10) застосовувати паливопроводи з горючих матеріалів.
Попіл і шлак, що їх вигрібають із топки, слід заливати водою і виносити в місця, спеціально відведені для цього.
Калориферне (повітряне) опалення
Галузь застосування калориферних установок визначається СНиП 2.04.05-91.
Перед початком опалювального сезону калориферні установки слід перевірити і відремонтувати. Експлуатація несправних установок неприпустима.
При експлуатації калориферів слід:
1) постійно тримати у справному стані контрольно-вимірювальні прилади;
2) зашпарувати негорючими матеріалами виявлені шпарини між калориферами та будівельними конструкціями камер;
3) забезпечити відстань між калориферами і конструкціями з горючих матеріалів не менш як 1,5 м - при наявності вогневого або електричного підігрівання і не менш як 0,1 м - коли теплоносіями є вода або пара;
4) стежити за тим, щоб транзитні канали, по яких подається нагріте у калорифері повітря, не мали отворів, крім призначених для подавання повітря в приміщення;
5) систематично очищати калорифери від забруднення пневматичним або гідравлічним способом.
Вентиляція і кондиціювання
Відповідальність за додержання вимог пожежної безпеки при експлуатації вентиляційних систем (установок), їхні технічний стан та справність покладається на головного механіка підприємства або іншу особу, призначену наказом по організації (підприємству).
Вентиляційні установки і системи, застосовувані на підприємствах, організаціях, повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм, мати інструкції з експлуатації, що визначають експлуатаційний і протипожежний режим роботи залежно від умов виробництва, строки очищення повітроводів, фільтрів, вогнезатримувальних клапанів та ін. обладнання, а також порядок дій обслуги при виникненні пожежі або аварій.
Не допускається робота технологічного обладнання у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях у разі несправності (відсутності) або за відключених гідрофільтрів, сухих фільтрів, пиловідсмоктувальних, пиловловлювальних та інших пристроїв систем вентиляції.
Щоб у вентилятори не потрапляли металеві і тверді речовини, місцеві відсмоктувачі вентиляційних систем, які видаляють пожежо- та вибухонебезпечні речовини, мають бути обладнані захисними сітками і магнітними уловлювачами.
Забороняється прокладати повітроводи, якими переміщуються вибухопожежонебезпечні гази, пари і пил, у підвальних приміщеннях та каналах під підлогою.
Всередині повітроводів і на їхніх стінках забороняється розміщувати газопроводи і трубопроводи з горючими речовинами, кабелі, електропроводку та каналізаційні трубопроводи, а також не допускається перетинання повітроводів з комунікаціями.
Усі металеві повітроводи, трубопроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок, які транспортують горючі та вибухонебезпечні речовини, мають бути заземлені і захищені від статичної електрики.
Вентиляційні камери, циклони, фільтри, повітроводи слід регулярно очищати від горючого пилу, відходів виробництва, жирових відкладень пожежобезпечними способами. Перевірку та очищення вентиляційного обладнання слід проводити за графіком, затвердженим головним інженером або іншою посадовою особою. Результати огляду обов'язково заносяться до спеціального журналу.
Витяжні повітроводи, якими транспортуються горючі та вибухонебезпечні речовини (пил, волокна тощо), повинні мати пристрої для очищення (люки, розбірні з'єднання тощо).
Вогнезатримувальні пристрої (заслінки, шибери, клапани і т.д.), магнітні уловлювачі у вентиляційних повітроводах, пристрої блокування вентиляційних систем з установками пожежної сигналізації та автоматичними установками пожежогасіння, а також автоматичні пристрої відключення вентиляції при пожежі слід перевіряти в установлені керівником підприємства строки (але не рідше одного разу на півроку) і тримати у справному робочому стані.
При експлуатації вентиляційних систем забороняється:
1) закривати витяжні канали, отвори і грати;
2) залишати двері вентиляційних камер відкритими;
3) відключати або знімати вогнезатримувальні пристрої;
4) випалювати жирові відкладення та інші горючі речовини, що накопичилися у повітропровідних зонтах;
5) складати впритул (на відстані менш як 0,5 м) до повітроводів та обладнання горючі матеріали або негорючі матеріали в горючій упаковці;
6) видаляти з допомогою однієї системи відсмоктувачів (відкачування) різні гази, пари, пил та інші елементи, які, в разі змішування, можуть спричиняти спалахи, горіння або вибух;
7) використовувати припливно-витяжні повітроводи і канали для відведення газів від приладів опалення, газових колонок, кип'ятильників та інших нагрівальних приладів;
8) експлуатувати переповнені "циклони".
