2.1.24. Судноремонтні майстерні порту і майстерні по ремонту вантажно-розвантажувальних механізмів повинні розташовуватися на відстані від місць руху пасажирів і технологічних комплексів по переробці вантажів із додержанням відповідних санітарно-захисних зон.
Санітарно-захисні зони
2.1.25. Райони порту, технологічні комплекси, окремі будинки та споруди з технологічними процесами, які є джерелом шкідливих з неприємним запахом речовин, що виділяються у навколишнє середовище, а також джерелом підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних хвиль радіочастот, статичної електрики й іонізуючого випромінювання, належить відокремлювати від житлової забудови санітарно-захисними зонами (СЗЗ), розміри яких визначаються цими правилами.
СЗЗ розраховується від джерела, що генерує найнесприятливіший фактор (пил, шкідливі речовини, шум, електромагнітні хвилі і т. д.), до межі житлової зони у відповідності до розділів 2 "Санітарних норм проектування промислових підприємств" СН № 245-71.
2.1.26. При визначенні, уточненні розмірів кордонів СЗЗ від джерел пиловикиду у портах, що мають технологічні комплекси по переробці навалочних вантажів, необхідно враховувати співвідношення середньої швидкості вітру кожного напрямку до його середньорічної швидкості, яка характерна для конкретної місцевості за формулою:
V х X
сер.
l = l -------------
0 V
сер. річн.
де l - розмір СЗЗ, що визначається у напрямі конкретного румба;
l - встановлений розмір СЗЗ для портів, що мають
0
технологічний комплекс по переробці навалочних вантажів, згідно з
цими Правилами;
V X - середня швидкість вітру даного напрямку, характерна
сер.
для конкретної місцевості;
V - середньорічна швидкість вітру, що характеризує
сер. річн.
конкретну місцевість.
2.1.27. Порти й окремі портові об'єкти залежно від ступеня шкідливості, якими вони впливають на оточуюче середовище з урахуванням санітарної характеристики вантажів, що там переробляються, їх обсягу, технології перевантажування й заходів попередження шкідливих викидів в атмосферу, поділяються на 5 класів:
- I клас - СЗЗ шириною ;
- II клас - СЗЗ шириною ;
- III клас - СЗЗ шириною ;
- IV клас - СЗЗ шириною ;
- V клас - СЗЗ шириною .
Клас I: СЗЗ розміром 1000 м:
1. Відкриті склади й місця розвантаження і зберігання апатитового концентрату фосфоритного борошна, цементу та інших вантажів, які пилять при вантажообігу понад 150 тис. т на рік (у першу групу I, II, III класів не входять транспортно-технологічні схеми із застосовуванням складських елеваторів, пневмотранспортних та ін. установок, що виключають винос пилу вантажів (указані в I групі I, II, III класів) у зовнішнє середовище).
2. Місця перевантаження і зберігання рідких хімічних вантажів із зріджених газів (метан, пропан, аміак та ін.), виробничих сполук галогенів, сірки, азоту, вуглеводнів (метанол, бензол, толуол та ін.), спиртів, альдегідів та інших сполук.
3. Зачисні та промивально-пропарювальні станції, дезінфекційно-промивальні підприємства, пункти зачистки суден, цистерн, приймальноочисні споруди, що слугують для приймання баластних і промивальних, що містять нафту, від спеціалізованих плавзбирачів.
4. Причали і місця виробництва фумігації вантажів і суден, газової дезінфекції.
Клас II: СЗЗ розміром 500 м:
1. Відкриті склади і місця розвантаження апатитового концентрату, фосфоритного борошна, цементу та інших вантажів, які пилять, при вантажообігу, меншому за 150 тис. т на рік.
2. Відкриті склади і місця перевантажування вугілля.
3. Відкриті склади і місця перевантажування мінеральних добрив, азбесту, вапна, руд (крім радіоактивних) та інших мінералів (сірки, сірчаного колчедану, гіпсу і т. ін.).
4. Місця перевантажування та зберігання сирої нафти, бітуму, мазуту й інших в'язких нафтопродуктів і хімічних вантажів.
5. Відкриті та закриті склади і місця перевантажування пеку і вантажів, які містять пек.
6. Місця зберігання і перевантажування дерев'яних шпал, просочених антисептиками.
7. Санітарно-карантинні станції.
Клас III: СЗЗ розміром 300 м:
1. Відкриті склади і місця розвантажування і навантажування вантажів, що пилять (апатитового концентрату, фосфоритного борошна, цементу і т. ін.), при вантажообігу, меншому за 5 тис. т на рік.
2. Закриті склади і місця розвантажування і зберігання тарованого хімічного вантажу (добрив, органічних розчинників, кислот та ін. речовин).
3. Наземні склади й відкриті місця перевантажування магнезиту, доломіту та ін. вантажів, які пилять.
