Приказ 1262. Об утверждении Правил строения и безопасной эксплуатации подъемников


ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ<br> <br> Н А К А З<br> <br> 08.12.2003 N 232<br> <br> Зареєстровано в Міністерстві<br> юстиції України<br> 30 грудня 2003 р.<br> за N 1262/8583<br> <br> <br> Про затвердження Правил будови і безпечної<br> експлуатації підйомників<br> <br> <br> Відповідно до Положення про Державний комітет України з<br>нагляду за охороною праці, затвердженого Указом Президента України<br>від 16.01.2003 N <A HREF="121442">29/2003</A> ( <A HREF="121442">29/2003</A> ), та на підставі протокольного<br>рішення редакційної комісії, створеної наказом<br>Держнаглядохоронпраці України від 12.05.2003 N 77, Н А К А З У Ю :<br> <br> 1. Затвердити Правила будови і безпечної експлуатації<br>підйомників, що додаються.<br> <br> 2. Наказ увести в дію з 1 лютого 2004 року.<br> <br> 3. Начальнику загального відділу Лавкову С.П. у тижневий<br>термін довести цей наказ до відома територіальних управлінь та<br>експертно-технічних центрів Держнаглядохоронпраці України.<br> <br> 4. Начальнику управління організації державного нагляду в<br>металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду<br>Дерновому Л.К., начальникам територіальних управлінь<br>Держнаглядохоронпраці України:<br> - ужити заходів щодо вивчення вимог цих Правил державними<br>інспекторами, іншими посадовими особами Держнаглядохоронпраці<br>України, експертами експертно-технічних центрів, працівниками<br>підприємств, установ, організацій;<br> - забезпечити систематичний нагляд за дотриманням вимог цих<br>Правил.<br> <br> 5. Заступнику начальника управління політики охорони праці<br>Нефедченку Л.А. включити Правила до Державного реєстру<br>нормативно-правових актів з питань охорони праці.<br> <br> 6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника<br>голови Комітету Плетньова В.А.<br> <br> Голова Комітету С.Сторчак<br> <br> <br> ЗАТВЕРДЖЕНО<br> Наказ Державного комітету<br> України з нагляду за<br> охороною праці<br> 08.12.2003 N 232<br> <br> Зареєстровано в Міністерстві<br> юстиції України<br> 30 грудня 2003 р.<br> за N 1262/8583<br> <br> <br> ПРАВИЛА<br> будови і безпечної експлуатації підйомників<br> <br> <br> 1. Галузь застосування<br> <br> 1.1. Ці Правила встановлюють вимоги до будови, виготовлення,<br>установлення, налагодження, ремонту, реконструкції та експлуатації<br>підйомників, призначених для переміщення працівників з<br>інструментами та матеріалами в робочу позицію і проведення там<br>робіт з робочої платформи.<br> <br> 1.2. Дані Правила поширюються на такі типи підйомників:<br> самохідні (автомобільні, на спецшасі, пневмоколісні,<br>гусеничні, залізничні тощо);<br> причіпні.<br> <br> 1.3. Дані Правила не поширюються на:<br> пожежні підйомники;<br> засоби підмощування;<br> підйомники військового та спеціального призначення, що<br>перебувають в експлуатації у Збройних Силах України.<br> <br> 2. Терміни та визначення<br> <br> 2.1. У цих Правилах наведені нижче терміни вживаються в<br>такому значенні:<br> 2.1.1. Підйомник - вантажопідіймальна машина циклічної дії,<br>що призначена для переміщення працівників з інструментами та<br>матеріалами в робочу позицію і проведення там робіт з робочої<br>платформи.<br> 2.1.2. Робочий майданчик - обмежена площа, на якій підйомник<br>виконує вантажопідіймальні операції чи пересувається відповідно до<br>свого призначення.<br> 2.1.3. Установлення - розташування підйомника на робочому<br>майданчику відповідно до проекту виконання робіт.<br> 2.1.4. Підйомник самохідний - підйомник, обладнаний<br>механізмом для пересування робочим майданчиком і дорогами.<br> 2.1.4.1. Підйомник автомобільний - підйомник, змонтований на<br>автомобільному шасі.<br> 2.1.4.2. Підйомник на спецшасі - підйомник, змонтований на<br>спеціальному шасі автомобільного типу.<br> 2.1.4.3. Підйомник пневмоколісний - підйомник, змонтований на<br>пневмоколісному шасі.<br> 2.1.4.4. Підйомник гусеничний - підйомник, змонтований на<br>гусеничному шасі.<br> 2.1.4.5. Підйомник залізничний - підйомник, змонтований на<br>шасі, що пересувається залізничною колією.<br> 2.1.5. Підйомник причіпний - підйомник, не обладнаний<br>механізмом для пересування по дорогах і переміщується транспортним<br>засобом (буксиром).<br> 2.1.6. Підйомник телескопічний - підйомник, обладнаний<br>стрілою з висувними секціями.<br> 2.1.7. Підйомник пожежний - підйомник, обладнаний пожежним і<br>пожежно-рятувальним обладнанням.<br> 2.1.8. Засоби підмощування - пристрої, призначені для<br>організації робочих місць під час виконання будівельно-монтажних<br>робіт на висоті або глибині більше 1,3 м від рівня грунту або<br>перекриття.<br> 2.1.9. Робоча платформа - обгороджена по периметру площадка,<br>призначена для розміщення працівників з інструментом і матеріалами<br>та переміщення їх у робочу позицію для проведення робіт.<br> 2.1.10. Виносні опори - пристрої, призначені для збільшення<br>опорного контуру підйомника під час роботи.<br> 2.1.11. Вимикач пружних підвісок - пристрій, призначений для<br>вимкнення роботи пружних підвісок ходової частини шляхом жорсткого<br>спирання рами підйомника на балку моста.<br> 2.1.12. Стабілізатор пружних підвісок - пристрій, призначений<br>для зрівнювання деформацій пружних підвісок ходової частини<br>підйомника під час руху на повороті.<br> 2.1.13. Пристрій безпеки - пристрій, призначений для<br>забезпечення безпеки і безаварійної роботи підйомника.<br> 2.1.13.1. Обмежник граничного вантажу - прилад, призначений<br>для контролю навантаження на робочу платформу підйомника, подачі<br>попереджувального сигналу в разі наближення навантаження до<br>граничнодопустимого значення і автоматичного вимкнення механізмів<br>підйомника у разі збільшення навантаження понад допустиме.<br> 2.1.13.2. Система орієнтації підлоги робочої платформи в<br>горизонтальному положенні - пристрій, призначений для забезпечення<br>орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні<br>під час зміни положень секцій стріли підйомника.<br> 2.1.13.3. Обмежник робочої зони - пристрій, призначений для<br>запобігання переміщенню робочої платформи за межі робочої зони.<br> 2.1.13.4. Система блокування підіймання та повороту секцій<br>стріли - пристрій, призначений для вимкнення механізмів підіймання<br>та повертання секцій стріли, якщо підйомник не встановлений на<br>опори.<br> 2.1.13.5. Система блокування підіймання опор - пристрій,<br>призначений для вимкнення механізму підіймання опор, якщо стріла<br>перебуває не в транспортній позиції.<br> 2.1.13.6. Система аварійного опускання робочої платформи -<br>пристрій, призначений для аварійного опускання робочої платформи в<br>позицію доступу в разі відмови приводу механізмів.<br> 2.1.13.7. Фіксатор виносних опор - пристрій, що запобігає<br>мимовільному висуненню (повороту) виносних опор під час руху<br>підйомника.