нання зовнішніх робіт) слід передбачати, якщо вимкнення робочого
освітлення і порушення нормального обслуговування устаткування і ме-
ханізмів, що з ним пов'язане, може викликати:
- вибух, пожежу, отруєння людей;
- тривале порушення технологічного процесу;
- порушення роботи таких об'єктів, як електричні станції, вузли
радіопередачі та зв'яку, диспетчерські пункти, котельні, щитові, ди-
зельні, насосні установки водопостачання, каналізації і теплофікації,
устаткування вентиляції і кондиціювання повітря для виробничих примі-
щень, в яких недопустиме припинення робіт тощо.
Найменша освітленість робочих поверхонь виробничих приміщень
і території підприємства, що вимагають обслуговування в аварійно-
му режимі, становить 5% освітленості, нормованої для робочого
освітлення при системі загального освітлення, але не менше 2 лк усе-
редині будівлі і не менше 1 лк для території підприємства.
6.4.2.2. Евакуаційне освітлення в приміщеннях або в місцях
проведення робіт поза будівлями слід передбачати:
- в місцях, небезпечних для проходу людей;
- в проходах і на сходах, які служать для евакуації людей при
кількості тих, що евакуюються, більше 50 чоловік;
- по основних проходах виробничих приміщень, в яких працює біль-
ше 50 чоловік;
- в виробничих приміщеннях з постійно працюючими в них людьми,
де вихід людей із приміщень при аварійному відключенні робочого
освітлення пов'язаний з небезпекою травматизму внаслідок продовження
роботи виробничого устаткування;
51
- в приміщеннях допоміжних споруд, де можуть одночасно знаходи-
тись більше 100 чоловік.
Евакуаційне освітлення повинне забезпечувати таку найменшу
освітленість на підлозі основних проходів (або на землі) та на схо-
дах:
- в приміщеннях - 0.5 лк;
- на відкритих територіях - 2.0 лк.
Світильники аварійного освітлення в приміщеннях можуть бути
використані для евакуаційного освітлення.
6.4.2.3. Світильники робочого і аварійного освітлення у вироб-
ничих будівлях і зонах роботи на відкритому просторі повинні мати
живлення від різних незалежних джерел. Допускається живлення робочого
і аварійного освітлення від різних трансформаторів однієї двотранс-
форматорної підстанції при живленні трансформаторів від різних неза-
лежних джерел.
Світильники евакуаційного освітлення у виробничих будівлях з
природним освітленням повинні бути приєднані до мережі, незалежної
від мережі робочого освітлення, починаючи від щита підстанції (роз-
подільного пункту освітлення), або за наявності лише одного вводу,
починаючи від цього вводу.
Світильники евакуаційного освітлення у виробничих будівлях без
природного освітлення повинні бути приєднані до окремого незалежного
джерела живлення або автоматично на нього перемикатись, якщо у нор-
мальному режимі живлення евакуаційного освітлення передбачається від
джерела, яке використовується для робочого освітлення.
6.4.2.4. Не допускається використання електросилових мереж для
живлення загального робочого, аварійного і евакуаційного освітлення.
6.4.2.5. Світлові покажчики евакуаційних або запасних виходів
будівель будь-якого призначення, споряджені автономними джерелами
живлення, у нормальному режимі, можуть живитись від мереж будь-якого
виду освітлення, яке не вимикається під час функціонування будівлі.
6.4.2.6. При технічній недоцільності живлення аварійного і
евакуаційного освітлення у відповідності з п.6.4.2.3 ч.1 цих Пра-
вил замість улаштування стаціонарного аварійного і евакуаційного
освітлення допускається застосування ручних освітлювальних приладів з
акумуляторами або сухими елементами.
6.4.3. Освітлювальна арматура
6.4.3.1. У приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо не-
безпечних на світильники повинні бути нанесені добре видимі розпізна-
вальні знаки з позначенням напруги живлення, що застосовується.
6.4.3.2. Електроосвітлення приміщень або майданчиків зберіган-
ня, приймання і відпуску ЛЗР повинно мати вибухозахищене виконання з
вмиканням поза будівлею або територією майданчиків.
6.4.3.3. Переносні світильники в пожежонебезпечних зонах будь-
якого класу повинні мати ступінь захисту не менше IР54; скляний ков-
пак світильника повинен бути захищений металевою сіткою.