4. Склади рідких вантажів і тих, що пилять (аміачна вода, добрива, кальцинована сода, лакофарбові матеріали і т. ін.).
5. Відкриті наземні склади і місця розвантажування сухого піску, гравію, каміння та ін. мінерально-будівельних матеріалів.
6. Склади й дільниці перевантажування шроту, жмихів, копри та іншої рослинної продукції, яка пилить, відкритим способом.
7. Склади перевантажування і зберігання утильсировини.
8. Склади перевантажування і зберігання мокросоленої необробленої шкіри (понад 200 шт.) та ін. сировини тваринного походження.
9. Дільниці постійного перевантажування худоби, тварин і птахів.
10. Склади для перевантажування риби, рибопродуктів та продуктів китобійного промислу.
Клас IV: СЗЗ розміром 100 м:
1. Склади і перевантажування шкірсировини (в тому числі мокросолених шкір до 200 шт.).
2. Склади і відкриті місця розвантажування зерна.
3. Склади і відкриті місця розвантажування кухонної солі.
4. Склади і відкриті місця розвантажування вовни, волосу, щетини та іншої аналогічної продукції.
5. Транспортно-технічні схеми перевантажування та зберігання апатитового концентрату, фосфоритного борошна, цементу та ін. вантажів, які пилять і перевозяться навалом із застосуванням складських елеваторів та пневмотранспортних або інших установок і сховищ, що виключають винос пилу у зовнішнє середовище.
Клас V: СЗЗ розміром 50 м:
1. Відкриті склади і перевантажування зволожених мінерально-будівельних матеріалів (пеку, гравію, щебеню, каменю та ін.).
2. Дільниці зберігання і перевантажування пресованого жмиху, сіна, соломи, тютюново-махорочних виробів та ін.
3. Склади, перевантажування харчових продуктів (м'ясних, молочних, кондитерських), овочів, фруктів, напоїв та ін.
4. Дільниці зберігання й наливу харчових вантажів (вино, олія, соки).
5. Дільниці розвантажування і навантажування рефрижераторних суден і вагонів.
2.1.28. При реконструкції портів і портових об'єктів, які розташовані у межах населених місць, розміри СЗЗ слід встановлювати за рішенням МОЗ України.
2.1.29. Вміст шкідливих речовин в атмосферному повітрі навколо портів у межах зовнішнього кордону санітарно-захисної зони не повинен перевищувати рівня ГДК для повітря населених місць і 0,8 ГДК у районах зон рекреації.
2.1.30. СЗЗ від портів, ВПК, пристаней до санаторіїв, будинків відпочинку, дитячих таборів, пляжів, лікувальних установ і т. ін. повинна прийматися із збільшенням у 1,5-2 рази за погодженням з місцевими СЕС або МОЗ України.
2.1.31. Розміри СЗЗ від ділянок порту, які є джерелом шуму, встановлюються відповідно до акустичних розрахунків, проведених згідно з БНіП "Захист від шуму", а від ділянок портів, які є джерелами електромагнітних випромінювань - за "Санітарними нормами і правилами при роботі з джерелами електромагнітних полів високих, ультрависоких і надвисоких частот" СН № 2963-84.
2.1.32. Територія СЗЗ повинна бути влаштована, озеленена відповідно до вимог БНіП "Генеральні плани промислових підприємств" і "Технічні умови щодо проектування зелених насаджень і санітарно-захисних зон промислових підприємств".
2.1.33. У ССЗ припускається розташування об'єктів порту, які не забруднюють навколишнє середовище (пожежні депо, лазні, пральні, приміщення охорони, гаражі, склади, службові будинки, їдальні, вузли технічного зв'язку, трансформаторні підстанції).
2.1.34. СЗЗ чи будь яку її частину не можна розглядати як резервну територію порту й використовувати для розширення промислового майдану (площі).
2.1.35. З метою зміцнення здоров'я працюючих і вимог БНіП "Спортивні споруди" у портах безпосередньо біля виробничих дільниці треба обладнувати: майданчики для гри у волейбол та занять виробничою гімнастикою і загально-фізичною підготовкою з розрахунку 1 майданчик на 250 чол.; майданчики для гри у настільний теніс (2 столи на 250 чол., 3 столи на 500 чол., і 10 - на 1000 чол.). На території портів або у безпосередній близькості від них слід передбачати баскетбольні майданчики (1 на 250 чол.), майданчики для підготовки до складання норм ГПО - 1 майданчик на 250 чол., 2 - на 1000; у великих і некатегорійних портах - плавальні басейни, спортзал, кабінет психологічного розвантаження.
2.2. Виробничі перевантажувальні комплекси (ВПК), склади, бази, інші служби й споруди, перевантажувальні машини, вокзали
Загальні вимоги
2.2.1. З метою зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу від суднових двигунів, портові причали повинні обладнуватися спеціально виділеними електроколонками для енергозабезпечення суден на період їх стоянок у портах.
