Приказ 846. Об утверждении Положения о проектировании горнодобывающих предприятий Украины и определения запасов полезных ископаемых за степенью подготовленности к добыче


МІНІСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ<br> <br> Н А К А З<br> <br> 07.05.2004 N 221<br> <br> Зареєстровано в Міністерстві<br> юстиції України<br> 7 липня 2004 р.<br> за N 846/9445<br> <br> <br> Про затвердження Положення<br> про проектування гірничодобувних підприємств України<br> та визначення запасів корисних копалин за ступенем<br> підготовленості до видобування<br> <br> <br> Відповідно до Положення про Міністерство промислової політики<br>України, затвердженого Указом Президента України від 21 вересня<br>2001 року N 849/2001 ( <A HREF="85975">849/2001</A> ) "Про Положення про Міністерство<br>промислової політики України", Н А К А З У Ю:<br> <br> 1. Затвердити Положення про проектування гірничодобувних<br>підприємств України та визначення запасів корисних копалин за<br>ступенем підготовленості до видобування (додається).<br> <br> 2. Управлінню гірничорудної промисловості (Надточенко М.М.)<br>забезпечити разом з Юридичним управлінням (Давидчук М.М.)<br>реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.<br> <br> 3. Керівникам гірничодобувних підприємств та проектних<br>організацій незалежно від форм власності, що входять до сфери<br>діяльності Мінпромполітики України, надалі керуватися цим<br>Положенням та забезпечити приведення у відповідність до нього<br>своїх внутрішніх розпорядчих документів.<br> <br> 4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника<br>Міністра Федяєва А.Г.<br> <br> Міністр О.Л.Неустроєв<br> <br> <br> ЗАТВЕРДЖЕНО<br> Наказ Міністерства<br> промислової політики України<br> 07.05.2004 N 221<br> <br> Зареєстровано в Міністерстві<br> юстиції України<br> 7 липня 2004 р.<br> за N 846/9445<br> <br> <br> ПОЛОЖЕННЯ<br> про проектування гірничодобувних підприємств України<br> та визначення запасів корисних копалин<br> за ступенем підготовленості до видобування<br> <br> <br> Це Положення визначає порядок проектування будівництва нових,<br>розширення або реконструкції діючих гірничодобувних підприємств з<br>підземним і відкритим способом розробки, порядок визначення<br>розкритих, підготовлених та готових до виймання запасів та<br>класифікацію гірничих робіт та гірничих виробок гірничодобувних<br>підприємств України.<br> <br> 1. Загальні положення<br> <br> 1.1. Дія цього Положення поширюється на підприємства всіх<br>форм власності, які здійснюють видобування, переробку і збагачення<br>корисних копалин, та проектні організації, які проектують<br>зазначені підприємства.<br> <br> 1.2. Проектування, будівництво і введення в експлуатацію<br>гірничодобувних об'єктів і об'єктів з переробки мінеральної<br>сировини здійснюється відповідно до вимог Кодексу України про<br>надра, а саме:<br> 1.2.1. У проектах будівництва гірничодобувних об'єктів<br>повинні передбачатися:<br> розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує<br>найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних<br>копалин;<br> способи проведення розкривних робіт, системи розробки родовищ<br>корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки)<br>мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне<br>та економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин,<br>а також використання наявних у них компонентів;<br> раціональне використання розкривних порід при розробці<br>родовищ корисних копалин;<br> складування, збереження та визначення порядку обліку корисних<br>копалин, які тимчасово не використовуються, а також відходів<br>виробництва, що містять корисні компоненти;<br> геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі<br>будівництва та експлуатації гірничодобувних об'єктів, та складання<br>геологічної і маркшейдерської документації;<br> рекультивація порушених земель, максимальне збереження<br>грунтового покриву;<br> заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього<br>природного середовища.<br> 1.2.2. У проектах будівництва об'єктів з переробки<br>мінеральної сировини повинні передбачатися:<br> застосування технологічних схем, які забезпечують раціональне<br>і комплексне вилучення з видобутої мінеральної сировини наявних у<br>ній компонентів, що мають промислове значення;<br> раціональне використання, утилізацію, знешкодження або<br>безпечне захоронення відходів переробки (шламу, пилу, стічних вод<br>тощо);<br> складування, збереження та визначення порядку обліку відходів<br>виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не<br>використовуються;<br> заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього<br>природного середовища.<br> <br> 1.3. Положення розроблено з урахуванням вимог Інструкції із<br>застосування класифікації запасів і ресурсів корисних копалин<br>державного фонду надр до родовищ руд чорних металів (заліза,<br>марганцю та хрому), затвердженої наказом Державної комісії України<br>по запасах корисних копалин від 18.10.2002 N 155 ( <A HREF="118112">z0881-02</A> ) і<br>зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2002 за<br>N 881/7169.<br> <br> 1.4. Норми технологічного проектування гірничодобувних<br>підприємств чорної металургії з підземним способом розробки,<br>затверджені протоколом Міністерства чорної металургії СРСР від<br>24.12.1985 N 10-187, та Норми технологічного проектування<br>гірничодобувних підприємств чорної металургії з відкритим способом<br>розробки, затверджені протоколом Міністерства чорної металургії<br>СРСР від 11.03.1986 N 10-187, діють у частині, що не суперечить<br>цьому Положенню.<br> <br> 2. Терміни та визначення<br> <br> У цьому Положенні наведені нижче терміни та визначення<br>вживаються в такому значенні:<br> <br> 2.1. Вибій - поверхня корисної копалини або породи, з якої<br>безпосередньо здійснюється її виймання.<br> <br> 2.2. Відкрита розробка родовищ - видобування корисних копалин<br>безпосередньо із земної поверхні.<br> <br> 2.3. Геологорозвідувальні роботи - комплекс спеціальних робіт<br>і досліджень, що здійснюються з метою геологічного вивчення надр.<br> <br> 2.4. Гірнича виробка - порожнина в гірничому масиві після<br>виймання корисних копалин та інших порід.<br> <br> 2.5. Гірничий масив - ділянка земної кори, яка<br>характеризується єдиними умовами утворення та подібними<br>властивостями компонентів, що її складають.<br> <br> 5.6. Гірничий об'єкт - окрема гірнича виробка (система<br>гірничих виробок) або виробка, що входить до складу гірничого чи<br>іншого підприємства та використовується для видобування корисних<br>копалин та з іншою метою, а також будівлі (споруди), які<br>технологічно пов'язані з ними.<br> <br> 2.7. Гірничі породи - природні агрегати однорідних або різних<br>мінералів, утворених за певних геологічних умов у земній корі або<br>на її поверхні.