Розміри санітарно-захисних зон для складів сильнодіючих отруйних речовин

*******************************************************************

* Види складів * Розмір санітарно- *

* * захисної зони, м *

*******************************************************************

1. Базисні склади СДОР 1000

2. Витратні склади СДОР 300

3. Склади хлору:

у стаціонарних ємкостях (цистернах, танках) 300

у контейнерах та балонах 100

 

 

 

 

     

Додаток N 8 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 р. N 173 

Розміри санітарно-захисних зон від складів зберігання отрутохімікатів та мінеральних добрив до житлової забудови та водоймищ

*******************************************************************************************

* * Розміри санітарно-захисних зон, м *

*Пестициди, що збері-**********************************************************************

* гаються * 200 * 300 * 400 * 500 * 600 * 700 * 1000 *

* **********************************************************************

* * Допустимі кількості пестицидів та мінеральних добрив, т *

*******************************************************************************************

Отрутохімікати

/пестициди/ до 20 21-50 51-100 101-300 301-400 401-500 >500

Мінеральні добрива

I типу -- до 50 51-100 101-300 301-400 401-500 >500

Мінеральні добрива

II типу -- -- до 200 201-400 401-600 601-800 >800

Мінеральні добрива

III типу -- до 100 101-500 501-1000 1001-2000 2001-3000 >3000

Мінеральні добрива до 500 501-1000 1001-2000 2001-4000 4001-8000 8001-10000 >10000

IV типу

*******************************************************************************************

Примітки: 1. До I типу добрив відносяться: хлористий амоній, аміак водний, аміак рідкий,

аміакати, вуглеаміакати, цианомід калію, сульфат амонію, сульфат амонію-

натрію;

до II типу - калієва селітра, аміачна селітра, вапняно-аміачна селітра, на-

трієва селітра, кальцієва селітра;

до III типу - фосфоритна мука, кісткова мука, преципітат, нітрофоска, діа-

моній фосфат, томасшлак, суперфосфат простий порошковий, калійна сіль,

сульфат калію, калімагнезія, калімаг, хлористий калій-електроліт, крейда

мелена, вапняна мука /порошок/, нітрофос, термофос;

до IV типу відносяться - вапняна мука /сирого помелу/, ЖКУ, карбомід, су-

перфосфат простий гранульований, суперфосфат двійчастий гранульований,

нітроамофоска, нітроамофос, амофос, амофоска, каініт, хлористий калій.

2. При зберіганні на одному майданчику отрутохімікатів та мінеральних добрив,

а також добрив різних типів санітарно-захисний розрив встановлюється по

переважаючому типу.

 

 

 

 

     

Додаток N 9 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 р. N 173 

Розміри санітарно-захисних зон для споруд зовнішнього транспорту

*******************************************************************

* Найменування споруд * Розриви, м, *

* * не менше *

*******************************************************************

1. Залізничний вокзал

/від станції та осі останньої колії, 100

об'єктів обслуговування/

2. Морські та річні порти: 100

2.1. Від границь районів перевантаження

та зберігання вантажів, що пилять 300

3. Автовокзали 100

Примітка. Вказані відстані розглядаються як мінімальні і повинні бу-

ти підтверджені розрахунками з урахуванням розмірів ванта-

жообороту, пожежовибухонебезпечності вантажів, що перево-

зяться, а також допустимих рівнів шуму та вібрації. 

 

 

 

     

Додаток N 10 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 р. N 173 

Розриви від наземних, наземно-підземних гаражів, відкритих стоянок легкових автомобілів та станцій технічного обслуговування до житлових будинків і громадських будівель

***********************************************************************************************

* * Відстань, м, не менше *

* Будівлі, до яких *********************************************************************

* визначається відстань * Від гаражів та відкритих стоянок *Від станції технічного обслу- *

* * при кількості легкових автомобілів *говування при кількості постів*

* *********************************************************************

* * 10 та *11-50* 51-100*101-300*більше* 10 та * 11-30 * більше *

* * менше * * * * 300 * менше * * 30 *

***********************************************************************************************

Житлові будинки, 10** 15 25 35 50 15 25 50

у тому числі торці

будинків без вікон 10** 10** 15 25 35 15 25 50

Громадські будівлі 10** 10** 15 25 25 15 20 20

Загальноосвітні школи та

дитячі дошкільні заклади 15 25 25 50 * 50 * *

Лікувальні заклади зі

стаціонаром 25 50 * * * 50 * *

_______________

* Визначається за погодженням з органами Державного санітарного нагляду.

** Для будівель гаражів III і IV ступенів вогнестійкості відстані слід приймати не менше

.

Примітки: 1. Відстані слід визначати від вікон громадських та житлових будівель та від границь

земельних ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних закладів та лікувальних

закладів зі стаціонаром до стін гаража або меж відкритої стоянки.

2. Відстань від секційних житлових будинків до відкритих майданчиків місткістю

101-300 машин, розміщених уздовж продольних фасадів, слід приймати не менше .

