Кодекс 2542-III. Бюджетный кодекс Украины


БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ<br> <br> <br> ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 37-38, ст. 189 )<br> <br> <br> { Iз змінами, внесеними згідно із Законами<br> N 599-IV ( <A HREF="127498">599-15</A> ) від 06.03.2003, ВВР, 2003, N 24, ст.161<br> N 1086-IV ( <A HREF="141031">1086-15</A> ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 5, ст.34<br> N 1158-IV ( <A HREF="145127">1158-15</A> ) від 15.10.2003, ВВР, 2004, N 8, ст.67 <br> N 1344-IV ( <A HREF="149603">1344-15</A> ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 <br> N 1349-IV ( <A HREF="151212">1349-15</A> ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.218<br> N 1577-IV ( <A HREF="159509">1577-15</A> ) від 04.03.2004, ВВР, 2004, N 23, ст.323<br> N 1801-IV ( <A HREF="170614">1801-15</A> ) від 17.06.2004, ВВР, 2004, N 43-44, ст.493<br> N 2229-IV ( <A HREF="185924">2229-15</A> ) від 14.12.2004, ВВР, 2005, N 4, ст.103<br> N 2264-IV ( <A HREF="185915">2264-15</A> ) від 16.12.2004, ВВР, 2005, N 5, ст.122<br> N 2285-IV ( <A HREF="185750">2285-15</A> ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162<br> N 2350-IV ( <A HREF="188270">2350-15</A> ) від 13.01.2005, ВВР, 2005, N 10, ст.189<br> N 2505-IV ( <A HREF="193971">2505-15</A> ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,<br> ст.267<br> N 3108-IV ( <A HREF="222131">3108-15</A> ) від 17.11.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.18<br> N 3200-IV ( <A HREF="225757">3200-15</A> ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.116 <br> N 3235-IV ( <A HREF="225532">3235-15</A> ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11,<br> ст.96<br> N 489-V ( <A HREF="273774">489-16</A> ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66<br> N 107-VI ( <A HREF="326501">107-17</A> ) від 28.12.2007 - зміни діють по<br> 31 грудня 2008 року }<br> <br> <br> <br> Цим Кодексом визначаються засади бюджетної системи України,<br>її структура, принципи, правові засади функціонування, основи<br>бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за<br>порушення бюджетного законодавства.<br> <br> ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА<br> <br> <a name="RI"></a>Розділ I<br> ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ<br> <br> <a name="G1"></a>Глава 1<br> <br> ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ<br> <br> <a name="S1"></a>Стаття 1. Відносини, що регулюються Бюджетним кодексом<br> України<br> <br> 1. Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що<br>виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання<br>бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за<br>виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів.<br> <br> <a name="S2"></a>Стаття 2. Визначення основних термінів<br> <br> 1. У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому<br>значенні:<br> <br> 1) бюджет - план формування та використання фінансових<br>ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються<br>органами державної влади, органами влади Автономної Республіки<br>Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного<br>періоду;<br> <br> 2) бюджети місцевого самоврядування - бюджети територіальних<br>громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань;<br> <br> 3) бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупування<br>доходів, видатків (в тому числі кредитування за вирахуванням<br>погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної<br>сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та<br>іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних<br>стандартів;<br> <br> 4) бюджетна програма - систематизований перелік заходів,<br>спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких<br>пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до<br>покладених на нього функцій;<br> <br> 5) бюджетна система України - сукупність державного бюджету<br>та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних<br>відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і<br>врегульована нормами права;<br> <br> 6) бюджетна установа - орган, установа чи організація,<br>визначена Конституцією України ( <A HREF="28944">254к/96-ВР</A> ), а також установа чи<br>організація, створена у встановленому порядку органами державної<br>влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами<br>місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок<br>відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні<br>установи є неприбутковими;<br> <br> 7) бюджетне асигнування - повноваження, надане розпоряднику<br>бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття<br>бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою<br>в процесі виконання бюджету;<br> <br> 8) бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до<br>бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору,<br>придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій<br>протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити<br>платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому;<br> <br> 9) бюджетне призначення - повноваження, надане головному<br>розпоряднику бюджетних коштів цим Кодексом, законом про Державний<br>бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні<br>та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування;<br> <br> 10) бюджетний запит - документ, підготовлений розпорядником<br>бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними<br>обгрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його<br>діяльності на наступний бюджетний період;<br> <br> 11) бюджетний процес - регламентована нормами права<br>діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням<br>бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом<br>звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему<br>України;<br> <br> 12) бюджетний розпис - документ, в якому встановлюється<br>розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань<br>головним розпорядникам бюджетних коштів по певних періодах року<br>відповідно до бюджетної класифікації;<br> <br> 13) видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення<br>програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком<br>коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру<br>сплачених до бюджету сум;<br> <br> 14) витрати бюджету - видатки бюджету та кошти на погашення<br>основної суми боргу;<br> <br> 15) головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи<br>в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу<br>отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень;<br> <br> 16) державний борг (борг Автономної Республіки Крим чи борг<br>місцевого самоврядування) - загальна сума заборгованості держави<br>(Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), яка<br>складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань<br>держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування),<br>включаючи