<br> <br> 2.8. Гірничі роботи - комплекс робіт з проведення, кріплення<br>та підтримки гірничих виробок і виймання гірничих порід в умовах<br>порушення природної рівноваги, можливості прояву небезпечних і<br>шкідливих виробничих факторів.<br> <br> 2.9. Гірничо-капітальні роботи - гірничі роботи, які<br>забезпечують діяльність шахти (рудника) на весь період<br>експлуатації родовища.<br> <br> 2.10. Гірничопідготовчі роботи - гірничі роботи, що<br>проводяться з метою підготовки родовища або його частини для<br>видобування корисних копалин.<br> <br> 2.11. Запаси корисних копалин - кількість корисних копалин,<br>виявлена та підрахована на місці залягання за даними геологічного<br>вивчення відкритих родовищ (покладів).<br> <br> 2.12. Кар'єр - сукупність відкритих гірничих виробок,<br>призначених для розробки родовища корисних копалин.<br> <br> 2.13. Квершлаг - горизонтальна гірнича виробка, яка не має<br>безпосереднього виходу на денну поверхню, проведена у вміщаючих<br>породах навхрест простяганню родовищ.<br> <br> 2.14. Консервація - припинення діяльності гірничого<br>підприємства на невизначений строк з можливістю подальшого<br>поновлення його роботи.<br> <br> 2.15. Копальня - місце видобування рудних та нерудних<br>корисних копалин підземним або відкритим способом.<br> <br> 2.16. Корисні копалини - природні мінеральні речовини, які<br>можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки.<br> <br> 2.17. Нарізні роботи - комплекс гірничих виробок у<br>підготовлених ділянках родовища, необхідних для початку очисного<br>виймання при прийнятій системі розробки.<br> <br> 2.18. Орт - горизонтальна гірнича виробка, яка не має<br>безпосереднього виходу на денну поверхню і пройдена навхрест<br>простяганню в межах родовища.<br> <br> 2.19. Очисні роботи - комплекс робіт з безпосереднього<br>видобування корисних копалин.<br> <br> 2.20. Підземна розробка родовищ - видобування корисних<br>копалин з надр земної кори, які мають або не мають безпосереднього<br>виходу на її поверхню.<br> <br> 2.21. Підняттєва виробка - похила або вертикальна гірнича<br>виробка, яка не має безпосереднього виходу на денну поверхню і<br>пройдена між горизонтами з метою пересування людей, провітрювання,<br>перепуску корисних копалин або породи, доставки матеріалів на<br>підповерх та іншого.<br> <br> 2.22. Поклади корисних копалин - скупчення корисних копалин у<br>надрах або на земній поверхні, оконтурені відповідно до вимог<br>кондицій щодо якості, кількості, умов залягання та розробки<br>мінеральної сировини.<br> <br> 2.23. Родовище корисних копалин - сукупність зближених<br>покладів корисних копалин у надрах, а також у місцях складування<br>відходів виробництва або втрат продуктів переробки сировини, які<br>за кількістю та умовами залягання є придатними для промислового<br>використання.<br> <br> 2.24. Рудник - гірниче підприємство, що видобуває рудні та<br>нерудні корисні копалини підземним способом.<br> <br> 2.25. Свердловина - циліндрична гірнича виробка, створена<br>бурами або іншими буровими інструментами.<br> <br> 2.26. Система розробки родовищ - визначений порядок виконання<br>гірничо-підготовчих, нарізних, розкривних і видобувних робіт.<br> <br> 2.27. Уступ - частина товщі гірничих порід у кар'єрі, яка має<br>робочу поверхню у формі сходинки та розробляється самостійними<br>засобами виймання і транспортування.<br> <br> 2.28. Шахта - гірниче підприємство з видобування корисних<br>копалин підземним способом.<br> <br> 2.29. Штрек - горизонтальна гірнича виробка, яка не має<br>безпосереднього виходу на денну поверхню і розміщена за<br>простяганням крутих та похилих родовищ та в будь-якому напрямку на<br>горизонтальних родовищах.<br> <br> 2.30. Шурф - вертикальна гірнича виробка, яка пройдена з<br>денної поверхні на відносно невелику глибину.<br> <br> 3. Склад і зміст проекту будівництва нового,<br> розширення або реконструкції гірничодобувного<br> підприємства<br> <br> Зміст розділів проекту на будівництво нового, розширення,<br>реконструкцію або технічне переоснащення гірничодобувного<br>підприємства включає:<br> <br> 3.1. Склад проекту<br> 3.1.1. Загальна пояснювальна записка - основні проектні<br>рішення та техніко-економічні показники.<br> 3.1.2. Генеральний план і транспорт.<br> 3.1.3. Оцінка впливу на навколишнє середовище.<br> 3.1.4. Геолого-промислова характеристика родовища. Гірничі<br>роботи. Технологічний транспорт. Гірничо-механічні установки.<br> 3.1.5. Ремонтне і складське господарство.<br> 3.1.6. Електропостачання, електроустаткування, автоматизація,<br>телемеханізація, зв'язок.<br> 3.1.7. Автоматизована система керування технологічними<br>процесами.<br> 3.1.8. Теплопостачання, водопостачання і каналізація.<br> 3.1.9. Будівельні рішення.<br> 3.1.10. Організація будівництва.<br> 3.1.11. Техніко-економічна частина. Організація праці та<br>система управління підприємством.<br> 3.1.12. Збірка специфікацій на устаткування, матеріали і<br>вироби.<br> 3.1.13. Зведений кошторис вартості будівництва. Об'єктні<br>кошторисні розрахунки.<br> 3.1.14. Локальні кошторисні розрахунки.<br> 3.1.15. Топографічно-геодезичні та інженерно-геологічні<br>дослідження.<br> <br> 3.2. Зміст розділів проекту<br> 3.2.1. Загальна пояснювальна записка.<br> При складанні записки відображається таке:<br> підстава для розробки проекту, потреба в продукції<br>підприємства;<br> вихідні дані для проектування;<br> стисла характеристика підприємства і його склад (для проекту<br>розширення або реконструкції);<br> основні технічні рішення з проекту (геолого-промислова<br>характеристика родовища, гірничі роботи, технологічний транспорт,<br>гірничо-механічні установки, ремонтна служба і складське<br>господарство, електротехнічна частина);<br> дані про потребу у воді, тепловій та електричній енергії;<br> заходи щодо енергозбереження;<br> дані про черговість і тривалість будівництва, виділення<br>пускових комплексів, календарний план будівництва;<br> основні рішення і показники генерального плану, інженерних<br>мереж та комунікацій;<br> дані про інженерний захист території і вплив на навколишнє<br>середовище;<br> охорона праці, протиаварійний захист, безпека ведення робіт<br>та пожежна безпека;<br> основні техніко-економічні показники, оцінка ефективності<br>прийнятих рішень, висновки.