах;
• у тамбур-шлюзах на поверсі пожежі в будівлях із не-задимлюваними сходовими клітками типу НЗ при одних відчинених дверях у коридор або хол, у тамбур-шлюзах перед ліфтами в підвальних поверхах при зачинених дверях, а також у тамбур-шлюзах у підвальних поверхах при відчинених дверях у підвальний поверх.
14.3.27 Не менше одного разу на місяць слід проводити випробування систем протидимного захисту з увімкненням вентиляторів (ручним способом або від пожежних сповіщувачів), про що складається акт.
14.3.28 Для підтримання систем протидимної вентиляції у працездатному стані необхідно:
• щотижня перевіряти стан вентиляторів, виконавчих механізмів, положення клапанів, заслінок; наявність замків та пломб на щитах електроживлення автоматичних пристроїв, захисного засклення на кнопках ручного пуску;
• періодично очищати від бруду та пилу (у зимовий час -від обледеніння) вентиляційні решітки, клапани, виконавчі механізми, плавкі замки, кінцеві вимикачі; регулювати натяг пасів трансмісії вентиляційних агрегатів, усувати несправності електричних пристроїв, вентиляційних установок, порушення цілості повітроводів та їх з'єднань.
14.3.29 Біля кнопок дистанційного пуску повинні бути пояснювальні написи (таблички) про їх призначення.
Щит (пульт) ручного керування пристроями системи протидимного захисту повинен бути забезпечений інструкцією про порядок їх ввімкнення в роботу.
14.3.30 Двері, які входять до системи протидимного захисту, повинні мати справні пристрої для самозачинення та ущільнювальні прокладки у притворах, а також засклення з армованого скла (або бути суцільними).
14.3.31 Вентилятори систем протидимної вентиляції слід розміщувати в окремих від вентиляторів інших систем приміщеннях. При цьому вентилятори димовидалення і підпору повітря не допускається розміщувати в загальній камері.
14.3.32 Пристрої для повітрозабору систем підпору повітря слід розміщувати так, щоб унеможливити потрапляння в них продуктів горіння, які виходять із систем димовидалення та вікон будівель.
14.3.33 У каналах димовидалення і підпору повітря прокладання будь-яких комунікацій не дозволяється.
14.3.34 Сигнали про виникнення пожежі та включення в роботу протидимного захисту будівель із підвищеною кількістю поверхів слід, як правило, передавати на місцевий диспетчерський пункт (у житлових будинках з підвищеною кількістю поверхів — на об'єднані диспетчерські системи житлових господарств).
14.3.35 У черговому режимі димові клапани системи протидимного захисту на всіх поверхах повинні бути закриті.
14.4 Вентиляційне устаткування
14.4.1 Обладнання у вибухозахищеному виконанні слід передбачати:
• в разі розміщення устаткування в приміщеннях категорій А і Б або у повітроводах систем, що обслуговують ці приміщення;
• для систем вентиляції, кондиціонування і повітряного опалення (у т.ч. з повітроповітряними теплоутиліза-торами) приміщень категорій А і Б;
• для систем загальнообмінної витяжної вентиляції для приміщень категорій В, Г, Д, що видаляють повітря з 5-метрової зони навколо устаткування, що містять горючі речовини, які можуть утворювати в цій зоні вибухонебезпечні суміші;
• для систем місцевих відсмоктувань вибухонебезпечних сумішей.
14.4.2 Якщо температура, категорія і група вибухонебезпечної суміші горючих газів, парів, аерозолів, пилу
з повітрям не відповідають технічним умовам на вибухо-захищені вентилятори, слід передбачати ежекторні установки. У системах з ежекторними установками слід передбачати вентилятори, повітродувки або компресори у звичайному виконанні, якщо вони працюють на зовнішньому повітрі.
14.4.3 Для приміщень категорій А, Б устаткування припливних систем вентиляції, кондиціонування і повітряного опалення, а також повітроповітряні теплоути-лізатори з використанням тепла повітря з приміщень інших категорій, розміщені в приміщеннях вентиляційного устаткування, приймають у звичайному виконанні, якщо передбачені вибухозахищені зворотні клапани.