боргові зобов'язання держави (Автономної Республіки Крим<br>чи міських рад), що вступають в дію в результаті виданих гарантій<br>за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі<br>законодавства або договору;<br> <br> 17) дефіцит бюджету - перевищення видатків бюджету над його<br>доходами;<br> <br> 18) дотація вирівнювання - міжбюджетний трансферт на<br>вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує;<br> <br> 19) доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші<br>надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено<br>законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти);<br> <br> 20) закон про Державний бюджет України - закон, який<br>затверджує повноваження органам державної влади здійснювати<br>виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду;<br> <br> 20-1) залишок бюджетних коштів - обсяг коштів на рахунках<br>відповідного бюджету та розпорядників коштів цього бюджету на<br>кінець дня; ( Статтю 2 доповнено пунктом 20-1 згідно із Законом<br>N 1086-IV ( <A HREF="141031">1086-15</A> ) від 10.07.2003 )<br> <br> 21) запозичення - операції, пов'язані з отриманням бюджетом<br>коштів на умовах повернення, платності та строковості, в<br>результаті яких виникають зобов'язання держави, Автономної<br>Республіки Крим чи місцевого самоврядування перед кредиторами;<br> <br> 22) кредитування за вирахуванням погашення - операції,<br>пов'язані з наданням коштів з бюджету на умовах повернення,<br>платності та строковості, в результаті яких з'являються<br>зобов'язання перед бюджетом, та операції, пов'язані з поверненням<br>цих коштів до бюджету;<br> <br> 23) кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування - податки<br>і збори (обов'язкові платежі), що закріплені цим Кодексом на<br>постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та<br>враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів;<br> <br> 24) коефіцієнт вирівнювання - коефіцієнт, що застосовується<br>при розрахунку обсягу дотації вирівнювання та коштів, що<br>передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, з<br>метою зміцнення доходної бази бюджетів місцевого самоврядування;<br> <br> 25) міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і<br>безповоротно передаються з одного бюджету до іншого;<br> <br> 26) місцеві бюджети - бюджет Автономної Республіки Крим,<br>обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети<br>місцевого самоврядування;<br> <br> 27) місцевий фінансовий орган - установа, що відповідно до<br>законодавства України здійснює функції по складанню, виконанню<br>місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками<br>бюджетних коштів, а також інші функції, пов'язані з управлінням<br>коштами місцевого бюджету. Для цілей цього Кодексу Міністерство<br>фінансів Автономної Республіки Крим віднесено до місцевих<br>фінансових органів;<br> <br> 28) надходження до бюджету - доходи бюджету та кошти,<br>залучені в результаті взяття боргових зобов'язань органами<br>державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або<br>органами місцевого самоврядування;<br> <br> 29) фінансовий норматив бюджетної забезпеченості -<br>гарантований державою в межах наявних бюджетних ресурсів рівень<br>фінансового забезпечення повноважень Ради міністрів Автономної<br>Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та виконавчих<br>органів місцевого самоврядування, що використовується для<br>визначення обсягу міжбюджетних трансфертів;<br> <br> 30) органи стягнення - податкові, митні та інші державні<br>органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до<br>бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших<br>надходжень;<br> <br> 31) платіж - погашення зобов'язання, що виникло в поточному<br>або попередніх бюджетних періодах;<br> <br> 32) повноваження на майбутні бюджетні зобов'язання -<br>повноваження на взяття бюджетного зобов'язання здійснювати платежі<br>в бюджетному періоді, що настає після закінчення поточного<br>бюджетного періоду;<br> <br> 33) проект бюджету - проект плану формування та використання<br>фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, що<br>здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної<br>Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом<br>бюджетного періоду, який є невід'ємною частиною проекту закону про<br>державний бюджет або проекту рішення відповідної ради про місцевий<br>бюджет;<br> <br> 34) профіцит бюджету - перевищення доходів бюджету над його<br>видатками;<br> <br> 35) рішення про місцевий бюджет - нормативно-правовий акт<br>Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної ради,<br>виданий в установленому законодавством України порядку, що містить<br>затверджені повноваження відповідно Раді міністрів Автономної<br>Республіки Крим, місцевій державній адміністрації або виконавчому<br>органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого<br>бюджету протягом бюджетного періоду;<br> <br> 36) розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі<br>їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань,<br>взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету;<br> <br> 37) субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на<br>певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв<br>рішення про надання субвенції;<br> <br> 38) фінансування бюджету - надходження та витрати у зв'язку<br>із зміною обсягу боргу, а також зміною залишку готівкових коштів<br>по бюджету, які використовуються для покриття різниці між доходами<br>і видатками бюджету.<br> <br> <a name="S3"></a>Стаття 3. Бюджетний період<br> <br> 1. Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну<br>систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня<br>кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття<br>Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до<br>1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.<br> <br> 2. Відповідно до Конституції України бюджетний період для<br>Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим,<br>ніж передбачено частиною першою цієї статті.<br> <br> 3. Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України<br>може бути прийнято на інший, ніж передбачено частиною першою цієї<br>статті, бюджетний період, є:<br> <br> 1) введення воєнного стану;<br> <br> 2) оголошення надзвичайного стану в Україні або в окремих її<br>місцевостях;<br> <br> 3) оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної<br>екологічної ситуації, необхідність усунення природних чи<br>техногенних катастроф.<br> <br> 4. У разі прийняття Державного бюджету України на інший, ніж<br>передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період місцеві<br>бюджети можуть бути прийняті на такий же період.