Страница 6: НПАОП 27.2-1.01-09. Правила охорони праці у трубному виробництві (54620)

Ринва волочильного стана повинна одночасно з подачею стрижня у трубу перекриватися запобіжним пристроєм, що запобігає викиду стрижня з ринви.

1. Подача труби у волочильне кільце повинна здійснюватися із застосуванням запобіжного кожуха та скоб.
2. Волочильні стани повинні обладнуватися механізмом захвата труби. Скидання труб із прийомного пристрою повинно бути механізованим.
3. При протяганні труб не допускаються перебування працівників з вихідної сторони біля люнета волочильного стана, а також підтримка труби рукою.
4. Подача стрижня з оправленням у трубу й кільце, а також повернення візка для захвата труб від лебідки до люнета та зміна люнетів повинні бути механізованими.
5. Біля люнета повинні установлюватися буферні пристрої, що пом'якшують удари візка об люнет та виключають його падіння на підлогу цеху.
6. Стани холодного волочіння труб на вхідній стороні перед люнетом повинні мати запобіжні кронштейни або стояки.
7. Стани холодної прокатки
8. Під час роботи стана не дозволяється перебувати напроти труби, що прокочується, і робити вимір стінки труби під час роботи стана.
9. Конструкція механізму подачі й повороту труби роликових станів повинна виключати можливість вильоту труби із кліті на лобовину.
10. Не дозволяється пересування кліті стана електродвигуном при незакріплених калібрах і невстановлених запобіжних кільцях.
11. Кліті станів холодної прокатки повинні бути обладнані пристосуваннями для фіксації кліті в положенні, що виключає її зрушення.
12. Не дозволяються провертання вручну заготовки, що надходить у калібри, а також підтримування заготовки при подачі стрижня з оправленням у вогнище деформації.
13. При використанні змащень, що утворюють шкідливі виділення в повітря робочої зони вище граничнодопустимих концентрацій, стани холодної та теплової прокатки труб повинні обладнуватися місцевими відсмоктувачами або герметичними укриттями.
14. Стелажі для укладання труб (заготовки) біля станів холодної прокатки повинні мати дозуючі пристрої, що виключають одночасне потрапляння двох труб у ринву стана.

Подання трубної заготовки на люнети станів повинно бути механізованим.

1. Пневмосистема урівноважувального пристрою повинна оснащуватися манометрами та запобіжними клапанами.
2. Виробництво балонів
3. Доставка труб зі складу, передача їх по технологічній лінії виробництва балонів, а також операції по випробуванню балонів повинні бути механізованими.
4. Молоти й обкатні машини повинні обладнуватись захисними екранами.
5. Дробострумна установка очищення балонів повинна бути герметичною й обладнаною місцевим відсмоктувачем.

Пуск установок у роботу повинен бути зблокованим з пуском витяжних вентиляційних систем, причому включення вентиляційних систем повинно здійснюватися з випередженням, а вимикання - після зупинки очисної установки.

1. Розточення горловини й нарізка в ній різьблення повинні бути механізованими.
2. Повітря з балонів потрібно випускати в ізольованій камері або з використанням для цього пристроїв, що забезпечують його безшумний випуск.
3. Пульт керування установкою роздування кульових балонів обладнується захисним екраном.
4. Установка для електрозаварювання донної частини, ділянка ручного дугового зварювання, устаткування для зовнішнього й внутрішнього ремонту заготовок і балонів, установка для фарбування балонів, а також ділянка маркування балонів обладнуються місцевими відсмоктувачами.
5. Випробувальний комплекс обладнується:

роздільними захисними камерами (бліндажами), відповідними насосами й комунікаціями, приладами виміру тиску;

автоблокуваннями (зокрема, що виключають потрапляння працівників у небезпечну зону під час проведення випробувань балонів);

дистанційним і централізованим керуванням процесом випробувань балонів;

телевізійною установкою для спостереження за балонами в камерах;

засобами зв'язку (радіозв'язок тощо).

1. Травлення металу
2. Операції по очищенню поверхні труб травленням, регенерація відпрацьованих травильних розчинів і нейтралізація промивних вод повинні бути механізованими.
3. Травильні відділення розміщаються в ізольованих приміщеннях. Приміщення повинні мати загальнообмінну вентиляцію й аераційний ліхтар.
4. Двері в травильне відділення повинні бути такими, що самі закриваються, мати тамбур або бути обладнаними повітряною завісою.
5. У місцях зберігання кислот повинні знаходитись ємності з розчином крейди, вапна або соди для негайної нейтралізації випадково пролитої кислоти. Біля ванн для травлення повинні розташовуватися фонтанчики з водою.
6. Підлога на ділянках травлення повинна бути стійкою до впливу кислот, лугів, солей тощо. У підлозі передбачаються канали (ринви) для стоку травильних розчинів. Канали повинні бути перекриті ґратами.
7. Стіни, внутрішня частина покрівлі й інших будівельних конструкцій споруди травильного відділення повинні мати захист від впливу пари кислоти.

Не дозволяється прохід працівників через травильне відділення.