<br> 2.1.13.8. Покажчик кута нахилу (креномір) - прилад, що<br>показує кут нахилу опорної рами підйомника.<br> 2.1.13.9. Система аварійної зупинки двигуна - пристрій,<br>призначений для аварійної зупинки двигуна з пультів керування.<br> 2.1.14. Привід - пристрій, що складається з двигуна,<br>передавальних механізмів і системи керування для надання руху<br>машинам і механізмам. Привід може бути електричний, гідравлічний,<br>пневматичний, механічний, ручний тощо.<br> 2.1.15. Механізм підіймання - обладнання для підіймання та<br>опускання стріли з робочою платформою (зміни кута нахилу секцій<br>стріли).<br> 2.1.16. Механізм висування - обладнання для зміни довжини<br>телескопічної стріли.<br> 2.1.17. Механізм повертання - обладнання для обертання<br>поворотної частини підйомника в горизонтальній площині.<br> 2.1.18. Опорно-поворотний пристрій - обладнання підйомника,<br>призначене для передавання навантажень (вантажного моменту,<br>вертикальних і горизонтальних сил) від поворотної частини на<br>неповоротну та для обертання поворотної частини.<br> 2.1.19. Платформа поворотна - конструкція для розміщення<br>механізмів і стріли підйомника.<br> 2.1.20. Стріла - обладнання для переміщення робочої платформи<br>в межах робочої зони. Стріла може бути фіксованої довжини,<br>шарнірно-зчленованою, телескопічною, ножичного типу, комбінованою<br>тощо.<br> 2.1.21. Рама опорна - основа підйомника, жорстко з'єднана з<br>шасі.<br> 2.1.22. Ввідний пристрій - пристрій або сукупність пристроїв<br>(рубильник, автоматичний вимикач тощо), що здійснюють подачу<br>напруги на підйомник від зовнішньої мережі.<br> 2.1.23. Вантажопідіймальність - допустима маса вантажу<br>(включаючи працівників, інструменти і матеріали), на підіймання<br>якої розрахований підйомник.<br> 2.1.24. Висота підіймання - H - найбільша відстань по<br>вертикалі від робочого майданчика, на якому стоїть підйомник, до<br>підлоги робочої платформи, що перебуває у верхній робочій позиції<br>(H ) плюс 1,5 м: H = H + 1,5.<br> 1 1<br> 2.1.25. Виліт - L - найбільша відстань по горизонталі від<br>вертикальної осі обертання поворотної платформи підйомника до<br>зовнішньої огорожі робочої платформи.<br> 2.1.26. Опорний контур - контур, утворюваний горизонтальними<br>проекціями прямих ліній, що з'єднують вертикальні осі опорних<br>елементів підйомника (коліс, гусениць або виносних опор).<br> 2.1.27. Вітрове навантаження - навантаження, створене тиском<br>вітру і спрямоване горизонтально.<br> 2.1.28. Стійкість - здатність підйомника протидіяти<br>перекидним моментам від діючих сил.<br> 2.1.29. Коефіцієнт вантажної стійкості - відношення<br>утримувального моменту, створюваного силою ваги всіх частин<br>підйомника з урахуванням нахилу його встановлення, до перекидного<br>моменту, створюваного силами інерції, вітровим навантаженням<br>робочого стану, а також силою ваги вантажу на робочій платформі<br>відносно ребра перекидання.<br> 2.1.30. Ребро перекидання - одна із сторін опорного контуру,<br>у напрямку якої діє перекидний момент.<br> 2.1.31. Статичне випробування - випробування статичним<br>навантаженням за нормами, що встановлені даними Правилами.<br> 2.1.32. Динамічне випробування - випробування динамічним<br>навантаженням за нормами, що встановлені даними Правилами.<br> 2.1.33. Робочий цикл - сукупність дій: вхід на робочу<br>платформу в позиції доступу; підіймання в робочу позицію;<br>проведення робіт; опускання в позицію доступу; вихід з робочої<br>платформи.<br> 2.1.34. Позиція доступу - положення робочої платформи, що<br>забезпечує вхід і вихід з неї працівників.<br> 2.1.35. Транспортна позиція - установлене виробником<br>положення робочої платформи, у якому підйомник доставляється до<br>місця використання.<br> 2.1.36. Робоча позиція - положення робочої платформи, у якому<br>з неї проводяться роботи.<br> 2.1.37. Робоча зона підйомника - простір, у якому призначена<br>працювати робоча платформа в межах визначених навантажень за<br>нормальних умов експлуатації.<br> 2.1.38. Реконструкція - зміни конструкції, виконані після<br>введення підйомника в експлуатацію, що викликають підвищення або<br>перерозподіл навантажень на складові частини підйомника, змінюють<br>його стійкість і несучу спроможність складових частин, а також<br>вимагають коректування паспорта підйомника (наприклад, зміна типу<br>приводу, довжини стріли, вантажопідіймальності, швидкості<br>механізмів, вильоту, висоти підіймання тощо).<br> 2.1.39. Ремонт металоконструкцій - комплекс робіт з<br>відновлення пошкоджених або зношених несучих металоконструкцій<br>підйомника, що виконуються із застосуванням зварювання.<br> 2.1.40. Обстеження експертне - комплекс робіт з технічного<br>діагностування підйомника з метою визначення його технічного<br>стану, установлення можливості, доцільності, умов і терміну<br>подальшої безпечної експлуатації.<br> 2.1.41. Спеціалізована організація - підприємство чи<br>організація, які одержали в установленому порядку дозвіл на<br>виконання робіт підвищеної небезпеки.<br> <br> 3. Вимоги до будови<br> <br> 3.1. Загальні вимоги<br> 3.1.1. Підйомники мають відповідати вимогам цих Правил, інших<br>нормативно-правових актів, стандартів, технічних умов (далі -<br>нормативні документи - НД).<br> 3.1.2. Підйомники мають бути виготовлені для роботи в<br>макрокліматичних районах з помірним кліматом.<br> 3.1.3. Підйомники, призначені для роботи у вибухонебезпечних<br>і пожежонебезпечних середовищах, мають відповідати вимогам Правил<br>будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок,<br>затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики<br>України від 21.06.2001 N 272 ( <A HREF="107588">v0272203-01</A> ) (далі -<br>ДНАОП 0.00-1.<A HREF="165">32-01</A>). Клас вибухо- і пожежонебезпечної зони,<br>категорія та група вибухонебезпечної суміші зазначаються в<br>настанові з експлуатації підйомника.<br> 3.1.4. Розрахунковий коефіцієнт вантажної стійкості з<br>урахуванням дії сил ваги підйомника і вантажу, сил інерції, дії<br>вітрового навантаження робочого стану (швидкість вітру не більше<br>10 м/с на висоті 10 м) має бути не менше 1,15, при цьому кут<br>нахилу підйомника не повинен перевищувати 3 град., якщо в<br>технічних умовах не передбачений більший кут нахилу.<br> Для підйомників, установлених на залізничних платформах, слід<br>ураховувати максимальне допустиме перевищення на кривих відрізках<br>колії однієї рейки над іншою. Дія рейкових захватів під час<br>визначення стійкості не враховується.<br> 3.1.5. Конструкція підйомників має забезпечувати:<br> безпечність керування, технічного обслуговування та ремонту;<br> можливість буксирування;<br> плавність пуску та зупинки механізмів.<br> 3.1.6. Механізми підйомника, що приводяться в дію за<br>допомогою механічних пристроїв, повинні мати таку конструкцію, щоб<br>довільне їх увімкнення або роз'єднання було неможливим.