12.7 Енергоаудитор повинен дотримуватися правил професійної етики:
- бути об'єктивним і не піддаватися тиску зацікавлених осіб;
- дотримуватися конфіденційності інформації, що стала доступною йому під час та у зв'язку з проведенням енергетичного аудиту;
- утримуватися від роботи, якщо він не впевнений у достатності рівня своєї компетентності; згода енергоаудитора на надання професійних послуг означає, що він має належний рівень компетентності, знань і досвіду;1
----------------------
1 Вітчизняні реалії засвідчують, що енергоаудитори переважно не дотримуються цього правила Тому під час вибору енергоаудиторської фірми на проведення робіт керівництво підприємства має перевірити рівень обізнаності енергоаудиторів у проблемах підприємств ЖКГ відповідного профілю а найперше – ознайомитися з Висновком Центральної групи енергоаудиту, що видається одночасно зі свідоцтвом на право проведення енергетичних обстежень (енергетичного аудиту) НАЕР.
- робота енергоаудитора має відповідати технічним і професійним нормам ведення енергоаудиту згідно з даним стандартом;
- контролювати та перевіряти роботу асистентів і помічників, що їх залучено до участі у проведенні ЕА; енергоаудитори несуть повну відповідальність за результати роботи своїх помічників та асистентів;
- виконувати вимоги чинних нормативних документів з охорони праці, пожежної безпеки та охорони довкілля;
- виконувати всі вимоги договору на проведення енергетичного аудиту.
12.8 Для великих за рівнем енергоспоживання підприємств ЖКГ доцільно організовувати роботи з енергоаудиту за схемою – створення служби енергоменеджменту з одночасним проведенням самоенергоаудиту. Поняття самоенергоаудиту та його відмінність від енергоаудиту (згідно з ДСТУ 4065) наведено в 13.
12.9 Специфіка проведення енергоаудиту підприємств ЖКГ. Під час проведення енергоаудиту підприємств ЖКГ слід пам'ятати, що результати їхньої діяльності суттєво залежать від роботи диспетчерських служб та їхньої злагодженості з персоналом насосних станцій підприємств водопостачання та водовідведення та котелень підприємств теплопостачання. Важливо, крім того, розуміти, що результати роботи, наприклад теплопостачальної організації, у разі експлуатації когенераційних установок, що генерують електроенергію, будуть суттєво відрізнятися від організацій, що таких установок не мають.
Для об'єктів трубопровідного транспорту слід враховувати, що на відміну від інших підприємств галузі, питоме енергоспоживання буде збільшуватися зі збільшенням обсягів перекачування води та каналізаційних потоків, оскільки опір транспортуванню трубою нелінійно збільшується зі збільшення обсягів подачі рідини. Другим чинником, що зумовлює нелінійний характер залежності питомого енергоспоживання від обсягів перекачування рідини, є використання в переважній більшості випадків на об'єктах трубопровідного транспорту ЖКГ насосів (відцентрових та гвинтових): потужність яких пропорційна до обсягів перекачування в ступені, більшому за 1.
13. ВИМОГИ ДО САМОЕНЕРГОАУДИТУ
13.1 На відміну від енергоаудиту в традиційному його розумінні (відповідно до ДСТУ 4065) самоенергоаудит здійснюють працівники підприємства за участі та під керівництвом енергоаудиторів.
13.2 Самоенергоаудит провадять одночасно зі створенням служби енергоменеджменту (далі – СЕМ). При цьому співробітникам СЕМ передають необхідне програмне забезпечення, надають відповідні консультації.
13.3 Самоенергоаудит має ті ж цілі, що й енергоаудит у традиційному його розумінні (відповідно до ДСТУ 4065).
13.4 Алгоритм (порядок) проведення самоенергоаудиту з одночасним створенням СЕМ підприємства (7 кроків самоенергоаудиту):
- перше відвідання підприємства енергоаудиторами; розроблення первинних інформаційних форм (згідно з додатком Г); збирання первинної економічної та технічної інформації, а також проведення навчання (консультування) персоналу підприємства (крок 1);
- створення бази даних та розроблення (адаптація) необхідного програмного забезпечення (крок 2);
- аналіз отриманої економічної та технічної інформації, побудова енергобалансів і складання первинного списку (переліку ідей) можливих ЕОЗ (крок 3);
- проведення необхідних обстежень та вимірювань (крок 4);
- обґрунтування та розроблення проектів ЕОЗ; остаточна селекція та узгодження ЕОЗ, що реалізовуватимуться, з керівництвом підприємства, визначення потенційних постачальників необхідного обладнання та організація тендерів на його закупівлю (крок 5);
- обґрунтування структури СЕМ, розроблення та затвердження Положення про службу енергоменеджменту підприємства (крок 6);
- участь у запровадженні ЕОЗ, що потребують інвестування або (для безвитратних, тобто організаційних енергоощадних заходів) запровадження ЕОЗ власними силами спільно з підрозділами, службами та співробітниками підприємства (крок 7).
13.5 Під час проведення самоенергоаудиту перед роботою безпосередньо на об'єктах підприємства енергоаудитори (провідний енергоаудитор, що координуватиме роботу всіх інших енергоаудиторів) повинні щонайменше один раз відвідати підприємство з метою складання інформаційних форм (згідно з додатками Г і Д) та передавання їх для заповнення підрозділам, службам та співробітникам підприємства.