3. Для гаражів I-II ступенів вогнестійкості вказані в таблиці відстані дозволяється

скорочувати на 25% у разі відсутності в гаражах вікон, які відчиняються, а також

в'їздів, орієнтованих у бік житлових та громадських будівель.

4. Для гаражів місткістю більше 10 машин вказані в таблиці відстані допускається

приймати по інтерполяції.

 

Додаток N 11 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 р. N 173 

Гігієнічні вимоги до складу та властивостей води водних об'єктів в пунктах господарсько-питного і культурно-побутового водокористування

  

Для централізованого або нецентралізованого господарсько-питного водопостачання,а також для водопостачання харчових підприємств

Для купання, спорту та відпочинку населення, а також водоймищ в межах населених пунктів

1

2

3

Суспензовані речовини

Вміст суспензованих речовин не повинен збільшуватись більш ніж на 

0,25 мг/дм3 

0,75 мг/дм3

Для водоймищ, які містять у межінь понад 30 мг/дм3 природних мінеральних речовин, допускається збільшення суспензованих речовин у воді в межах 5 %. Суспензії із швидкістю випадання понад 0,4 мм/сек для проточних водоймищ та понад 0,2 мм/сек для водосховищ до спускання забороняються.

Плаваючі домішки (речовини)

На поверхні водоймища не повинні виявлятись плаваючі плівки, плями мінеральних масел та скупчення інших домішок.

 1 бала, які виявляються:

Запахи

Вода не повинна набувати невластивих їй запахів інтенсивністю більше  

 безпосередньо або при наступному хлоруванні, або інших засобах обробки

безпосередньо

Забарвлення

Не повинно виявлятися у стовпчику: 

20 см 

Температура

Літня температура води в результаті спуску стічних вод не повинна підвищуватись вище, ніж на 3 град. C у порівнянні зі середньомісячною температурою самого жаркого місяця року за останні 10 років.

Водневий показник (pH)

Не повинен виходити за межі 6,5 - 8,5.

Мінеральний склад

Не повинен перевищувати за сухим залишком 1000 мг/дм3, у тому числі хлоридів - 350 мг/дм3, сульфатів - 500 мг/дм3.

Розчинений кисень

Не повинен бути менше 4 мг/дм3 в будь-який період року в пробі, відібраній до 12 години дня.

БПК повне (біохімічна потреба в кисні)

Не повинно перевищувати при 20° C:

 3 мг O2/дм3

6 мг O2/дм3

Хімічне споживання кисню (ХСК)

Не повинно перевищувати: 

15 мг O2/дм3

30 мг O2/дм3

Збудники захворювань

Вода не повинна містити збудників захворювань.

Лактозопозитивні кишкові палички (ЛКП)

Не більше 10000 в дм3

Не більше 5000 в дм3

Коліфаги (у бляшкоутворюваних одиницях)

Не більше 100 в дм3

Не більше 100 в дм3

Життєздатні яйця гельмінтів (аскарид, волосоголовців, токсокар, фасціол), онкосфери теніїд та життєздатні цисти патогенних кишкових найпростіших

Не повинні міститися в 1 дм3.

Хімічні речовини

Не повинні міститися в концентраціях, що перевищують ГДК або ОДР.

 

Додаток N 12 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 р. N 173 

Розміри санітарно-захисних зон для очисних споруд господарсько-побутової каналізації

N з/п

Найменування споруд

Санітарно-захисна зона /м/ при розрахунковій продуктивності споруд, тис.м3/добу

до 0,2

більше 0,2 до 5

більше 5 до 50

більше 50 до 280

1.

Споруди механічної та біологічної очистки з муловими майданчиками для зброджених осадів, а також окремо розташовані мулові майданчики

150

200

400

500

2. 

Споруди механічної та біологічної очистки з термомеханічною обробкою осадів в закритих приміщеннях

100

150

300

400

3. 

Поля фільтрації

200

300

500

--

4. 

Землеробські поля зрошення

150

200

400

--

5. 

Біологічні ставки

200

200

300

300

6. 

Насосні станції

15

20

20

30

Примітка. Санітарно-захисні зони каналізаційних очисних споруд продуктивністю більше 280 тис. м3/добу  встановлюються по узгодженню з органами державного санітарного нагляду  на підставі розрахунків розсіювання погано пахнучих газів, місцерозташування  об'єктів, рози  вітрів та інших факторів.

 

Додаток N 13 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 р. N 173 

Вимоги до водоохоронних зон водних об'єктів

1. Вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, зовнішні межі яких визначаються за спеціально розробленими проектами.

На території водоохоронних зон забороняється:

1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів;

2) влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;

3) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також потічки.

2. В межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережна захисна смуга встановлюється по обидва береги річок та навколо водойм вздовж урізу води /в меженний період/ шириною:

- для великих річок, водосховищ на них та озер - ;

- для середніх річок, водосховищ на них, а також ставків площею понад 3 гектари - ;

- для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - .

У прибережних захисних смугах забороняється:

1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісіння), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Вона може використовуватись для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.