<br> 3.1.7. У з'єднаннях елементів підйомників (болтових,<br>шпонкових, шліцьових тощо) має бути виключене їх довільне<br>розгвинчування або роз'єднування. Використання пружинних шайб для<br>кріплення опорно-поворотного пристрою не допускається.<br> 3.1.8. Нерухомі осі, які є опорою окремих складових частин<br>підйомника, мають бути надійно закріплені від можливого їх<br>переміщення.<br> 3.1.9. У телескопічних підйомників має бути передбачена<br>фіксація висунутих секцій стріли в робочому положенні.<br> 3.1.10. Напрямні для канатів, ланцюгів і тяги системи<br>орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні<br>мають бути побудовані так, щоб унеможливлювалося довільне спадання<br>канатів (ланцюгів) з блоків (зірочок), барабанів і заклинювання<br>тяг.<br> 3.1.11. У металоконструкціях підйомників, що працюють просто<br>неба, мають бути передбачені заходи проти накопичування в них<br>вологи.<br> 3.1.12. До механізмів, приладів і пристроїв безпеки,<br>електрообладнання підйомників, що потребують постійного технічного<br>обслуговування, має бути забезпечений зручний і безпечний доступ.<br> 3.1.13. Легкодоступні частини механізмів, що рухаються і<br>можуть бути причиною нещасного випадку, мають бути закриті<br>закріпленими знімними огорожами, що допускають зручний огляд і<br>змащення.<br> 3.1.14. Підйомники мають бути обладнані пристроєм для обліку<br>напрацювання в мотогодинах.<br> 3.1.15. Ходові колеса підйомників, що транспортуються<br>автомобільними дорогами, мають бути споряджені пневматичними<br>шинами.<br> <br> 3.2. Робочі платформи<br> 3.2.1. Для зручного доступу на опорну раму, поворотну<br>платформу, а за необхідності і на робочу платформу підйомник має<br>бути обладнаний підніжками або сходами з поручнями. Допускається<br>використовувати як проміжні підніжки і поручні конструктивні<br>елементи підйомника.<br> Висота від поверхні землі до підніжки (першого східця) не<br>повинна перевищувати 400 мм. Підніжки, східці, підлога робочої<br>платформи, настил опорної рами та поворотної платформи мають бути<br>не слизькими.<br> 3.2.2. Робочі платформи підйомників мають споряджуватися<br>огорожею висотою не менше 1000 мм з проміжною пов'яззю на висоті<br>500 мм та суцільним зашиттям понизу на висоту 100 мм. Поручень<br>огорожі має бути зручним для обхвату рукою та облицьований<br>малотеплопровідним матеріалом. Проріз для входу на робочу<br>платформу має бути захищеним знімною огорожею або дверима, що<br>унеможливлюють самовільне відчинення.<br> За неможливості виконання цих вимог (робоча платформа<br>пластикова тощо) дозволяється вхід на робочу платформу зверху, у<br>цьому разі необхідно передбачати пристрої, що полегшують вхід.<br> Розмір підлоги робочої платформи має бути не менше<br>600 х 600 мм, діаметр підлоги круглої робочої платформи - не менше<br>700 мм. Площа підлоги робочої платформи для двох і більше<br>працівників має бути не менше 0,5 кв. м на працівника; ширина<br>входу на робочу платформу - не менше 500 мм.<br> Робоча платформа підйомника, призначеного для виконання робіт<br>на електроустановках під напругою до 1000 В, має бути ізольована<br>від металоконструкцій підйомника, опір ізоляції має бути не менше<br>0,5 МОм, а також мають бути передбачені заходи щодо запобігання<br>падінню робочої платформи в разі руйнування опорних ізоляторів.<br> 3.2.3. Конструкція робочої платформи має забезпечувати<br>кріплення карабінів запобіжних поясів працівників і фалів для<br>інструменту. Несучі елементи огорожі робочої платформи мають<br>витримувати зосереджене навантаження не менше 1300 H, прикладене<br>перпендикулярно до поручня почергово в горизонтальній і<br>вертикальній площинах.<br> <br> 3.3. Канати<br> 3.3.1. Сталеві канати, що застосовуються в механізмах<br>підйомників, мають бути споряджені документами виробника канатів<br>про їх якість у відповідності до вимог НД на канати.<br> Застосування канатів, виготовлених у відповідності до вимог<br>міжнародних стандартів та національних стандартів інших держав,<br>допускається за умов наявності узгодження з Держнаглядохоронпраці<br>України.<br> 3.3.2. Кріплення та розташування канатів на підйомниках мають<br>унеможливлювати спадання їх з блоків, барабанів та інших<br>механізмів, а також перетирання внаслідок дотику канатів з<br>елементами конструкцій або один з одним.<br> 3.3.3. Петля на кінці каната для його закріплення на<br>підйомнику має бути виконана із застосуванням:<br> коуша з заплітанням вільного кінця каната, установленням<br>затискачів або іншим способом згідно з вимогами НД;<br> сталевої кованої, штампованої або литої втулки і клина.<br> Застосування зварних втулок не допускається (крім кріплення<br>нерухомого кінця каната за допомогою втулки, привареної до<br>металоконструкції підйомника, відповідно до НД).<br> На поверхні втулок і клинів не має бути гострих крайок, на<br>яких може перетиратися канат. Клинова втулка та клин повинні мати<br>маркування, що відповідає діаметру каната.<br> 3.3.4. Кількість проколів основної вітки каната кожною повною<br>сталкою під час заплітання має відповідати зазначеним у табл. 1.<br>Останній прокол кожною сталкою виконується половинною кількістю її<br>дротинок (половинним перерізом сталки). Дозволяється останній<br>прокол робити половинною кількістю сталок каната.<br> <br> Таблиця 1<br> <br> Кількість проколів каната сталками під час заплітання<br> <br>------------------------------------------------------------------<br>| Діаметр сталевого каната, мм |Кількість проколів кожною повною |<br>| | сталкою, не менше |<br>|------------------------------+---------------------------------|<br>|До 14 включ. | 4 |<br>|------------------------------+---------------------------------|<br>|Понад 14 до 27 включ. | 5 |<br>|------------------------------+---------------------------------|<br>|Понад 27 до 60 включ. | 6 |<br>------------------------------------------------------------------<br> <br> Місця заплітання з виступними кінцями дротинок сталок на<br>10-30 мм в обидва боки залежно від діаметра каната мають бути<br>щільно обмотані м'яким дротом, кінці якого заправляються способом,<br>що унеможливлює їх розмотування, або ізольовані іншим способом, що<br>унеможливлює пошкодження рук працівників.<br> Кількість затискачів визначається розрахунком, але їх має<br>бути не менше трьох. Крок розташування затискачів і довжина<br>вільного кінця каната від останнього затискача мають бути не менше<br>шести діаметрів каната. Для запобігання деформації каната<br>затискачі мають установлюватися колодкою до основної вітки.<br> 3.3.5. Кріплення каната до барабана або блока здійснюється<br>способом, що допускає можливість заміни каната.<br> У разі застосування притискних планок їх кількість<br>визначається розрахунком, але має бути не менше двох. Довжина<br>вільного кінця каната від останньої планки має бути не менше двох<br>діаметрів каната. Вигинати вільний кінець каната під планкою або<br>на відстані менше трьох діаметрів каната від планки не<br>допускається.