6.4.3.4. Вилки втичних з'єднань повинні бути виконані так, щоб
їх було неможливо ввімкнути в розетки з номінальною напругою більш
високою, ніж номінальна напруга вилки. Конструкція розеток і вилок
повинна забезпечувати неможливість вмикання в розетку лише одного
полюсу двополюсної вилки, а також одного або двох полюсів трьохпо-
люсної вилки.
6.4.3.5. Вилки втичних з'єднань повинні мати таку конструкцію,
щоб приєднані до них переносні проводи в місцях приєднання не натяга-
лись та не ламались.
52
6.5. Вимоги безпеки до обладнання сигналізації та зв'зку
6.5.1. Перелік виробничих приміщень, з якими встановлюється
зв'язок, вид зв'язку визначаються розробниками проекту в залежності
від особливостей технологічних процесів, умов виробництва, категорії
його вибухопожежонебезпеки і інших факторів.
6.5.2. Підприємства повинні мати обладнання внутрішнього теле-
фонного зв'язку і міської АТС.
6.5.3. Прямий телефонний зв'язок повинен бути між власником
підприємства і керівниками цехів і служб.
6.5.4. Основні і підсобні виробничі приміщення (ремонтні
приміщення, машинне відділення холодильного устаткування, парокотель-
ня і інші дільниці) повинні мати телефонний зв'язок. Відділення, між
якими підтримується постійний виробничий взаємозв'язок, повинні бути
обладнані телефонним, диспетчерським або селекторним зв'язком в за-
лежності від умов виробництва, розміщення споруд і виробничих діль-
ниць на території підприємства.
6.5.5. Місця робіт, пов'язані послідовністю або одночасністю
виконуваних операцій, повинні бути забезпечені двосторонньою звуковою
або світловою сигналізацією (дзвінок, сирена, переговірна трубка,
лампочка).
6.5.6. Розміщення систем зв'язку і сповіщення здійснюється у
місцях, зручних і безпечних для обслуговування, де повинні бути вик-
лючені: вібрація, забруднення продуктами технології, механічні та
інші діяння, що впливають на точність, надійність і швидкість дії.
Сигнальні пристрої повинні бути розміщені так, щоб забезпечу-
валась видимість і чутність сигналу за умов праці цієї дільниці.
6.5.7. Виробничі приміщення, в яких може виникнути небезпека
для працюючих, що там перебувають, внаслідок виділення газів або
підвищення тиску в апаратах і посудинах понад допустимий, повинні бу-
ти обладнані аварійною звуковою і світловою сигналізацією, що вми-
кається від відповідних газоаналізаторів, манометрів і термометрів.
При цьому всі випадки загазованості повинні фіксуватися.
6.5.8. У вибухонебезпечних зонах електрообладнання зв'язку і
засобів автоматичної сигналізації повинно бути у вибухозахищеному ви-
конанні.
6.5.9. Вибухонебезпечні технологічні об'єкти обладнуються сис-
темами двостороннього гучномовного і телефонного зв'язку, а взаємо-
пов'язані технологічні об'єкти, в необхідних випадках - сигналі-
зацією про роботу пов'язаних між собою агрегатів.
6.5.10. Системи зв'язку і сповіщення маркуються з нанесенням
відповідних написів, що чітко відображають їх функціональне призна-
чення.
6.5.11. Роботи з монтажу, налагодження, ремонту, регулювання і
випробування систем зв'язку і сповіщення у вибухонебезпечних примі-
щеннях повинні виключати іскроутворення.
На проведення таких робіт у вибухонебезпечних зонах оформляє-
ться наряд-допуск, розробляються заходи, що гарантують безпеку орга-
нізації і виконання робіт.
6.5.12. При знятті засобів зв'язку і сповіщення для ремонту,
налагодження або повірки повинна виконуватись негайна заміна знятих
засобів на ідентичні з усіх параметрів.
53
6.6. Опалення, вентиляція і кондиціювання повітря
6.6.1. Загальні положення
6.6.1.1. Вентиляція, опалення і кондиціювання повітря виробни-
чих, побутових і адміністративних приміщень, споруд і будівель повин-
ні забезпечувати на постійних робочих місцях і в робочій зоні під час
проведення основних і ремонтних (допоміжних) робіт метеорологічні
умови (температуру, відносну вологість і швидкість руху повітря), а
також концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони у відпо-
відності з додатками 1,2.
6.6.1.2. Водопостачання камер зрошення, зволоження і дозволо-
ження, які використовуються для обробки припливного рециркуляційного
повітря, необхідно здійснювати водою питної якості за ГОСТ 2874-82.
