1) постійними, що організуються у спеціально обладнаних для цього цехах, дільницях або на відкритих площадках;
2) тимчасовими, коли вогневі роботи проводяться безпосередньо в спорудах, а також на території підприємств з метою монтажу конструкцій, ремонту обладнання тощо.
Постійні місця проведення вогневих робіт визначає керівник підприємства (наказами, розпорядженнями, інструкціями). Обгороджувальні конструкції в цих місцях (перегородки, перекриття, підлога) повинні бути з негорючих матеріалів.
Керівник підприємства (або керівник структурного підрозділу, де проводяться роботи) повинен оформити наряд-допуск (додаток 2) на проведення всіх видів вогневих робіт, у тому числі й на тимчасових місцях, а також перевірити посвідчення у зварювальника.
При наявності на підприємстві добровільної пожежної дружини (ДПД) або команди (ДПК) наряди-допуски треба узгоджувати з нею напередодні проведення робіт із встановленням з боку ДПД відповідного контролю.
Проведення вогневих робіт на постійних і тимчасових місцях припустиме тільки після вжиття заходів, що виключають можливість виникнення пожежі: очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском і лопатою, відром з водою). Вид (тип) і кількість первинних засобів пожежогасіння, якими має бути забезпечене місце робіт, визначає керівник і вказує в наряді-допуску.
Після закінчення вогневих робіт зварник повинен старанно оглянути місце їх проведення, при наявності горючих конструкцій полити їх водою, усунути можливі причини виникнення пожежі.
Посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку приміщення (дільниці, установки, території будівництва тощо), де проводились роботи, повинна забезпечити перевірку місця проведення вогневих робіт протягом двох годин після їх закінчення. Про приведення його в пожежобезпечний стан виконавець і відповідальна за пожежну безпеку службова особа роблять відповідні помітки в наряді-допуску.
Технологічне обладнання, на якому передбачається проведення вогневих робіт, має бути приведене в пожежобезпечний стан до їх початку (винесені пожежовибухонебезпечні речовини і їх відклади, відключені діючі комунікації, проведене безпечними методами очищення, пропарювання, промивання, забезпечені вентиляція і контроль за повітряним середовищем тощо).
Місце проведення вогневих робіт має бути очищене від горючих речовин і матеріалів у радіусі, вказаному в таблиці.
|
Висота точки зварювання над рівнем підлоги або прилеглої території, м |
0-2 |
2 |
3 |
4 |
6 |
8 |
10 |
Понад 10 |
|
Мінімальний ра діус зони, м |
5 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
Конструкції приміщень, настили підлоги, оздоблення, а також ізоляцію і частини обладнання, виконані з горючих матеріалів, які перебувають у межах зазначених радіусів, слід захистити від потрапляння на них іскор металевими екранами, покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу, або іншими способами, і при потребі полити водою.
Щоб виключити потрапляння розпечених частинок металу в суміжні приміщення, близько розташоване обладнання, всі оглядові, технологічні та інші люки (отвори) приміщень, де проводяться вогневі роботи, слід закрити негорючими матеріалами.
Двері, що з'єднують приміщення, де виконуються вогневі роботи, з суміжними приміщеннями, мають бути зачинені.
Місце для проведення зварювальних і різальних робіт, при проведенні ремонтних робіт в приміщеннях, в конструкції яких використані горючі матеріали, має бути обгородженим суцільною перегородкою з негорючого матеріалу. При цьому висота перегородки повинна становити не менш як 1,8 м, а просвіт між перегородкою і підлогою - не більш як 0,5 м. Щоб не допустити розлітання розжарених частинок, цей просвіт слід обгородити сіткою з негорючого матеріалу з розміром вічок не більш як 1,0 x 1,0 мм.
Приміщення, в яких можливе скупчення парів ЛЗР, ГР та горючих газів, перед проведенням вогневих робіт треба старанно провітрити.
При проведенні вогневих робіт у вибухопожежонебезпечних приміщеннях слід установити ретельний контроль за станом повітряного середовища шляхом проведення експрес-аналізів із застосуванням газоаналізаторів.
При організації постійних місць проведення вогневих робіт більш як на 10 постах (зварювальні, різальні майстерні) слід передбачити централізоване електро- і газопостачання.