Перед пуском в експлуатацію всі відремонтовані або реконструйовані вентиляційні системи повинні пройти налагодження й випробування, про що складається акт у встановленому порядку.
Зміна регулювання вентиляційних установок, приєднання додаткових насадок і каналів можливі тільки з дозволу особи, відповідальної за експлуатацію вентиляційних установок, при наявності відповідних обгрунтувань.
Вентиляційні установки в цехах з ремонту та обслуговування дорожніх транспортних засобів повинні працювати за затвердженим графіком, складеним з урахуванням часу прибуття, виїзду дорожніх транспортних засобів та руху їх з одного поста на інший. Графік слід вивісити біля пульту управління вентиляційною установкою.
Забороняється зберігання у вентиляційних камерах будь-якого обладнання і матеріалів. Вентиляційні камери мають бути постійно замкненими на замок, а вхід до них стороннім особам - заборонений.
У місцях перетинання протипожежних перешкод повітроводи слід обладнати автоматичними вогнезатримувальними пристроями (заслінками, шиберами, клапанами).
При зміні технологічних процесів, а також при перестановці виробничого обладнання, яке виділяє горючі гази, пари або аерозолі, вентиляційні системи (установки), що діють на даній дільниці (в цеху), слід переобладнати відповідно до нових умов.
Вентиляційні установки, які обслуговують пожежонебезпечні та вибухонебезпечні приміщення, повинні мати пристрої для дистанційного включення або відключення їх при пожежах чи аваріях відповідно до спеціально зазначених в інструкціях (для кожного приміщення) вимог.
У приміщеннях, де розміщені дорожні транспортні засоби для перевезення нафтопродуктів у кількості до 10 автомобілів та загальною місткістю автоцистерн до 30 куб.м, слід передбачати механічну вентиляцію в обсязі триразового повітрообміну за годину зі встановленням резервних вентиляторів, які автоматично вмикаються, якщо зупинились основні.
Припливно-витяжну вентиляцію, розраховану на умови роботи двигунів дорожніх транспортних засобів на бензині або дизельному паливі, слід передбачати у приміщеннях постів технічного обслуговування (далі - ТО) і поточного ремонту (далі - ПР), діагностування газобалонних транспортних засобів та регулювальних робіт з ними, з урахуванням постійно діючої природної вентиляції в обсязі одноразового повітрообміну, а також з урахуванням наявності зворотних клапанів.
Застосування для цих приміщень системи припливної вентиляції з рециркулюванням повітря є неприпустимим.
Конструкція і матеріал вентиляторів, регулювальних та інших пристроїв вентиляційних систем для приміщень, у повітрі яких можуть міститись легкозаймисті або вибухонебезпечні речовини (гази, пари, пил), повинні унеможливлювати іскроутворення. Електродвигуни і вентилятори, що встановлюються у цих приміщеннях, мають бути у вибухозахисному виконанні.
При експлуатації автоматичних вогнезатримувальних пристроїв слід:
1) не рідше одного разу на тиждень перевіряти їх загальний технічний стан;
2) своєчасно очищати від забруднення горючим пилом чутливі елементи приводу засувок (легкоплавкі замки, легкогорючі вставки, термочутливі елементи та ін.).
Системи витяжної вентиляції приміщень для формувального та акумуляторного відділень (дільниць) і приміщень для регенерації масла не допускається об'єднувати між собою і з системою вентиляції інших приміщень.
Монтаж, підключення, прокладення мереж, влаштування електричного захисту на лініях, які живлять побутові кондиціонери, повинні проводитись відповідно до вимог Інструкції з експлуатації кондиціонерів та ПУЕ.
Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів, слід забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.
Переріз електропроводів, які живлять поодинці встановлені побутові кондиціонери, повинен відповідати допустимій щільності струму, яка визначається паспортом на виріб.