<br> 3.3.6. Сталеві канати, що застосовуються в механізмах<br>підіймання, висування телескопічних секцій і в системі орієнтації<br>підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні, мають бути<br>перевірені розрахунком за формулою<br> <br> F >= S * Z ,<br> о p<br> <br> де F - розривне зусилля каната в цілому, що приймається за<br> о<br>документом виробника про якість каната, а під час розроблення - за<br>даними стандарту, H;<br> S - найбільший натяг каната з урахуванням коефіцієнта<br>корисної дії поліспаста, H;<br> Z = 9 - мінімально допустимий коефіцієнт використання каната<br> p<br>(мінімальний коефіцієнт запасу міцності каната). У системі<br>орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні,<br>що складається з двох паралельних віток із зрівняльним пристроєм,<br>Z має бути не менше 4,5 для кожної вітки системи орієнтації.<br> p<br> 3.3.7. Якщо в стандарті або в документі виробника про якість<br>каната наведено сумарне розривне зусилля усіх дротинок каната,<br>величина F визначається шляхом множення сумарного розривного<br> о<br>зусилля на 0,83.<br> 3.3.8. Норми бракування канатів, що перебувають в<br>експлуатації, мають відповідати наведеним у додатку 1.<br> <br> 3.4. Ланцюги<br> 3.4.1. Вантажні пластинчасті, приводні роликові та втулкові<br>ланцюги, що застосовуються на підйомниках, мають бути споряджені<br>документом виробника ланцюгів про їх якість у відповідності до<br>вимог НД на ланцюги.<br> Застосування ланцюгів, виготовлених у відповідності до вимог<br>міжнародних стандартів та національних стандартів інших держав,<br>допускається за умов наявності узгодження з Держнаглядохоронпраці<br>України.<br> 3.4.2. Метод розрахунку та коефіцієнт запасу міцності<br>ланцюгів щодо руйнівного навантаження мають відповідати наведеним<br>у пункті 3.3.6 цих Правил.<br> <br> 3.5. Барабани та блоки<br> 3.5.1. Діаметри барабана або блока, що обгинаються сталевим<br>канатом, визначаються за формулою<br> <br> D >= h * d,<br> <br> де D - діаметр барабана або блока по середній лінії навитого<br>каната, мм;<br> h - коефіцієнт вибору діаметра барабана чи блока, мінімальне<br>значення якого дорівнює 16;<br> d - діаметр каната, мм.<br> 3.5.2. Канатоємкість барабана має бути такою, щоб у нижньому<br>(верхньому) можливому положенні робочої платформи на барабані<br>залишалося навитими не менше ніж півтора витка каната, не<br>враховуючи витків, що перебувають під затискним пристроєм.<br> 3.5.3. Барабани під одношарове навивання каната мають бути<br>оснащені нарізаними по гвинтовій лінії канавками.<br> 3.5.4. Барабани, призначені для багатошарового навивання<br>каната, повинні мати реборди з обох боків барабана.<br> 3.5.5. Барабани з канавками, призначені для одношарового<br>навивання двох віток каната, ребордами можуть не обладнуватися,<br>якщо вітки навиваються від країв барабана до середини. У разі<br>навивання на барабан із канавками однієї вітки реборда може не<br>встановлюватися з боку кріплення каната на барабані.<br> 3.5.6. Реборди барабана мають підніматися над верхнім шаром<br>навитого каната не менше ніж на два його діаметри.<br> 3.5.7. При багатошаровому навиванні каната на барабан має<br>бути забезпечене проектне укладання кожного шару.<br> 3.5.8. Блоки повинні мати пристрій, що унеможливлює вихід<br>каната з рівчака блока. Зазор між указаним пристроєм і ребордою<br>блока має бути не більше 20% діаметра каната.<br> <br> 3.6. Опори<br> 3.6.1. Зусилля підіймання (висування) вручну виносних опор<br>або їх частин має бути не більше 200 H. У разі більшого зусилля<br>виносні опори мають бути оснащені гідравлічним, механічним чи<br>іншим приводом.<br> 3.6.2. Підйомники, у яких відсутні виносні опори, мають<br>оснащуватися пристроєм, що виключає дію пружних підвісок.<br> 3.6.3. Необхідність обладнання підйомників стабілізатором<br>пружних підвісок, що дає змогу рівномірно передавати навантаження<br>на всі ресори однієї ходової осі для забезпечення їх рівномірного<br>осідання на поворотах під час руху, визначається розробником.<br> <br> 3.7. Гальма<br> 3.7.1. Механізми підіймання та висування підйомників мають<br>бути обладнані гальмами нормально закритого типу, що автоматично<br>розмикаються під час увімкнення механізму та автоматично<br>замикаються під час його вимкнення, або іншими пристроями, що<br>унеможливлюють мимовільне опускання (переміщення) робочої<br>платформи. Гальма повинні мати кінематичний зв'язок, що не<br>розмикається, з барабанами і забезпечувати гальмівний момент із<br>коефіцієнтом запасу гальмування не менше 1,5.<br> Застосування стрічкових гальм не допускається. Дозволяється<br>застосування стрічкових гальм у механізмах підйомників з<br>механічним приводом, оснащених лебідками із самогальмівною<br>передачею.<br> Гальма мають бути захищені від попадання мастила і вологи.<br> У механізмах підіймання та висування з гідроциліндром має<br>бути передбачений пристрій (зворотний клапан), який виключає<br>можливість опускання (переміщення) робочої платформи в разі<br>падіння тиску в гідроприводі.<br> Механізми підіймання та висування з ручним приводом<br>обладнуються вантажоупорним гальмом.<br> Механізм повертання підйомника має бути самогальмівний або<br>обладнаний гальмом з коефіцієнтом запасу гальмування не менше 1,5.<br> 3.7.2. Причіпні підйомники і підйомники на спецшасі мають<br>бути обладнані стоянковим гальмом і відповідати вимогам Правил<br>дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету<br>Міністрів України від 10.10.2001 N 1306 ( <A HREF="87124">1306-2001-п</A> ).<br> 3.7.3. На залізничних підйомниках гальма механізму<br>пересування мають відповідати вимогам Правил технічної<br>експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства<br>транспорту України від 20.12.96 N 411 ( <A HREF="26898">z0050-97</A> ) та<br>зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.02.97 за<br>N 50/1854.<br> <br> 3.8. Прилади та пристрої безпеки<br> 3.8.1. Підйомники мають бути обладнані:<br> 1) обмежником граничного вантажу (далі - ОГВ);<br> 2) системою орієнтації підлоги робочої платформи в<br>горизонтальному положенні, при цьому кут нахилу підлоги робочої<br>платформи має бути не більше 5 град.;<br> 3) обмежником робочої зони;<br> 4) системою блокування підіймання та повороту секцій стріли,<br>якщо підйомник не виставлений на опори;<br> 5) системою блокування підіймання опор, якщо стріла перебуває<br>не в транспортній позиції, крім опор, які встановлюються вручну;<br> 6) системою аварійного опускання робочої платформи в разі<br>відмови приводу механізмів;<br> 7) пристроєм, призначеним для аварійної евакуації працівників<br>з робочої платформи, що розташовується нижче рівня робочого<br>майданчика;<br> 8) фіксатором виносних опор;<br> 9) покажчиком кута нахилу підйомника;<br> 10) системою аварійної зупинки двигуна;<br> 11) анемометром (для підйомників з висотою підіймання робочої<br>платформи понад 22 м);<br> 12) двостороннім переговорним пристроєм (для підйомників з<br>висотою підіймання робочої платформи понад 22 м).