<br> <br> <a name="S4"></a>Стаття 4. Склад бюджетного законодавства<br> <br> 1. Нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні<br>відносини в Україні, є:<br> <br> 1) Конституція України;<br> <br> 2) цей Кодекс;<br> <br> 3) закон про Державний бюджет України;<br> <br> 4) інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини,<br>передбачені статтею 1 цього Кодексу;<br> <br> 5) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України,<br>прийняті на підставі і на виконання цього Кодексу та інших законів<br>України, передбачених пунктами 3 та 4 частини першої цієї статті;<br> <br> 6) нормативно-правові акти центральних органів виконавчої<br>влади, прийняті на підставі і на виконання цього Кодексу, інших<br>законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів<br>України, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї<br>статті;<br> <br> 7) рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих<br>державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування,<br>прийняті відповідно до цього Кодексу, нормативно-правових актів,<br>передбачених пунктами 3, 4, 5 і 6 частини першої цієї статті.<br> <br> 2. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення<br>нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій<br>вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу<br>та закону про Державний бюджет України.<br> <br> 3. Якщо міжнародним договором України, поданим на<br>ратифікацію, встановлено інші положення, ніж у відповідних нормах<br>бюджетного законодавства України, такі положення приймаються<br>окремими законами про внесення змін до відповідних законів і<br>розглядаються Верховною Радою України одночасно з ратифікацією<br>міжнародного договору України, яким такі положення передбачені.<br> <br> 4. Розгляд законопроектів, які впливають на доходну чи<br>видаткову частину бюджетів, здійснюється за особливою процедурою,<br>що визначається статтею 27 цього Кодексу.<br> <br> <a name="G2"></a>Глава 2<br> <br> БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ ТА ЇЇ ПРИНЦИПИ<br> <br> <a name="S5"></a>Стаття 5. Структура бюджетної системи України<br> <br> 1. Бюджетна система України складається з державного бюджету<br>та місцевих бюджетів.<br> <br> 2. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети<br>територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.<br> <br> 3. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної<br>Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у<br>містах та бюджети місцевого самоврядування.<br> <br> <a name="S6"></a>Стаття 6. Зведений бюджет<br> <br> 1. Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що<br>використовуються для аналізу і прогнозування економічного і<br>соціального розвитку держави.<br> <br> 2. Зведений бюджет України включає показники Державного<br>бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та<br>зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя.<br> <br> 3. Зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає<br>показники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів її<br>районів та бюджетів міст республіканського значення.<br> <br> 4. Зведений бюджет області включає показники обласного<br>бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного<br>значення цієї області.<br> <br> 5. Зведений бюджет району включає показники районних<br>бюджетів, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських<br>бюджетів цього району.<br> <br> 6. Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники<br>міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу. У<br>разі, коли місту або району у місті адміністративно підпорядковані<br>інші міста, селища чи села, зведений бюджет міста або району в<br>місті включає показники бюджетів цих міст, селищ та сіл.<br> <br> <a name="S7"></a>Стаття 7. Принципи бюджетної системи України<br> <br> 1. Бюджетна система України грунтується на таких принципах:<br> <br> 1) принцип єдності бюджетної системи України - єдність<br>бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою,<br>єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин,<br>єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів<br>та ведення бухгалтерського обліку і звітності;<br> <br> 2) принцип збалансованості - повноваження на здійснення<br>витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на<br>відповідний бюджетний період;<br> <br> 3) принцип самостійності - Державний бюджет України та<br>місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету<br>не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади<br>Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.<br>Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого<br>самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть<br>відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за<br>бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів<br>забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів,<br>правом відповідних органів державної влади, органів влади<br>Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на<br>визначення напрямів використання коштів відповідно до<br>законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки<br>Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного<br>розглядати та затверджувати відповідні бюджети;<br> <br> 4) принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включенню<br>всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються<br>відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади,<br>органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого<br>самоврядування;<br> <br> 5) принцип обгрунтованості - бюджет формується на<br>реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку<br>держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що<br>здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;<br> <br> 6) принцип ефективності - при складанні та виконанні бюджетів<br>усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення<br>запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних<br>коштів та досягнення максимального результату при використанні<br>визначеного бюджетом обсягу коштів;<br> <br> 7) принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між<br>державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими<br>бюджетами повинен грунтуватися на максимально можливому наближенні<br>надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;<br> <br> 8) принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні<br>кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними<br>призначеннями;<br> <br> 9) принцип справедливості і неупередженості - бюджетна<br>система України будується на засадах справедливого і<br>неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і<br>територіальними громадами;<br> <br> 10) принцип публічності та прозорості - Державний бюджет<br>України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту<br>про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України,<br>Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами;<br> <br> 11) принцип відповідальності учасників бюджетного процесу -<br>кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії<br>або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.