14.4.4 Для очищення вибухонебезпечної пилоповітря-ної суміші від горючих речовин слід застосовувати пиловловлювачі й фільтри:
• у разі сухого очищення — у вибухозахищеному виконанні, як правило, з пристроями для безупинного видалення уловленого пилу;
• у разі мокрого очищення (у т.ч. пінного) — як правило, у вибухозахищеному виконанні (за технічного обґрунтування допускається у звичайному виконанні).
14.4.5 Теплоутилізатори і шумоглушники слід застосовувати з негорючих матеріалів, для теплообмінної (внутрішньої) поверхні теплоутилізаторів допускається застосування важкогорючих матеріалів.
14.4.6 Устаткування, крім устаткування повітряних і повітряно-теплових завіс з рециркуляцією і без рециркуляції повітря, не допускається розміщувати в обслуговуваних приміщеннях:
• складів категорій А, Б і В;
• житлових, громадських і адміністративно-побутових будівель, крім устаткування з витратою повітря 10 тис.м3/год і менше.
14.4.7 Устаткування систем аварійної вентиляції і місцевих відсмоктувань допускається розміщувати в обслуговуваних ними приміщеннях.
14.4.8 Устаткування систем приміщень категорій А і Б, а також устаткування систем місцевих відсмоктувань вибухонебезпечних сумішей не допускається розміщувати в приміщеннях підвалів.
14.4.9 Пиловловлювачі для сухого очищення вибухонебезпечної пилоповітряної суміші слід розміщувати, як правило, перед вентиляторами.
14.4.10 Пиловловлювачі для сухого очищення вибухонебезпечної пилоповітряної суміші слід розміщувати поза
виробничими будівлями відкрито на відстані не менше 10 м від стін або в окремих будівлях, як правило, разом із вентиляторами.
14.4.11 Пиловловлювачі для сухого очищення пожежо-небезпечної пилоповітряної суміші слід розміщувати:
• поза будівлями І і II ступенів вогнестійкості безпосередньо біля стін, якщо по всій висоті будівлі на відстані не менше 2 м по горизонталі від пиловловлювачів немає віконних прорізів або якщо є вікна, що не відчиняються, з подвійними рамами в металевих сплетіннях із заскленням з армованого скла або заповненням із склоблоків; за наявності вікон, що відчиняються, пиловловлювачі слід розміщувати на відстані не менше 10 м від стін будівлі;
• поза будівлями III, ІІІа, ІІІб, IV, IVa, V ступенів вогнестійкості на відстані не менше 10 м від стін;
• усередині будівель в окремих приміщеннях для вентиляційного устаткування разом з вентилятором та іншими пиловловлювачами пожежонебезпечних пилопо-вітряних сумішей; установлення таких уловлювачів допускається в приміщеннях підвалів за умови механізованого безупинного видалення горючого пилу або за ручного його видалення, якщо маса накопичуваного пилу в бункерах або інших закритих ємностях у підвальному приміщенні не перевищує 200 кг, а також усередині виробничих приміщень (крім категорій А і Б) у разі витрати повітря не більше 15 тис. м3/год, якщо пиловловлювачі зблоковані з технологічним устаткуванням.
14.4.12 У виробничих приміщеннях допускається встановлення фільтрів для очищення пожежонебезпечної пилоповітряної суміші від горючого пилу, якщо концентрація пилу в очищеному повітрі, що надходить безпосередньо в приміщення, де встановлений фільтр, не перевищує 30% гранично допустимої концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони.
14.4.13 Пиловідстійні камери для вибухо- і пожежонебезпечної пилоповітряної суміші застосовувати не допускається.
14.4.14 Устаткування систем припливної вентиляції, кондиціонування і повітряного опалення, що обслуговують приміщення категорій А і Б, не допускається розміщувати у загальному приміщенні з обладнанням витяжних систем, а також припливно-витяжних систем з рециркуляцією повітря або повітроповітряними теплоутилізаторами.