Воду, яка циркулює в камерах зрошення і інших апаратах систем
вентиляції і кондиціювання повітря, слід фільтрувати, а при підви-
щених санітарних вимогах - передбачати бактеріцидне очищення.
Мокрі пилоуловлювачі витяжних систем (окрім рециркуляційних)
постачаються водою технічної якості.
6.6.2. Опалення
6.6.2.1. Системи опалення, опалювальні прилади, теплоносій
і його граничні показники температури слід приймати згідно з вимога-
ми СНиП 2.04.05-91. Для систем опалення і внутрішнього теплопостачан-
ня необхідно застосовувати в якості теплоносія, як правило, воду.
6.6.2.2. Опалення електричною енергією з безпосередньою транс-
формацією її в теплову або за допомогою теплових насосів допускається
застосовувати при техніко-економічному обгрунтуванні.
6.6.2.3. Пічне опалення приміщень категорій за вибухопожежною
та пожежною небезпекою А, Б і В не допускається.
В приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпе-
кою А і Б слід, як правило, влаштовувати повітряне опалення. Допуска-
ється застосування систем водяного або парового опалення з місцевими
опалювальними приладами, за винятком приміщень, в яких зберігаються
або застосовуються речовини, які створюють при контакті з водою або
водяними парами вибухонебезпечні суміші або речовини, здатні до само-
займання або вибуху у взаємодії з водою.
6.6.2.4. Прокладання транзитних трубопроводів систем опалення
не допускається через приміщення сховищ, електротехнічні приміщення,
пішохідні галереї і тунелі.
6.6.2.5. Відстань (в просвіті) від поверхні трубопроводів,
опалювальних приладів і повітронагрівачів з теплоносієм температурою
понад 105■ С до поверхні конструкцій з горючих матеріалів необхідно
приймати не менше 0.1 м; при меншій відстані слід передбачати теплову
ізоляцію цих конструкцій з негорючих матеріалів.
6.6.2.6. Трубопроводи в місцях перетинань з перекриттями,
внутрішніми стінами і перегородками слід прокладати в гільзах з него-
рючих матеріалів; кінці гільз повинні бути на одному рівні з поверх-
нею стін, перегородок і стель, але на 0.03 м вище поверхні чистої
підлоги. Закладання зазорів і отворів в місцях прокладання трубопро-
водів слід передбачати негорючими матеріалами, що забезпечують нормо-
вану межу вогнестійкості огорожень.
6.6.2.7. Прокладання або перехрещення в одному каналі трубоп-
роводів опалення з трубопроводами горючих рідин, парів і газів з тем-
пературою спалаху парів 170■ С і менше або агресивних парів і газів
не допускається.
54
6.6.2.8. В приміщеннях категорій А, Б і В опалювальні прилади
систем водяного і парового опалення слід застосовувати з гладкою по-
верхнею, яка допускає легке очищення: радіатори секційні або панельні
одинарні, опалювальні прилади з гладких сталевих труб; для приміщень
категорій В, в яких відсутнє виділення горючого пилу, можливе засто-
сування конвекторів.
6.6.2.9. Опалювальні прилади в приміщеннях категорій А, Б і В
слід розміщувати на відстані (в просвіті) не менше 0.1 м від поверхні
стін; розміщувати опалювальні прилади у нішах не допускається.
6.6.2.10. Опалювальні прилади слід розміщувати, як правило,
під світловими прорізами в місцях, доступних для огляду, ремонту та
очищення.
6.6.2.11. Опалювальні прилади у виробничих приміщеннях з пос-
тійними робочими місцями на відстані 2 м або менше від вікон в міс-
цях з розрахунковою температурою зовнішнього повітря у холодну пору
року мінус 15■ С і нижче (параметри Б) слід розміщувати під світло-
вими прорізами (вікнами) для захисту працюючих від холодних потоків.
6.6.2.12. В приміщеннях для наповнення та зберігання балонів
зі стисненим і зрідженим газами, а також в приміщеннях складів кате-
горій А, Б і В і коморах горючих матеріалів або в місцях, відведених
в цехах для складування горючих матеріалів, опалювальні прилади слід
огороджувати екранами з негорючих матеріалів, забезпечуючи доступ до
опалювальних приладів для їх очищення. Екрани слід встановлювати на
відстані не менше 0.1 м (в просвіті) від приладів опалення. Конвекто-
ри з кожухом огороджувати екранами не слід.
6.6.3. Вентиляція та кондиціювання повітря
6.6.3.1. У виробничих, громадських, адміністративних і побуто-
вих приміщеннях без виділення шкідливих речовин і речовин з різко ви-