Під час експлуатації побутових кондиціонерів забороняється:
1) при встановленні кондиціонера у віконному отворі - використовувати як опорні конструкції горючі елементи конструкцій рам замість монтажних кріплень заводського виготовлення або інших металевих конструкцій;
2) кустарно переробляти кондиціонери з метою зміни їх функціонального призначення;
3) замінювати наявні триполюсні штепсельні роз'єднувачі на двополюсні;
4) встановлювати кондиціонери у внутрішніх протипожежних перегородках та стінах;
5) встановлювати кондиціонери у вибухопожежонебезпечних приміщеннях категорій А та Б.
Каналізація
Речовини, які містять легкозаймисті рідини (далі - ЛЗР) та горючі рідини (далі - ГР) і у взаємодії з водою виділяють вибухопожежонебезпечні гази (карбід кальцію, негашене вапно тощо), скидати (зливати) у каналізаційну мережу неприпустимо, навіть в аварійних ситуаціях.
Каналізація для відведення промислових стоків по всій своїй довжині повинна бути закритою і виготовлена з негорючого матеріалу.
Для відвернення розповсюдження вогню під час пожежі мережа промислової каналізації повинна бути обладнана гідравлічними затворами. Гідрозатвори слід встановлювати на випусках стоків з виробничих приміщень, від майданчиків з технологічними установками, апаратами, резервуарами, зливо-наливними естакадами тощо, в яких застосовуються легкозаймисті, горючі та вибухонебезпечні речовини. Шар води, який утворює гідрозатвор, повинен бути не меншим за 0,25 м.
Для відведення пари і газів каналізацію по підземній трасі слід обладнати вентиляційними стояками.
Каналізаційні мережі та гідрозатвори слід періодично оглядати й очищати. Кришки колодязів огляду каналізації повинні бути постійно закритими, а на складах ЛЗР та ГР - мати пофарбування, яке відрізняється від кольору підлоги та покажчики місця перебування колодязів.
Не дозволяється:
1) експлуатувати виробничу каналізацію з несправними або неправильно виконаними гідрозатворами;
2) об'єднувати потоки різних стічних вод, які спроможні в разі змішування утворювати й виділяти вибухонебезпечні суміші;
3) з'єднувати витяжну частину каналізаційних стояків з вентиляційними системами та димоходами;
4) використовувати для освітлення гідрозатворів і колодязів ліхтарі, факели та інші види відкритого вогню.
Вимоги з утримання технічних засобів пожежного зв'язку, установок пожежної сигналізації та автоматичних установок пожежогасіння
Установки пожежної сигналізації (далі - УПС) та автоматичні установки пожежогасіння (далі - АУП) (додаток 5), при їх наявності на підприємстві (об'єкті), повинні утримуватись у працездатному стані і щодо них слід вживати таких заходів:
1) проведення технічного обслуговування з метою забезпечення надійної роботи на період строку служби;
2) матеріально-технічне (ресурсне) забезпечення з метою безумовного виконання функціонального призначення в усіх режимах експлуатації, підтримання і своєчасного відновлення працездатності;
3) опрацюванням належної експлуатаційної документації, потрібної для підтримання в робочому стані УПС і АУП, для обслуги і чергових.
Будівлі, приміщення та споруди слід обладнувати установками відповідно до вимог будівельних норм, правил, стандартів, відомчих переліків та інших нормативних документів.
Апаратура та обладнання, які входять до складу установок пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння, повинні відповідати чинним стандартам, технічним умовам, мати сертифікат якості заводу-виготовлювача і не мати дефектів.
Установки пожежної автоматики слід тримати у справному стані і постійній готовності для використання за призначенням. Несправності слід усувати негайно, реєструючи це у спеціальному журналі обліку несправностей установки пожежної автоматики (додаток 5, п.3,4).
Регламентні роботи з ТО і планово-попереджувального ремонту (далі - ППР) установок пожежної сигналізації та пожежогасіння слід виконувати згідно з планом-графіком, заздалегідь повідомивши про це органи держпожнагляду.
На опорах силових електромереж забороняється прокладати лінійну частину УПС і комплексну охоронно-пожежну сигналізацію (далі - КОПС).
Клемові коробки приладів повинні бути закритими й опломбованими захисними кришками, а корпуси приладів - заземленими.
Приміщення з установленими в ньому приймально-контрольними приладами та станціями повинно бути сухим, добре вентильованим, мати достатній рівень штучного й природного освітлення, а також обладнаним аварійним освітленням.
Електроживлення УПС, КОПС та АУП слід здійснювати за I категорією згідно ПУЕ.