<br> У розділі охорона праці, протиаварійний захист, безпека<br>ведення робіт та пожежна безпека наводяться такі дані:<br> перелік основних нормативних документів, обгрунтовані й<br>узгоджені з державними центральними органами з питань охорони<br>праці відступи від чинних норм, правил та заходи для забезпечення<br>безпеки процесів і виробів;<br> токсикологічна, пожежо-вибухонебезпечна характеристика<br>матеріалів, продуктів, напівфабрикатів, відходів виробництва;<br> контроль вимог безпеки;<br> характеристика виробничих приміщень, розрахунки або<br>обгрунтування категорій щодо вибухової та пожежної небезпеки,<br>визначення енергетичного потенціалу вибухонебезпечних блоків,<br>радіуси можливих зон руйнацій;<br> заходи для запобігання травмуванню персоналу та з безпечної<br>евакуації працюючих при можливих аваріях і пожежах;<br> дані про освітлення робочих місць, шум, вібрацію; про засоби<br>вилучення і нейтралізації відходів з небезпечними властивостями;<br>про запобігання пожежам, вибухам, зберігання та транспортування<br>матеріалів, напівфабрикатів з небезпечними і шкідливими<br>властивостями, ведення робіт із завантаження та розвантаження;<br> заходи для захисту працюючих від зовнішніх і внутрішніх<br>факторів;<br> наявність санітарно-побутових приміщень, медобслуговування,<br>дані про пільги, допуск до роботи жінок та підлітків.<br> 3.2.2. Генеральний план і транспорт.<br> При складанні генерального плану відображається:<br> затверджена містобудівна документація (фрагмент), якою<br>визначене місце розміщення об'єкта, що проектується;<br> стисла характеристика району й майданчика будівництва;<br> рішення генерального плану об'єктів, що проектуються;<br> інженерна підготовка територій, які підлягають забудові;<br> планові рішення щодо майданчиків будівництва;<br> вертикальне планування і благоустрій;<br> системи збору, очищення та відведення дощових стоків;<br> потреба в земельній ділянці, характеристика земель, що<br>вилучаються, показники генерального плану;<br> внутрішній та зовнішній транспорт;<br> організація охорони на підприємствах.<br> 3.2.3. Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС).<br> Цей розділ розробляється з урахуванням вимог державних<br>будівельних норм ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки<br>впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і<br>будівництві підприємств, будинків і споруд" і включає:<br> охорону атмосферного повітря від забруднення;<br> охорону водоймищ (водного басейну) від забруднення стічними<br>водами;<br> охорону землі, рослин і тварин.<br> 3.2.4. Геолого-промислова характеристика родовища. Гірничі<br>роботи. Технологічний транспорт. Гірничо-механічні установки.<br> <br> При відкритому способі розробки в проекті відображається:<br> геолого-промислова характеристика родовища, у тому числі:<br>загальні відомості, геологічна будова родовища, якісна<br>характеристика і запаси руд, гідрогеологічна характеристика,<br>водопритоки в кар'єр, інженерно-геологічна характеристика,<br>комплексна оцінка родовища, оцінка ступеня розвідки родовища,<br>додаткова і експлуатаційна розвідки, гірничо-геологічні умови<br>розробки родовища, розрахунок нормованих показників утрат і<br>засмічення руди, охорона надр;<br> гірничі роботи, у тому числі: стислий зміст попередніх<br>проектних рішень і аналіз сучасного стану (для проекту розширення<br>або реконструкції) гірничих робіт, межі гірничих робіт, порядок<br>розробки родовища, продуктивність і термін існування кар'єру,<br>система розробки, розкриття родовища, календарний план гірничих<br>робіт, заходи з освоєння проектних потужностей, управління якістю<br>руди, втрати і засмічення, технологія гірничих робіт і механізація<br>виробничих процесів, гірничокапітальні роботи, відвальне<br>господарство, організація кар'єрного водовідводу, заходи щодо<br>інженерного захисту кар'єру, заходи щодо охорони навколишнього<br>середовища, техніка безпеки, техніко-економічні показники;<br> технологічний транспорт, у тому числі: стислий зміст<br>попередніх проектних рішень і аналіз існуючої транспортної схеми,<br>вибір технологічної схеми транспорту, визначення основних схем<br>вантажопотоків і організація роботи транспорту, заходи щодо<br>будівництва об'єктів транспортної схеми і обсяги будівельних<br>робіт, залізничний транспорт, автомобільний транспорт, конвеєрний<br>транспорт, господарський транспорт та перевезення працівників,<br>техніко-економічні показники роботи технологічного кар'єрного<br>транспорту;<br> гірничо-механічні установки, у тому числі: кар'єрне<br>водовідведення, пневматичне господарство кар'єру,<br>дробильно-перевантажувальні установки і стрічкові конвеєри<br>циклічно-поточної технології, дробильно-сортувальні установки для<br>виробництва щебеню.<br> <br> При підземному способі розробки в проекті відображається:<br> геолого-промислова характеристика родовища, у тому числі:<br>геологічна будова родовища, якісна характеристика і запаси руд,<br>гідрогеологічна характеристика родовища, водопритоки в гірничі<br>виробки, комплексна оцінка родовища, оцінка ступеня розвідки<br>родовища, додаткова і експлуатаційна розвідка, гірничо-геологічні<br>умови розробки, розрахунок нормованих показників утрат і<br>засмічення руди, охорона надр;<br> гірничі роботи, у тому числі: аналіз існуючого стану гірничих<br>робіт (для проекту реконструкції або розширення), продуктивність і<br>термін існування рудника, розкриття родовища, гірничо-капітальні<br>роботи, система розробки, очисні роботи, підготовчі роботи,<br>календарний план розвитку гірничих робіт; відвальне господарство<br>(складування некондиційної сировини та відходів виробництва);<br>заходи щодо освоєння проектної потужності в нормативні терміни,<br>управління якістю руди, втрати і засмічення, провітрювання<br>рудника, підземний транспорт, господарство вибухових матеріалів,<br>заходи з охорони навколишнього середовища, водовідведення, заходи<br>стосовно інженерного захисту рудника, техніко-економічні<br>показники;<br> гірничомеханічні установки, у тому числі: підйомні установки,<br>конвеєри для транспортування руди по похилому стволу (при<br>розкритті похилим стовбуром), похилі підіймачі, ліфтові підіймачі,<br>механічне устаткування надшахтних споруд і навколостовбурових<br>дворів, пристрої для підземного подрібнення і завантаження скіпів,<br>вентиляторні установки і вентиляційні пристрої, пневматичне<br>господарство і мережа технічної води, головна водовідвідна<br>установка, зумпфові водовідвідні установки, техніко-економічні<br>показники;<br> транспорт на поверхні, залізничний транспорт, автомобільний<br>транспорт, відвальне господарство.<br> <br> 3.2.5. Ремонтне і складське господарство.<br> У цьому розділі проекту відображається таке:<br> аналіз існуючого становища (для проекту реконструкції або<br>розширення), обсяг ремонтних робіт, ремонт гірничого устаткування<br>і устаткування рудопідготовчого комплексу, ремонт і обслуговування<br>автомобілів, тракторів і машин на їх базі, ремонт і обслуговування<br>залізничного рухомого складу, ремонт і обслуговування рухомого<br>складу<br> підземного транспорту, ремонт електроустаткування, ремонт<br>будівель і споруд промислового комплексу, складське господарство<br>(матеріально-технічних, паливно-мастильних матеріалів, вибухових<br>речовин та іншого);<br> постачання стисненого повітря, кисню, газу.