<br> Пристрої безпеки в разі спрацьовування мають припиняти рух<br>складових частин підйомника без вимкнення силової установки.<br> 3.8.2. ОГВ має забезпечувати подачу попереджувального<br>звукового сигналу у разі наближення до граничнодопустимого<br>навантаження підйомника та вимикати всі механізми при навантаженні<br>більше 110% вантажопідіймальності. Увімкнення механізмів може бути<br>лише після зменшення навантаження до граничнодопустимого.<br> Для підйомників з двома робочими платформами подача<br>попереджувального звукового сигналу та вимкнення механізмів мають<br>забезпечуватися залежно від сумарного навантаження на дві робочі<br>платформи.<br> Захисна панель та релейний (електронний) блок ОГВ мають бути<br>опломбовані.<br> Залізничні підйомники, а також підйомники з висотою<br>підіймання робочої платформи до 7,5 м, призначені тільки для<br>виконання робіт на контактній мережі міського транспорту, якщо в<br>цих підйомників вертикальна проекція центра ваги вантажу є завжди<br>всередині опорного контуру (додаток 2), дозволяється не<br>обладнувати ОГВ.<br> 3.8.3. У підйомників з електроприводом має бути передбачений<br>захист від падіння стріли в разі обриву будь-якої з трьох фаз<br>мережі живлення.<br> У разі спрацьовування захисту механізмів підіймання та<br>висування мають вимикатися електродвигуни і накладатися гальма цих<br>механізмів.<br> 3.8.4. Підйомники мають бути обладнані зовнішніми світловими<br>приладами відповідно до вимог НД.<br> <br> 3.9. Пульти керування<br> 3.9.1. Підйомники мають бути обладнані двома пультами<br>керування, розташованими один на робочій платформі, інший - внизу,<br>у зручному для машиніста місці, або мати дистанційне керування.<br> Підйомники з висотою підіймання робочої платформи до 12 м<br>включно допускається виготовляти тільки з нижнім пультом<br>керування.<br> 3.9.2. На підйомниках з двома пультами керування має бути<br>передбачене блокування, що унеможливлює одночасне керування<br>підйомником з цих пультів.<br> 3.9.3. Рукоятки (кнопки) пультів керування мають бути<br>оснащені пристроєм для самоповернення в нульову позицію. Утримання<br>рукояток (кнопок) у ввімкненому положенні може бути тільки за<br>умови безперервного натиснення на рукоятку (кнопку) керування. На<br>рукоятках (кнопках) або поруч з ними має бути позначення напрямів<br>руху механізмів підйомника, що вмикаються. Позначення напрямків<br>рухів механізмів має зберігатися протягом усього терміну<br>експлуатації.<br> Напрям руху рукояток має відповідати напрямам руху механізмів<br>підйомника.<br> 3.9.4. Пульти керування підйомником установлюються таким<br>чином, щоб керування було зручним і не утруднювало спостереження<br>за переміщенням робочої платформи протягом усього робочого циклу.<br> 3.9.5. Пульти керування підйомником мають бути оснащені<br>кнопкою СТОП системи аварійної зупинки двигуна, а також кнопкою<br>вмикання звукового сигналу. Допустиме використання звукового<br>сигналу автомобіля.<br> 3.9.6. За погодженням із споживачем допустимо виготовляти<br>підйомники без пульта керування в робочій платформі, у цьому разі<br>робоча платформа має бути оснащена пристроями згідно з пунктом<br>3.9.5.<br> 3.9.7. Пульт керування в робочій платформі підйомників,<br>призначених для виконання робіт на електроустановках під напругою<br>до 1000 В, має бути ізольованим від металоконструкцій підйомника,<br>а опір ізоляції - не менше 0,5 МОм.<br> <br> 3.10. Гідропривід<br> 3.10.1. Гідравлічні пристрої, у тому числі розподільники,<br>клапани, акумулятори, циліндри, мотори, об'ємні насоси (далі -<br>насоси), гідропроводи (труби і рукави), а також робоча рідина<br>мають бути споряджені документами, що підтверджують їх якість.<br> 3.10.2. Конструкція гідроприводу підйомника має<br>унеможливлювати:<br> пошкодження гідропристроїв;<br> розрив гідропроводів і їх з'єднань, а також пошкодження їх<br>від стикання з елементами конструкцій.<br> 3.10.3. Конструкція гідроприводу має забезпечувати:<br> заміну його складових частин без зливання робочої рідини;<br> повне видалення робочої рідини (за необхідності);<br> автоматичну зупинку та фіксацію механізмів у разі відключення<br>приводу насоса, розриву трубопроводів і втрати тиску;<br> можливість зручного і безпечного заправлення та зливання<br>робочої рідини і видалення повітря з гідроприводу;<br> контроль забруднення фільтра.<br> 3.10.4. З'єднання складових частин гідроприводу мають бути<br>герметичними.<br> 3.10.5. Гідропривід має забезпечувати пуск завантаженої<br>робочої платформи з будь-якого положення й опускання її з<br>усталеною швидкістю.<br> 3.10.6. Гідропривід має бути оснащений запобіжними клапанами,<br>що захищають його від підвищення тиску вище значень, зазначених в<br>експлуатаційних документах підйомника. Відрегульовані запобіжні<br>клапани опломбовуються виробником на період гарантійного строку<br>експлуатації підйомника, а надалі - працівником, який здійснює<br>нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією підйомників.<br>Зливання рідини від запобіжних клапанів має проводитися<br>безпосередньо в гідробак.<br> 3.10.7. Фільтрування робочої рідини має бути безперервним,<br>окрім випадку спрацьовування запобіжного клапана. Тонкість<br>фільтрації встановлюється у відповідності до вимог експлуатаційних<br>документів на гідропристрої.<br> 3.10.8. Основні характеристики гідропристроїв необхідно<br>вибирати таким чином, щоб під час роботи не виникали<br>перевантаження конструкцій підйомника.<br> 3.10.9. Гідропривід має бути оснащений манометрами чи іншими<br>пристроями для контролю тиску, або мають бути передбачені місця<br>для їх підключення.<br> 3.10.10. Між насосом і запобіжним клапаном не допускається<br>встановлювати запірну арматуру.<br> 3.10.11. Фільтр, установлений на зливному гідропроводі,<br>оснащується запобіжним клапаном для захисту від підвищення тиску в<br>разі його забруднення. Тиск відкривання клапана має бути не більше<br>за 0,4 МПа. Мають бути передбачені пристрої, що дають змогу<br>контролювати забрудненість фільтра.<br> 3.10.12. Конструкція гідробака повинна забезпечувати<br>безпечний контроль рівня робочої рідини за допомогою прозорого<br>покажчика або іншого пристрою, на яких позначаються максимальний і<br>мінімальний рівні робочої рідини. Застосування жезлових покажчиків<br>(щупів) не допускається.<br> За наявності декількох баків для робочої рідини вони повинні<br>мати різне маркування.<br> 3.10.13. Труби і рукави гідроприводу необхідно випробовувати<br>на міцність відповідно до вимог технічних умов на підйомник.<br> 3.10.14. Рукави, що розміщені в безпосередній близькості від<br>робочого місця машиніста підйомника, мають бути закриті запобіжним<br>кожухом або екраном.