Страница 2: НПАОП 0.00-5.39-14. Інструкція щодо запобігання, виявлення і ліквідації відмов свердловиннихзарядів на відкритих гірничих роботах (54554)

Забороняються наїзди автомашин і механізмів на ДШ і хвилеводи НСІ.

1. ДШ має застосовуватись згідно з технічною документацією з його застосування відповідно до кліматичних умов.
2. 1. Дозволяється монтаж свердловинної та поверхневої підривної мережі з різних типів ДШ. У поверхневій підривній мережі застосування різних типів ДШ не забороняється за умови їх послідовного з'єднання. Дублюючі паралельні ланцюги виконують з одного типу ДШ.
   2. У змонтованій підривній мережі відстань між секційними відгалуженнями ДШ має бути не менше ніж 1 м.
   3. З'єднання ДШ між собою виконуються згідно з технічною документацією з їх застосування. Не забороняється використання спеціальних з'єднувачів ДШ, допущених до постійного застосування у встановленому порядку.
   4. Кінці ниток ДШ, що виходять зі свердловин, мають бути гідроізольо- вані. У разі відсутності гідроізоляції та виявлення замокання кінців ниток ДШ необхідно:

• вручну відібрати 0,5-0,7 м забійного матеріалу;
• на звільнених кінцях ЗІ бойовика виконати скручування типу «лялька» з додатковою перемичкою (з 2-х ниток ДШ);
• спустити скрутку-«ляльку» по нитках ДШ бойовика до рівня забивки.

ДШ бойовика і перемичку підключають до секції блока, при цьому відстань між вузлами-сполуками має бути не менше ніж 30 см секції свердловин блока.

У разі виявлення пошкодження хвилеводу, що виходить зі свердловини, аналогічно відбирається забивка, з'єднувач поверхневого пристрою НСІ кріпиться на хвилеводах внутрішньосвердловинних пристроїв якнайближче до шашки-детонатора.

1. Під час установки ПР у підривну мережу з'єднання кінцевих відрізків ДШ із шнуром магістралі виконується згідно з інструкцією щодо його застосування. Щоб уникнути відмов ПР, слід їх захищати від зволоження, не допускаючи тривалого перебування у воді.
2. 1. Забороняються підривання блока разом з негабаритами на одному горизонті та одночасне підривання блоків на різних горизонтах, якщо розвал підірваної гірничої маси блока, що знаходиться на верхньому горизонті, перекриває розвал блоків, що підриваються на нижньому горизонті (каскадне підривання), оскільки в цих випадках ускладнюється виявлення відмов зарядів вторинного дроблення та можливих відмов на уступах нижніх горизонтів.
3. Ліквідація відмов одиночних свердловинних зарядів
4. Загальні вимоги
5. 1. За зовнішніми ознаками одиночні відмови свердловинних зарядів поділяються на:

• відкриті, розташування яких добре проглядається за зовнішніми ознаками під час безпосереднього огляду після вибуху (наявність ВМ під підірваною гірничою масою, характерний навал гірничої маси, поява нерозпушених ділянок порід тощо);
• приховані, які за зовнішніми ознаками безпосередньо після вибуху виявити неможливо. Їх виявляють тільки під час екскавації гірничої маси блока.
• 1. Місцем відмови ВР вважається ділянка блока (уступу) з центром по осі заряду, що відмовив, та що має об’єм, який відповідає повній глибині заряду, що відмовив, і площі блока (уступу), що припадає на цей заряд.
  2. Виконання робіт у районі відмови без прийняття спеціальних заходів для запобігання виникненню аварій та травмуванню працівників під час екскавації підірваної гірничої маси забороняється.