<br> 3.2.6. Електропостачання, електроустаткування, автоматизація,<br>телемеханізація, зв'язок.<br> У цьому розділі проекту відображається таке:<br> електропостачання та електроустаткування (основні показники,<br>вихідні дані, електропостачання, підстанції, лінії<br>електропередачі, електроустаткування, освітлення, захист від<br>блискавки, заземлення, організація експлуатації<br>електрогосподарства); автоматизовані системи обліку витрат<br>електроенергії, газу, води та іншого;<br> автоматизація виробничих процесів;<br> телемеханізація, зв'язок та сигналізація;<br> автоматизація на залізничному транспорті.<br> 3.2.7. Автоматизована система керування технологічними<br>процесами.<br> У цьому розділі проекту відображається таке:<br> опис процесу діяльності системи;<br> опис постановки задач технологічного процесу;<br> опис програмного забезпечення;<br> інформаційне забезпечення;<br> опис комплексу технічних засобів.<br> 3.2.8. Теплопостачання, водопостачання і каналізація.<br> У цьому розділі проекту відображається таке:<br> теплопостачання: паливно-енергетичний баланс підприємства,<br>теплові навантаження, котельня (джерело тепла),<br>паливно-енергетичне устаткування, баланс води і пари, теплова<br>схема, водопідготовка, паливопостачання та шлакозоловидалення,<br>очищення димових газів, теплові мережі, техніко-економічні<br>показники системи централізованого теплопостачання;<br> водопостачання: норми водоспоживання і необхідні напори,<br>системи і схеми водопостачання, мережі і споруди водопостачання;<br> каналізація: норми водовідведення і характеристика стічних<br>вод, системи і схеми каналізації, мережі і споруди каналізації.<br> 3.2.9. Будівельні рішення.<br> У цьому розділі проекту відображається таке:<br> природні умови району: загальна характеристика району,<br>клімат, геолого-гідрогеологічна характеристика,<br>інженерно-геологічні умови;<br> архітектурно-будівельні рішення: кліматичні й<br>інженерно-геологічні умови району будівництва, характеристика<br>об'ємно-планувальних і конструктивних рішень будинків і споруд,<br>заходи щодо зниження шуму і вібрації, заходи щодо електричної,<br>вибухової та пожежної безпеки, забезпечення довговічності будинків<br>і споруд, вплив масових вибухів на сейсмічну стійкість будівель і<br>споруд, захист будівельних конструкцій від корозії, принципові<br>рішення з освітлення робочих місць, санітарно-побутового і<br>медичного обслуговування, громадського харчування.<br> 3.2.10. Організація будівництва.<br> У цьому розділі проекту відображається таке:<br> характеристика умов будівництва;<br> підготовчий період;<br> методи виконання основних будівельно-монтажних робіт;<br> обсяг будівельно-монтажних робіт;<br> потреба в будівельних конструкціях, деталях, напівфабрикатах,<br>виробах та основних матеріалах;<br> потреба в будівельних кадрах, житлі та культурно-побутовому<br>обслуговуванні;<br> потреба в будівельних машинах, механізмах, транспортних<br>засобах;<br> потреба в енергоресурсах та воді;<br> тимчасові споруди, складське господарство, зв'язок;<br> будівельний генеральний план;<br> календарний план будівництва;<br> техніко-економічні показники будівництва.<br> 3.2.11. Техніко-економічна частина.<br> У цьому розділі проекту відображається таке:<br> стисла характеристика підприємства;<br> організація праці та система управління підприємством;<br> капітальні вкладення, основні виробничі фонди;<br> чисельність персоналу, продуктивність праці;<br> експлуатаційні витрати, собівартість продукції;<br> ефективність капітальних вкладень, вибір варіанта<br>реконструкції кар'єру, рудника, шахти;<br> висновки, зведення основних техніко-економічних показників.<br> <br> 3.3. Проектна документація підлягає затвердженню і<br>комплексній державній експертизі відповідно до Порядку<br>затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та<br>проведення їх комплексної державної експертизи, затвердженого<br>постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 N 483<br>( <A HREF="99577">483-2002-п</A> ) (із змінами).<br> <br> 3.4. Особливості проектування гірничодобувних підприємств при<br>різних формах відновлення основних фондів:<br> 3.4.1. Нове будівництво<br> До нового будівництва належить будівництво комплексу об'єктів<br>основного та обслуговувального призначення, здійснюване на нових<br>майданчиках з метою створення нової виробничої потужності.<br> При будівництві підприємства за чергами до нового будівництва<br>належать перша та наступна черги до введення в дію всіх<br>запроектованих потужностей до повного розвитку підприємства.<br> До нового будівництва належить також будівництво на новому<br>майданчику підприємства такої самої або більшої потужності замість<br>того, що ліквідується з причин недоцільності подальшої<br>експлуатації за технічними і економічними умовами.<br> 3.4.2. Розширення діючих підприємств<br> До розширення діючих підприємств належить будівництво<br>додаткових виробництв основного виробничого призначення на<br>території діючих підприємств або на прилеглих до них майданчиках з<br>метою створення додаткових або нових потужностей.<br> Вимога про розміщення об'єктів додаткових виробництв на<br>існуючих або прилеглих до них майданчиках для гірничодобувних<br>підприємств, розміщення яких диктується заляганням корисних<br>копалин родовища (або групи родовищ), що відпрацьовується даним<br>підприємством, не ставиться.<br> 3.4.3. Реконструкція діючих підприємств<br> До реконструкції діючих гірничорудних підприємств належить<br>проведення робіт з підтримки діючих потужностей з видобування<br>корисних копалин, розкриття та підготування нових горизонтів і<br>ділянок на діючих шахтах, рудниках, кар'єрах, розкриття новими<br>шахтними стволами і штольнями флангових або більш глибоких<br>горизонтів.<br> При цьому в найменуванні проекту вказується реконструкція<br>(наводиться назва підприємства і об'єкта) з метою підтримки<br>потужності.<br> До реконструкції діючих підприємств слід також відносити:<br> проведення робіт з проходки нових та переоснащення діючих<br>стволів рудників, переобладнання підземних і вентиляційних<br>установок, удосконалення способу розкриття, систем розробки і схем<br>підготовки запасів з метою збільшення виробництва та з одночасним<br>проведенням заходів з механізації;<br> об'єднання шахтних полів (гірничих відводів) декількох шахт<br>або кар'єрів з метою створення єдиної схеми капітальних і<br>підготовчих робіт та єдиного технологічного комплексу поверхні і<br>кар'єрного господарства;<br> будівництво об'єктів охорони навколишнього середовища.