<br> 3.10.15. Труби гідроприводу мають бути надійно закріплені для<br>усунення небезпечних коливань (вібрації) і попередження порушення<br>герметичності їх з'єднань.<br> 3.10.16. Подовження напірних трубопроводів зварюванням не<br>допускається (крім приварювання штуцерів, ніпелів, трійників<br>тощо).<br> 3.10.17. Елементи керування, що не ввімкнені постійно, після<br>припинення на них дії мають повертатися в нульову позицію і<br>вимикати чи зупиняти механізми підйомника.<br> 3.10.18. Гідропривід підйомника має передбачати роздільне<br>керування:<br> рухами робочої платформи;<br> виносними опорами;<br> механізмом пересування підйомника.<br> У разі відмови гідроприводу має бути забезпечене аварійне<br>опускання робочої платформи зі швидкістю не більше 0,2 м/с, а<br>також можливість керування стрілою до положення, у якому підйомник<br>буде знаходитися в безпечному стані.<br> <br> 3.11. Електрообладнання<br> 3.11.1. Електрообладнання підйомників, його монтаж,<br>струмопроводи та заземлення мають відповідати вимогам<br>ДНАОП 0.00-1.<A HREF="165">32-01</A>.<br> 3.11.2. Електропостачання підйомників від зовнішньої<br>електричної мережі може здійснюватися від стаціонарних або<br>пересувних джерел електроенергії з глухозаземленою чи ізольованою<br>нейтраллю з номінальною напругою 380 В змінного струму і 220 В<br>постійного струму.<br> 3.11.3. Електропостачання підйомників від зовнішньої мережі<br>має здійснюватися через увідний пристрій (рубильник, автоматичний<br>вимикач тощо) з ручним або дистанційним приводом.<br> Увідний пристрій підйомників повинен замикатися у вимкненому<br>стані й мати покажчик ВИМКНЕНО, УВІМКНЕНО.<br> З метою уникнення несанкціонованого керування підйомниками,<br>що не обладнані кабіною, їх захисна панель (пульт керування) має<br>бути обладнана індивідуальним контактним замком із ключем<br>(ключем-маркою), що унеможливлює подачу напруги на підйомник. У<br>разі встановлення захисної панелі поза кабіною ключ-марка може<br>дублюватися на панелі керування в кабіні. У підйомників, керованих<br>з дистанційного пульта, ключем-маркою обладнується дистанційний<br>пульт. Захисна панель має бути опломбована.<br> 3.11.4. На підйомниках застосовуються гнучкі кабелі і проводи<br>з мідними жилами.<br> Переріз жил проводів і кабелів електричних кіл має бути не<br>менше 1,5 кв. мм.<br> Для кіл з напругою до 42 В допускається застосування проводів<br>і кабелів з мідними багатодротовими жилами перерізом не менше<br>0,5 кв. мм за умов, що приєднання жил до наконечників виконане<br>паянням або обтисканням і проводи не несуть механічного<br>навантаження.<br> Використання металоконструкцій підйомника як струмопроводу<br>для живлення кіл напругою більше 25 В не дозволяється.<br> 3.11.5. У місцях, де ізоляція та оболонка проводів і кабелів<br>можуть зазнавати дії мастила, потрібно застосовувати проводи та<br>кабелі з мастилостійкою ізоляцією і оболонкою. Допускається<br>застосування немастилостійких проводів і кабелів за умови їх<br>прокладання в герметичних трубах.<br> 3.11.6. У місцях можливих механічних пошкоджень<br>електропроводки має бути передбачений її захист.<br> 3.11.7. Жили проводів і кабелів електричних кіл необхідно<br>маркувати.<br> 3.11.8. Напруга системи керування підйомником має бути не<br>більше 42 В.<br> 3.11.9. Напруга ремонтного освітлення підйомників має бути не<br>більше 25 В.<br> 3.11.10. У разі встановлення на підйомнику світильників<br>(прожекторів) для освітлення робочої зони вони мають вмикатися<br>самостійними вимикачами на шасі і на робочій платформі.<br> 3.11.11. У підйомниках, що мають напругу живлення понад 42 В<br>змінного струму та 110 В постійного струму, для захисту<br>працівників від ураження електричним струмом унаслідок пошкодження<br>ізоляції необхідно виконувати заземлення або занулення<br>електрообладнання у відповідності до вимог ДНАОП 0.00-1.<A HREF="165">32-01</A><br>( <A HREF="107588">v0272203-01</A> ).<br> 3.11.12. Занулення підйомника, що живиться від пересувних або<br>стаціонарних джерел електроенергії з глухозаземленою нейтраллю,<br>здійснюється через нульовий робочий провідник шляхом його<br>приєднання до болта з гайкою, привареного до зачищеної металевої<br>частини підйомника. Місце з'єднання має бути доступне для огляду.<br> 3.11.13. Корпус пульта дистанційного керування має бути<br>виготовлений з ізоляційного матеріалу або заземлений не менше ніж<br>двома РЕ провідниками.<br> 3.11.14. Захисне заземлення чи занулення електроприймачів<br>підйомника не потрібно додатково виконувати, якщо електроприймачі<br>мають надійний електричний контакт із заземленою або зануленою<br>металоконструкцією підйомника.<br> <br> 4. Вимоги до виготовлення, реконструкції та ремонту<br> <br> 4.1. Загальні вимоги<br> 4.1.1. Виготовлення, налагодження, реконструкцію підйомників<br>і їх складових частин, а також ремонт несучих металоконструкцій<br>підйомників мають виконувати спеціалізовані організації у<br>відповідності до вимог цих Правил, НД і технічних умов,<br>затверджених у встановленому порядку.<br> 4.1.2. За умов виготовлення підйомників із складових частин,<br>що постачаються кількома виробниками, за якість виготовлення<br>підйомника в цілому, за відповідність вимогам даних Правил і НД, а<br>також за оформлення експлуатаційних документів відповідає<br>виробник, що випускає підйомник у складеному вигляді.<br> Паспорт підйомника складається за даними документів на окремі<br>складові частини, що виготовлені іншими підприємствами. Документи<br>цих підприємств виробник зберігає протягом строку служби<br>підйомника.<br> 4.1.3. Технічні умови на виготовлення, реконструкцію та<br>ремонт підйомників або їх окремих складових частин мають бути<br>узгоджені з Держнаглядохоронпраці України.<br> 4.1.4. Технічні умови повинні містити вимоги, показники і<br>норми, яким мають відповідати складові частини і підйомник у<br>цілому, вимоги щодо контролю якості зварювання і бракувальні<br>показники з урахуванням вимог цих Правил та НД, вимоги безпеки,<br>порядок приймання складових частин і підйомника в цілому, а також<br>відомості про метали та зварювальні матеріали, що мають<br>застосовуватися під час виготовлення, реконструкції чи ремонту.<br> 4.1.5. Кожний виготовлений підйомник має бути споряджений:<br> паспортом;<br> настановою з експлуатації;<br> іншою документацією, передбаченою технічними умовами на<br>підйомник;<br> комплектом запасних частин, інструмента та приладдя (далі -<br>ЗІП).<br> Виготовлені окремо і призначені для самостійного постачання<br>механізми, металоконструкції (стріли, виносні опори тощо),<br>пристрої безпеки супроводжують відповідними документами виробника<br>про їх якість.<br> 4.1.6. Паспорт підйомника може складатися за примірною<br>формою, наведеною у додатку 3.