1. Порядок виконання робіт у разі виявлення відмови одиночнихсвердловинних зарядів
2. 1. Машиніст екскаватора у разі виявлення відмови свердловинного заряду зобов'язаний:

• не піддавати будь-якому впливу (удару, тертю тощо) залишки ВМ і негайно припинити роботу в районі відмови. У разі неможливості продовжувати вантажні роботи в небезпечному районі підірваного блока дати вказівку машиністам локомотивів чи самоскидів вивести рухомий склад за межі 20-метрової заборонної зони. Попереджувальні знаки про небезпеку на межі заборонної зони виставляють відповідно до вимог пункту 5.2 глави 5 розділу VII НПАОП 0.00-1.66-13;
• довести до відома диспетчера кар'єру (рудника) інформацію про відмову свердловинного заряду, викликати працівника відповідного структурного підрозділу зміни, відповідального за ліквідацію відмов зарядів;
• до прибуття працівника відповідного структурного підрозділу зміни, відповідального за ліквідацію відмов зарядів, вжити заходів щодо охорони виявлених ВМ і виключити будь-які роботи у небезпечній зоні;
• у журналі приймання-здавання змін екскаватора за формою, що затверджується технічним керівником суб’єкта господарювання, зробити запис про виявлення відмови свердловинного заряду, вжиті заходи безпеки і час повідомлення працівника відповідного структурного підрозділу зміни, відповідального за ліквідацію відмов зарядів, із зазначенням прізвища, ініціалів (ініціала імені) і найменування посади.
• 1. У разі отримання повідомлення про відмову свердловинного заряду працівник відповідного структурного підрозділу зміни, відповідальний за ліквідацію відмов зарядів, має прибути на місце виявлення відмови і вжити заходів щодо виключення робіт у межах небезпечної зони.
  2. Диспетчер кар'єру (рудника), отримавши повідомлення про виявлення відмови свердловинного заряду, зобов'язаний негайно повідомити технічного керівника суб’єкта господарювання та працівника відповідного структурного підрозділу, відповідального за ліквідацію відмов зарядів.

У разі ведення підривних робіт підрядним способом диспетчер кар'єру (рудника) зобов'язаний повідомити технічного керівника суб’єкта господарювання, який виконував підривні роботи.

1. Посадова особа, відповідальна за ліквідацію відмови свердловинного заряду, зобов'язана негайно прибути на місце виявлення відмови та визначити спосіб ліквідації відмови свердловинного заряду.
2. Способи ліквідації відмов одиночних свердловинних зарядів
3. 1. Ліквідацію відмов свердловинних зарядів слід проводити відповідно до вимог пункту 5.11 глави 5 розділу VII НПАОП 0.00-1.66-13.
   2. Під час ліквідації відмов зарядів повинно бути забезпечене достатнє освітлення (не менше ніж 5 лк).
   3. Екскаваторне розбирання породи в місці відмови свердловинних зарядів виконується машиністом екскаватора, проінструктованим для виконання такого виду робіт (під підпис) у присутності осіб, відповідальних за ліквідацію відмови від суб’єкта господарювання, що проводив підривні роботи, після їх письмового підтвердження, занесеного до журналу приймання- здавання змін екскаватора, форма якого затверджується технічним керівником суб’єкта господарювання.
   4. Під час розбирання породи, у якій є заряд, що відмовив, машиніст екскаватора зобов'язаний виконувати вказівки працівників відповідного структурного підрозділу, відповідальних за ліквідацію відмов зарядів.
   5. Розбирання породи екскаватором проводиться таким чином, щоб у разі осипання гірничої маси не відбувалося ударів шматками гірничої маси по заряду ВМ. Породу слід вибирати в першу чергу з боків колонки заряду під захистом кабіни екскаватора.
   6. Черпання гірничої маси поблизу заряду, що відмовив, слід проводити з особливою обережністю, за найменших напірних зусиль рукояті, невеликими порціями, у місцях, що добре проглядаються, з поступовим зменшенням висоти конуса породи над свердловиною із зарядом, що відмовив.
   7. Відстань від місця черпання до заряду встановлюється особою відповідного структурного підрозділу, відповідальною за ліквідацію відмови свердловинного заряду, залежно від конкретної ситуації в забої, але не менше 0,5 м від заряду, що відмовив.
   8. У процесі розбирання машиніст екскаватора та особи, які присутні під час ліквідації відмови свердловинного заряду, зобов'язані уважно стежити за забоєм. У разі появи кінців ДШ, хвилеводів і шашок-детонаторів слід тимчасово припинити розбирання породи і вручну їх вилучити з місця відмови, дотримуючись таких запобіжних заходів:

• вилучення ЗІ зі свердловини проводять після попередньої підготовки місця відмови, що включає прибирання осипів, козирків, нависів, планування площадки для вилучення;

• у процесі ліквідації відмови свердловинного заряду необхідно періодично обрізати кінці ДШ, ПД, що оголюються в процесі розбирання гірничої маси.
• 1. ВР, ДШ та ПД після вилучення з місця відмови свердловинного заряду мають бути негайно винесені за межі небезпечної зони і відправлені на склад ВМ, де підлягають знищенню.
  2. У разі виявлення ВМ у гірничій масі уступу на висоті більше ніж 2 м від його підошви дозволяється для їх вилучення використання підйомників.

У разі встановлення підйомника та під час роботи підйомника слід виконувати такі заходи безпеки:

• перед під'їздом підйомника до місця робіт проводяться прибирання осипів, зняття зависів і заукіска уступу;
• підйомник слід розташовувати на спланованій горизонтальній площадці за межами зони обвалення, але не ближче ніж 1/3 висоти уступу від його нижньої бровки;
• під час роботи підйомника категорично забороняється робота екскаватора, пов'язана з його основними операціями;
• робота підйомника поблизу або під проводами діючих повітряних ЛЕП допускається у разі його знеструмлення.
• 1. Вилучення ВМ зі свердловини проводиться підривником (майстром- підривником) за допомогою спеціального совка або підручних засобів (виготовлених із дерева або металу, що не дає іскри) з подальшою здачею на склад ВМ.
  2. Місце знаходження заряду, що відмовив, в обов'язковому порядку фіксується репером з метою подальшої маркшейдерської зйомки. Машиніст екскаватора та працівник відповідного структурного підрозділу зміни, відповідальний за ліквідацію відмови свердловинного заряду, забезпечують збереження репера.
  3. У разі неможливості вилучення залишків ВР з перебуру або якщо залишків ВР у перебурі не знайдено, цей заряд розглядається як неліквідова- ний, про що має бути зроблений відповідний запис у журналі реєстрації відмов під час підривних робіт, форма якого наведена в додатку 10 до НПА- ОП 0.00-1.66-13.

Район відмови свердловинних зарядів фіксується маркшейдерською зйомкою з подальшою установкою репера на місці відмови.

1. Під час проектування бурових робіт на блоці, на якому було зареєстровано відмову свердловинних зарядів у перебурі, слід проводити розбивку блока, щоб виключити збіг місця відмови з місцем буріння свердловини. Відстань від проектної свердловини до проекції свердловини, де заряди відмовили, має бути не менше ніж 3 м.
2. 1. Дозвіл на відновлення робіт після ліквідації відмов заряду видається машиністу екскаватора працівником відповідного структурного підрозділу із записом у журналі приймання-здавання змін екскаватора, форма якого затверджується технічним керівником суб’єкта господарювання.
   2. Акт про ліквідацію відмови свердловинного заряду складається протягом 3 днів у 2 примірниках за підписом осіб, відповідальних за ліквідацію відмови, і маркшейдера, який виконав зйомку місця відмови.
3. Виявлення та ліквідація групових відмов свердловинних за-рядів
4. Характерними ознаками групових відмов свердловинних зарядів є:

• збільшення висоти навалу підірваної гірничої маси у разі розташування свердловин у першому і наступних рядах блока;
• зміщення лінії відриву підірваної частини блока від цілика блока або її відсутність, якщо свердловини розташовані в останньому ряду.

1. Групову відмову свердловинних зарядів у кінцевій частині блока, як правило, виявляють під час огляду блоків на повноту підривання після виконання МВ.

Характерною ознакою відмови свердловинних зарядів є:

• видима лінія зрізу, що розташовується уздовж лінії відбивання секції блока;
• відсутність дроблення, зміщення гірничої маси на частині блока;
• наявність цілісної поверхневої підривної (електропідривної) мережі.