<br> <br> <a name="S8"></a>Стаття 8. Бюджетна класифікація<br> <br> 1. Бюджетна класифікація України застосовується для<br>здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної<br>влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого<br>самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення<br>необхідного аналізу в розрізі доходів, а також організаційних,<br>функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення<br>загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних<br>показників.<br> <br> 2. З метою досягнення цілісності бюджетних категорій доходів<br>і видатків та для забезпечення взаємозв'язку між функціональними<br>призначеннями і економічним характером видатків бюджету Міністр<br>фінансів України затверджує бюджетну класифікацію, а також зміни<br>до неї та інформує про це в обов'язковому порядку Верховну Раду<br>України.<br> <br> 3. Бюджетна класифікація має такі складові частини:<br> <br> 1) класифікація доходів бюджету;<br> <br> 2) класифікація видатків (в тому числі кредитування за<br>вирахуванням погашення) бюджету;<br> <br> 3) класифікація фінансування бюджету;<br> <br> 4) класифікація боргу.<br> <br> <a name="S9"></a>Стаття 9. Класифікація доходів бюджету<br> <br> 1. Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:<br> <br> 1) податкові надходження;<br> <br> 2) неподаткові надходження;<br> <br> 3) доходи від операцій з капіталом;<br> <br> 4) трансферти.<br> <br> 2. Податковими надходженнями визнаються передбачені<br>податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки,<br>збори та інші обов'язкові платежі.<br> <br> 3. Неподатковими надходженнями визнаються:<br> <br> 1) доходи від власності та підприємницької діяльності;<br> <br> 2) адміністративні збори та платежі, доходи від<br>некомерційного та побічного продажу;<br> <br> 3) надходження від штрафів та фінансових санкцій;<br> <br> 4) інші неподаткові надходження.<br> <br> 4. Трансферти - це кошти, одержані від інших органів<br>державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів<br>місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій<br>на безоплатній та безповоротній основі.<br> <br> <a name="S10"></a>Стаття 10. Класифікація видатків бюджету<br> <br> 1. Видатки бюджету класифікуються за:<br> <br> 1) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки<br>(функціональна класифікація видатків);<br> <br> 2) економічною характеристикою операцій, при проведенні яких<br>здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);<br> <br> 3) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча<br>класифікація видатків);<br> <br> 4) за бюджетними програмами (програмна класифікація<br>видатків).<br> <br> 2. Функціональна класифікація видатків має такі рівні<br>деталізації:<br> <br> 1) розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на<br>здійснення відповідно загальних функцій держави, Автономної<br>Республіки Крим чи місцевого самоврядування;<br> <br> 2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями<br>спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій<br>держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.<br> <br> 3. За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються<br>на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за<br>вирахуванням погашення, склад яких визначається Міністром фінансів<br>України.<br> <br> 4. Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік<br>головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне<br>казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр<br>усіх розпорядників бюджетних коштів.<br> <br> 5. Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при<br>формуванні бюджету за програмно-цільовим методом.<br> <br> <a name="S11"></a>Стаття 11. Класифікація фінансування бюджету<br> <br> 1. Класифікація фінансування бюджету визначає джерела<br>отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту<br>бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в<br>результаті перевищення доходів бюджету над його видатками (до цієї<br>категорії належать платежі з погашення основної суми боргу).<br> <br> 2. Класифікація фінансування бюджету здійснюється за такими<br>ознаками:<br> <br> 1) фінансування за типом кредитора - за категоріями<br>кредиторів або власників боргових зобов'язань;<br> <br> 2) фінансування за типом боргового зобов'язання - за<br>засобами, що використовуються для фінансування дефіциту або<br>профіциту.<br> <br> <a name="S12"></a>Стаття 12. Класифікація боргу<br> <br> 1. Класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові<br>зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим, місцевого<br>самоврядування.<br> <br> 2. Борг класифікується за типом кредитора та за типом<br>боргового зобов'язання.<br> <br> <a name="S13"></a>Стаття 13. Складові частини бюджету<br> <br> 1. Бюджет може складатися із загального та спеціального<br>фондів.<br> <br> 2. Загальний фонд бюджету включає:<br> <br> 1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для<br>зарахування до спеціального фонду;<br> <br> 2) всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального<br>фонду бюджету;<br> <br> 3) фінансування загального фонду бюджету.<br> <br> 3. Спеціальний фонд бюджету включає:<br> <br> 1) бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно<br>визначених джерел надходжень;<br> <br> 2) гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані<br>розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;<br> <br> 3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду<br>бюджету.<br> <br> 4. Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди<br>визначається законом про Державний бюджет України. Джерела<br>формування спеціального фонду визначаються виключно законами<br>України.<br> <br> 5. Підставою для рішення відповідної ради про створення<br>спеціального фонду у складі місцевого бюджету може бути виключно<br>закон про Державний бюджет України.<br> <br> 6. Передача коштів між загальним та спеціальним фондами<br>бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом<br>внесення змін до закону про Державний бюджет України чи рішення<br>відповідної ради.<br> <br> 7. Платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах<br>коштів, що надійшли до цього фонду на відповідну мету.<br> <br> 8. Створення позабюджетних фондів органами державної влади,<br>органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого<br>самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається.<br> <br> <a name="G3"></a>Глава 3<br> <br> ЗАПОЗИЧЕННЯ<br> <br> <a name="S14"></a>Стаття 14. Дефіцит та профіцит бюджету<br> <br> 1. Прийняття Державного бюджету України або місцевих бюджетів<br>на відповідний бюджетний період з дефіцитом дозволяється у разі<br>наявності обгрунтованих джерел фінансування дефіциту відповідного<br>бюджету з урахуванням особливостей, визначених статтею 72 цього<br>Кодексу. ( Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із<br>Законом N 1086-IV ( <A HREF="141031">1086-15</A> ) від 10.07.2003 )<br> <br> 2. Профіцит бюджету затверджується виключно з метою погашення<br>основної суми боргу та на забезпечення збереження розміру<br>оборотної касової готівки. ( Частина друга статті 14 із змінами,<br>внесеними згідно із Законом N 1086-IV ( <A HREF="141031">1086-15</A> ) від 10.07.2003 )<br> <br> <a name="S14-1"></a>Стаття 14-1. Залишок бюджетних коштів<br> <br> 1. Оборотна касова готівка - частина залишку коштів<br>загального фонду відповідного бюджету, яка формується на початок<br>планового бюджетного періоду з метою покриття тимчасових касових<br>розривів.<br> <br> 2. Збереження розміру оборотної касової готівки на кінець<br>бюджетного періоду має бути обов'язковим.<br> <br> 3. Оборотна касова готівка встановлюється у розмірі не більше<br>2 відсотків планових видатків загального фонду бюджету і<br>затверджується відповідно у законі про Державний бюджет України та<br>рішенні про місцевий бюджет.<br> <br> 4. Різниця між залишком коштів загального фонду бюджету та<br>оборотною касовою готівкою на кінець бюджетного періоду складає<br>вільний залишок бюджетних коштів, який не підлягає вилученню й<br>використовується на проведення видатків згідно з рішенням<br>відповідної ради.<br>( Закон доповнено статтею 14-1 згідно із Законом N 1086-IV<br>( <A HREF="141031">1086-15</A> ) від 10.07.2003 )<br> <br> <a name="S15"></a>Стаття 15. Джерела фінансування дефіциту бюджету<br> <br> 1. Джерелами фінансування дефіциту бюджетів є державні<br>внутрішні та зовнішні запозичення, внутрішні запозичення органів<br>влади Автономної Республіки Крим, внутрішні та зовнішні<br>запозичення органів місцевого самоврядування, а також вільний<br>залишок бюджетних коштів із дотриманням умов, визначених цим<br>Кодексом. ( Частина перша статті 15 із змінами, внесеними згідно<br>із Законом N 1086-IV ( <A HREF="141031">1086-15</A> ) від 10.07.2003 )<br> <br> 2. Кабінет Міністрів України може брати позики в межах,<br>визначених законом про Державний бюджет України. Запозичення не<br>використовуються для забезпечення фінансовими ресурсами поточних<br>видатків держави, за винятком випадків, коли це необхідно для<br>збереження загальної економічної рівноваги.<br> <br> 3. Міністр фінансів України з урахуванням вимог частини<br>другої цієї статті з метою економії коштів та ефективності їх<br>використання має право вибрати кредитора, вид позики і валюту<br>запозичення.<br> <br> 4. Витрати на погашення зобов'язань із боргу здійснюються<br>відповідно до кредитних угод, а також нормативно-правових актів,<br>за якими виникають державні боргові зобов'язання та боргові<br>зобов'язання Автономної Республіки Крим чи місцевого<br>самоврядування, незалежно від обсягу коштів, передбачених на цю<br>мету в законі про Державний бюджет України або рішенні про<br>місцевий бюджет.<br> <br> 5. Якщо витрати на обслуговування та погашення державного<br>боргу перевищать обсяг коштів, передбачений в законі про Державний<br>бюджет України на таку мету, Міністр фінансів України невідкладно<br>інформує про це Кабінет Міністрів України. Кабінет Міністрів<br>України невідкладно інформує про очікуване перевищення таких<br>витрат Верховну Раду України та подає у двотижневий термін<br>пропозиції про внесення змін до закону про Державний бюджет<br>України.<br> <br> 6. Емісійні кошти Національного банку України не можуть бути<br>джерелом фінансування дефіциту Державного бюджету України.<br> <br> <a name="S16"></a>Стаття 16. Право на здійснення запозичень<br> <br> 1. Право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх<br>запозичень у межах і на умовах, передбачених законом про Державний<br>бюджет України, належить державі в особі Міністра фінансів України<br>за дорученням Кабінету Міністрів України.<br> <br> 2. Виключно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та<br>міські ради мають право здійснювати внутрішні запозичення<br>(за винятком випадків, передбачених статтею 73 цього Кодексу).<br>Зовнішні запозичення можуть здійснювати лише міські ради міст з<br>чисельністю населення понад вісімсот тисяч мешканців за офіційними<br>даними державної статистики на час ухвалення рішення про<br>здійснення запозичень.<br> <br> <a name="S17"></a>Стаття 17. Гарантії щодо виконання боргових зобов'язань<br> <br> 1. Кабінет Міністрів України в особі Міністра фінансів<br>України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим в особі<br>Міністра фінансів Автономної Республіки Крим та міські ради в<br>особі керівників їх виконавчих органів можуть надавати гарантії<br>щодо виконання боргових зобов'язань суб'єктам виключно у межах<br>повноважень, встановлених відповідно законом про Державний бюджет<br>України чи рішенням про місцевий бюджет.<br> <br> 2. Гарантії надаються лише на умовах платності, строковості,<br>майнового забезпечення та зустрічних гарантій, отриманих від інших<br>суб'єктів.<br> <br> 3. Платежі, пов'язані з виконанням гарантійних зобов'язань,<br>належать до платежів по боргу.<br> <br> 4. У разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань<br>щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення<br>кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших<br>гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості<br>перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і<br>організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за<br>рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії,<br>плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують<br>механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому<br>законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових<br>платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок<br>майна боржників.<br> <br> <a name="S18"></a>Стаття 18. Граничний обсяг боргу<br> <br> 1. Граничний обсяг внутрішнього та зовнішнього державного<br>боргу, боргу Автономної Республіки Крим чи місцевого<br>самоврядування, граничний обсяг надання гарантій встановлюється на<br>кожний бюджетний період відповідно законом про Державний бюджет<br>України чи рішенням про місцевий бюджет.<br> <br> 2. Величина основної суми державного боргу не повинна<br>перевищувати 60 відсотків фактичного річного обсягу валового<br>внутрішнього продукту України.<br> <br> 3. У разі перевищення граничної величини, визначеної частиною<br>другою цієї статті, Кабінет Міністрів України зобов'язаний вжити<br>заходів для приведення цієї величини у відповідність з положеннями<br>цього Кодексу.