1. Ванни для травлення металу та внутрішнє облицювання їх повинні виготовлятися з кислотостійкого матеріалу. Між ваннами необхідно забезпечувати вільний прохід не менше 1 м. Травильні ванни повинні бути розміщені над рівнем робочого майданчика на висоті не менше 0,8 м. При новому проектуванні й будівництві варто передбачати підняття ванни над рівнем робочого майданчика або висоту борта ванни над рівнем підлоги не менше 1 м.

Дерев'яний настил навколо ванн із кислотними розчинами не повинен мати вибоїв і відкритих прорізів. Не дозволяється експлуатація необгороджених ванн.

Ванни травильного відділення повинні бути обладнані бортовими відсмоктувачами.

Ручне стропування пакетів труб у ваннах не дозволяється.

1. Не дозволяється транспортування пакетів труб над соляними ваннами та ваннами лужного розплаву.
2. Для зменшення шкідливих виділень із кислотних ванн необхідно застосовувати присадки та припливно-витяжну вентиляцію.
3. Кислота в травильні ванни, а також у мірні бачки повинна подаватися через кислотопроводи.
4. Збирання окалини із травильних ванн повинно бути механізованим та виконуватися після зливу розчинів відповідно до технологічної інструкції, затвердженої уповноваженою особою.
5. Поміст для укладання пакетів труб для промивання водою після травлення повинен бути оточений із трьох сторін стінкою (перегородкою) висотою не менше 2 м, виконаною з кислотостійкого матеріалу.
6. Трубопроводи подачі пари до ванн повинні бути теплоізольованими. Не дозволяється прокладати паропроводи, водопроводи й газопроводи в одному тунелі (каналі) із трубопроводами кислот та інших агресивних розчинів.

Паронагрівальні елементи повинні розміщуватися у ванні на максимально можливій глибині.

1. Посудини (баки) для зберігання кислот виготовляються з кислотостійких матеріалів. Кришки посудин повинні щільно закриватися. На посудини наносяться відповідні написи (попереджуючі знаки безпеки з пояснюючим написом).

Посудини обладнуються покажчиками рівня рідини та вентиляційними трубами, виведеними за межі приміщення. Очищення кислотних посудин повинно бути механізованим.

1. Перекачування кислот та їхніх розчинів повинно здійснюватися насосами в кислотостійкому виконанні по трубопроводах або закритих ринвах, виготовлених з кислотостійких матеріалів. Насоси повинні автоматично відключатися після наповнення посудини до установленого рівня.
2. Видаткові резервуари для кислоти й кислотних розчинів, розташовані у відділенні травлення, повинні обладнуватися покажчиками рівня, переливними трубами, а також витяжними трубами, виведеними за межі приміщення.
3. Кислота повинна подаватися у травильну ванну тільки після попереднього наповнення її водою. Не дозволяється одночасна подача кислоти або регенерованих травильних розчинів у травильне відділення та злив відпрацьованих травильних розчинів з ванн.

Відпрацьовані розчини повинні направлятися у спеціальну каналізацію для подальшої нейтралізації.

1. Приміщення купоросної установки у відділенні, де готуються розчини, повинно мати підлогу й стіни, облицьовані кислотостійкими матеріалами на висоту не менше 2 м. Приміщення установки повинно мати припливно-витяжну вентиляцію.

Подача купоросу на склад і завантаження його у вагони або автомашини повинні бути механізованими.

1. Скоби й вантажозахватні пристрої повинні виготовлятися зі стійких до кислот матеріалів.
2. Відбір проб електроліту повинен здійснюватися через отвори, що щільно закриваються, у верхній частині ванни або в її кришці.
3. Не дозволяється коректування складу знежирювальних розчинів твердими компонентами безпосередньо в робочій ванні. Коректування розчинів у ванні повинно здійснюватися концентрованим

розчином, приготовленим в окремій посудині.

1. Електрополірувальне відділення
2. Електрополірувальневідділення труб слід

розташовувати в ізольованому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією та пристроями, що запобігають проникненню випарів кислот та інших шкідливих речовин в інші виробничі приміщення.

1. Будова і розташування ванн електрополірувального відділення повинні запобігати розбризкуванню технологічних розчинів.
2. Підлога відділення повинна виконуватися з кислотостійких матеріалів та мати ухил для стоку розчинів у бік канавок. Канавки повинні бути перекриті ґратами.
3. Підлога біля ванн із розчином електроліту повинна перекриватися дерев'яними ґратами.
4. Технологічні розчини для заправлення ванн повинні подаватися по трубопроводах. Процеси приготування розчинів повинні бути механізованими.
5. Уловлювальні пристрої для електролітичного розчину повинні виключати розплескування розчинів.
6. Подача труб із завантажувального стола на електрополірувальну установку та вивантаження труб з неї в карман повинні бути механізованими.
7. Виробництво футерованих труб
8. Пилки для різання заготовок, стикозварювальна машина, трубообрізні верстати, верстати для зачищення стиків звареної заготовки та стани для зварювання труб повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.
9. Приготування маси для внутрішнього покриття, а також нанесення її повинні бути механізованими.
10. Труболиварне виробництво
11. Розвантаження й навантаження шихтових матеріалів, а також їхня доставка та завантаження у плавильні агрегати повинні бути механізованими.