1. На поверхні уступу у місці відмови свердловинних зарядів підривним персоналом проводиться огляд на предмет виявлення та вилучення з гірничої маси залишків ВМ. Кінці ДШ, хвилеводів або проводу ЕД, що виходять із устя свердловин, мають бути обрізані або заглиблені в забивку на глибину не менше ніж 0,5 м.
2. Ліквідація групових відмов свердловинних зарядів, що сталися в межах однієї або декількох ступенів уповільнення у всіх рядах свердловин, крім останнього, виконується на початковій стадії методом розбирання гірничої маси екскаватором до рівня цілика, якщо подальше розбирання групової відмови неможливе.

У разі незадовільного дроблення гірничої маси в тильній частині масиву від межі групової відмови свердловинних зарядів під час екскавації необхідно залишити проектну ЛНО.

1. Насадкою до ковша екскаватора проводиться оббирання окремих нависань негабаритів, заколів, козирків та формується рівномірний нахил. Підривний персонал визначає кількість зарядів, що відмовили, встановлює фактичний стан та можливість їх повторного підривання. Маркшейдерською службою проводиться зйомка зарядів, що відмовили.
2. Маркшейдерська зйомка та інформація про фактичний стан зарядів ВР є вихідними даними для проектування наступного вибуху на цьому блоці (горизонті).

Проект бурових робіт на повторний МВ складається на підставі маркшейдерської зйомки кожної відмови.

Перед початком буріння на блоці маркшейдерською службою мають бути виставлені репери на місцях буріння додаткових свердловин.

1. Величина заряду в додаткових свердловинах розраховується виходячи з фактичної ЛНО і міцності порід. У разі збереження величини ЛНО під час ліквідації групової відмови свердловинних зарядів у поверхневу мережу додаткових свердловин можливе під'єднання решти ПД свердловинних зарядів, що відмовили.
2. Мінімальна відстань від осі зарядів, що відмовили, до місця буріння наступних технологічних або додаткових свердловин має становити не менше ніж 3 м.
3. У разі відмови свердловинних зарядів у кінцевій частині блока підривним персоналом демонтуються і здаються на склад залишки елементів поверхневої підривної мережі, перевіряється цілісність решти ДШ або хвилеводів НСІ, ПД, вирізаються порушені ділянки ДШ і замінюються новими.
4. Маркшейдерською службою проводиться зйомка межі відриву підірваної гірничої маси та складається план розташування свердловин на блоці для визначення місць розташування відмов свердловинних зарядів, що залишилися під навалом гірничої маси. За контуром і конфігурацією ліній відриву визначаються місця знаходження свердловин, заряди яких відмовили, проводиться ручне розбирання їх устя для звільнення решти ДШ або хвилеводів внутрішньосвердловинних пристроїв НСІ, ПД.
5. Після звільнення від підірваної породи устя всіх свердловин, заряди яких відмовили, складається проект на повторний вибух.
6. Поверхнева підривна мережа має включати в себе всі кінці ДШ або хвилеводів внутрішньосвердловинних пристроїв НСІ, ПД звільнених свердловин, а також кінці ДШ, хвилеводи і проводи ЕД, що виходять з навалу породи, звільнення яких неможливо зробити вручну.
7. У разі зменшення величини ЛНО і виникнення небезпеки збільшеного розльоту гірничої маси під час повторного підривання таке підривання необхідно проводити після навантаження гірничою масою фронтальних і бічних поверхонь цілика.
8. Місце ліквідованих повторним підриванням групових відмов свердловинних зарядів має бути позначене відмітними знаками та нанесене на план гірничих робіт. Екскавація гірничої маси в цих районах має проводитися з дотриманням таких самих заходів безпеки, як і під час виконання робіт у разі розбирання гірничої маси одиночних відмов свердловинних зарядів.
9. Працівники екскаваторів, які приступають до роботи в районах ліквідації групових відмов свердловинних зарядів, повинні ознайомитись з місцями відмов.
10. Виявлення та ліквідація масових відмов свердловинних за-рядів
11. Масові відмови свердловинних зарядів виявляються після виконання вибуху та під час огляду блоків на повноту підривання.
12. Характерною особливістю відмови свердловинних зарядів є відсутність слідів руйнування блока та наявність поверхневої підривної мережі.