<br> 4.1.7. У настанові з експлуатації підйомника поряд з іншими<br>відомостями мають бути зазначені:<br> періодичність технічного обслуговування, ремонту та мащення<br>складових частин підйомника;<br> періодичність і способи огляду металоконструкцій;<br> перелік і позначення деталей, що швидко спрацьовуються, і<br>допуски на їх спрацювання;<br> способи та порядок регулювання гальм;<br> періодичність та способи перевірки приладів безпеки;<br> граничні норми бракування елементів підйомників згідно з<br>додатком 4;<br> найімовірніші механічні пошкодження металоконструкцій і<br>способи їх усунення;<br> вимоги щодо безпечного обслуговування та експлуатації<br>підйомника, складені з урахуванням специфіки його конструкції;<br> порядок проведення технічних оглядів;<br> вимоги безпеки в аварійних ситуаціях;<br> порядок евакуації працівників з робочої платформи під час її<br>аварійного зупинення на висоті чи нижче рівня робочого майданчика;<br> критерії граничного стану підйомника для направлення його на<br>капітальний ремонт.<br> 4.1.8. Для перевірки якості виготовлення підйомників,<br>відповідності їх вимогам даних Правил і технічних умов виробник<br>проводить їх випробування.<br> 4.1.9. Програми і методики приймальних випробувань дослідних<br>зразків і приймально-здавальних випробувань після виготовлення,<br>капітального ремонту та реконструкції підйомника мають передбачати<br>перевірку відповідності його паспортним даним і включати:<br>візуальний огляд, випробування на холостому ходу, ходові<br>випробування, статичне та динамічне випробування у відповідності<br>до пунктів 6.3.9-6.3.11, а також перевірку дії приладів і<br>пристроїв безпеки. Програма і методика приймальних випробувань має<br>бути узгоджена з Держнаглядохоронпраці України.<br> 4.1.10. Кожний виготовлений, капітально відремонтований чи<br>реконструйований підйомник має бути підданий виробником<br>приймально-здавальним випробуванням. Результати випробувань<br>записуються у паспорт підйомника.<br> 4.1.11. Відомості про виготовлений підйомник, окремі складові<br>частини, призначені для самостійного постачання, виробник заносить<br>до книги обліку та споряджує табличкою, укріпленою на видному<br>місці із зазначенням найменування виробника чи його товарного<br>знака, вантажопідіймальності, дати виготовлення, порядкового<br>номера, а також інших відомостей згідно з вимогами НД. Метод<br>виконання написів на табличці має забезпечувати їх схоронність<br>протягом усього строку служби підйомника.<br> 4.1.12. Після проведення ремонту чи реконструкції підйомника<br>в паспорті відображається характер виконаних робіт, усі зміни<br>параметрів, характеристик і показників, відомості про застосовані<br>матеріали із зазначенням номерів документів про їх якість.<br> Якщо ці дані неможливо відобразити в паспорті підйомника,<br>оформлюється новий паспорт. У цьому разі старий паспорт<br>зберігається на підприємстві, яке виконувало ремонт чи<br>реконструкцію.<br> Документи, що підтверджують якість застосованих матеріалів і<br>зварювання, зберігаються на підприємстві, яке виконувало роботи, а<br>їх копії - у паспорті підйомника протягом його строку служби.<br> 4.1.13. Роботодавець, який під час експлуатації підйомників<br>виявив недоліки в їх конструкції або виготовленні, а також<br>невідповідність вимогам даних Правил, надсилає виробнику<br>рекламацію (претензію), а її копію - територіальному органу<br>Держнаглядохоронпраці України, який здійснює нагляд за<br>виготовленням підйомників.<br> Для підйомників, придбаних за кордоном, рекламація<br>(претензія) надсилається виробнику, а її копія - у<br>Держнаглядохоронпраці України.<br> 4.1.14. Виробник веде облік рекламацій (претензій) і інших<br>повідомлень про недоліки конструкції та виготовлення підйомників,<br>що надійшли, із зазначенням:<br> їх пред'явника;<br> заводського номера та року виготовлення підйомника чи окремої<br>складової частини;<br> короткого змісту рекламації (претензії);<br> ужитих заходів.<br> У тих випадках, коли виявлені недоліки можуть вплинути на<br>безпечність користування підйомниками, виробник повинен повідомити<br>всі організації, що експлуатують їх, про необхідність і методи<br>усунення таких недоліків, а також надіслати технічну документацію<br>і необхідні матеріали та складові частини, що підлягають заміні.<br>Рекомендації щодо усунення недоліків мають бути узгоджені з<br>територіальним органом Держнаглядохоронпраці України, який<br>здійснює нагляд за виготовленням підйомників.<br> 4.1.15. Підйомники, що відпрацювали строк служби, а також в<br>інших випадках, визначених НД, піддаються експертному обстеженню в<br>установленому порядку.<br> <br> 4.2. Матеріали<br> 4.2.1. Матеріали, що застосовуються для виготовлення,<br>реконструкції та ремонту підйомників, мають відповідати вимогам НД<br>щодо вибору матеріалів для вантажопідіймальних кранів і машин.<br> 4.2.2. Якість матеріалів має бути підтверджена документами<br>виробника цих матеріалів і вхідним контролем.<br> За відсутності документа про якість матеріалу дозволяється<br>його застосовувати після проведення випробувань відповідно до НД.<br> 4.2.3. Вибір матеріалу здійснюється з урахуванням нижніх<br>граничних значень температур навколишнього середовища для робочого<br>і неробочого станів підйомника, завантаженості елементів і<br>агресивності навколишнього середовища.<br> 4.2.4. Зварювальні матеріали мають забезпечувати механічні<br>властивості металу шва і зварного з'єднання (границю міцності,<br>границю плинності, відносне видовження, кут вигину, ударну<br>в'язкість) не менше нижніх границь зазначених властивостей<br>основного металу конструкції, установлених для даного металу<br>відповідними НД.<br> 4.2.5. Матеріали, що не зазначені в НД і не застосовувалися<br>раніше для виготовлення, реконструкції і ремонту<br>вантажопідіймальних кранів і машин, можуть бути застосовані за<br>умов наявності узгодження з Держнаглядохоронпраці України.<br> 4.2.6. У разі застосування в одному з'єднанні сталей різних<br>марок механічні властивості наплавленого металу мають відповідати<br>властивостям сталі з більшою границею міцності.<br> <br> 4.3. Зварювання<br> 4.3.1. Прихоплювання та зварювання несучих елементів<br>металоконструкцій повинні виконувати зварники, атестовані<br>відповідно до вимог Правил атестації зварників, затверджених<br>наказом Держнаглядохоронпраці від 19.04.96 N 61 ( <A HREF="23794">z0262-96</A> ) та<br>зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31.05.96 за<br>N 262/1287.<br> 4.3.2. Зварювальні роботи, що проводяться під час<br>виготовлення, ремонту чи реконструкції підйомників, мають<br>виконуватися у відповідності до вимог комплекту документів на<br>технологічні процеси зварювання, розробленого виробником або<br>спеціалізованою організацією.<br> 4.3.3. Для виготовлення елементів конструкції з листового,<br>сортового, фасонного прокату, труб тощо допускається застосування<br>всіх способів різання, що забезпечують відповідність форм і<br>розмірів цих елементів, зазначених у робочій конструкторській<br>документації. Різання має проводитися за технологією, що<br>унеможливлює утворення тріщин або погіршення якості металу на<br>крайках і в зоні термічного впливу.