14. ВИМОГИ ДО ВНУТРІШНЬОГО ЕНЕРГОАУДИТУ ТА ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПЕРЕВІРОК
14.1 Внутрішній енергоаудит.
14.1.1 Внутрішній енергоаудит є складовою робіт зі створення та функціонування СЕМ підприємства. Внутрішній енергоаудит здійснюють тільки працівники підприємства (без залучення сторонніх фахівців).
14.1.2 Внутрішній енергоаудит здійснюють за дорученням (розпорядженням, наказом) керівництва підприємств, установ та організацій центрального органу виконавчої влади з питань ЖКГ (далі – МінЖКГ).
14.1.3 У разі проведення внутрішнього енергоаудиту за дорученням (розпорядженням, наказом) МінЖКГ роботами зазвичай керує спеціаліст відповідного підрозділу (якщо дорученням, наказом, розпорядженням не передбачено інше), а до проведення робіт залучають фахівців інших підрозділів, управлінь та співробітників МінЖКГ, а також обл(міськ)держадміністрації.
14.2 Енергетична перевірка.
14.2.1 Енергетична перевірка відрізняється від внутрішнього енергоаудиту тим, що:
- під час енергетичних перевірок не розробляють ЕОЗ;
- енергетична перевірка може проводитися не тільки співробітниками МінЖКГ чи обл(міськ)держадміністрації, але також із залученням сторонніх організацій;
- енергетична перевірка проводиться комісією, що створюється, наприклад, згідно із розпорядженням (наказом, дорученням) керівництва МінЖКГ чи обл(міськ)держадміністрації.
14.2.2 Члени комісії повинні мати кваліфікацію (інженер-електрик, інженер-електромеханік, інженер-теплотехнік, інженеренергетик, інженер з автоматизації та інші) за напрямом роботи комісії та досвід роботи за фахом.
У разі проведення перевірки сторонньою організацією у її роботі в обов'язковому порядку повинна брати участь відповідальна особа від МінЖКГ чи обл(міськ)держадміністрації.
14.2.3 Голова комісії зобов'язаний:
- не пізніше ніж за 5 днів до початку перевірки ознайомити членів комісії і керівника підприємства, філії, підрозділу (об'єкта), що перевіряється, з термінами перевірки і цим стандартом;
- розподілити обов'язки між членами комісії;
- спільно з членами комісії здійснити перевірку в установлені терміни;
- оформити актом результати перевірки та підбити підсумки роботи комісії;
- інформувати керівництво МінЖКГ, а також обл(міськ)держадміністрації та (або) підприємства ЖКГ про результати роботи комісії.
14.2.4 Члени комісії зобов'язані:
- здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до чинного законодавства України, чинних нормативно-правових актів та керуватись у роботі вимогами цього стандарту та інших галузевих стандартів і регламентів;
- бути об'єктивними і не піддаватися тиску зацікавлених осіб;
- відмовлятися від проведення енергетичної перевірки в разі невідповідності завдання перевірки чинному законодавству України;
- не розголошувати інформації, віднесеної до конфіденційної, що стала доступною їм у зв'язку з проведенням енергетичної перевірки;
- утримуватися від роботи, якщо вони не впевнені у достатності рівня своєї компетентності;
- дотримуватись трудової, виробничої та технологічної дисципліни;
- виконувати вимоги чинних нормативних документів з охорони праці, пожежної безпеки та охорони довкілля.
14.2.5 За результатами перевірки комісія повинна визначати обсяги раціонального та нераціонального використання енергоресурсів на підставі чинних нормативних документів з обліку витрат ПЕР.
14.2.6 Керівник підприємства (виробничого підрозділу), що перевіряється, зобов'язаний:
- забезпечити комісії необхідні умови для проведення перевірки;
- призначити відповідальних осіб, які повинні надавати матеріали, що стосуються перевірки, та давати роз'яснення з питань, які виникають у комісії.
14.2.7 Комісія має право:
- безперешкодного доступу на підприємстві (у виробничому підрозділі) на всі його об'єкти у супроводі представника підприємства (філії або виробничого підрозділу);
- перевіряти дотримання нормативних актів з питань енергозбереження у повному обсязі на всіх дільницях підприємства (підрозділу);
- перевіряти стан технічної та звітної документації, яка знаходиться на об'єкті, що перевіряється;
- отримувати від відповідних служб підприємства (виробничого підрозділу) необхідну інформацію для виконання покладених на неї функцій та завдань;
- здійснювати перевірку технічного стану встановленого енергетичного обладнання та приладів обліку споживання ПЕР і води;
- проводити без переривань та порушень технологічних процесів інструментальні вимірювання, необхідні для визначення ефективності використання ПЕР і води, із залученням спеціалізованої організації;
- пропонувати (має право, але не зобов'язана) технічні заходи для раціонального використання ПЕР;
- залучати, за узгодженням з керівництвом підприємства ЖКГ (філії, підрозділу, об'єкта), що перевіряється, фахівців підрозділів, служб для участі в роботі комісії.