<br> <br> <a name="G4"></a>Глава 4<br> <br> БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС ТА ЙОГО УЧАСНИКИ<br> <br> <a name="S19"></a>Стаття 19. Стадії бюджетного процесу<br> <br> 1. Стадіями бюджетного процесу визнаються:<br> <br> 1) складання проектів бюджетів;<br> <br> 2) розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України,<br>рішень про місцеві бюджети;<br> <br> 3) виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності<br>внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про<br>місцеві бюджети;<br> <br> 4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і<br>прийняття рішення щодо нього.<br> <br> 2. На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються фінансовий<br>контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних<br>коштів.<br> <br> <a name="S20"></a>Стаття 20. Учасники бюджетного процесу та їх повноваження<br> <br> 1. Учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи,<br>які наділені бюджетними повноваженнями.<br> <br> 2. Бюджетними повноваженнями визнаються права і обов'язки<br>учасників бюджетних правовідносин.<br> <br> <a name="S21"></a>Стаття 21. Розпорядники бюджетних коштів<br> <br> 1. Для здійснення програм та заходів, які проводяться за<br>рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються<br>розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав<br>розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних<br>розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів<br>нижчого рівня.<br> <br> 2. Кошти бюджету, які отримують фізичні особи та юридичні<br>особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі<br>бюджетних коштів), надаються їм лише через розпорядника бюджетних<br>коштів.<br> <br> 3. Бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у<br>будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички<br>юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених законом<br>про Державний бюджет України.<br> <br> <a name="S22"></a>Стаття 22. Головні розпорядники бюджетних коштів та їх<br> основні функції<br> <br> 1. Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути<br>виключно:<br> <br> 1) за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про<br>Державний бюджет України, - органи, уповноважені відповідно<br>Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів<br>України забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а<br>також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади,<br>Конституційний Суд України, Верховний Суд України та інші<br>спеціалізовані суди; установи та організації, які визначені<br>Конституцією України ( <A HREF="28944">254к/96-ВР</A> ) або входять до складу Кабінету<br>Міністрів України, а також спеціально уповноважені законом органи<br>на здійснення розвідувальної діяльності, Національна академія наук<br>України, Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук<br>України, Академія педагогічних наук України, Академія правових<br>наук України, Академія мистецтв України, в особі їх керівників;<br>( Пункт 1 частини першої статті 22 із змінами, внесеними згідно із<br>Законами N 599-IV ( <A HREF="127498">599-15</A> ) від 06.03.2003, N 3200-IV ( <A HREF="225757">3200-15</A> )<br>від 15.12.2005 )<br> <br> 2) за бюджетними призначеннями, передбаченими бюджетом<br>Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи<br>(бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради<br>Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки<br>Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної<br>Республіки Крим в особі їх керівників;<br> <br> 3) за бюджетними призначеннями, передбаченими іншими<br>місцевими бюджетами, - керівники місцевих державних адміністрацій,<br>виконавчих органів рад та їх секретаріатів, керівники головних<br>управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних<br>підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів<br>рад.<br> <br> 2. Головні розпорядники коштів Державного бюджету України<br>визначаються відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті та<br>затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом<br>встановлення їм бюджетних призначень.<br> <br> 3. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються<br>рішенням про місцевий бюджет із дотриманням умов, визначених<br>пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті.<br> <br> 4. Головний розпорядник бюджетних коштів:<br> <br> 1) розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та<br>функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з<br>необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок<br>бюджетних коштів;<br> <br> 2) розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та<br>бюджетні запити і подає їх Міністерству фінансів України чи<br>місцевому фінансовому органу;<br> <br> 3) отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у<br>законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий<br>бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників<br>бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів)<br>відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними<br>асигнуваннями;<br> <br> 4) затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів<br>нижчого рівня, якщо інше не передбачене законодавством;<br> <br> 5) здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень,<br>отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та<br>одержувачами бюджетних коштів, і витрачанням ними бюджетних<br>коштів;<br> <br> 6) одержує звіти про використання коштів від розпорядників<br>бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів і<br>аналізує ефективність використання ними бюджетних коштів.<br> <br> <a name="S23"></a>Стаття 23. Бюджетні призначення<br> <br> 1. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна<br>здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.<br> <br> 2. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний<br>бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку,<br>визначеному цим Кодексом.<br> <br> 3. Якщо в процесі виконання бюджету зміна обставин вимагає<br>менших асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів, Міністр<br>фінансів України (керівник місцевого фінансового органу) приймає<br>рішення про приведення у відповідність бюджетного призначення<br>Державного бюджету України (місцевого бюджету). Кабінет Міністрів<br>України (Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева<br>державна адміністрація, виконавчий орган відповідної ради) у<br>двотижневий термін подає до Верховної Ради України (Верховної Ради<br>Автономної Республіки Крим, відповідної ради) у встановленому<br>порядку пропозиції про приведення у відповідність бюджетних<br>призначень Державного бюджету України (місцевого бюджету).<br> <br> 4. Витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне<br>призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за<br>рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно з<br>законодавством, якщо законом про Державний бюджет України<br>(рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.