У зварювальних цехах при наявності не більш як 10 зварювальних постів дозволяється на кожному пості мати по одному запасному балону з киснем та горючим газом. Запасні балони треба або обгородити щитами з негорючих матеріалів, або ж зберігати у спеціальних прибудовах до цеху.
При перервах у роботі, а також у кінці робочої зміни зварювальну апаратуру треба відключати, в тому числі від електромережі, шланги від'єднувати і звільняти від горючих рідин і газів.
Після закінчення робіт всю апаратуру та обладнання треба прибрати у спеціально призначені приміщення (місця).
Не дозволяється:
1) розміщувати постійні місця для проведення вогневих робіт у пожежонебезпечних та вибухопожежонебезпечних приміщеннях;
2) допускати до зварювальних та інших вогневих робіт осіб, які не мають кваліфікаційних посвідчень і не пройшли в установленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічну перевірку знань з одержанням спеціального посвідчення;
3) зварювати, різати свіжопофарбовані конструкції та вироби до повного висихання фарби;
4) допускати дотик електричних проводів до балонів зі стисненими, скрапленими і розчиненими газами;
5) проводити вогневі роботи на елементах конструкцій дорожніх транспортних засобів з вантажем із горючих матеріалів, а також з вантажем, який перебуває під тиском негорючих рідин, газів, парів і повітря, або під електричною напругою;
6) користуватись при вогневих роботах одягом і рукавицями зі слідами масел та жирів, бензину, гасу та інших ГР;
7) зберігати у зварювальних кабінах одяг, ГР та інші горючі предмети та матеріали.
Газозварювальні роботи
У місцях установлення ацетиленових генераторів слід вивішувати таблички (плакати) "Вхід стороннім заборонений - вогненебезпечно" та "Не проходити з вогнем".
Пересувні (переносні) ацетиленові генератори слід установлювати на відкритих площадках. Допускається тимчасова їх робота в добре провітрюваних приміщеннях.
Ацетиленові генератори слід обгороджувати і розміщувати не ближче як за 10 м від місць проведення зварювальних робіт, а також від відкритого вогню, нагрітих предметів, місць забору повітря компресорами, вентиляторами і на відстані не менш як 5 м - від балонів з киснем і горючими газами.
Закріплювати газопідвідні шланги на приєднувальних ніпелях апаратури, пальників, різаків і редукторів треба надійно. Для цього слід застосовувати спеціальні хомутики.
Допускається замість хомутиків закріплювати шланги не менш як у двох місцях по довжині ніпеля м'яким відпаленим (в'язальним) дротом.
На ніпелі водяних затворів шланги треба щільно надягати, але не закріплювати.
У приміщеннях ацетиленових установок, де є проміжний склад карбіду кальцію, дозволяється зберігати водночас не більш як 200 кг карбіду кальцію, причому з цієї кількості у відкритому вигляді може бути не більше одного барабана.
Відстань від пальників (по горизонталі) до перепускних рампових (групових) установок повинна бути не меншою як 10 м, а до окремих балонів з киснем і горючими газами - не меншою як 5 м.
До місця зварювальних робіт балони з газами доставляють спеціальними візками, носилками, саньми.
При проведенні газозварювальних та газорізальних робіт забороняється:
1) відігрівати замерзлі (обмерзлі) ацетиленові генератори, трубопроводи, вентилі, редуктори та інші деталі зварювальних установок відкритим вогнем або розпеченими предметами;
2) допускати контакт кисневих балонів, редукторів та іншого зварювального обладнання з різними маслами, а також промасленим одягом і клоччям;
3) переносити балони на плечах і руках;
4) зберігати і транспортувати балони з газами без нагвинчених на їх горловини запобіжних ковпаків;
5) працювати від одного водяного затвора двом зварникам;
6) завантажувати карбід кальцію завищеної грануляції або проштовхувати його у воронку апарата з допомогою залізних прутів і дроту, а також працювати на карбідному пилу;
7) завантажувати карбід кальцію в мокрі завантажувальні корзини або при наявності води в газозбірнику;
8) завантажувати корзини карбідом більш як на половину їх місткості при роботі генераторів "вода на карбід";
9) продувати шланг для горючих газів киснем та кисневий шланг - горючими газами, а також взаємозаміняти шланги при роботі;
10) користуватись шлангами, довжина яких перевищує 30 м, а при веденні монтажних робіт - 40 м;
11) перекручувати, заломлювати або затискати газовідвідні шланги;
12) переносити генератор при наявності в газозбірнику ацетилену;
13) форсувати роботу ацетиленових генераторів шляхом умисного збільшення тиску газу в них або збільшення одночасного завантаження карбіду кальцію;
14) застосовувати мідний інструмент для розкривання барабанів з карбідом кальцію, а також як припій для паяння ацетиленової апаратури та в інших випадках, коли можливий контакт з ацетиленом.