<br> 3.4.4. Технічне переоснащення діючих підприємств<br> До технічного переоснащення діючих підприємств належить<br>комплекс заходів з підвищення техніко-економічного рівня<br>підприємства, цехів і ділянок на основі впровадження передової<br>техніки і технології, механізації та автоматизації виробництва,<br>заміни морально застарілих агрегатів і фізично зношеного<br>устаткування новим більш продуктивним.<br> Технічне переоснащення здійснюється, як правило, за проектами<br>і кошторисами на окремі об'єкти або види робіт, які розробляються<br>на основі єдиного техніко-економічного обгрунтування та відповідно<br>до плану підвищення техніко-економічного рівня підприємства.<br> До технічного переоснащення діючих гірничорудних підприємств<br>слід відносити:<br> заходи щодо впровадження більш прогресивних способів<br>підготовки шахтного поля, систем відробки горизонтів і кар'єрів,<br>механізацію розкривних, добувних і буровибухових робіт;<br> облаштування залізничних колій і автошляхів;<br> заміну в кар'єрах та підземних рудниках транспортних і<br>підйомних засобів та машин, вентиляційного устаткування на більш<br>продуктивне;<br> спорудження конвеєрних трактів (комплекси циклічно-потокової<br>технології) для переміщення гірничої маси з глибоких горизонтів<br>кар'єрів;<br> заміну на збагачувальних, агломераційних фабриках та фабриках<br>огрудкування основного технологічного і допоміжного устаткування<br>на більш продуктивне, що забезпечує збільшення глибини збагачення<br>і коефіцієнта виходу товарного продукту;<br> заходи з поліпшення умов праці і техніки безпеки.<br> <br> 4. Класифікація запасів за ступенем підготовленості<br> <br> 4.1. За промисловим значенням запаси корисних копалин<br>поділяються на балансові, умовно балансові і позабалансові запаси<br>родовища.<br> <br> 4.2. До балансових запасів родовища належать запаси, які на<br>момент оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками можна<br>економічно ефективно видобути і використати при сучасній техніці і<br>технології видобутку та переробки мінеральної сировини, що<br>забезпечують дотримання вимог раціонального, комплексного<br>використання корисних копалин і охорони природи.<br> <br> 4.3. До умовно балансових запасів належать запаси,<br>ефективність видобутку і використання яких на момент оцінки не<br>може бути однозначно визначена, а також запаси, що відповідають<br>вимогам до балансових запасів, але з різних причин не можуть бути<br>використані на момент оцінки.<br> <br> 4.4. До позабалансових запасів родовища належать запаси,<br>видобуток і використання яких на момент оцінки є економічно<br>недоцільним, але в майбутньому вони можуть стати об'єктом<br>промислового значення.<br> Якщо проектом доведена економічна доцільність відробки<br>позабалансових запасів (або їхньої частини), то ці запаси повинні<br>бути в установленому порядку переведені в балансові запаси.<br> <br> 4.5. З числа балансових у процесі розробки родовища<br>виділяються промислові та експлуатаційні запаси.<br> Промисловими запасами вважаються запаси в межах проектних<br>контурів кар'єрного (шахтного) поля, що підлягають видобуванню з<br>надр відповідно до проекту розробки родовища. Промислові запаси<br>визначаються шляхом вилучення з балансових запасів втрат,<br>передбачених проектом.<br> Експлуатаційними запасами вважаються обгрунтовані проектом<br>промислові запаси за винятком утрат та з урахуванням збіднення їх<br>при видобуванні.<br> 4.6. У міру уточнення в процесі експлуатації контурів<br>покладів, об'ємної ваги корисної копалини та інших параметрів<br>кількість балансових і промислових запасів підприємства повинна<br>коригуватися. У разі зменшення кількості балансових і промислових<br>запасів їх необхідно списувати у відповідності до вимог Положення<br>про порядок списання запасів корисних копалин з обліку<br>гірничодобувного підприємства, затвердженого постановою Кабінету<br>Міністрів України від 27 січня 1995 року N 58 ( <A HREF="17870">58-95-п</A> ).<br> <br> 4.7. За ступенем підготовленості до видобутку запаси корисних<br>копалин поділяються на розкриті, підготовлені та готові до<br>виймання.<br> <br> 4.8. В основу класифікації запасів корисних копалин за<br>ступенем підготовленості до видобутку покладено виконання певних<br>видів гірничих робіт і проведення необхідних гірничих виробок.<br> <br> 4.9. Забезпеченість підприємства розкритими, підготовленими і<br>готовими до виймання запасами корисної копалини визначається у<br>проекті як частка від ділення кількості цих запасів на<br>середньомісячний видобуток планового періоду. Плановим періодом<br>для визначення забезпеченості підприємства запасами є півріччя,<br>наступне за звітним періодом.<br> <br> 4.10. Нормативи розкритих, підготовлених і готових до<br>виймання запасів корисних копалин повинні встановлюватися при<br>проектуванні кар'єрів та шахт згідно з пунктом 4.9 цього<br>Положення. Урахування стану та руху запасів за ступенем<br>підготовленості до видобутку здійснюється маркшейдерською і<br>геологічною службами підприємства.<br> <br> 4.11. Гірничодобувні підприємства зобов'язані проводити облік<br>стану та руху розкритих, підготовлених і готових до виїмки запасів<br>корисних копалин з метою визначення забезпеченості підприємства<br>цими запасами, обгрунтованого планування обсягів і напрямків<br>гірничих робіт відповідно до виробничої потужності підприємства.<br> <br> 4.12. Звіт про стан та рух розкритих, підготовлених і готових<br>до видобутку запасів корисних копалин складається один раз на<br>півріччя. Форма звіту наведена в додатку.<br> <br> 5. Відкритий спосіб розробки<br> <br> 5.1. Класифікація гірничих робіт і гірничих виробок<br> <br> 5.1.1. Гірничі роботи і виробки при відкритому способі<br>розробки корисних копалин поділяються на гірничорозвідувальні,<br>гірничо-капітальні, гірничопідготовчі, допоміжні та добувні.<br> 5.1.2. Гірничорозвідувальні роботи (експлуатаційна розвідка)<br>проводяться з метою уточнення контурів покладів, запасів,<br>речовинного складу та фізико-механічних властивостей корисних<br>копалин і порід, планування гірничих робіт і вирішення ряду інших<br>завдань, пов'язаних із розробкою родовища.<br> До гірничорозвідувальних виробок належать розвідувальні шурфи<br>та геологорозвідувальні свердловини.<br> 5.1.3. Гірничо-капітальні роботи проводяться з метою<br>розкриття і розробки родовища або його частини.<br> До гірничо-капітальних належать роботи з розкриття родовища,<br>які виконуються до введення його в експлуатацію згідно з актом<br>державної комісії, включаючи проведення в'їзних і розкривних<br>траншей, необхідних для забезпечення кар'єру підготовленими і<br>готовими до видобування запасами, достатніми для початку його<br>нормальної експлуатації відповідно до проекту.<br> До гірничо-капітальних робіт належать також роботи з<br>проведення гірничих виробок циклічно-потокової технології,<br>спеціальних гірничих виробок, призначених для осушення та<br>гідрозахисту кар'єрних полів (шахтні стовбури, шурфи, квершлаги,<br>штреки, капітальні русловідвідні та водовідвідні канави, зумпфи,<br>свердловини та інше).