<br> <br> 5. Пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень<br>подаються та розглядаються у порядку, встановленому для подання<br>пропозицій до проекту бюджету. Видатки відповідно до внесених у<br>бюджетні призначення змін здійснюються лише після набрання<br>чинності відповідним законом (рішенням відповідної ради), яким<br>внесено такі зміни. Iнші зміни розмірів і мети та обмеження в часі<br>бюджетних призначень провадяться лише за наявності в законі про<br>Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет)<br>відповідного положення.<br> <br> 6. Якщо після прийняття закону про Державний бюджет України<br>(рішення про місцевий бюджет) відповідальність за виконання<br>функцій або надання послуг, на які затверджено бюджетне<br>призначення, передається відповідно до законодавства від одного<br>головного розпорядника бюджетних коштів іншому головному<br>розпоряднику бюджетних коштів, дія бюджетного призначення не<br>припиняється і застосовується в порядку, встановленому законом про<br>Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), для<br>виконання тих самих функцій чи послуг іншим головним розпорядником<br>бюджетних коштів, якому це доручено. У цьому випадку Міністерство<br>фінансів України (місцевий фінансовий орган) повідомляє Кабінет<br>Міністрів України (Раду міністрів Автономної Республіки Крим,<br>місцеву державну адміністрацію, виконавчий орган відповідної ради)<br>та Верховну Раду України (Верховну Раду Автономної Республіки<br>Крим, відповідну раду) про такі зміни в двотижневий термін.<br> <br> 7. Усі бюджетні призначення втрачають чинність після<br>закінчення бюджетного періоду, за винятком тих випадків, коли<br>окремим законом передбачені багаторічні бюджетні призначення.<br> <br> <a name="S24"></a>Стаття 24. Резервний фонд бюджету<br> <br> 1. Резервний фонд бюджету формується для здійснення<br>непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не<br>могли бути передбачені при складанні проекту бюджету. Порядок<br>використання коштів з резервного фонду бюджету ( <A HREF="97106">415-2002-п</A> )<br>визначається Кабінетом Міністрів України.<br> <br> 2. Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету<br>приймаються відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою<br>міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними<br>адміністраціями та виконавчими органами місцевого самоврядування.<br> <br> 3. Резервний фонд бюджету не може перевищувати одного<br>відсотка обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету.<br> <br> 4. Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної<br>Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі<br>органи місцевого самоврядування щомісячно звітують відповідно<br>перед Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної<br>Республіки Крим та відповідною радою про витрачання коштів<br>резервного фонду відповідного бюджету.<br> <br> 5. У Державному бюджеті України резервний фонд передбачається<br>обов'язково. Рішення щодо необхідності створення резервного фонду<br>місцевого бюджету приймає відповідна рада.<br> <br> <a name="S25"></a>Стаття 25. Безспірне списання коштів бюджету<br> <br> 1. Державне казначейство України здійснює безспірне списання<br>коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету<br>України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте<br>державним органом, що відповідно до закону має право на його<br>застосування.<br> <br> 2. У разі списання коштів з реєстраційних рахунків бюджетних<br>установ, з вини яких виникли відповідні зобов'язання, протягом<br>місяця з часу проведення такої операції розпорядники бюджетних<br>коштів повинні впорядкувати свої зобов'язання з урахуванням<br>безспірного списання коштів і привести їх у відповідність з<br>бюджетними призначеннями на відповідний бюджетний період. При<br>цьому безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються<br>кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, в рахунок<br>погашення зобов'язань таких бюджетних установ не допускається.<br> <br> <a name="S26"></a>Стаття 26. Аудит та фінансовий контроль<br> <br> 1. Внутрішній фінансовий контроль, який здійснюється на всіх<br>стадіях бюджетного процесу, повинен забезпечувати:<br> <br> 1) постійну оцінку достатності та відповідності діяльності<br>бюджетної установи вимогам внутрішнього фінансового контролю;<br> <br> 2) оцінку діяльності на відповідність результатів<br>встановленим завданням та планам;<br> <br> 3) інформування безпосередньо керівника бюджетної установи<br>про результати кожної перевірки (оцінки, розслідування, вивчення<br>чи ревізії), проведеної підрозділом внутрішнього фінансового<br>контролю.<br> <br> 2. Керівник бюджетної установи відповідає за організацію<br>ефективної системи внутрішнього контролю за фінансовою та<br>господарською діяльністю цієї установи з урахуванням:<br> <br> 1) положень цього Кодексу та інших нормативно-правових актів;<br> <br> 2) вимог цілеспрямованого, ефективного і економного<br>управління функціями кожного структурного підрозділу, правильного<br>розмежування функціональних обов'язків;<br> <br> 3) правил бухгалтерського обліку та контролю щодо активів,<br>пасивів, доходів та видатків бюджетної установи;<br> <br> 4) забезпечення відповідності діяльності бюджетної установи<br>вимогам внутрішнього фінансового контролю.<br> <br> 3. Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за<br>організацію і стан внутрішнього фінансового контролю та аудиту як<br>у своїх закладах, так і в підвідомчих бюджетних установах.<br> <br> 4. Зовнішній контроль та аудит фінансової та господарської<br>діяльності бюджетних установ здійснюються Рахунковою палатою - в<br>частині контролю за використанням коштів Державного бюджету<br>України, Головним контрольно-ревізійним управлінням України -<br>відповідно до його повноважень, визначених законом.<br> <br> <a name="S27"></a>Стаття 27. Порядок подання та розгляду законопроектів,<br> які впливають на доходну чи видаткову<br> частину бюджетів<br> <br> 1. Кожен законопроект, внесений до Верховної Ради України,<br>протягом семи днів подається до Комітету Верховної Ради України з<br>питань бюджету для проведення експертизи щодо його впливу на<br>доходну та/або видаткову частину бюджетів та виконання закону про<br>Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді.<br> <br> 2. Протягом двох тижнів, якщо Верховною Радою України не<br>визначено інший термін, Комітет Верховної Ради України з питань<br>бюджету забезпечує підготовку експертного висновку щодо впливу<br>відповідного законопроекту на доходну та/або видаткову частину<br>бюджетів. До проектів законів, набрання чинності якими в поточному<br>чи наступному бюджетних періодах призведе до збільшення видатків<br>або скорочення доходів бюджету, суб'єктом законодавчої ініціативи<br>додаються пропозиції про видатки, які належить скоротити, та/або<br>пропозиції про джерела додаткових доходів для покриття збільшення<br>видатків. Жодна з таких змін не повинна призвести до збільшення<br>державного боргу і державних гарантій, розмір яких встановлений<br>законом про Державний бюджет України. При цьому:<br> <br> 1) законопроекти, які згідно з експертним висновком та<br>рішенням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету не<br>впливають на доходну та/або видаткову частину бюджетів, вносяться<br>до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України для<br>їх розгляду у загальному порядку, встановленому Регламентом<br>Верховної Ради України;<br> <br> 2) законопроекти, які згідно з експертним висновком та<br>відповідним рішенням Комітету Верховної Ради України з питань<br>бюджету впливають на доходну чи видаткову частину бюджетів,<br>протягом трьох днів передаються Міністерству фінансів України для<br>експертного висновку щодо визначення вартісної величини впливу<br>законопроектів на доходну чи видаткову частину бюджетів та для<br>пропозицій щодо доцільності їх прийняття, можливості та терміну<br>набрання ними чинності. Міністерство фінансів України у<br>двотижневий термін готує експертний висновок та пропозиції до<br>законопроектів і передає Комітету Верховної Ради України з питань<br>бюджету для підготовки висновків щодо доцільності їх прийняття<br>Верховною Радою України і термінів набрання ними чинності.<br> <br> 3. Закони України, які впливають на формування доходної чи<br>видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до<br>15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми<br>відповідних законів, що впливають на формування доходної та/або<br>видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше початку<br>бюджетного періоду, наступного за плановим.<br> <br> <a name="S28"></a>Стаття 28. Доступність інформації про бюджет<br> <br> 1. Iнформація про бюджет повинна бути оприлюднена.<br>Міністерство фінансів України забезпечує доступність для<br>публікації:<br> <br> 1) проекту закону про державний бюджет;<br> <br> 2) закону про Державний бюджет України на відповідний період<br>з додатками, що є його невід'ємною частиною;<br> <br> 3) інформації про виконання Державного бюджету України за<br>підсумками кварталу та року;<br> <br> 4) інформації про показники виконання зведеного бюджету<br>України;<br> <br> 5) іншої інформації про виконання Державного бюджету України.<br> <br> 2. Проект закону про державний бюджет підлягає обов'язковій<br>публікації в газеті "Урядовий кур'єр" не пізніше ніж через сім<br>днів після його подання Верховній Раді України.<br> <br> 3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів<br>Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та<br>органи місцевого самоврядування забезпечують публікацію інформації<br>про місцеві бюджети, в тому числі рішень про місцевий бюджет та<br>періодичних звітів про їх виконання. Рішення про місцевий бюджет<br>повинно бути оприлюднене не пізніше десяти днів з дня його<br>прийняття.<br> <br> 4. Iнформація про виконання Державного бюджету України та<br>місцевих бюджетів (крім бюджетів сіл і селищ) підлягає<br>обов'язковій публікації не пізніше 1 березня року, що наступає за<br>роком звіту: Державного бюджету України - в газетах "Голос<br>України" та "Урядовий кур'єр"; місцевих бюджетів - у газетах,<br>визначених відповідними радами.<br> <br> Міністерство фінансів України до 20 березня за участю<br>Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Рахункової<br>палати здійснює публічне представлення звіту про виконання<br>Державного бюджету України за попередній рік у розрізі економічної<br>класифікації видатків. Iнформація про час і місце публічного<br>представлення публікується разом із звітом про виконання<br>Державного бюджету України.<br> <br> Головні розпорядники коштів Державного бюджету України<br>здійснюють публічне представлення звітів про витрачання бюджетних<br>коштів у розрізі економічної класифікації видатків до 15 квітня.<br> <br> Рішення про час і місце представлення звітів визначається<br>рішенням Кабінету Міністрів України, яке підлягає публікації в<br>газеті "Урядовий кур'єр". Головні розпорядники бюджетних коштів<br>зобов'язані додавати до звітів розшифрування (деталізацію) витрат<br>за статтями, які перевищують 5 млн. гривень (крім заробітної плати<br>з нарахуваннями на неї та комунальних платежів).<br> <br> Публічне представлення звітів (в розрізі економічної<br>класифікації видатків) про виконання місцевих бюджетів (крім<br>бюджетів сіл і селищ) здійснюється до 20 березня. Iнформація про<br>час і місце публічного представлення звітів публікується разом із<br>звітом про виконання відповідних бюджетів. До звітів додається<br>розшифрування (деталізація) витрат за статтями, розмір яких<br>перевищує (крім заробітної плати з нарахуваннями на неї та<br>комунальних платежів): для бюджету міста Києва - 2 млн. гривень;<br>для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджету<br>міста Севастополя - 1 млн. гривень; для бюджетів міст, районів -<br>500 тис. гривень.<br>( Статтю 28 доповнено частиною четвертою згідно із Законом<br>N 1086-IV ( <A HREF="141031">1086-15</A> ) від 10.07.2003 )<br> <br> ОСОБЛИВА ЧАСТИНА<br> <br> <a name="RII"></a>Розділ II<br> ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ<br> <br> <a name="G5"></a>Глава 5<br> <br> ДОХОДИ I ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ<br> <br> <a name="S29"></a>Стаття 29. Склад доходів Державного бюджету України<br> <br> 1. Доходи Державного бюджету України включають:<br> <br> 1) доходи (за винятком тих, що згідно з статтями 64, 66 та 69<br>цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами), що отримуються<br>відповідно до законодавства про податки, збори і обов'язкові<br>платежі та Закону України "Про основи соціальної захищеності<br>інвалідів" ( <A HREF="3062">875-12</A> ), а також від плати за послуги, що надаються<br>бюджетними установами, які утримуються за рахунок Державного<br>бюджету України, та інших визначених законодавством джерел,<br>включаючи кошти від продажу активів, що належать державі або<br>підприємствам, установам та організаціям, а також проценти і<br>дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі в майні<br>господарських товариств;<br> <br> 2) гранти і дарунки у вартісному обрахунку;<br> <br> 3) міжбюджетні трансферти з місцевих бюджетів.<br> <br> <a name="S30"></a>Стаття 30. Склад видатків Державного бюджету України<br> <br> 1. Видатки Державного бюджету України включають бюджетні<br>призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на<br>конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією державних програм,<br>перелік яких визначено статтею 87 цього Кодексу.<br> <br> <a name="S31"></a>Стаття 31. Таємні видатки<br> <br> 1. Державний бюджет України має містити пояснен