2.2.2. Розриви між суховантажними ділянками різного технологічного призначення повинні прийматися згідно з додатком 1 (окремо для морських і річкових портів).
ВПК для перевантажування небезпечних і шкідливих вантажів
2.2.3. При проектуванні і будівництві портів, де здійснюватимуться вантажно-розвантажувальні роботи із небезпечними та шкідливими вантажами, необхідно враховувати вимоги для морських портів: Правил морського перевезення вантажів в портах Мінрічфлоту РРФСР і Правил безпеки праці на вантажно-розвантажувальних роботах в портах і на пристанях Мінрічфлоту РР. Крім того, необхідно враховувати "Методичні рекомендації щодо "Організації і проведення санітарно-гігієнічного нагляду при перевантажуванні і перевезенні навалочних вантажів, які пилять" № 3169-84.
2.2.4. У портах з великими нафтобазами при наявності причалів, що обслуговують газовози, хімовози та при регулярній переробці інших небезпечних вантажів, повинні передбачатися газорятувальні станції.
2.2.5. При проектуванні й експлуатації портів необхідно передбачати устаткування, які повністю або максимально виключають викид пилу (пару) і газів в атмосферу. При цьому повинні передбачатися:
- комплексна механізація, автоматизація і дистанційне керування перевантажувальними процесами, а також автоматична сигналізація про хід окремих робіт і операцій, пов'язаних із можливістю виділення шкідливостей;
- застосування уніфікованих спеціальних знепилюючих технічних засобів, захисних пристроїв, санітарно-технічних установок, високоефективних засобів очищення викидів, створювання СЗЗ;
- застосування пристроїв і приладів для вимірювання і постійної реєстрації кількості шкідливих речовин, що надходять в атмосферу й акваторію, і пристроїв для регулювання величин викидів за рахунок зміни ступеня очищення і технологічного режиму перевантажувального процесу;
- автоблокування перевантажувального обладнання з очищеними аспіраційними та іншими санітарно-технічними засобами.
2.2.6. При перевантажуванні навалочних і насипних вантажів грейферними кранами (установками циклічної дії) повинні дотримуватися такі умови:
- забезпечення плавності перевантажувального циклу;
- недопущення переповнення грейфера вантажем;
- наявність на грейферах, в ковшах та інших місткостях, у яких здійснюється переміщення вантажу, відповідних ущільнень, що запобігають висипанню вантажу;
- обмеження в межах 1,5 - висоти падіння вантажу у місцях його висипання з грейфера;
- використання спеціальних пилоприбивних насадок на бункери, в які висипається вантаж.
2.2.7. На установках конвейєрного транспорту для боротьби з пиловиділенням треба передбачити:
- автоматизацію процесів розвантажування (навантажування) залізничних вагонів і автотранспорту, при яких виключається присутність людей у запиленій зоні;
- локалізація пилу у вузлах розвантажування (навантажування) вагонів і автотранспорту, а також у вузлах пересипання шляхом улаштування відповідних укриттів із застосуванням аспіраційних установок з очищенням повітря, що виводиться;
- застосування спеціальних схем знепилення (гідрознепилення), обробка вантажу спеціальними речовинами, що знижують його пилоутворювальну здатність;
- пилоприбивні насадки на розвантажувальних рукавах у вузлах передачі вантажу на судно.
2.2.8. На пневмотранспортних установках по перевантаженню навалочно-насипних вантажів для боротьби з пиловиділенням повинні забезпечуватися такі умови:
- високий ступінь герметичності трубопроводів, відсутність у них внутрішніх шорсткостей, різних згинів і переходів;
- дотримання високоефективного режиму роботи повітредувних машин із можливістю регулювання параметрів пневмотранспортного процесу;
- ефективні пиловідокремлювачі.
2.2.9. У проектах портів, де будуть перевантажувати хімічні небезпечні і фуміговані вантажі, які пилять, необхідно передбачити установки для знепилювання, дезактивації, дегазації спецодягу, спецвзуття, засобів індивідуального захисту, вантажних майданчиків і підйомно-транспортного устаткування згідно з правилами МОПНЕВ.
2.2.10. У ВПК, де є вантажі, які пилять, повинні передбачатися у санблоках знепилюючі пристрої.
2.2.11. У проектах нових портів, які розширюються, реконструюються повинні наводитися рівні прогнозного розрахунку забруднення атмосферного повітря населених місць з урахуванням існуючого (фонового) забруднення.
2.2.12. У проекті повинні бути передбачені рішення щодо забезпечення додержання ГДК шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених місць на період метеорологічних умов, несприятливих для розсіювання промислових викидів (штиль, інверсії, туманоутворення та ін.), коли може статися різке тимчасове зростання забруднення атмосферного повітря.