<br> 5.1.4. Гірничопідготовчі роботи проводяться з метою<br>підготовки до розробки розкритої частини родовища.<br> До гірничопідготовчих робіт належать розкривні роботи (крім<br>гірничо-капітальних), роботи з планування денної поверхні,<br>проведення в'їзних траншей, призначених для підготовки запасів на<br>розміщених нижче горизонтах, роботи з проведення розкривних та<br>розрізних траншей, роботи з розміщення розкривних порід і пустих<br>порід, що виникли від збагачення, та некондиційної мінеральної<br>сировини у відвалах кар'єрів.<br> При розміщенні розкривних та пустих порід виділяються обсяги,<br>які не є відходами та будуть використані для гірничотехнічної<br>рекультивації, будівництва перевантажувальних майданчиків і шляхів<br>в кар'єрах, гідротехнічних споруд.<br> 5.1.5. Допоміжні роботи проводяться в підготовленій частині<br>родовища. Допоміжними роботами повністю завершується підготовка<br>запасів до проведення добувних робіт.<br> До допоміжних робіт належать:<br> роботи з зачищення уступів для проведення бурових робіт<br>(планування робочих площадок, роздрібнення і прибирання<br>негабаритів та інше);<br> роботи з будівництва автодоріг (під'їздів) до екскаваторів;<br> роботи з проведення тимчасових водовідвідних канав і зумпфів<br>на окремих горизонтах.<br> 5.1.6. До добувних робіт відносять добування корисних копалин<br>з готової до видобування частини родовища.<br> Добувні роботи включають такі основні виробничі процеси:<br>відбійка, навантаження, транспортування і розвантаження корисних<br>копалин. Відбійка полягає у відділенні корисної копалини від<br>масиву з одночасним його розпушенням і здійснюється за допомогою<br>буропідривних робіт або механізмів та машин.<br> <br> 5.2. Визначення запасів корисних копалин за ступенем<br>підготовленості до видобування<br> 5.2.1. Розкритими вважаються балансові запаси корисних<br>копалин родовища або його частини, звільнені від пустих порід, або<br>оголені внаслідок природних умов залягання, для розробки яких<br>пройдена в'їзна траншея і виконані гірничо-капітальні роботи,<br>передбачені проектом.<br> Розкриті запаси визначаються в межах масиву корисних копалин,<br>обмеженого:<br> зверху - поверхнею корисних копалин, оголеною внаслідок<br>виконаних гірничих робіт або природними умовами залягання;<br> знизу - горизонтом, на який пройдена в'їзна траншея;<br> збоку - а) з боку добувних робіт - оголеними поверхнями<br>укосів уступів; б) з боку масиву корисних копалин - поверхнями,<br>побудованими від меж верхньої оголеної поверхні покладів під кутом<br>укосу з урахуванням розмірів захисних берм, передбачених проектом.<br> У випадках, коли відповідно до прийнятої організації робіт<br>розробляється уступ нижче горизонту в'їзної траншеї, нижньою межею<br>розкритих запасів вважається горизонт, розташований нижче<br>горизонту в'їзної траншеї на глибину черпання екскаватора.<br> Після проведення розкривних робіт припускається залишати<br>прошарок пустих порід потужністю не більш 0,5 м. На кар'єрах з<br>видобування каолінів і вогнетривких глин з метою охорони корисних<br>копалин від вивітрювання і засмічення припускається залишок<br>прошарку пустих порід потужністю не більше 2 метрів.<br> 5.2.2. До підготовлених належать запаси уступів (із числа<br>розкритих) з оголеною верхньою і боковою поверхнями, для розробки<br>яких виконані гірничопідготовчі роботи, передбачені проектом.<br> Підготовлені запаси уступу обмежуються:<br> зверху - верхньою оголеною поверхнею уступу;<br> знизу - горизонтом підошви уступу;<br> збоку - а) з боку добувних робіт - оголеною поверхнею укосу<br>уступу; б) з боку масиву корисних копалин - поверхнею, побудованою<br>від межі захисної берми розташованого вище уступу, під кутом<br>укосу, передбаченим проектом.<br> 5.2.3. Готовими до виймання вважаються запаси з числа<br>підготовлених, для розробки яких виконані допоміжні роботи, і які<br>можуть бути відпрацьовані незалежно від просування суміжного<br>верхнього уступу, залишаючи при цьому необхідну ширину робочої<br>площадки:<br> а) на робочих горизонтах до ширини тимчасової неробочої<br>площадки;<br> б) при переході до граничного проектного контуру - до ширини<br>берми безпеки, передбаченої проектом.<br> Готові до видобутку запаси уступу обмежуються:<br> зверху - верхньою оголеною поверхнею уступу;<br> знизу - горизонтом підошви уступу;<br> збоку - а) з боку добувних робіт - оголеною поверхнею укосу<br>уступу; б) з боку масиву корисних копалин - поверхнею укосу<br>уступу, побудованою від межі робочої площадки розташованого вище<br>уступу, під кутом укосу, передбаченим проектом.<br> Готовими до видобутку запасами вважаються також запаси,<br>відбиті від масиву корисних копалин.<br> <br> 6. Підземний спосіб розробки<br> <br> 6.1. Класифікація гірничих робіт і гірничих виробок<br> 6.1.1. Гірничі роботи та гірничі виробки при підземному<br>способі розробки поділяються на гірничорозвідувальні,<br>гірничо-капітальні, гірничопідготовчі, нарізні, очисні та<br>закладні.<br> 6.1.2. До гірничорозвідувальних виробок належать<br>розвідувальні шахтні стовбури, квершлаги, штреки, підняттєві орти,<br>камери для підземного розвідувального буріння свердловин та інше.<br> 6.1.3. Гірничо-капітальні роботи проводяться з метою<br>розкриття і розробки родовища або його частини.<br> До гірничо-капітальних виробок належать виробки, що<br>споруджуються з метою розкриття родовища або його частини на<br>першому видобувному горизонті (згідно з проектом) для подальшого<br>видобування корисних копалин, та виробки і споруди на першому та<br>наступних горизонтах, які забезпечують збільшення або підтримання<br>проектних і виробничих потужностей:<br> вертикальні та похилі стовбури (крім сліпих стовбурів та<br>технологічних виробок, призначених для поглиблення основних<br>стовбурів), шурфи; штольні; виробки навколоствольних дворів,<br>комплекси підземного подрібнення і завантаження скіпів або<br>конвеєрів; капітальні рудоспуски і породоспуски; виробки бункерних<br>комплексів; виробки водовідливних комплексів.<br> 6.1.4. Гірничопідготовчі роботи проводяться з метою<br>подальшого розкриття наступних, придатних для відпрацювання,<br>горизонтів родовища та підготовки видобування розкритої його<br>частини, а також складування пустих порід та некондиційної<br>мінеральної сировини, яка не є відходами і в подальшому може бути<br>перероблена.