Шихтові двори труболиварних цехів повинні бути закритими.

1. Доставка матеріалів, що здатні до пилоутворення, від місць зберігання до місць використання повинна здійснюватися в закритій технологічній тарі (коробки, контейнери) або пневмотранспортом.
2. Ковші повинніобладнуватисяповоротними

самогальмуючими механізмами.

1. Транспортування рідкого металу до місць заливання та повернення ковшів повинні здійснюватися за встановленими маршрутами.
2. Розливні ковші повинні наповнюватися розплавленим металом на 200 мм нижче рівня верхньої крайки ковша.
3. Заливання металу у форми, дозувальні ковші або заливальні пристрої повинно здійснюватися з мінімальною висотою витікання струменя.
4. Конструкція дозувального ковша повинна забезпечувати рівномірний злив металу. Для видалення шлаків і надлишку металу з дозувального ковша повинні бути передбачені ємності. Замість дозувального ковша при розливанні металу може використовуватися дозуючий пристрій або мірні ковші, рівень металу в яких визначається міткою або уступом у футеровці.
5. Поворот дозувального ковша при заливанні металу в ринву повинен здійснюватися з пульта керування відцентрової машини.

На пульті керування відцентрової машини з водяним охолодженням повинні встановлюватися прилади для контролю за температурою охолоджуючої води.

При припиненні або різкому зменшенні подачі охолоджуючої води робота машини повинна бути припинена.

Заливання металу у відцентрову машину проводиться під керівництвом відповідальної особи працівником, що перебуває у спеціально огородженій захисним екраном зоні. Не допускається перебування працівників у небезпечній зоні при заливанні металу в кокіль відцентрової машини й до повного закінчення його кристалізації.

1. Конструкція відцентрової машини повинна виключати викид рідкого металу з форми.
2. Металева форма перед заливанням металу повинна бути очищена від масла та прогріта.
3. Відцентрові машини обладнуються гальмовою системою.
4. Засипання піску у відцентрові машини та витягання труби повинно бути механізованим. Установка стрижня розтруба в металеву форму та добування каркаса розтруба з форми повинні бути механізованими.

Конструкція кріплення стрижня розтруба повинна виключати можливість зриву його під час роботи відцентрової машини. Знімання каркаса розтруба з форми здійснюється після повного припинення її обертання.

1. Токопідвідні кабелі повинні мати міцну вогнестійку оболонку й бути захищені від бризок металу, шлаків і механічних ушкоджень.
2. Стовбурна частина ринви повинна бути закріпленою. Механізми поздовжнього руху ринви та пересування машини обладнуються кінцевими вимикачами.
3. Наявність вологи в місцях можливого влучення розплавленого металу не дозволяється.
4. Збирання залишків металу й шлаків із заливального пристрою повинно бути механізованим.
5. Під час виливки сталевих труб кріплення горловини й заднього запірного стакана повинно бути надійним і виключати можливість їхнього зриву при роботі машини.
6. Головна й задня частини відцентрових машин захищаються захисними кожухами.
7. Для виключення викидів металу з кокілю машини необхідно забезпечити дозовану подачу металу.
8. У щойно збудованих та реконструйованих труболиварних цехах відстань між виступаючими частинами установок напівбезперервного виливання труб повинна бути не менше 3 м.
9. Робочий майданчик установки виливки труб повинен мати теплоізольовану підлогу та облаштовуватися огородженням, яке захищає працівників від бризок металу. На майданчику передбачається не менше двох виходів, розташованих із протилежних сторін.
10. Пост керування установкою виливки труб повинен бути обладнаний приладами контролю за температурою та витратою охолоджувальної води, а також ключем-биркою. При скороченні подачі води на охолодження кристалізатора процес виливки повинен бути призупинений.
11. Включення механізму тягнучого стола та швидкість витягування труби повинні встановлюватися технологічними інструкціями, затвердженими уповноваженою особою.
12. Не дозволяється виливання труби до подачі води в систему охолодження кристалізатора (кокілю). Наявність вологи, спучування та тріщин на робочій поверхні кристалізатора не дозволяється.
13. Після виготовлення (монтажу) і ремонту кристалізатори (кокілі) підлягають гідравлічному випробуванню на герметичність.
14. Місця з'єднання робочої втулки зовнішнього кристалізатора з розтрубною частиною повинні бути герметичними.
15. Вирва, ринва й заливальна чаша перед установкою їх на машину повинні бути просушеними. Установка ринви повинна забезпечувати рівномірне й плавне надходження металу в обертову чашу. При установці й закріпленні ринви не допускається включення механізму обертання чаші й хитання кристалізатора.
16. Проміжний ківш після наповнення його металом повинен закриватися футерованою кришкою. Поворотний кронштейн повинен обладнуватися пристосуванням для закріплення ковша.
17. Під час роботи установки не дозволяється перебування працівників під заливними майданчиками.