<br> 4.3.4. Зварювання необхідно проводити в приміщеннях, що<br>виключають вплив несприятливих атмосферних умов на якість зварних<br>з'єднань.<br> Зварювання просто неба допускається за спеціальною<br>технологією за умов захисту місць зварювання від дії атмосферних<br>опадів і вітру.<br> 4.3.5. Можливість та порядок зварювання за температури<br>повітря нижче 0 град. C установлюються технічними умовами на<br>виготовлення підйомників або іншими НД.<br> 4.3.6. Прихоплювання елементів зварних з'єднань під час<br>складання металоконструкцій мають виконуватися з використанням<br>таких самих зварювальних матеріалів, що й під час зварювання.<br> 4.3.7. Прихоплювання, виконані під час складання<br>металоконструкції, можуть не видалятися, якщо під час зварювання<br>вони будуть повністю переплавлені. Перед зварюванням прихоплювання<br>очищуються від шлаку.<br> 4.3.8. Необхідність і методи термічної обробки зварних<br>з'єднань несучих елементів металоконструкцій встановлюються<br>технічними умовами на виготовлення, реконструкцію і ремонт<br>підйомників.<br> 4.3.9. Несучі зварні металоконструкції повинні мати клеймо чи<br>інше умовне позначення, що дозволяє визначити прізвище зварника,<br>який виконав зварювання. Маркування здійснюється методами, що<br>забезпечують його схоронність упродовж експлуатації підйомника і<br>не погіршують його якості. Метод і місце маркування мають бути<br>зазначені на кресленнях.<br> <br> 4.4. Контроль якості зварних з'єднань<br> 4.4.1. Контроль якості зварних з'єднань, що проводиться під<br>час виготовлення, ремонту чи реконструкції підйомників, має<br>здійснюватися методами неруйнівного контролю (зовнішнім оглядом і<br>вимірюваннями, ультразвуковим, радіографічним тощо) і механічними<br>випробуваннями.<br> Фахівці з неруйнівного контролю мають бути атестовані<br>відповідно до вимог Правил атестації фахівців неруйнівного<br>контролю, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 06.05.97<br>N 118 ( <A HREF="31809">z0374-97</A> ) та зареєстрованих у Міністерстві юстиції<br>України 02.09.97 за N 374/2178.<br> 4.4.2. Контроль якості зварних з'єднань здійснюється після<br>проведення термічної обробки, якщо вона передбачена для даного<br>зварного з'єднання. Результати контролю зварних з'єднань мають<br>бути зафіксовані у відповідних документах (висновках, журналах,<br>протоколах, картах, формулярах тощо).<br> 4.4.3. Зовнішньому огляду та вимірюванню підлягають всі<br>зварні з'єднання з метою виявлення в них таких зовнішніх дефектів,<br>бракувальні ознаки яких перевищують норми, зазначені в технічних<br>умовах:<br> кутового зміщення або відхилення від перпендикулярності осей<br>зварюваних елементів;<br> лінійного зміщення крайок зварюваних елементів;<br> відхилень розмірів і порушення форми швів від зазначених у НД<br>(зааопуклістю, шириною та катетом шва, за рівномірністю опуклості<br>тощо);<br> тріщин;<br> напливів, натікання, підрізів, пропалювання, незаварених<br>кратерів, непроварів, несплавлень, пористості тощо.<br> Перед зовнішнім оглядом поверхня зварного шва та прилеглих до<br>нього ділянок основного металу завширшки не менше 20 мм в обидва<br>боки шва мають бути зачищені від шлаку, бризок металу, натікання<br>та інших забруднень.<br> Огляд і вимірювання стикових з'єднань проводяться по обидва<br>боки на всій довжині з'єднання. У разі недоступності для огляду<br>внутрішньої поверхні зварного з'єднання огляд і вимірювання<br>здійснюються тільки із зовнішнього боку.<br> 4.4.4. Контроль стикових зварних з'єднань несучих елементів<br>металоконструкцій ультразвуковим, радіографічним методами<br>проводять тільки після усунення виявлених зовнішнім оглядом<br>дефектів.<br> 4.4.5. Місця обов'язкового контролю стикових зварних з'єднань<br>несучих елементів металоконструкцій ультразвуковим, радіографічним<br>методами встановлюються технічними умовами.<br> Радіографічному контролю має піддаватися не менше 25% довжини<br>стикового шва з'єднання, що контролюється.<br> У разі виявлення неприпустимих дефектів, зазначених у<br>технічних умовах, радіографічному контролю має бути піддане все<br>зварне з'єднання, що контролюється. Ділянки зварних швів з<br>дефектами видаляються механічним способом і переварюються.<br> Ультразвуковий метод контролю необхідно застосовувати для<br>перевірки 100% довжини стикового шва з'єднання, що контролюється.<br> 4.4.6. Якість зварних з'єднань вважається незадовільною, якщо<br>в них під час контролю будь-якими методами будуть виявлені<br>внутрішні чи зовнішні дефекти, що виходять за межі норм,<br>установлених технічними умовами на виготовлення, реконструкцію і<br>ремонт підйомника.<br> <br> 4.5. Захисні покриття<br> 4.5.1. З метою захисту складових частин підйомників від<br>корозії на їх поверхню наносять лакофарбові чи металеві та<br>неметалеві (неорганічні) покриття.<br> Зазначеного захисту не вимагають механічно оброблені деталі,<br>що працюють у масляній ванні або середовищі консистентних мастил.<br> 4.5.2. Підготовку металевих поверхонь перед фарбуванням, а<br>також нанесення лакофарбових покриттів необхідно здійснювати<br>відповідно до технологічної документації.<br> 4.5.3. Усі оброблені поверхні, що не підлягають фарбуванню,<br>мають бути покриті мастилом або іншим захисним покриттям.<br> 4.5.4. Фарбування підйомників виконується згідно з вимогами<br>конструкторської документації. Клас покриття має бути визначений<br>технічними умовами. Товщина покриття має бути 0,04-0,08 мм.<br> 4.5.5. Місця мащення, зливні та заливні пробки мають бути<br>яскравого кольору, відмінного від кольору поверхні складових<br>частин підйомника.<br> 4.5.6. Поверхні дерев'яних деталей фарбуються тими самими<br>фарбами, що й зовнішні металеві поверхні.<br> 4.5.7. Поверхні, що не доступні для фарбування після<br>складання підйомників, мають бути пофарбовані до складання.<br> <br> 5. Вимоги до підйомників і їх складових частин, придбаних за<br>кордоном<br> 5.1. Експлуатація підйомників або їх складових частин,<br>придбаних за кордоном, починається після одержання в установленому<br>порядку дозволу Держнаглядохоронпраці України.<br> 5.2. Паспорт, настанова з експлуатації та інша експлуатаційна<br>документація, що поставляється з підйомником або з його складовими<br>частинами, мають бути викладені українською або, як виняток,<br>російською мовою і відповідати вимогам цих Правил.<br> <br> 6. Вимоги до експлуатації<br> <br> 6.1. Реєстрація<br> 6.1.1. Підйомники до введення в експлуатацію підлягають<br>реєстрації в територіальних органах Держнаглядохоронпраці України.<br> 6.1.2. Роботодавець, у якого у власності або в оренді є<br>підйомник та який має намір його експлуатувати, для реєстрації<br>подає письмову заяву та паспорт підйомника. У заяві необхідно<br>вказати наявність у робот