<br> До гірничопідготовчих виробок належать: квершлаги; сліпі<br>поглиблювальні стовбури з комплексами технологічних виробок; сліпі<br>стовбури та технологічні виробки, призначені для поглиблення<br>основних стовбурів, похилі з'їзди, які проходять з поверхні, а<br>також з'єднувальні відкотні з'їзди на підповерх; головні польові<br>штреки, які використовуються протягом усього терміну відробки<br>горизонту; відкотні штреки висячого боку, відкотні орти, штреки й<br>орти проміжних горизонтів; склади вибухових матеріалів;<br>вентиляційні, ходові і матеріальні підняттєві виробки, ліфтові<br>підняттєві виробки; спеціальні вентиляційні, закладальні і<br>дренажні виробки; виробничо-господарські камери (крім<br>навколостовбурових), свердловини загальношахтного і дільничного<br>значення (вентиляційні, дегазаційні, дренажні, водовідливні,<br>кабельні та інші).<br> 6.1.5. Нарізні роботи проводяться в підготовленій частині<br>родовища. Нарізними роботами повністю завершується оконтурювання і<br>підготовка запасів до проведення очисних робіт.<br> До нарізних належать виробки в межах експлуатаційних блоків,<br>проведені як по корисній копалині, так і по пустих породах вище<br>відкотних горизонтів: виробки доставки; бурові штреки й орти;<br>"господарські" і складально-вентиляційні штреки і орти горизонту<br>доставки; відрізні підняттєві виробки та їх розширення; вирубні<br>штреки, орти, бурові камери; випускні дучки та їх розширення,<br>рудоспуски.<br> 6.1.6. До очисних робіт належать роботи з видобування<br>корисної копалини в частині родовища, де виконані підготовчі й<br>нарізні роботи.<br> Очисні роботи включають такі основні виробничі процеси:<br>відбійка (обвалення), випуск і доставка корисної копалини, а також<br>підтримка очисного простору.<br> Виробки, утворені при очисному видобуванні руди, називають<br>очисними виробками або очисним простором. До них належать:<br>воронки, компенсаційні й вирубні камери, відрізні щілини,<br>видобувні камери, траншеї.<br> Відбійка масиву корисної копалини включає операції з<br>відділення й руйнації (подрібнення) масиву і здійснюється за<br>допомогою буропідривних робіт або за допомогою механізмів і машин.<br> Буропідривні роботи, за допомогою яких проводиться відбійка<br>готових до виймання запасів корисної копалини, є складовою<br>частиною очисних робіт.<br> 6.1.7. До закладальних робіт належать роботи з закладання<br>відпрацьованих очисних просторів.<br> <br> 6.2. Визначення запасів корисних копалин за ступенем<br>підготовленості до видобування<br> <br> 6.2.1. Розкритими вважається частина балансових запасів<br>родовища, для розробки яких виконані всі гірничо-капітальні<br>роботи, передбачені проектом. Крім того, для віднесення запасів до<br>групи розкритих необхідно пересічення гірничою виробкою контакту<br>висячого або лежачого боку покладу корисної копалини. Якщо<br>родовище має декілька окремих покладів, то до розкритих відносять<br>запаси тих покладів, контакти яких пересічені гірничими виробками.<br>Переведення частини балансових запасів підприємства в розкриті<br>проводиться ділянками, для яких виконані гірничо-капітальні<br>роботи, передбачені проектом.<br> Межами розкритих запасів вважаються:<br> за підняттям - від горизонту підсічки покладу<br>гірничо-капітальними виробками до розміщеного вище горизонту або<br>до виклинювання покладу, або до виходу його на поверхню;<br> за простяганням - у межах ділянок, для яких виконані<br>гірничо-капітальні роботи, передбачені проектом;<br> навхрест простягання - в межах усієї потужності покладу<br>корисних копалин, а для покладів із пологим і горизонтальним<br>заляганням - аналогічно межам за простяганням.<br> 6.2.2. Підготовленими вважається частина розкритих запасів<br>корисних копалин в блоках або ділянках, в яких пройдені всі<br>гірничопідготовчі виробки, передбачені схемою підготовки,<br>прийнятою в проекті.<br> Переведення запасів у групу підготовлених проводиться цілими<br>блоками по виконанні передбаченого проектом обсягу<br>гірничопідготовчих робіт.<br> З числа підготовлених виділяються тимчасово неактивні запаси.<br>До тимчасово неактивних належать запаси корисних копалин, що<br>знаходяться:<br> в тимчасових ціликах (міжкамерних, стелях, днищах та інших);<br>у блоках, очисна виїмка в яких за гірничотехнічними умовами<br>тимчасово неможлива (наявність невідпрацьованих запасів корисних<br>копалин на розміщених вище горизонтах, наявність невідпрацьованих<br>покладів у висячому боці і тому подібне); у роздавлених і<br>завалених ділянках, нарізка або добування в яких тимчасово<br>неможливі.<br> 6.2.3. Готовими до виймання вважаються запаси блоків і<br>ділянок (із числа підготовлених запасів), в яких пройдені всі<br>нарізні виробки і пробурені експлуатаційні свердловини, необхідні<br>для початку очисної виїмки корисних копалин відповідно до<br>прийнятого проекту.<br> Розрахунок готових до виймання запасів проводиться за<br>системами розробки з урахуванням стану гірничих робіт у блоках<br>(панелях).<br> <br> Порядок визначення готових до виймання запасів при<br>різноманітних системах підземної розробки залізорудних і<br>марганцевих родовищ<br> Для розробки залізорудних родовищ переважно застосовуються:<br>системи розробки поверховим обваленням (поверховим самообваленням<br>і поверховим примусовим обваленням);<br> системи розробки підповерховим обваленням (підповерховим<br>самообваленням і підповерховим примусовим обваленням);<br> поверхово-камерні системи розробки;<br> камерно-стовпові системи розробки;<br> системи шарового виймання з закладкою;<br> системи розробки довгими стовпами (переважно застосовуються<br>при підземному способі розробки родовищ марганцевих руд);<br> камерна система розробки із закладенням виробленого простору<br>сумішами, що твердіють.<br> <br> Системи розробки поверховим обваленням<br> При системах поверхового обвалення шахтне поле в межах<br>поверху розбивають на блоки, які відпрацьовують за допомогою<br>самообвалення або примусового обвалення.<br> Гірничопідготовчі роботи при системах поверхового обвалення<br>полягають у проведенні виробок головного відкотного горизонту, а<br>також блокових підняттєвих виробок.<br> Щоб зарахувати запаси до категорії готових до виймання, в<br>блоці повинні бути пройдені такі нарізні виробки:<br> а) при системі поверхового самообвалення - усі виробки<br>приймального горизонту, підняттєві виробки різноманітного<br>призначення (ходові, вентиляційні, матеріальні, оглядові),<br>оконтурювальні виробки (штреки, орти), відрізні і вирубні виробки<br>(штреки, орти, підняттєві виробки), випускні дучки, рудоспуски,<br>різноманітні збійки й інші виробки;<br> б) при системі поверхового примусового обвалення з відбійкою<br>руди глибокими свердловинами на вертикальні компенсаційні камери і<br>в стисненому просторі - всі виробки приймального горизонту,<br>підняттєві виробки різноманітного значення (ходові, вентиляційні,<br>матеріальні), рудоспуски, відрізні виробки (штреки, орти,<br>підняттєві виробки), бурові виробки (штреки, орти, камери,<br>підняттєві виробки), вирубні виробки, випускні дучки, різні<br>поверхові вентиляційні та інші виробки, які передбачені проектом.