Після закінчення робіт карбід кальцію в переносному генераторі повинен бути використаний повністю. Вапняковий мул, котрий видаляється з генераторів, слід вивантажувати у пристосовану для цієї мети тару та зливати в мулову яму або спеціальний бункер.
Відкриті мулові ями слід обгороджувати поручнями, а закриті - негорючими перекриттями і обладнувати витяжною вентиляцією та люками для видалення мулу.
Курити і застосовувати джерела вогню в радіусі менш як 10 м від місць зберігання мулу забороняється, інформація про це уміщується на відповідних табличках або заборонних знаках.
Електрозварювальні роботи
Установка для ручного зварювання повинна мати рубильник або контактор (для підключення джерела зварювального струму до розподільної цехової мережі), покажчик величини зварювального струму і запобіжник у первинному ланцюгу.
Однопостові зварювальні двигуни-генератори та трансформатори захищаються запобіжниками тільки з боку живильної мережі. Встановлювати запобіжники в ланцюгу зварювального струму не треба.
З'єднування зварювальних проводів слід проводити з допомогою опресовування, зварювання, паяння або спеціальних затискачів. Підключати електропроводи до електродотримача, зварюваного виробу і зварювального апарата з допомогою мідних кабельних наконечників, скріплених болтами з шайбами.
Не дозволяється працювати з оголеними, з поганою ізоляцією або незаізольованими в місцях з'єднання зварювальними проводами, а також якщо їх переріз не забезпечує протікання допустимого номінального зварювального струму.
Проводи, підключені до зварювальних апаратів, розподільних щитів та іншого обладнання, а також до місць зварювальних робіт, повинні бути надійно ізольовані і в потрібних місцях захищені від дії високої температури, механічних пошкоджень та хімічних впливів.
При проведенні електрозварювальних робіт, зв'язаних з частими переміщеннями зварювальних установок, слід застосовувати механічно міцні шлангові кабелі.
Кабелі (електропроводи) електрозварювальних машин слід розміщувати від трубопроводів кисню на відстані не менш як 0,5 м, а від трубопроводу ацетилену та інших горючих газів - не менш як 1 м.
Як зворотний провідник, що з'єднує зварюваний виріб з джерелом зварювального струму, можуть бути застосовані стальні або алюмінієві шини будь-якого профілю, зварювальні плити, стелажі і сама зварювана конструкція, якщо їх переріз гарантує безпечне за умовами нагріву протікання струму.
З'єднання між собою окремих елементів, використовуваних як зворотний провідник, слід виконувати з допомогою болтів, струбцин і затискачів.
Використання як зворотного провідника внутрішніх залізничних колій, мереж заземлення або занулення, а також металевих конструкцій будівель, комунікацій і технологічного обладнання забороняється.
Електрозварювальна установка на весь час роботи повинна бути заземлена. Крім заземлення основного електрозварювального обладнання, у зварювальних установках слід безпосередньо заземлювати той затискач вторинної обмотки зварювального трансформатора, до якого приєднується провідник, що йде до виробу (зворотний провідник).
При проведенні електрозварювальних робіт у вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщеннях зворотний провід від зварювального виробу до джерела струму повинен бути тільки ізольованим, причому за якістю ізоляції він не може поступатись прямому провіднику, приєднуваному до електродотримача.
Конструкція електродотримача для ручного зварювання повинна забезпечувати надійний затиск і швидку зміну електродів, а також виключати можливість короткого замикання його корпуса на зварювану деталь при тимчасових перервах у роботі або при випадковому його падінні на металеві предмети. Держак електродотримача має бути зроблений з негорючого діелектричного і теплоізолювального матеріалу.
Електроди, застосовувані при зварюванні, мають бути заводського виготовлення і відповідати номінальній величині зварювального струму.