<br> <br> Системи розробки підповерховим обваленням<br> При різноманітних варіантах систем підповерхового обвалення<br>підготовка до очисного виймання проводиться за однаковою схемою:<br>поверх ділиться на блоки й на підповерхи, підповерхи - на панелі.<br>Підготовчими виробками при цьому є польові або рудні відкотні<br>штреки, орти-заїзди, блокові підняттєві виробки.<br> Для зарахування запасів до категорії готових до виймання, в<br>блоці повинні бути пройдені такі нарізні виробки:<br> а) при системі підповерхового самообвалення - підповерхові<br>штреки й орти, рудоспускні, ходові, вентиляційні підняттєві<br>виробки, оконтурювальні виробки, випускні дучки та інші виробки;<br> б) при системі підповерхового примусового обвалення з<br>відбійкою руди глибокими свердловинами - виробки горизонту<br>доставки, підняттєві виробки (ходові, вентиляційні, рудоспускні),<br>бурові виробки (камери, підняттєві виробки), вирубні виробки,<br>випускні дучки й інші виробки;<br> в) при варіантах системи підповерхового примусового обвалення<br>"закрите віяло", "грушовидні західки", "камера над дучками" -<br>виробки горизонту доставки, підняттєві виробки (ходові,<br>вентиляційні, рудоспускні), випускні дучки; для варіанта "камера<br>над дучками" повинні бути пройдені вирубні виробки, а також<br>контрольний штрек, якщо він передбачений проектом, та інші<br>виробки.<br> Запаси, готові до видобування, підраховуються окремими<br>панелями. Межі панелей встановлюються проектом відробки блока.<br> <br> Поверхово-камерні системи розробки<br> При поверхово-камерних системах розробки видобування руди в<br>більшості випадків проводиться відбійкою зарядами глибоких<br>свердловин на всю висоту поверху при максимальних розмірах<br>камерних запасів, що виймаються до завалення стелини і ціликів.<br> Підготовчі роботи при поверхово-камерній системі полягають у<br>проведенні польових або рудних штреків (або тих і інших) на<br>головному відкотному горизонті, блокових підняттєвих виробок і<br>рудоспусків, свердловин дільничного значення.<br> Для віднесення запасів до категорії готових до виймання в<br>блоці повинні бути пройдені такі нарізні виробки:<br> а) при варіанті поверхово-камерної системи з відбійкою<br>глибокими свердловинами горизонтальних шарів руди - виробки<br>горизонту скреперування, підняттєві виробки різноманітного<br>призначення (вентиляційні, ходові, матеріальні), бурові виробки,<br>рудоспускні, вирубні й інші виробки;<br> б) при варіанті поверхово-камерної системи з відбійкою<br>глибокими свердловинами похилих шарів руди - виробки горизонту<br>скреперування, підняттєві виробки різноманітного призначення,<br>бурові виробки, вирубні і відрізні виробки, рудоспуски й інші<br>виробки;<br> в) при варіанті поверхово-камерної системи розробки<br>підповерховими штреками з відбійкою руди штанговими шпурами -<br>виймальні (підповерхові) штреки й орти, виробки приймального<br>горизонту, вирубний штрек, відрізні підняттєві виробки, випускні<br>дучки й інші виробки;<br> г) при варіанті поверхово-камерної системи розробки<br>підповерховими штреками з відбійкою руди віялами глибоких<br>свердловин - виробки горизонту скреперування, підняттєві виробки<br>різноманітного призначення, виймальні (бурові) штреки, вирубні<br>штреки, випускні дучки й інші виробки.<br> <br> Камерно-стовпові системи розробки<br> Головна ознака систем - виймання руди паралельно<br>розташованими камерами із залишенням регулярних або нерегулярних<br>ціликів.<br> Підготовчі роботи полягають у проведенні виробок відкатного<br>горизонту, блокових підняттєвих виробок і свердловин дільничного<br>значення.<br> Для віднесення запасів блока або панелі до готових до<br>виймання повинні бути проведені такі нарізні виробки: панельні<br>штреки, вентиляційно-ходові підняттєві виробки, рудоспуски,<br>відрізні виробки, ніші для встановлення скреперних лебідок,<br>різноманітні збійки й інші виробки, які передбачені проектом.<br> Запаси, готові до виймання, підраховуються в проектних<br>контурах панелей, для відпрацювання яких виконаний весь комплекс<br>нарізних робіт.<br> <br> Системи шарового виймання з закладкою<br> Підготовчими виробками є виробки відкотного горизонту,<br>блокові підняттєві виробки, свердловини дільничного значення.<br> Для віднесення запасів до категорії готових до виймання<br>повинні бути пройдені такі нарізні виробки: підняттєві виробки<br>різноманітного призначення (вентиляційні, ходові, вантажні,<br>закладні, рудоспускні), шарові штреки (видобувні та закладні),<br>вентиляційно-закладні орти і штреки, відрізні виробки,<br>різноманітні вентиляційно-господарські збійки й інші виробки, які<br>передбачені технічним проектом.<br> <br> Системи розробки довгими стовпами<br> Підготовчі роботи при системах розробки довгими стовпами<br>полягають у проведенні польових або рудних панельних штреків,<br>панельних підняттєвих виробок різноманітного призначення,<br>рудоспусків і свердловин дільничного значення.<br> Для зарахування запасів до категорії готових до виймання<br>повинні бути пройдені виймальні або нарізні штреки.<br> <br> Камерна система розробки із закладенням виробленого простору<br>сумішами, що твердіють<br> Головна ознака системи - добування руди із камер з подальшим<br>закладанням їх сумішами, що твердіють.<br> Підготовчі роботи полягають у проведенні виробок відкотного<br>горизонту і вентиляційно-закладних виробок.<br> Для віднесення запасів камери до готових до виймання повинні<br>бути проведені такі нарізні виробки: вирубні (штреки, орти),<br>відрізні підняттєві виробки, випускні (дучки, західки), бурові<br>(штреки, орти, камери), рудоспуски, різноманітні збійки та інші<br>виробки, які передбачені проектом.<br> Запаси, готові до виймання, підраховуються в проектних<br>контурах камери, для відпрацювання яких виконаний весь комплекс<br>нарізних робіт.<br> <br> Запаси в тимчасових ціликах (стелі, днища, міжкамерні цілики)<br>вважаються готовими до виймання за таких умов:<br> проведені необхідні нарізні виробки, передбачені проектом<br>відпрацювання цих ціликів;<br> виконано нарізні роботи у тому блоці (панелі), запаси якого<br>будуть відпрацьовані разом з запасами в тимчасових ціликах.<br> <br> 7. Визначення коефіцієнта експлуатації,<br> річного зниження, річного посування<br> фронту видобувних робіт<br> <br> 7.1. За показник, який характеризує інтенсивність розробки<br>рудних родовищ, використовують величини коефіцієнта експлуатації і<br>середнього річного зниження гірничих робіт. Коефіцієнт<br>експлуатації характеризується кількістю корисних копалин, добутих<br>за рік з 1 кв. м експлуатаційної площі родовища. Коефіцієнт<br>експлуатації родовища Ke визначається як відношення кількості<br>добутих корисних копалин за рік до експлуатаційної площі покладів:<br> <br> D<br>